Архітектура стародавнього Риму поділяється на два періоди: республіканський (400… 30 рр. до. н. е. ); імператорський (30 рр. до н. е. … 500 рр. н. е. ) • Апенінський півострів багатий лісом і природним каменем. Тут вперше в історії будівництва почали використовувати бетон на основі природних цементуючих добавок – пуцоланів (вулканічний попіл), гашеного вапна та піску. • У 510 р до н. е. патриції вигнали етруського царя і встановили республіку: із плебеями (5… 4 ст. до н. е. ); із Карфагеном під керівництвом Ганебалу із-за Сицілії (3 ст. до н. е. ); із Македонією. У кінці 2 ст. до н. е. Рим підкорив Грецію та західну частину Малої Азії. На території Італії знаходиться найбільше пам’яток (49 із 962), які входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
На основі грецької архітектури в Римській імперії розвивався римський ордер: тосканський, доричний, іонічний, корінфський, композитний
Міст Фабриція (62 р. до н. е. ) зв’язав лівий берег річки Тібр з о. Ескулапа, має дві арки прогоном по 24, 5 м із травертину. Середній устій із туфу полегшений склепінчастою камерою.
Міст Фабриція (62 р. до н. е. ) зв’язав лівий берег річки Тібр із о. Ескулапа, має дві арки прогоном по 24, 5 м з травертину. Середній устій з туфу полегшений склепінчастою камерою.
Міст Цестія (46 р. до н. е. ) зв’язав острів із замком Ескулапа з правим берегом Тібру
Храм Вести на Бичачому ринку в Римі (50 рр. до н. е. ) – толос, кругла в плані цела оточена коринфськими колонами з пароського мармуру на подіумі, який колись високо підіймався над річкою Тібр
Храм Вести на Бичачому ринку в Римі (50 рр. до н. е. )
Храм Фортуни Віриліс на Бичачому ринку в Римі (42… 38 рр. до н. е. ) – псевдопериптер. Республіканський період
Мавзолей Цецилії Метелли на Апієвій дорозі (30 р. до н. е. ) – циліндр на кубічній основі зі стороною 32, 3 м. Бетонне ядро облицьоване травертином з мармуровим карнизом, мав конічне завершення (імператорський період)
Архітектура Риму імператорського періоду (30 рр. до н. е. … 500 рр. н. е. ) Через соціальні суперечності в суспільстві в 30 р. до н. е. республіку змінила монархія, що ознаменувалась розмахом будівництва. Театр Марцелла у Римі (29 р. до н. е. … 13 р. н. е. ). Сучасний вигляд театру Марцелла і макет діаметром 130 м, який вміщував 11 тис. глядачів.
Сучасний вигляд театру Марцелла в Римі на Марсовому полі діаметром 130 м, який вміщував 11 тис. глядачів.
Мавзолей претора Цестія в Римі (18… 13 рр. до н. е. ) – піраміда висотою 36, 4 м стоїть на квадратній бетонній плиті, облицьована білим мармуром.
Порта Маджоре або Великі ворота, 52 р. н. е. , декоративно-конструктивний елемент із білого травертину між двома акведуками Клавдія і Новус. В 271 р. н. е. включені до стіни Авреліана, як в’їздні ворота. Перший приклад реінкарнації – адаптаціїї існуючої споруди для іншого цільового використання.
Колізей (амфітеатр Флавіїв) у Римі (75… 80 рр. н. е. ) знаходиться на місці осушеного озера, розміри 188 х156 м, вміщував 50 тис. глядачів, яких від сонця захищав веларіум натягнутий на канатах, закріплених на щоглах
Колізей (амфітеатр Флавіїв) у Римі (75… 80 рр. н. е. )
Внутрішнім остовом колізею є сім концентричних кілець із травертінових стовпів, які на арках підтримували бетонні склепіння. Чотири нижні кільця зв’язані радіальними стінами. Дерев’яну підлогу арени опускали і підіймали для створення театральних ефектів.
Арка Тита у Римі (81 р. н. е. ) – споруда, що увінчала перемогу Тита в Іудейській війні. Облицьована пентелійським мармуром, висотою 15, 4 м, була п’єдисталом для статуї імператора Тита на квадризі. На аттику викарбований присвятний надпис. Має значний за розміром проїзд 5, 33 м.
