АРХІТЕКТУРА АНТИЧНОГО СВІТУ Античним світом називають епоху цивілізації

АРХІТЕКТУРА АНТИЧНОГО СВІТУ Античним світом називають епоху цивілізації Греції та Риму в період з 12… 8 ст. до н. е. по 4… 5 ст. н. е. Об’єднали Грецію та Рим рабовласницький устрій та загальні риси культурного розвитку. Термін «античний» був введений італійськими гуманістами в епоху Відродження. Архітектура стародавньої Греція займала територію Балканського півострова, західне узбережжя Малої Азії та острови Егейського моря. Основу складали чисельні містадержави – поліси – перші республіки в історії людства. Всі вільні громадяни приймали участь в управлінні країною. Храм – це місце поклоніння чисельним богам, а також архів, в якому на кам’яних плитах були висічені закони. Архітектуру Стародавньої Греції поділяють на чотири періоди: Гомерівський (1200… 800 рр. до н. е. ) – руйнація родоплемінного ладу; Архаїчний (700… 500 рр. до н. е. ) – перехід до класового суспільства; Класичний (480… 337 рр. до н. е. ) – перемога над Перською імперією; Еліністичний (337 р. до н. е. … 100 рр. н. е. ) – монархія македонського царя Філіппа II, його сина Олесандра Македонського та Птоломеїв у Єгипті.

Карта стародавньої Греції

Гомерівський період (1200… 800 рр. до н. е. ) – основним джерелом відомостей про життя країни були поеми Гомера «Іліада» та «Одісей» а б б Теракотові моделі храмів, друга половина VІІІ ст. до н. е. : а – з Перахори (загальний вигляд, план, розріз, фасад); б – з Аргоса (загальний вигляд, план) Найдавніші культові будівлі круглої, овальної або конусоподібної форми з кривою у плані апсидою нагадували конфігурацію мегарона мікенської епохи свідчать про невміння робити прямі кути і перекривати широкі прогони. Мегарон – прямокутна у плані будівля з двосхилим дахом, приміщеннями уздовж поздовжньої осі та портиком на торці.

Архітектура гомерівського періоду (ХІІ – сер. VІІІ ст. до н. е. ) Моделі з Перахори і Аргоса: а, в – загальний вигляд, план і розрізи моделі з Перахори; б – загальний вигляд і план моделі з Аргосари

Прикладами таких споруд є мегарони у Фермосі. Мегарон А (ХІ ст. до н. е. ) – це витягнута, орієнтована на південь споруда, розділена поперечними стінками на три суміжні приміщення: пронаос – напіввідкрита частина храму між портиком і наосом; наос – молитовна зала, головне приміщення храму зі статуєю бога; адитон – святилище храмової споруди, з’єднане з наосом. Мегарон В (Х ст. до н. е. ) з розмірами 7 х 21, 5 м відрізняється від мегарону А більш прямокутним окресленням плану Б Плани стародавніх храмів у Фермосі: А – найстаріший мегарон, ХІ ст. до н. е. ; Б – мегарон, Х ст. до н. е. ; В – храм Аполлона, VІІ ст. до н. е. В А

Архітектура архаїчного періоду (700… 600 рр. до н. е. ) Термін «архаїчна Греція» прийнятий істориками у 18 столітті. В цьому періоді виділяють: ранню архаїку – початок VІІ століття до н. е. – 570 -ті рр. до н. е. ; зрілу архаїку – 570 -ті рр. до н. е. – 525 рр. до н. е. ; пізню архаїку – 525 рр. до н. е. – 490 -ті рр. до н. е. Архаїка – доба складання монументальних образотворчих і архітектурних форм, формування доричного та іонічного ордеру, вироблення нових архітектурних принципів, прийомів і форм. Архаїка характеризується зростанням міст і розширенням масштабів будівництва. З’являються монументальні споруди з каменю – храми різних типів, які виконували функції культових, і громадських будівель, встановлюється визначений порядок стосовно частин будівель, системи сполучення декоративних і конструктивних частин, що має назву ордера. Грецький архітектурний ордер складається з елементів: триступінчастого стилобату (цокольна частина храму); колон, які включають базу, стовбур (фуст) і капітель; антаблемента, що перекриває частину споруди і поділяється на архітрав (балку), фриз і карниз. Вище антаблемента знаходиться трикутної форми фронтон, обмежений зверху двома скатами даху.

