АЗІЯ Географічне положення. Геологічна будова. Рельєф. Лектор: В. А. Пересадько д. геогр. н. , професор кафедри фізичної географії і картографії
Загальні відомості Площа (разом з островами) 1/3 поверхні суші 43 млн. км 2 Площа островів 2 млн. км 2 Протяжність з півночі на південь 93 ° Довжина з заходу на схід 8, 5 тис. км Найбільша висота над рівнем моря – г. Джомолунгма (Еверест, Сагарматха) 8846 м Найменша висота від рівня моря – рівень Мертвого моря -395 м Найпівнічніша точка материка – мис Челюскіна 77° 43΄пн. ш. і 104° 18΄сх. д Найпівденніша точка материка – мис Піай 1° 16΄пн. ш. і 103° 30΄сх. д Найсхідніша точка материка – мис Дежньова 66° 05΄пн. ш. і 169° 40΄зх. д Найдовша ріка – Янцзи 5800 км Найбільше озеро – Каспійське 371 тис. км 2 Найбільший острів – Калімантан 736, 7 тис. км 2 Найглибше озеро – Байкал 1637 м Найвищий вулкан – Ключевська Сопка 4750 м Найбільша гірська країна за широтним простяганням Гімалаї Найглибша безводна западина суші – Туранська 154 м Найбільший із золотих самородків, що збереглися, “ Великий трикутник ” , який знайдено на Міаській копальні на Уралі у 1842 р. Найбільший платиновий самородок знайдено на Середньому Уралі 36015, 7 г 963, 9 г
Географічне положення Євразії 3
Тектонічна будова Азії Древніми ядрами, навколо яких протягом тривалої геологічної історії відбувалася консолідація Азії, були Східно-Сибірська, Аравійська, Індостанська і Китайська платформи, що мають докембрійський складчастий фундамент, складений магматичними й метаморфічними породами, вік яких перевищує 2, 6 млрд. років. Через усю територію Азії в субширотному напрямку простягається Альпійсько. Гімалайський складчастий пояс, який на сході замикається з Тихоокеанським складчастим поясом. На відміну від Європейських і Північно-Американської стійких платформ азіатські платформи рухливі (параплатформи). 4
Тектонічна будова Структура Назва Географічне положення 1. Сибірська На заході - Західносибірська молода платформа, на півдні - Монгольська складчаста область 2. Західносибірська Між Уральськими горами на заході і Сибірською платформою на сході, на північ від гір Тянь-Шаню 3. Індостанська (Індійська) На південь від Альпійсько-Гімалайського пояса, увесь п-ів Індостан, гори Белуджистана, Гімалаїв і Бірми, низов‘я Інду, Гангу й Брахмапутри 4. Китайсько-Корейська Значна площа Кореї, Ляодунський півострів, дно Жовтого моря, Шаньдунський півострів і східна частина території Китаю 5. Південно-Китайська На південь від Китайсько-Корейської платформи. У центрі платформи – Цзянанський щит 6. Індосінійська Індокитайський п-ів, значна частина Таїланду, Бірми й Малайського п-ова, під дном шельфової частини Південно-Китайського моря 1. Таримська В межах Центральної Азії 2. Колимська На зх. Сибірська платформа, на пд. Монгольська складчаста область 3. Платформа північного сходу Азії. Пн. -сх. Азії, низов‘я Амуру 1. Цайдамський На північ від Тібетської платформи 2. Ордоський Басейн р. Хуанхе, в центрі Китайсько-Корейської платформи Великі складч. пояси 1. Урало-Монгольський Між Східноєвропейською, Сибірською, Таримською і Китайсько. Корейською древніми платформами 2. Альпійсько-Гімалайський Відокремлює Східноєвропейську платформу від Північно-Африканської; Таримську й Південно-Китайську - від Індостанської Малі складч. пояси 1. Верхояно-Колимський Середня частина Колимської платформи, на північ по дну моря Лаптєвих 2. Куньлунь-Ціньлінський Складчаста система Куньлуня розділяє платформи Східного Китаю, а її продовження, Циньлінська, тягнеться на схід до Цайдамського масиву Великі платформи Малі платформи Масиви 5