Пантеон у Римі (118… 128 рр. н. е. ), арх. Аполлодор Дамаський – купольна ротонда з прямокутним у плані вхідним портиком. Тимпан фронтону був прикрашений бронзовою композицією.
Купол пантеону, діаметр 43, 2 м, для сприйняття розпору від купола кільцева стіна має товщину 6, 3 м. Вершину куполу прорізує отвір – опейон діаметром 9 м.
псевдопериптер
Мавзолей Адріана і міст Елія в Римі (130… 148 р. н. е. ). В середні віки перетворили на фортецю під назвою Замок св. Ангела.
Форум Траяна в Римі (133 р. н. е. ), арх. Аполлодор Дамаський. На площі розміщувалась п’ятинефна базиліка, бібліотеки і колона Траяна висотою 38 м, стовбур якої обвивав сувій із зображенням переможних походів імператора. На колоні стояла скульптура Траяна (з 1588 р. статуя апостола Петра). Під колоною зала, в якій стояли урни з прахом Траяна і його дружини.
Дорична колона Марка Аврелія, 176 р. , зведена в пам’ять про Маркоманську війну. Загальна висота колони 42 м, діаметр 3, 7 м. Як і в колоні Траяна, всередині гвинтові сходи, які освітлюються через невеликі прорізи. В 1589 р. статую імператора Марка Аврелія замінили бронзовою скульптурою святого Петра.
Терми Каракалли в Римі, 217 р. н. е. , прямокутна будівля з великою залою оточеною по периметру двоповерховими приміщеннями з склепінчастими покриттями. Основні приміщення головної будівлі: басейн з холодною водою (фригідарій), великий зал, тепла баня (тепідарій) і круглий басейн із гарячею водою (кальдарій). Фригідарій в термах Каракалли не був перекритий, тепідарій був перекритий хрестовими склепіннями, кальдарій мав купольне покриття.
Сучасний вигляд Терм Каракалли в Римі, 217 р. н. е. , площею 400 х400 м. Головна будівля (220 х114 м) «банний корпус» , знаходилась у парку і мала 64 приміщення із склепінчастими перекриттями, розміщеними в два ряди і у два поверхи.
Залишки Римських бетонних споруд. Римський бетон – це суміш вапна, піску, щебеню, пуцоланів (вулканічного піску) і води.
Арка Константина (315 р. н. е. ) присвячена перемозі в громадянській війні. В оздобленні використані елементи декору більш давніх монументів. Розміри арки: висота – 21 м, ширина – 25, 7 м, товщина – 7, 4 м.
Історичний центр Риму і володіння Ватікану входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Архітектура епохи феодалізму. Ранньохристиянська архітектура Європи середньовіччя (4… 15 ст. ). Змінилась ідеологія суспільства. Язичні релігії з чисельними богами змінились на монотеістичні. Три основні світові релігії: будизм – зародився в Індії у 6 ст. до н. е. , засновник Будда; християнство – в Римській імперії в 1 ст. н. е. ; іслам – в Аравії в 7 ст. н. е. , засновник Мухамед, основні положення викладені в Корані. В 313 р. християнство стало офіційною релігією Римської імперії, а в 330 р. столицю перенесли до Константинополя. В 395 р. Римська імперія розпалась на Західну та Східну. Західна проіснувала 100 років, а Візантія з 4 до 15 ст. У 1453 р. вона пала під натиском турків.
Базиліка Максенція (312 р. ), м. Рим, перекриття по бетонних хрестових склепіннях.
Сучасний вигляд тринефної базиліки Максенція в Римі, висота склепінь 39 м.
Базиліка Санта Марія Маджоре (440 р. ). Дзвіниця висотою 75 м (1377 р. ). Фасад з портиком і лоджією (1740 р. ), в якому зберігся мозаїчний декор 14 ст.
Інтер’єр базиліки Санта Марія Маджоре (440 р. )
Базиліка Святого Павла (386 р. ) у Римі. Відновлена з новим класичним фасадом (1840 р. ) після пожежі. В медальйонах по внутрішньому периметру стін представлена галерея всіх Римських Пап. Надпрестольний ківорій в готичному стилі (1285 р. ).