Архаїчний період (700… 500 рр. до н. е. ) Центральним об’єктом стає храм, прообразом якого є мегарон зі статуєю бога та колони доричного ордеру Типи давньогрецьких храмів

Типи планів давньогрецьких храмів: 1 – храм в антах; 2 – простиль; 3 – амфіпростиль; 4 – периптер; 5 – диптер; 6 – псевдодиптер; 7 – толос

Ордера Стародавньої Греції: а, б, в – дерев’яні прототипи доричного та іонічного ордерів; г – доричний ордер; 1 – сіма; 2 – виносна плита; 3 – мутул; 4 – гутти або краплі; 5 – тригліф; 6 – метопа; 7 – тенія; 8 – поличка або регула з краплями; 9 – абака; 10 – ехін; 11 – ремінці; 12 – шийка капітелі; 13 – канелюри; 14 – стилобат (верхня сходинка стереобату); д – ранній малоазійський тип іонічного ордера; е – те саме, пізній аттичний тип; 1 – сіма; 2 – виносна плита; 3 – фриз; 4 – зубчики або дентикули; 5 – тенія; 6 – фасції архітрава; 7 – абака; 8 – волюта; 9 – ехін; 10 – канелюри з доріжками між ними; 11 – піввал або торус; 12 – скоція; 13 – плінт; 14 – стилобат

Храм Гери в Олімпії, периптер, кінець VII – початок VІ ст. до н. е. : а – сучасний вигляд; б – план

«Базиліка» , Храм Гери І в Посейдонії, зараз Пестум в Італії, периптер, 540 р. до н. е. : а – сучасний вигляд; б – план

Храм Афіни в Посейдонії, (520… 510 рр. до н. е. ), периптер: а – сучасний вигляд; б – план

«Базиліка» (550 р. до н. е. ) – архаїчний період і «Храм Гери ІІ» (460 р. до н. е. ) – класичний період у Пестумі, південь Італії, входять до списку ЮНЕСКО

Храм Артеміди в Ефесі, 550 р. до н. е. , Мала Азія, арх. Херсифрон і син Метаген з Кноса – диптер на стилобаті 55 х 109 м з колонами іонічного ордеру. В 356 р. до н. е. храм Артеміди підпалив Герострат

Другий храм арх. Дейнократ, який розробляв планування зразкового міста еллінського світу Олександрію. 127 двадцятиметрових колон оточували його в два ряди, барельєфи виконував скульптор Скопас. Цей храм і був описаний Геродотом як третє чудо світу. У 263 р. готи розграбували святилище Артеміди. Християнські проповідники піднімали фанатиків проти храму Артеміди, який символізував минуле.

Англійський археолог Вуду в 1869 році знайшов місце із залишками храму. Стілобатну частину і фундаменти храму спаленого Геростратом знайшли у 20 ст.

Найбільшим досягненням грецької архітектури було створення античного ордеру – системи стояково-балкових конструкцій, які підпорядковані закономірностям певної образної системи. Архітектурний ордер складається з: колон, антаблемента і бази. Складовими частинами антаблементу є карниз, фриз і архітрав. • Грецька архітектура розвивалась під впливом двох ордерних систем: доричної та іонічної, назви яких походять від двох грецьких племен, дорян та іонян. • Доричні колони не мали бази, стовбур прикрашався канелюрами, а капітель складалася з подушки і квадратної плити. • Іонічні колони завжди мали базу, капітель з двома волютами (завитками). • Пізніше в грецькій архітектурі з’явився корінфський ордер, назва якого походить від м. Корінф, капітель якої нагадує корзину оплетену листям аканту.

