Бабин Яр Виконавець: Беш Леонід Учень 8 -а класу
Бабин Яр - урочище в північно-західній частині Києва. Бабин Яр став всесвітньо відомим як місце масових розстрілів цивільного населення, головним чином євреїв, циган, також радянських військовополонених. Всього було розстріляно понад сто (або сто п'ятдесят) тисяч. З Бабиного Яру врятувалося 29 людей. У 2008 році на території Бабиного Яру розташовуються декілька пам'ятників, як жертвам Голокосту, так і іншим радянським громадянам та іншим жертвам убивств. Тут знаходився один з найбільших у Києві ярів довжина близько 2, 5 км, глибина - понад 50 м. По його дну протікав однойменний струмок, який взято в даний час у колектор.
Наприкінці вересня 1941 р зондеркоманда захопила дев'ять провідних рабинів м. Києва та наказала їм зробити відозву: «Після санобробки всі євреї і їх діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця. . . » . 27 -28 вересня нацистська влада віддала наказ про те, щоб 29 вересня єврейське населення міста до 8 години ранку з'явилося в призначену точку збору з документами і цінними речами. За невиконання наказу - розстріл. По місту було розклеєно близько 2 тисяч оголошень. Одночасно через двірників і кербудів поширювалася дезінформація про намір провести перепис і переселення євреїв. Більшість з тих, хто прийшов , становили жінки, діти і люди похилого віку (доросле чоловіче населення було призвано в армію), крім євреїв були представники інших національностей з інтернаціональних сімей.
В кінці вулиці було влаштовано пропускний пункт, за яким перебувала прихована з боку канцелярія. По черзі за пропускний пункт відводили 30 -40 чоловік, де у них відбирали речі і примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою палиць заганяли людей у проходи в насипу на краю яру глибиною 20 -25 метрів. З протилежного краю знаходився кулеметник. Після того, як рів заповнювався 2 -3 шарами трупів, зверху їх присипали землею. Оскільки розстріляти всіх прибулих за одну добу не вдалося, як пункт тимчасового утримання прибулих на ніч використовувалися приміщення військових гаражів.
За два дня 29 -го и 30 -го сентября 1941 года зондеркоманда « 4 а» под командованием штандартенфюрера Пауля Блобеля (входившая в состав айнзатцгруппы «С» под командованием доктора Раше) при участии частей 6 -й армии вермахта и украинской вспомогательной полиции расстреляли в этом овраге 33 771 человека (это количество не включает малолетних детей до 3 -х лет, которых тоже убивали в эти два дня, но не считали). На этом расстрелы не прекратились. Дальнейшие расстрелы евреев прошли 1 и 2 октября, 8 октября и 11 октября 1941. Массовые казни продолжались вплоть до ухода немцев из Киева. 10 января 1942 года были расстреляны около 100 матросов Днепровского отряда Пинской военной флотилии. Бабий Яр стал местом расстрела пяти цыганских таборов. По разным подсчётам, в Бабьем Яру в период с 1941 по 1943 год было расстреляно от 70 000 до 200 000 человек. Евреи-заключённые, которых нацисты заставили сжигать тела в 1943 году, говорили о 70— 120 тысячах.
Російські чоловіки проводжали своїх єврейських дружин. Російські дружини проводжали своїх єврейських чоловіків. Наближаючись до Бабиного Яру, ми почули стрілянину і нелюдські крики. Я почала розуміти, що тут відбувається, але мамі нічого не говорила. . . Коли ми увійшли в ворота, нам веліли здати документи і цінні речі і роздягнутися. Один німець підійшов до мами і зірвав з її пальця золоту каблучку. Я побачила, як група за групою роздягаються жінки, люди похилого віку і діти. Всіх підводять до відкритої ямі, і автоматники розстрілюють їх. Потім підводять іншу групу. . . Я своїми очима бачила цей жах. Хоча я перебувала не зовсім близько від ями, я все одно чула страшні крики збожеволілих людей і приглушені голоси дітей, що кликали: «Мама, мама. . . » Показання свідка Діни Проничевої, яка вижила в Бабиному Яру
Свідчення очевидців Н. Ф. Петренко і Н. Т. Горбачова Котрі живуть поблизу Бабиного Яру. Вони розповіли про те, що бачили, як німці кидали в яр немовлят і закопували їх живими разом з убитими і пораненими батьками. «Було помітно, як шар землі ворушився від руху ще живих людей» . (Документ СРСР-9. Нюрнберзький процес).
Процеси над винними Генерал-майор Курт Еберхард, який віддав наказ про розстріл, не був засуджений - він помер в 1947 р в Штутгарті. Начальник айнзацгруппи Пауль Блобель був засуджений в 1948 році до страти. Комендант Київської поліції Андрій Орлик (Анатолій Конкель) був звільнений з поліції в кінці 1941 року і убитий невідомим в Києві у липні 1942 року. Генеральний комісар Києва Хельмут Квітцрау до відповідальності не притягувався, помер в 1999 році. Курт Эберхард Пауль Блобель
Увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру 13 березня 1945 року було прийнято Постанову Ради Народних комісарів УРСР «Про спорудження монументального пам'ятника на місці Бабиного Яру» , відповідно до якого почалася робота зі створення парку та встановлення пам'ятника на місці поховання жертв німецько-фашистських окупантів. У сучасному житті створено робочу групу в складі восьми чоловік, яка складається з семи українських міністрів, а від єврейської громади України туди входить Вадим Рабинович, президент Всеукраїнського єврейського конгресу
Пам'ятник в Нахалат Іцхак в Ізраїлі (Велика напис зверху «Бабин Яр» )