Венеція, історичний центр розташований на 118 островах Венеціанської лагуни, розділених 150 каналами і протоками, через які перекинуті 400 мостів. Найбільш відомі мости Ріальто та Вздихань 16 ст. Венеція разом із Венеціанською лагуною включені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Собор Святого Марка у Венеції (1063… 1094 р. ) – візантійська архітектура у Італії
Інтер’єр собору Святого Марка в Венеції – вівтарна частина відділена готичним іконостасом із кольорового мармуру з великим хрестом і статуями 12 апостолів
“Золотий вівтар” собору Святого Марка у Венеції (1343 р. ) з розмірами 3, 3 х2, 5 м – готична рама з позолоченого срібла, в яку вмонтовані 250 мініатюр з емалі (10… 12 ст. ) вивезені з Константинополю, прикрашені 2000 дорогоцінних каменів
Мозаїчні підлоги з різнокольорового мармуру візантійського періоду
Романська архітектура (10… 13 ст. ) розвивалась у період міжусобних війн, страшних епідемій. Від повного розпаду і деградації суспільство спасло християнство. В 1054 р. відбулось офіційне відділення католицької церкви. У Європі будуються монастирі, які мають кріпосний характер і багатофункціональну структуру. Міста та розташовані на їх околицях замки феодалів і монастирі захищають кріпосними стінами. Замки феодалів розташовують у важко доступних місцях – на вершинах гір, на крутих берегах річок і додатково укріплюють стінами, ровами, мостами.
Романський замок Rocca Calascio, зведений у 10… 11 ст. , розташований на скелі на висоті 1460 м над рівнем моря, вважається самим «високогірним» замком Європи
Ансамбль Соборної площі в м. Піза. Собор (1080… 1150 рр. ), арх. Бускето, п’ятинефна базиліка, романський стиль в Італії, спадщина ЮНЕСКО. Баптистерій (1153 р. ), арх. Діотисальві, діаметром 39 м. Верхня частина куполу діаметром 18 м спирається на внутрішні колони, завершена в часи готики.
Кафедральний собор м. Піза (1063… 1290 рр. ), спочатку план у вигляді грецького хреста, пізніше – латинський хрест. На перетині тринефного трансепту з головним нефом – еліптичний купол із стрілою підйому 48 м на восьмигранному плані, сторона грані 14 м.
Підкупольний простір собору (1080… 1150 рр. ), арх. Бускето – місце перетину головного нефу з тринефним трансептом
Дзвіниця “падаюча вежа” (1174… 1372 рр. ), арх. Бонано Пізано, висотою 57 м, діаметром 15, 5 м, фундаменти глибиною 10 м, відхилення від вертикалі – 4, 6 м. Має вісім ярусів, товщина стін нижнього ярусу 4, 9 м, а верхнього 2, 5 м
Баптистерій св. Іоанна Хрестителя (11… 12 ст. ) у Флоренції – восьмигранна споруда обличкована білими та зеленими плитами мармуру, завершена восьмиреберним куполом діаметр. 25, 6 м.
Церква св. Марії Космедін у Римі з нартексом і високою кампанілою (дзвіницею) прибудованими у 12 ст. Кругла мармурова плита з рельєфним зображенням античного божества Ерколя Переможця “Вустами істини” (4 ст. до н. е. ) розміщена
Архітектура готики (13… 15 ст. ).
Палац Веккіо у Флоренції, арх. Арнольдо ді Камбіо (1299… 1310 рр. ) – будівля міського самоуправління. Основний кубічний об’єм розділений горизонтальними тягами на три поверхи, закінчується виносною галереєю і вежею висотою 94 м – готичний стиль в Італії.
Собор Санта Марія дель Фіоре, Флоренція (1296… 1436 рр. ), арх. Арнольдо ді Камбіо, Ф. Брунеллескі. Восьмигранний купол собору (1420… 1436 рр. ) завершується світловим ліхтариком у стилі високого Відродження.
Палац Дожей у Венеції, арх. П. Базейо і Ф. Календаріо (1340… 1442 рр. ), готичний стиль Італії. Перші два поверхи у вигляді стрільчастих аркад на колонах, третій поверх – стіна із рідко розміщеними вікнами, завершена зубчастим парапетом.
