Автор: Часовська Ольга
Зі спогадів очевидців… Добровільно іти в колгосп не хотіли, їх заставляли. Забирали все. Нічого ніде не можна заховати.
Як почали голодувати, пухли з голоду і вмирали хто на полі, хто під плотом. Малі сироти нікому не були нужні.
В селі померло багато людей, скільки не знаю. Випадків людоїдства не було. Хоронили померлих на могилках, без труни, викопають яму, вкинуть туди.
Ходили дворами сільські активісти. Штурхали вони шпичками на городах, шукаючи в землі зерно.
Багато з голоду вмерло людей. Щоб не пропасти голодною смертю, йшли жати в поле зелене колосся. А тих, кого ловили біля цього колосся, засуджували, відправляли в тюрму.
Геть померло багато людей. Людей хоронити не було в чому. Не було у що вдягнути, дошки аби збити труну. На могилках ховали, геть ноги босі виглядали з ями.
Держава про дітей сиріт зовсім не піклувалася. Хто там питав де ті діти. Вони мерли опухлими під плотом.
Хвилина мовчання…
Скачать презентацию Автор Часовська Ольга Зі спогадів очевидців Добровільно
Голодомор.pptx