Авеста Автор невідомий Тараненка Дмитра 8 -Б
Означення Авеста (від «awastāg» — основа)— священна книга зороастризму та його представників, послідовників Заратуштри, котрий виступав як великий реформатор маздаїзму, найдавнішої політеїстичної релігії іранців, і підніс культ Агура-Мазди як втілення чистого добра.
Це дає підставу іранським вченим, починаючи з епохи суфізму, твердити про споконвічний монотеїзм іранців. Навпаки, певні європейські дослідники ладні протиставляти «арійський» монотеїзм Біблії. Реальна ж основа вчення
Заратуштри та тексту «Авести» свідчить про те, що Агура-Мазда мислиться невід'ємним від свого двійника, лихого Ангроманью. Це більш нагадує рівновагу Вішну й Шиви в індуїзмі або універсальну схожу модель «ян-інь» , ніж справжній монотеїзм, хоча людина має бути на боці світлозоряного Агура-Мазди. Книга містить стародавні гімни, молитви, вислови, легенди. Всього — 21 книга.
Історія Найдавніші частини «Авести» зберігалися спочатку в усній традиції, очевидно, ще за часів індоєвропейської спільноти. Письмові записи виникли значно пізніше. В Авесті є багато міфологічних елементів та слідів стародавніх народних уявлень.
Зокрема, міфологія «Авести» паралельна до індійських Вед, але світ «Авести» є тут немов віддзеркалення: в індуїзмі деви — добрі божества, а в «Авесті» деви злі; навпаки, ахури — добрі у іранців й злі у індусів (асури). Це свідчить про духовне розмежування в давньоарійському світі, на яке й спирався Заратуштра в своїй релігійній реформі.
Остаточна редакція «Авести» відноситься до 3 ст. , коли було додано коментарі — Зенд. «Авеста» складалася з 21 -ї книги — Наска, які в свою чергу були науковими, юридичними, і богословськими. Кодифікованих за династії Сасанідів (III –VII ст. н. е. )
Дякую, що прочитали До побачення Я нічого іншого не придумав