Міст Ріальто, 16 ст. , відродження
Міст Вздихань, 16 ст. , відродження
Кафедральний собор у Мілані (1386… 1813 рр. ) із білого мармуру, у 19 ст. фасади собору прикрасили 135 шпилів, готичний стиль Італії
Архітектура Відродження (ренесансу) в Італії поділяється на три періоди: 1. Раннє Відродження (1420… 1500 рр. ) – ведучий архітектор Брунеллескі, а центр Флоренція. 2. Високе Відродження (1500… 1540 рр. ) – ведучий архітектор Браманте, а цент перемістився до Риму. 3. Пізнє Відродження (1540… 1580 рр. ) – архітектор і скульптор Мікеланджело Буонаротті. Дві основні риси архітектури Відродження: 1. Пошук ідеальної форми будівлі, зразком вважався Пантеон в Римі – центрична купольна споруда, але більш витончена; 2. Відтворення античного ордеру: аркада на невеликих колонах запозичена від Колізею, симетрія композиційних рішень, великий винос сильно розвинутого карнизу.
Раннє Відродження (1420… 1500 рр. ). Виховний будинок у Флоренції (1419… 1444 рр. ), арх. Ф. Брунеллескі
Капелла Пацці (1430… 1443 рр. ), арх. Ф. Брунеллескі. Лоджія головного фасаду спирається на ордерну колонаду прорізану великою аркою по головній осі та завершується атіком. Знаходиться біля церкви Санта. Кроче.
Купол на парусах капели Пацці. Інтер’єр оздоблений різнокольоровим мармуром.
Високе відродження. Темп’єто, двір церкви Сан-П’єтро, Рим, 1502 р. , архітектор Донато Браманте. Храм відмічає місце, на якому був страчений святий Петро.
Пізнє Відродження (1540… 80 рр. ). Собор св. Петра у Римі (1510… 1546… 1564 рр. ), арх. Мікеланджело Буонарроті, висота 136, 5 м, діаметр куполу 42, 5 м має 16 тигранну основу. Високий барабан декорований спареними колонками і нішами.
Після смерті Мікеланджело (1564 р. ) купол собору добудовував Джакомо Віньола. Фасад собору св. Петра у Римі, арх. Карла Мадерна добудований в 17 ст. у стилі барокко.
Ватікан, як резиденція Римських пап існує в Римі з 1377 р. В 1929 р. Ватікан став незалежною державою із назвою Град Ватікан.
Бронзовий ківорій (балдахін над папським вівтарем) собору св. Петра в Римі (1612 р. ), арх. Джовані Лоренцо Берніні
Кафедра св. Петра, 1624 р. , художній шедевр арх. Джовані Лоренцо Берніні, бронза
По периметру Собору св. Петра розміщені чисельні капели. Капела П’ьети, названа за ім’ям відомої скульптурної групи Мікеланджело – П’ьета, 1500 р.
Сікстинська Капела, 1481 р. , арх. Джордже де Дольчі. З 1484 р. тут збираються на конклав кардинали для обрання нового папи
Фрески на стелі Мікеланджело Буонаротті малював чотири роки лежачи на спині (1508… 1512 рр. )
На вівтарній стіні фреска "Страшний суд" Мікеланджело, 1534 р.
Сади Ватікану, засновані в 14 ст.
Ансамбль Капітолійського пагорбу (1538 р. ), арх. Мікеланджело, трапецеподібна площа з кольоровим вимощенням розкривається в бік міста, фланкується двома будівлями: Сенаторі та Консерваторі – перший барочний ансамбль у світі.
В центрі трапецеподібної площі розміщена антична статуя імператора-філософа Марка Аврелія
Кінна статуя імператора-філософа Марка Аврелія (160… 180 рр. ) – копія, оригінал зберігається в Капітолійському музеї
Кордоната – пологі сходи, які дозволяли заїхати на площу на кінній повозці
Вілла Ротонда біля Вінченце (1551 р. ), арх. Андреа Паладіо керувався правилами Віньоли: квадратний план будівлі, чотири однакових фасади з колонними портиками і трикутними фронтонами, плоский купол. У 1562 р. Джакомо Віньола написав трактат “Правило п’яти ордерів архітектури”.