Особливості палеогеографічного розвитку Азії КИТАЙСЬКА ПЛАТФОРМА відрізняється найбільшою рухливість протягом усього розвитку. Яньшаніди – специфічні лінійні епіплаторменні складчасто-глибові структури. Поширені переважно на півдні платформи (хребет Цінь-Лінь і південніші хребти. АРАВІЙСЬКА та ІНДОСТАНСЬКА ПЛАТФОРМИ приєдналися до азіатського материка в неогенчетвертинний період. Аравійська платформа – здебільшого плита з потужним чохлом осадових порід. . Індостанська платформа являє собою докембрійський щит. Обидві платформи належать до плит, що переміщуються. Індостанська плита на півночі і сході під двигається під Гімалаї, а також під західну окраїну Південно-Східної Азії і Малайський архіпелаг. • Швидкість зближення Аравійської платформи становить 2, 7 см/рік. • Швидкість зближення Індостанської платформи – 6, 0 см/рік. СТРУКТУРИ БАЙКАЛЬСЬКОГО ВІКУ – простягаються уздовж країв докембрійських платформ охопив Урало-Монгольський і частково Альпійсько-Гімалайський пояси. Це південь Східно-Сибірської платформи, північ Корейського п-ва, південний край п-ва Індостан, пд. -зх. Шрі-Ланки. МОЛОДІ КАЙНОЗОЙСЬКІ (АЛЬПІЙСЬКІ) СТРУКТУРИ сформувалися у Альпійсько-Гімалайському і Тихоокеанському геосинклінальних поясах. Обособлено в структурному відношенні виділяється Тібетсько-Гімалайська гірська система. Тектонічні рухи тривають до нині.
Зледеніння в Азії Найбільш сильний вплив на формування рельєфу і ландшафтів мали похолодання клімату і зледеніння, що відбулися у плейстоцені. Більшість дослідників вважають, що зледеніння в Азій мало менші масштаби ніж у Європі і мало покривний характер. 7
Утворення лесів З льодовиковими епохами плейстоцену пов’язують утворення лесів у перигляціальних областях, деклімат був сухим і холодним. Леси перекривають потужним (до 250 м) шаром плато і рівнини Північно-Східного Китаю. Лесові шари розділяються горизонтами похованих (викопних) грунтів, що сформувалися у більш вологі і теплі міжльдовикові періоди. Відповідно до еолової гіпотези дрібноземи, що утворюють леси, нагромадилися в результаті еолового виносу з пустельних центрально-азіатських пустель. Очевидно, існують, також леси озерного, річкового і льодовикового походження. 8
Формування пустель Загальна тенденція висихання території у арідних районах Азії, з чим пов’язане значне розширення площ з арідною морфоскульптурою, проявляється починаючи з палеогену. Інтнсивно протікали процеси фізичного вивітрювання й нагромадження уламкового матеріалу. З арідно-денудаційними процесами, головним чином дефляцією, пов’язане поглиблення замкнутих западин. 9
Значення льодовикових процесів Гімалаї Внаслідок сухості кліматусхігова границя розташована дуже високо. Сучасне рельєфоутворююче значення льодовикових процесів у Азіх невелике і проявляється лише у Каракорумі, Гімалаях, на окремих найвищих ділянках Куньлуня, Наньшаня, Тянь-Шаня. Каракорум 10
Тектонічна будова і корисні копалини Азії Країни Азії займають провідне місце у світі за запасами багатьох корисних копалин: • нафти • природного газу • кам’яного вугілля • олова • вольфраму • хрому • сурми • графіту • сірки • калійних солей • фосфатів 11
