Архітектура Києва ХІХ ХХ ст Класицизм Головний корпус

Архітектура Києва ХІХ–ХХ ст.

Класицизм Головний корпус Київського університету. 1837 -1843. Архітектор Вікентій Беретті.

Класицизм Інститут шляхетних дівчат у Києві. 1838 -1843. Архітектор Вікентій Беретті.

Класицизм Церква-ротонда св. Миколи Чудотворця на Аскольдовій могилі у Києві. 1808 -1810. Архітектор Андрій Меленський.

Класицизм Олександрівський костьол у Києві. Перша пол. ХІХ ст. Архітектор Франц Мєхович.

Десятинна Успіння Богородиці Миколаївська церква у Києві. 1828 -1842. Архітектор Василь Стасов. Еклектизм і стилізація

Еклектизм і стилізація Володимирський собор у Києві. 1862 -1882. Архітектори: І. Штром, О. Беретті, В. Ніколаєв.

Еклектизм і стилізація Володимирський собор у Києві. 1862 -1882. Арх. : І. Штром, О. Беретті, В. Ніколаєв.

Еклектизм і стилізація Костел святого Миколая у Києві. 1899 -1909. Архітектори: С. Воловський, В. Городецький.

Костел св. Миколая у Києві. 1899 -1909. Архітектори: С. Воловський, В. Городецький. Еклектизм і стилізація

Еклектизм і стилізація Костел святого Миколая у Києві. 1899 -1909. Архітектори С. Воловський, В. Городецький.

Еклектизм і стилізація Оперний театр у Києві. 1897 -1901. Архітектор Віктор Шретер.

Еклектизм і стилізація Міська дума у Києві. 1870 -ті рр. (На місці нинішнього Майдану Незалежності).

Будинок у Києві на розі вулиць Володимирської та Прорізної. 1899 -1902. Арх. : К. Шиман, О. Гілевич. Еклектизм і стилізація Будинок у Києві на розі вулиць Володимирської та Прорізної. 1899 -1902. Архітектори: К. Шиман, О. Гілевич. Еклектизм і стилізація

Еклектизм і стилізація Політехнічний інститут у Києві. 1901 -1905. Арх. І. Кітнер, П. Реутов, О. Кобелєв.

Еклектизм і стилізація Будинок державного банку у Києві. 1901 -1905. Архітектор О. Вербицький та ін.

Стиль модерн Колишній будинок архітектора Владислава Городецького у Києві. 1901 -1903.

Неокласицизм Художньо-промисловий музей у Києві. 1898 -1904. Архітектори: Владислав Городецький та ін.

Неокласицизм Колишній будинок жіночої (Ольгинської) гімназії у Києві. 1909 -1914. Архітектор Павло Альошин. Нині – один з будинків НАН України.

Неокласицизм Колишній педагогічний музей цесаревича Олексія у Києві. 1909 -1911. Архітектор Павло Альошин. Нині – Дім учителя.

Колишній педагогічний музей у Києві. 1909 -11. Арх. : П. Альошин. Неокласицизм

Конструктивізм Залізничний вокзал у Києві. 1927 -1933. Архітектор Олександр Вербицький.

Український архітектурний стиль радянського часу Корпус лісотехнічного факультету української сільськогосподарської академії у Києві. 1925 -1927. Архітектор Дмитро Дяченко.

Корпус лісотехнічного факультету української сільськогосподарської академії у Києві. 1925 -1927. Архітектор Дмитро Дяченко. Український архітектурний стиль радянського часу

Класицизм радянського часу ( «сталінський ампір» ) Колишній будинок штабу КОВО (Київського особливого військового округу) у Києві. 1936 -1939. Архітектор Сергій Григорьєв. Нині – Секретаріат Президента України.

Класицизм радянського часу ( «сталінський ампір» ) Будинок Верховної Ради УРСР у Києві. 1936 -1939. Арх. Володимир Заболотний.

«Офіційно-помпезний» класицизм радянського часу ( «сталінський ампір» ) Будинок Верховної Ради УРСР у Києві. 1936 -1939. Арх. : Володимир Заболотний.

Класицизм радянського часу ( «сталінський ампір» ) Будинок Ради Міністрів УРСР у Києві. 1935 -1937. Архітектори: Іван Фомін, Павло Абросимов

Класицизм радянського часу ( «сталінський ампір» ) Архітектурні ансамблі Хрещатика. 1948 -1958. Архітектори: Олександр Власов, Анатолій Добровольський, Олександр Малиновський та ін.

Класицизм радянського часу ( «сталінський ампір» ) Головний поштампт у Києві. 1952– 1957. Архітектори: В. Приймак, В. Ладний.

Класицизм радянського часу ( «сталінський ампір» ) Готель «Україна» у Києві (сучасне фото)

Модернізована класика радянського часу з елементами українського стилю Архітектурні ансамблі Хрещатика. 1948 -1958. Архітектори: Олександр Власов, Анатолій Добровольський, Олександр Малиновський та ін.

Індустріально-промислова стилізація архітектури 60 -90 -х рр. ХХ ст. Палац спорту у Києві. 1958– 1961. Архітектори: Михайло Гречина, Олексій Заваров.

Індустріально-промислова стилізація архітектури 60 -90 -х рр. ХХ ст. Палац школярів та юнацтва у Києві. 1962 -1965. Архітектори: Аврам Милецький, Едуард Більський

Індустріально-промислова стилізація архітектури 60 -90 -х рр. ХХ ст. Аеровокзал у Борисполі. 1959 -1965. Архітектори: Анатолій Добровольський, Олександр Малиновський, Юрій Євреїнов та ін.

Індустріально-промислова стилізація архітектури 60 -90 -х рр. ХХ ст. Готель “Славутич” у Києві. 1965 -1972. Архітектори: Вадим Ладний, Генріх Кульчицький.

Синтетична стилізація (функціональність, оригінальність, новаторство) сучасної української архітектури (остання третина ХХ – початок ХХІ ст. ) Палац культури «Україна» (нині - Національний палац мистецтв “Україна”) у Києві. 1965 -1970. Архітектори: Євгенія Маринченко, Петро Жилицький.

Синтетична стилізація (функціональність, оригінальність, новаторство) сучасної української архітектури (остання третина ХХ – початок ХХІ ст. ) Київський філіал Центрального музею Леніна. 1978 -1982. (Зараз Державний культурно-просвітницький центр «Український дім» ). Архітектори: Вадим Гопкало, Вадим Гречина, Володимир Коломієць.

Синтетична стилізація (функціональність, оригінальність, новаторство) сучасної української архітектури (остання третина ХХ – початок ХХІ ст. ) Головний корпус Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського у Києві. 1989. Архітектори: Вадим Гопкало, Вадим Гречина, Валерій Песковський.

Головний корпус Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського у Києві. 1989. Архітектори: Вадим Гопкало, Вадим Гречина, Валерій Песковський. Синтетична стилізація (функціональність, оригінальність, новаторство) сучасної української архітектури (остання третина ХХ – початок ХХІ ст. )