Собо р Сан-Джо рджо Маджо ре, Венеція, 1566… 1610 рр. , арх. Андреа Паладіо
Собо р Сан-Джо рджо Маджо ре, Венеція, 1566… 1610 рр. , арх. Андреа Паладіо
Площа дель Пополо в Римі, арх. Доменіко Фонтана (1591 р. ) – трипроменева композиція.
У центрі овальної площі дель Пополо (Piazza del Popolo) єгипетський обеліск висотою 47 м часів Рамзеса II
Piazza del Popolo, м. Рим, арх. Доменіко Фонтана (1591 р. )
Ансамбль Іспанських сходів у Римі (1720… 50 рр. ), арх. А. Спеккі, Ф. Санктіс, Л. Берніні. Церква Триніта дей Монті, Святої Трійці, була збудована на пагорбі у XVI ст. на замовлення короля Луї XII. Фасад роботи Мадерно, фонтан «Баркачча» , 1627 р. – робота П’єтро Берніні (батько Лоренцо Берніні).
Площа біля собору св. Петра в Римі (1612 р. ), арх. Лоренцо Берніні – еліптична в плані з єгипетським обеліском в центрі. На антаблементі колонади стоять статуї святих.
Фонтан Чотирьох рік з єгипетським обеліском (1648… 1651 рр. ) – ріки Ніл, Ганга, Дунай і Ла-Плати, арх. Лоренцо Берніні
Фонтан Тритон (1624… 1643 рр. ), Лоренцо Берніні
Фонтан Баркачча (1627 рр. ), арх. П’єтро Берніні
Фонтан бджолам, арх. Лоренцо Берніні (1644 р. )
Фонтан Треві (1732… 1751 рр. ), арх. Лоренцо Берніні
Площа Венеції (Piazza Venezia) із монументом Віктора Еммануіла II, зведена на честь об’єднання Італії. У центрі монументу — кінна статуя монарха, а внизу — могила Невідомого воїна 1911 р. Весь ансамбль створений у стилі еклектики.
Площа Республіки знаходиться на місці античної Езедри. У центрі площі великий фонтан "Наяди", 1911 р. , арх. Рутеллі.
Палац Італійської Цивілізації або Квадратний Колізей, 1940 р. , арх. Джованні Гверріні, Бруно ла Падула і Маріо Романо, висота 68 м. Муссоліні планував, що палац стане основним павільйоном Всесвітньої виставки 1945 р.
Палаццетто делло Спорт, 1957 р. , арх. П’єр Луіджі Нерві – волейбольна арена, збудована до олімпійських ігр у Римі 1960 р.
«Торре Піреллі» , м. Мілан, 1959 р. , 127 м, арх. Джио Понті, інженер Пьєр Нерві. Ширина будівлі 18, 5 м, а довжина 70 м. Будівля завершується консольним дахом.
Футбольна арена збудована до чемпіонату світу з футболу у Римі в 1990 р. за проектом італійського архітектора Ренце Пьяно. Арена складається з 26 «пелюсток» та нагадує квітку.
Ювілейна церква, Jubilee Churc, м. Рим, арх. Річард Мейер, 2003 р. Вигнуті стіни захищають приміщення від надмірного перегріву влітку. Бетонні огороджуючі конструкції виконані із спеціального цементу, до складу якого входить діоксид титану, а тому повітря в приміщеннях будівлі очищується від забруднення.
Внутрішній інтер’єр Ювілейної церкви, Jubilee Churc, арх. Річард Мейер (Richard Meier), 2003 р.
Музей Ara Pacis, м. Рим, 2006 р. , арх. Річард Меєр (Richard Meier)
Аудиторіум або Парк Музика, м. Рим, арх. Ренцо Пьяно, м. Рим, 2004 р. – це три концертні зали різної величини з найкращою у світі акустикою
Аудиторіум, арх. Ренцо Пьяно, Парк музики, м. Рим, 2004 р. , нагадує
Музей Риму, 2010 р. , арх. Заха Хадід, Національний музей мистецтва XXI ст. (MAXXI)
Національний музей мистецтва ХХI сторіччя у Римі, арх. Заха Хадід
Скачать презентацию Архітектура стародавнього Риму поділяється на два періоди республіканський
Рим.pptx