Рельєф Азії характеризується складним сполученням гірських споруд, що відповідають складчастим поясам різного віку і рівнин платформенних областей. У будові рельєфу чітко проявляється поділ на великі морфоструктурні типи: рівнини платформенних областей і гори епіплатформенних і епіорогенних зон. 12
Морфоструктурне районування Євразії Геотектура рівнинно-платформенних областей Назва морфоструктури Орографічні системи Низькі цокольні рівнини в межах щитів докембрійських платформ Рівнинна Феноскандія Високі цокольні рівнини в межах щитів докембрійських платформ Декан, Малва, Гондвана, Юньнань-Гуйджоуське плато Низькі пластові рівнини в межах плит докембрійських платформ Східна частина Середньоєвропейської рівнини з півостровом Ютландія, Велика Китайська рівнина й рівнина Сунляо Високі пластові рівнини в межах плит докембрійських платформ Кашгарія, Цайдамська рівнина, Лесове плато, Сичуаньська улоговина, Руб-Ель-Хали, Великий і Малий Нефуд Низькі пластові рівнини в межах плит епіпалеозойських платформ приурочені до синекліз цих платформ Центральноірландська низовина, західна й центральна частини Середньоєвропейської рівнини, Андалузька низовина, Лондонський, Паризький, Швабско-Франконський, Празькі басейни Високі пластові рівнини в межах плит епіпалеозойських платформ Джунгарія, Гобі, Старокастильське й Новокастильськое плато Акумулятивні рівнини міжгірних і крайових прогинів Паданська, Середньо- і Південнодунайська, Верхнє- і Нижнєфракійська, Месопотамська, Індо-Гангська, Меконг-Менамська, Іраваді Окраїнні акумулятивні рівнини Малабарський і Коромандельський берег, низовина узбережжя Червоного моря 13
Морфоструктурне районування Євразії Геотектура гірських поясів Назва морфоструктури Омолоджені глибові і складчатоглибові гори епіпалеозойських платформенних антекліз Орографічні системи Гори Керрі, Центральна Кордильера, Сьєрра-Морена, Каталонські гори. Центральний Французький масив, Армориканський масив, Вогези й Шварцвальд, Рейнські Сланцеві гори, Гарц, Тюрингенський Ліс, Чеський масив, Малопольська височина, Маньчжуро. Корейські гори, Шаньдун, Циньлінь, Тайханьшань, Іньшань Відроджені глибові і складчасто глибові Скандинавські, Пеннінські, Камберлендські, Кембрійські, Донегол, Рила, Родопи, гори палеозойських структур підняті Куньлунь, Тянь-Шань, Наньшань, Алтинтаг, Монгольський Алтай, Тибет, Великий і неотектонічними рухами Малий Хінган Епіплатформенні глибові гори (Східні й Західні Гати, Хиджас, Хадрамаут Глибово-складчасті гори в межах мезозойських структур Шанське нагір'я Омолоджені плоскогір'я древніх гір у середині геосинклінальних масивів Анатолійське плоскогір'я, Іранське нагір'я Кряжові напівпоховані низькогір’я і плато антекліз докембрійських і епіпалеозойських платформ Хангай, Хентей, Ордос, Алашань, Бейшань Молоді складчасті гори Альпійсько. Гімалайських і Тихоокеанського геосинклінальних поясів Вулканічні східчасті плато із земною корою океанічного типу Андалузькі, Піренеї, Альпи, Карпати, Стара Планина, Апенніни, Динарські, Пінд, Понтійські, Тавр, Загрос, Кухруд, Оманські, Ельбурс, Копетдаг, Паропаміз, Мекран, Сулейманови, Гіндукуш, Каракорум, Гімалаї, Сино-Тибетські, Ракхайн, Японські острови, Уішань, Чионгшон, Суматра, Ява, Калімантан, Філіппінські острови, Тайвань і Хайнань Ісландія 14
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ ЄВРАЗІЇ 15
Скачать презентацию АЗІЯ Географічне положення Геологічна будова Рельєф Лектор В
L_1_Aziya_GP_i_Relyef.ppt