Архітектура козацької доби Українське бароко або Козацьке

Архітектура козацької доби.

Українське бароко або Козацьке бароко назва архітектурного стилю, — що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Вірменський собор у Львові 1363 Архітектор Дорінг Інтер'єр в стилі бароко.

Верхній замок у Луцьку або замок Любарта. Друга половина XIV ст. Стиль: готика, ренесанс.

Кам'янець –Подільська фортеця

Хотинський замок Встановлений Володимиром Святославичем.

Покровська церква в с. Сутківцях Унікальна пам'ятка у своєму роді, що репрезентує одночасно фортецю і храм.

Живопис за доби козацтва.

Іконопис

Ікона Богородиці з пророками у церкві в Підгородцях.

Ікона Успіння Богородиці Автор: перемишльський маляр Олексій Горошкевич. Рік: 1547

Мініатюра Пересопницького Євангелія. Між 1556– 1561 рр.

Будинок Корнякта у Львові Архітектор Павло Римлянин, Петро Барбон. Замовник: Костянтин Корнякт Рік: 1580 Стиль: Ренесанс

Купець виноторговець, за походженням грек з острова Крит, Костянтин Корнякт отримав дворянство з рук короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа за свою вірну службу на посаді особистого королівського секретаря. Наступний король Стефан Баторій спеціальним декретом дозволив Корнякту спорудити на площі Ринок у Львові палац з шістьма вікнами— привілей, який у місті на Магдебурзькому праві не можна було купити за жодні гроші, тільки отримати за особливо видатні заслуги перед містом та державою. Спадкоємці Корнякта 1623 року продали будинок кармелітам босим. У середині XVII століття палац Корнякта перейшов до родини польського короля Яна ІІІ Собеського і відтоді почав називатися Королівською кам'яницею. 1686 року саме тут, в будинку Корнякта, було підписано «Вічний мир» між Росією і Польщею.

Меджибізький замок або замок Синявських. Стиль: Ренесанс

Острозький замок Замок протягом XIV XVI століть був родовим гніздом князів Острозьких – найбагатших магнатів Речі Посполитої тих часів і найбільшого свого розквіту досяг при Костянтині Івановичу Острозькому.

Острозький замок

Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630– 1640 і рр.

Палац збудовано у 1630 1640 роках за проектом французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана. Будував замок італієць Андреа дель Аква. Замовив палац замок коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Будівля спирається на високий цоколь з наріжними бастіонами. Всередині бастіонів розташовані каземати, що виходять у внутрішній двір.

Троїцький Межиріцький монастир фортеця поблизу Острога

Живописв першій половині ХVІІ ст.

Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові.

Ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного.

Портрет Петра Конашевича Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного» . 1622 р.

Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622. Князь Криштоф Збаразький (р. н. невід. п. 1626)Син Януша Збаразького, будівничий замку в м. Збараж. Портрет 1620 х рр. Краківський каштелян. Брав участь в Хотинській війні 1620 21.

Національновизвольна війна.

Живопис

Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. 1 пол. 18 ст.

Іллінська церква в Суботові. Реконструкція. 1656. Стиль : бароко

Іллінська церква в Суботові. Реконструкція. 1656. Іллінська церква в селі — Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована у 1653 (за іншими даними — у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква усипальниця.

Українські землі в 60 – 80 -ті рр. XVII ст.

Троїцький собор Густинського монастиря. 1674– 1676.

Початки Густинського монастиря сягають 1600 року. Засновником його був ченець Йоасаф, який разом з ієромонахом Афанасієм прийшов з Афонської гори і з благословення настоятеля Києво Печерської лаври Єлісея оселився тут для усамітнення. Для облаштування монастиря Йоасаф уподобав землі князів Вишневецьких по течії річки Удай, де зі своїми учнями оселився на острові, що заріс густим віковим лісом, звідки і пішла назва монастиря — Густиня.

Троїцький собор Троїцько Іллінського монастиря в Чернігові. 1679– 1695.

Троїцько-Іллінський монастир — чоловічий православний монастир у Чернігові, у мальовничій околиці на Болдиних Горах, заснований близько 1069 року Антонієм Печерським.

Покровський собор у Харкові. 1689. Стиль бароко

Українські землі наприкінці Х – у VІІ першій половині VІІІ Х ст.

Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича.

Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича.

Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І. Мигури. 1706.

Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині. 30 ті роки 18 ст.

Портрет Григорія Гамалії. Кінець 17 ст.

Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696– 1701.

Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.

Троїцька соборна церква в Самарській слободі (Новомосковську). 1773– 1779.

Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771– 1783.

Собор Святого Юра у Львові. 1744– 1762.

Палац Кирила Розумовського в Батурині.

Портрет Павла Руденка роботи В. Боровиковського. Початок 1780 х рр.

Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.

Книгодрукування • Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст. , а до цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже копітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження книгодрукування в Німеччині у середині XV століття, яке швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. У 1464 році воно виникло в Іта лії, у 1470 році — у Франції, у 1473 році — в Голландії та Угорщині, у 1474 році — в Іспанії, у 1480 році — в Англії.

• Початок слов’янсь кого друкування припадає на 1491 рік, коли відомий друкар Фіоль у Кракові надрукував дві книжки — „Часословець» і „Осмоглас ник» . Обидві книги набрані кирилівським шрифтом, який є осно вою сучасної української та російської азбуки. На жаль, життя і ді яльність Фіоля Швайпольта закінчилося трагічно. Саме за друкар ську діяльність він був заарештований краківською інквізицією. Це сталося у 1491 році. • Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров народився близько 1510 року (точна дата його народження невідома).

Полемі на літератуа (від грец. ч р πολεμιχός — войовничий) — підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.