Грецькі колони доричного та іонічного ордеру

Ордери в архітектурі Стародавньої Греції: а – доричний; б – іонічний; в – корінфський

Капіталь колони доричного ордеру з білого мармуру. Британський музей Лондону абака ехін

Архітектура класичного періоду (480… 337 рр. до н. е. ), поділяється на: ранню (друга половина V ст. до н. е. ), високу (перша половина V ст. до н. е. ) і пізню (три чверті ІV ст. до н. е. ) Храм Гери ІІ в Посейдонії, (468 р. до н. е. ), доричний периптер

а б в г Храм Зевса в Олімпії, периптер (468… 456 рр. до н. е. ): а – східний фасад; б – план; в – поперечний розріз: г – східний і західний фронтони

Статуя Зевса в м. Олімпія, скульптор Фідій, 450 р. до н. е. , висота 14 м – четверте чудо світу, загинула в 5 ст. н. е. від пожежі, Римська копія Зевса, 96… 69 рр. н. е. , Ермітаж

Ансамбль афінського Акрополя був створений під час правління

Афінський акрополь розташований на скелі з вапняку, висотою 156 м над рівнем моря з плоскою вершиною (270 х 155 м)

Художнім керівником ансамблю Афінського Акрополю та автором основних скульптур був Фідій. Всі споруди виконані з білого пентелійського мармуру за проектами Іктіноса, Каллікрата і Мнесикла

Копія скульптури Фідія «Афіна Парфенос» , 1990 р. , ск. Алан Леквір, в споруді Парфенону (1897, 1920 р. , бетон), м. Нешвілл, штат Теннессі, США. Висота 13 м, гіпс, скловолокно, арматура

Храм Ніки Аптерос, 421 р. до н. е. , арх. Каллікрат – амфіпростіль на триступінчастому стереобаті, розміри в плані 8, 14 х 5, 5 м, висота 4, 04 м

Пропілеї Афінського акрополя, арх. Мнесикл, м. Афіни, Греція, 437… 432 рр. до н. е. : а – план; б – сучасний вигляд; в – розріз

Парфенон, 447… 432 рр. до н. е. , арх. Іктінос і Каллікрат – найбільший периптер в метрополії (30, 86 х 60, 51 м)

Досконалість храму у витонченому застосуванні відхилень від геометричності: потовщення кутових колон при зменшенні кутових прогонів, нахили осей колон і антаблементів всередину, а фронтонних тимпанів назовні, тощо

Фриз Пантеону скульптора Фідія, Британський музей Лондону

Ельгінський мармур Британського музею (фриз Пантеону), який вивіз із Греції на початку 19 ст. лорд Ельгін

Ельгінський мармур – фрагментарна скульптура фронтону Пантеону

Ельгінський мармур – метоп з південного боку Парфенону

Ельгінський мармур – мармурові скульптурні зображення грецьких богів

Ерехтейон, 421… 407 рр. до н. е. , в якому зберігались священні реліквії

Маленький портик Ерехтейона з каріатидами – підпорами у вигляді жіночих фігур

Маленький портик Ерехтейона з каріатидами – підпорами у вигляді жіночих фігур

Монумент Нереід, 380 р. до н. е. , Турція, надгробна споруда лікійського правителя, британський музей, статуї між колонами – це морські німфи

Театр в Епідаврі, 360… 330 рр. до н. е. , арх. Поліклет Молодший на 25 тис. глядачів, список ЮНЕСКО

Театр Діониса в Афінах на 17 тис. глядачів, пізня класика, 338… 326 рр. до н. е. , південний схил Акрополя. Складові частини театру: «орхестр» – для виступів хору, «схена» – палатка для переодягання акторів і «театрон» – місця глядачів.

Фімела в Епідаврі, 360… 330 рр. до н. е. , арх. Поліклет Молодший, толос

а б в Фімела в Епідаврі, арх. Поліклет Молодший, толос, 360… 30 рр. до н. е. : а – аксонометричне зображення; б – капітель коринфського ордера, експонат музею в Епідаврі; в – план

Еліністичні держави в ІІІ ст. до н. е.

Еліністичний період, (337 р. до н. е. … 100 рр. н. е. ). Мавзолей у м. Галікарнас, 4 ст. до н. е. , арх. Сатир і Піфій

Скульптури царя Мавсола і Артемісії, 355… 353 рр. до н. е. , зберігаються в Британському музеї

