"Архітектурний стиль церков Київської Русі" (Давньоруський храм. Стиль і символіка) Виконали: Студентки 252 групи Стройко, Росинець, Мокан, Горова
План 1. 2. 3. 4. 5. Вступ Будова храмів Перші кам’яні храми Русі Зміни кінця XI ст. Література
Вступ l Храми часів Київської Русі є одними з найвизначніших пам'яток світової культури. Вони стали символом поєднання двох архітектурних шкіл – візантійської та руської. Більшість храмів Русі збудовані вітчизняними майстрами на основі візантійської системи храмобудування. Зовнішнє і внутрішнє оздоблення церков відбувалося з використанням руських місцевих мистецьких традицій.
Будова храмів Абсида Церкви Київської Русі будувалися за хрестовокупольною системою. В основі фундаменту храму лежали нефи. Ø Нефна конструкція церкви виходить з ідеї храму як корабля, орієнтованого на схід напівкруглою передньою частиною (абсидою). Куполи храму, увінчані хрестами, символізували вітрила “божого корабля”. Ø
Нефи Неф – витягнуте в довжину внутрішнє приміщення, або частина приміщення, периметр якого утворено рядом колон та стовпів. Ø Давньоруські храми мали в більшості 1 або 3 нефи (на малюнку). Ø
Хрест Ø З півночі на південь храм перетинав трансепт, який разом з центральним нефом утворював хрест.
Купол Головним структурним елементом культової споруди був його центральний купол, що розташовувався на восьмикутному або циліндричному барабані над вівтарем у центральній чи східній частині храму. Ø Зсередини у куполі малювався образ Христа. Пантократора, тобто Вседержителя. Ø
Перші кам’яні храми Русі v Перші руські християнські храми були дерев’яними, а тому не збереглися. v З прийняттям у 988 році християнства у Київській державі розгортається будівництво кам’яних церков. Через відсутність власних майстрів залучаються греки. Тому перші руські храми мали яскраво виражені ознаки візантійського типу храму. Ці ознаки поєднувалися з місцевими архітектурними традиціями дерев’яного храмового будівництва.
Десятинна церква n Перша кам’яна церква Русі. Збудована в часи Володимира Великого на Старокиївській горі у Х ст. грецькими майстрами. Класичний хрестово-купольний храм візантійського типу з трьома нефами. Місцеві традиції прослідковуються слабко.
Софія Київська n Найбільший храм Київської Русі. Збудований за князя Ярослава Мудрого у середині ХІ ст. руськими зодчими з широким використанням вітчизняних мистецьких традицій. Грандіозна споруда хрестовокупольної будови, яка мала 5 нефів і 13 куполів. З трьох боків оточений відкритими галереями. Куполи храму утворюють своєрідний шатер, що піднімається знизу вгору до велетенського центрального куполу.
Зміни кінця ХІ ст. n n З кінця ХІ ст. починається відхід від грандіозних форм у побудові церков. Основним типом стає кубічний шести-, а згодом чотирьохстовпний однокупольний храм. Формуються регіональні архітектурні школи. Стовп
Київська школа n n Церква Успіння Богородиці на Подолі (ХІІ ст. ). Класична шестистовпна кубічна споруда.
Чернігівська школа n n П’ятницька церква в Чернігові (кінець ХІІ ст. ). Тут окрім візантійського, який ще домінує, прослідковується також романський вплив із Західної Європи.