Обеліск «Голка Клеопатри» , набережна Вікторії, м. Лондон, Великобританія В ІV ст. до н. е. ) столицю Єгипту переносять з Мемфісу до Олександрії. Планувальне рішення міста розробив родоський арх. Дейнократ. Дві головні вулиці шириною по 60 м, прикрашені колонами, перетинались під прямим кутом у центрі міста біля мавзолею О. Македонського. У східній частині Великої гавані розміщувався палацовий комплекс Птоломеїв (Македонський акрополь), руїни якого після землетрусів знаходяться під водою, а у західній частині – храм Посейдона, Мусейон (науковий і культурний центр з Олександрійською бібліотекою), театр, будівля торгівлі, доки і два гранітних обеліски – «Голки Клеопатри» висотою по 21 м, вирізані в каменоломнях Асуану приблизно в 1450 р. до н. е. для столиці Єгипту Геліополя. В Олександрію їх перевезли в 12 р. до н. е. У 1878 р. один обеліск встановили на набережній Вікторії в Лондоні, а в 1881 р. другий – до

Маяк у м. Олександрія, 285 р. до н. е. , о. Фарос, арх. Сострад Книдський, висотою 140 м у вигляді триярусної вежі. Нижня частина маяка з розмірами 30 х 30 м у плані та висотою 60 м була викладена з кам’яних блоків. На неї спиралась восьмикутна вежа висотою 40 м, обличкована білим мармуром.

Турецька фортеця Кайт-Бей, зведена в 15 ст. на місці маяка Маяк на о. Фарос Верхня частина вежі циліндрична з 8 -ми колон, на які спирався купол зі скульптурою Посейдона. Тут постійно горів вогонь, промені якого спрямовувались у бік моря системою бронзових дзеркал. Для доставки пального всередині вежі розміщувались пологі спіральні пандуси. На вежі знаходилися різноманітні технічні пристрої: флюгери, астрономічні прилади, годинник.

Найкрасивішим містом Малої Азії в 263… 133 рр. до н. е. було м. Пергамського царства, розташоване в 5 км від моря біля підніжжя пагорба заввишки 270 м. Над містом панував Акрополь, який розміщувався віялоподібно на терасах. На вершині знаходилася цитадель, нижче розташовувалися палаци, храми і громадська торговельна площа – агора. На схилах Акрополя розміщений великий театр і стоя – галерея для прогулянок – з рядами колон перед стіною. План Пергамського акрополя: 1 – верхній ринок; 2 – Великий вівтар; 3 – галерея театру; 4 – театр; 5 – героон ; 6 – брама акрополя; 7 – святилище з храмом Афіни і бібліотека; 8 – палаци; 9 – храм Траяна; 10 – казарми; 11 – арсенали

Сучасний вигляд Пергамського акрополя, м. Бергамо, Туреччина, ЮНЕСКО

Великий вівтар Зевса в Пергамі (180 р. до н. е. ), найвеличніша споруда еллінізму. Подіум складався з цоколя, широкого фриза з горельєфними зображеннями і сильно винесеного карниза. У подіум врізано широкий (24 м) східчастий марш, який підіймав на верхній майданчик для поклоніння Зевсу. Призматичний жертовник (вівтар) був огороджений стінами, по периметру яких розташовувались іонічні колони у вигляді периптера. З усіх боків подіум прикрашав широкий фриз (висота 2, 3 м, довжина 120 м).

Пергамський вівтар, 180 р. до н. е. ск. Орест, Діонісіад, Менекрат, периптер: а – реконструкція з оригінальними фрагментами в берлінському музеї; б – план Для зберігання вівтаря у Берліні збудований Пергамський музей, в якому відтворений західний фасад будівлі, на якому розміщені збережені елементи скульптурного декору фризу із зображенням гігантомахії – битви бійців олімпійців і богів (Зевса, Геракла, Діоніса, Афіна) з гігантами в техніці горельєфа, майже круглої скульптури

Статуї періоду еллінізму, Лувр, Париж: а – Афродіти, ІІ ст. до н. е. ; б – Ніки Самофракійської, ІІІ ст. до н. е.

Гробниця ель-Хазне в Петрі, Йорданія (1 ст. до н. н. – кінець 1 ст. н. е. ). Декоративно оброблену поверхню скелі висотою більше 30 м розчленовано на два яруси. Внизу на поверхні стіни, обробленої корінфськими колонами, виступає портик з трикутним фронтоном, над яким здіймається півкруглий павільйон

Світова спадщина ЮНЕСКО Стародавнє місто Петра, І ст. до н. е. Йорданія: а – Гробниця ель-Хазне; б – гробниця ель-Дейр

Архітектура стародавнього Риму поділяється на два періоди: республіканський (400… 30 рр. до. н. е. ); імператорський (30 рр. до н. е. … 500 рр. н. е. ) • Апенінський півострів багатий лісом і природним каменем. Тут вперше в історії будівництва почали використовувати бетон на основі природних цементуючих добавок – пуцоланів (вулканічний попіл), гашеного вапна та піску. • У 510 р до н. е. патриції вигнали етруського царя і встановили республіку, становлення якої відбувалось у військових обставинах: з плебеями (5… 4 ст. до н. е. ); з Карфагеном під керівництвом Ганебалу із-за Сицілії (3 ст. до н. е. ); з Македонією. У кінці 2 ст. до н. е. Рим підкорив Грецію та західну частину Малої Азії.

Римська республіка в ІІІ … І ст. до н. е

Архітектурні ордери Стародавнього Риму: а – тосканський; б – римсько-доричний; в – римсько-іонічний; г – коринфський; д – композитний; 1 – антаблемент; 2 – карниз; 3 – фриз; 4 – архітрав; 5 – капітель; 6 – стовбур колони; 7 – база; 8 – п’єдистал; 9 – волюта

Архітектура республіканського періоду (508 – 27 рр. до н. е. ) Музей під відкритим небом на території римських міст Помпеї, Геркуланум (біля Неаполя), які загинули від виверження вулкану Везувій в 79 р. н. е. , список ЮНЕСКО

Апієва дорога, 312 р. до н. е Портик Еміліїв в Емпорії, 174 р. до н. е: а – реконструкція; б – план

Акведук Пон-дю-Гар, м. Нім, Франція, 60… 40 рр. до н. е.

Пон-дю-Гар, «міст через Гар» — давньоримський акведук, довжина 275 м, висота 47 м, складова частина водогону довжиною 50 км, триярусний: у нижньому ярусі шість арок, у середньому — одинадцять, у верхньому — тридцать п’ять, з наближенням до берегу ширина арок зменшується

Міст Емілія, «Зламаний міст» , річка Тибр, Рим, 179 р. до н. е.

Міст Фабриція, 62 р. до н. е. , з’єднав лівий берег річки Тібр з о. Ескулапа, дві арки прогоном по 24, 5 м з травертину, середній устій з туфу полегшений склепінчастою камерою

Міст Цестія, 46 р. до н. е. , з’єднав острів із замком Ескулапа з правим берегом річки Тібр

а б в Круглі храми Стародавнього Риму, ІІ…І ст. до н. е. , толоси: а – богині Вести на Римському форумі; б – богині Вести на Бичачому форумі в Римі; в – богині Сибілли у Тібурі

Храм Вести, Бичачий ринок, Рим, 50 -і роки до н. е. – толос, кругла в плані цела оточена коринфськими колонами з пароського мармуру на подіумі

Храм Фортуни Віріліс, Бичачий ринок, Рим, 42… 38 рр. до н. е. – псевдопериптер

Мезон Карре, м. Нім, Франція, квадратний будинок, давньоримський храм, 19… 16 рр. до н. е. , довжина 25 м ширина 12 м, ідеальні пропорції, псевдопериптер

Римські мавзолеї республіканського періоду: а – кенотаф Юліїв, м. Гланум, Франція, 40 р. до н. е. ; б – Цецилія Метелли на Аппієвій дорозі, 30 р. до н. е.

Імператорський період (27 р. до н. е. . 476 р. н. е. )

Карта Рима РАЙОНИ АВГУСТА І Капенські ворота VІІІ Форум ІІ Целій ІХ Цирк Фламінія ІІІ Ізіда і Серапіс Х Палатін ІV Храм миру ХІ Великий цирк V Еквілії ХІІ Громадські озера VІ Альта Семіта ХІІІ Авентін VІІ Широка вулиця ХІV Затирський р-н

1 2 5 4 3 6 Імператорські форуми, І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. : 1 – Романум, ІІ ст. до н. е. ; 2 – Цезаря, 46 р. до н. е. ; 3 – Августа, 2 р. до н. е. ; 4, 5 – Веспасіана і Нерви, кінець І ст. н. е. ; 6 – Траяна, 113 р. , арх. Аполлодор з Дамаску

Форум Августа, 2 р. до н. е. , сучасний вигляд

Театр Марцелла у Римі, 29 р. до н. е. … 13 р. н. е.

Сучасний вигляд театру Марцелла в Римі на Марсовому полі діаметром 130 м, який вміщував 11 тис. глядачів

в б Амфітеатри римської Імперії: а – Верона (Італія), 30 р. н. е. ; б – Немауз (м. Нім, Франція), 70 р. н. е. ; в – Арелат (м. Арль, Франція), 90 р.

Колізей (амфітеатр Флавіїв), Рим, 75… 80 рр. н. е. , знаходиться на місці осушеного озера, розміри 188 х 156 м, вміщує 50 тис. глядачів, яких від сонця захищав веларіум натягнутий на канатах, закріплених на щоглах

Внутрішнім остовом колізею є сім концентричних кілець з травертінових стовпів, які на арках підтримують бетонні склепіння. Чотири нижні кільця зв’язані радіальними стінами. Дерев’яну підлогу арени опускали і підіймали для створення театральних ефектів.

а б в Колізей «амфітеатр Флавіїв» , м. Рим, Італія, 72 … 80 р. н. е. : а – сучасний вигляд; б – план; в – фрагмент фасаду

Мавзолей претора Цестія в Римі, 18… 13 рр. до н. е. – піраміда висотою 36, 4 м стоїть на квадратній бетонній плиті, облицьована білим мармуром

Акведук Клавдія (середина 1 ст. н. е. ) довжина 71 км, з яких 15 км аркад висотою до 27 м

Порта Маджоре або Великі ворота, 52 р. н. е. , декоративноконструктивний елемент з білого травертину між двома акведуками Клавдія і Новус. В 271 р. н. е. включені до стіни Авреліана, як в’їздні ворота. Перший приклад реінкарнації – адаптаціїї існуючої споруди для іншого цільового використання.

Арка Тита, Рим, 81 р. н. е. увінчала перемогу Тита в Іудейській війні, п’єдистал для статуї імператора Тита на квадризі, облицьована пентелійським мармуром, висота 15, 4 м, проїзд 5, 33 м, на аттику викарбован присвятний надпис

Трипрогонові тріумфальні арки Італії: а – Араузіо, (сучасне м. Оранж, Франція), 25 р. н. е. ; б – Септіміуса Севера, Рим, 205 р. н. е.

Форум Траяна, 113 р. н. е. , арх. Аполлодор Дамаський: 1 – двір 126 х 126 м, оточений колонадами; 3 – базиліка Ульпія; 4 – будівлі бібліотеки; 5 – колона Траяна, висота постаменту 5 м, колони – 27 м; 6 – храм Траяна

Колона Траяна, 113 р. н. е. , арх. Аполлодор Дамаський: а – сучасний вигляд; б – фасад; в – розріз; г – плани. Стовбур колони обвивають стрічки рельєфів довжиною 200 м із зображенням переможних походів імператора Траяна проти Даків(Румунія, Молдова, частина України) у 101… 108 рр. На

Міст Траяна через р. Дунай, м. Кладово, Сербія, 103… 105 рр. , арх. Аполлодор з Дамаска, довжина 1135 м, ширина 15 м, висота 19 м. Дерев’яні арки прогоном 56 м спирались на 20 потужних кам’яних пілони. З обох боків міст захищали фортифікаційні споруди. Наступник Траяна – імператор Адріан зруйнував верхню частину моста щоб ним не скористалися варвари.

Аполлодор Дамаський розробив типову конструкцію римського військового мосту: дерев’яні аркові ферми з трьома поясами з чотирьох брусів розміщених по дузі спираються на муровані кам’яні пілони; дорожнє полотно спирається на шелигу арок і на додаткові опори

Замковий або Турецький міст у Камянець Подільському, І08 р. н. е. На замковому мисі знаходилось римське укріплення, яке з’єднувалось з військовим поселенням Клепідавою мостом

Пантеон, Рим, 118… 128 рр. н. е. , арх. Аполлодор Дамаський – купольна ротонда з прямокутним вхідним портиком, тимпан фронтону був прикрашений бронзовою композицією

Купол пантеону діаметром 43, 2 м, для сприйняття розпору від купола кільцева стіна має товщину 6, 3 м, вершину куполу прорізує отвір – опейон діаметром 9 м

Купольна ротонда псевдопериптер Тріумфальна арка Римські ордери

Храм Венери і Роми в Римі, 120… 140 р. н. е. , периптер, арх. Адріан; а – сучасний вигляд; б – план Вілла Адріана в Тіволі, 117… 138 р. н. е. , арх. Адріан, список ЮНЕСКО

Мавзолей Адріана і міст Елія в Римі, 130… 148 р. н. е. , в середні віки перетворили на фортецю під назвою Замок св. Ангела

Дорична колона Марка Аврелія, 176 р. , зведена в пам’ять про Маркоманську війну. Загальна висота колони 42 м, діаметр 3, 7 м. Як і в колоні Траяна, всередині гвинтові сходи, які освітлюються через невеликі прорізи. В 1589 р. статую імператора Марка Аврелія замінили бронзовою скульптурою святого Петра.

1 2 4 4 6 10 9 7 10 9 8 13 13 3 12 11 11 12 Терми Каракалли в Римі, 212… 17 рр. н. е. : а – сучасний вигляд; б – план; 1 – головний вхід; 2 – номерні лазні; 3 – тераса з квітами для прогулянок; 4 – вхідні вестибюлі; 5 – гардеробні; 6 – фригідарій; 7 – тепідарій; 8 – кальдарій; 9 – зали для відпочинку; 10 – палестри; 11 – стадій; 12 – бібліотеки; 13 – перистелі з німфеями і глибокими басейнами

Сучасний вигляд Терм Каракалли в Римі, 217 р. н. е. , площа 400 х 400 м, головна будівля (220 х 114 м) «банний корпус» , знаходився у парку, мав 64 приміщення зі склепінчастими перекриттями, розміщеними в два ряди і у два поверхи

М. Бат, Великобританія, ХVІІІ ст. , список ЮНЕСКО

Терми, м. Бат, Великобританія, 43 р. н. е. , розташовані на місці термальних джерел, місто основане римлянами, як спа-курорт, до нашого часу збереглись свинцеві труби і елементи центрального опалення, входить до списку ЮНЕСКО

Укріплені райони Римської імперії, Великобританія, ІІ ст. , список ЮНЕСКО

Залишки римських бетонних споруд Римський бетон – це суміш вапна, піску, щебеню, пуцоланів (вулканічного піску) і води

Арка Константина, 315 р. н. е. , присвячена перемозі в громадянській війні. В оздобленні використані елементи декору більш древніх монументів. Розміри арки: висота – 21 м, ширина – 25, 7 м, товщина – 7, 4 м.

Архітектура епохи феодалізму. Ранньохристиянська архітектура Європи середньовіччя (4… 15 ст. ). • Змінилась ідеологія суспільства. Язичні релігії з чисельними богами змінились на монотеістичні. • Три основні світові релігії: будизм – зародився в Індії у 6 ст. до н. е. , засновник Будда; християнство – в Римській імперії в 1 ст. н. е. ; іслам – в Аравії в 7 ст. н. е. , засновник Мухамед, основні положення викладені в Корані. • В 313 р. християнство стало офіційною релігією Римської імперії, а в 330 р. столицю перенесли до Константинополя. В 395 р. Римська імперія розпалась на Західну та Східну. Західна проіснувала 100 років, а Візантія з 4 до 15 ст. • У 1453 р. вона пала під натиском турків.

а б в Базиліка Максенція, м. Рим, Італія, 307… 312 рр. н. е. : а – сучасний вигляд; б – план; в – аксонометричне зображення бетонних хрестових склепінь

Сучасний вигляд тринефної базиліки Максенція в Римі, висота склепінь 39 м

Базиліка Санта Марія Маджоре (440 р. ). Дзвіниця висотою 75 м (1377 р. ). Фасад з портиком і лоджією (1740 р. ), в якому зберегли мозаїчний декор 14 ст.

Інтер’єр базиліки Санта Марія Маджоре

Базиліка Святого Павла, 386 р. , Рим. Відновлена з новим класичним фасадом у 1840 р. після пожежі. Тут зберігаються галерея всіх Римських Пап в медальйонах по внутрішньому периметру стін

Надпрестольний ківорій, 1285 р. , базиліка Святого Павла в Римі