АРТИЛЕРІЙСЬКА РОЗВІДКА ТЕМА 1 ПРИЛАДИ ОПТИЧНОЇ РОЗВІДКИ ЗАНЯТТЯ

АРТИЛЕРІЙСЬКА РОЗВІДКА ТЕМА 1: ПРИЛАДИ ОПТИЧНОЇ РОЗВІДКИ ЗАНЯТТЯ 1: ПРИЛАДИ РОЗВІДКИ І ОБСЛУГОВУВАННЯ СТРІЛЬБИ АРТИЛЕРІЇ ВИКЛАДАЧ КАФЕДРИ ПІДПОЛКОВНИК ФУРДИЛО

УЧБОВА МЕТА ЗНАТИ: - ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ОПТИЧНИХ ПРИЛАДІВ; - ОСНОВНІ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАКТЕРИСТИКИ ПРИЛАДІВ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ (БІНОКЛІ, БУСОЛІ ПАБ-2 А, ДАЛЬНОМІРА ДС-1).

1 -Е УЧБОВЕ ПИТАННЯ. ПРЕДМЕТ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ. ЗАДАЧІ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ В БОЮ". 1. 1. ПРЕДМЕТ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ. ПРЕДМЕТ "АРТИЛЕРІЙСЬКА РОЗВІДКА" - ЦЕ СПЕЦІАЛЬНА ГАЛУЗЬ ВОЄННОЇ НАУКИ, ЯКА ЗАЙМАЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯМ СПОСОБІВ ЗДОБУТТЯ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ОБ'ЄКТИ І ЦІЛІ ПРОТИВНИКА В ІНТЕРЕСАХ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЇ.

1. 2. ЗАДАЧІ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ І ВИМОГИ ПРЕД’ЯВЛЕНІ ДО НЕЇ. АРТИЛЕРІЙСЬКА РОЗВІДКА Є ВАЖЛИВИМ ВИДОМ БОЙОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРТИЛЕРІЇ. СУЧАСНА АРТИЛЕРІЙСЬКА РОЗВІДКА ОСНАЩЕНА РІЗНОМАНІТНИМИ ОПТИЧНИМИ І ЕЛЕКТРОННО-ОПТИЧНИМИ ПРИЛАДАМИ, ЗВУКОМЕТРИЧНИМИ КОМПЛЕКСАМИ (ВПЗК, АЗК-5, АЗК-7), РАДІОЛОКАЦІЙНИМИ СТАНЦІЯМИ РОЗВІДКИ НАЗЕМНИХ РУХОМИХ ЦІЛЕЙ (СНАР), РАДІОЛОКАЦІЙНИМИ КОМПЛЕКСАМИ ТИПУ АРК-1 І СПРОМОЖНА ЗДОБУВАТИ В НАЙКОРОТШІ ТЕРМІНИ САМІ РІЗНОМАНІТНІ І ТОЧНІ ДАНІ ПРОТИВНИКА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ СВОЄЧАСНЕ ВІДКРИТТЯ ВОГНЮ АРТИЛЕРІЄЮ

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ виявлення і визначення координат тактичних засобів ядерного і хімічного нападу противника, його артилерійських, мінометних і зенітних батарей, реактивних систем залпового вогню, танків і протитанкових засобів, пунктів управління та радіоелектронних засобів; визначення місцезнаходження опорних пунктів і фортифікаційних споруд, характеру їх інженерного обладнання та зайнятості військами і вогневими засобами; дорозвідка об'єктів і цілей противника призначених для поразки вогнем артилерії;

спостереження за положенням і діями військ противника і своїх військ; виявлення і вивчення нових способів і прийомів ведення бойових дій противником та застосування ним нових зразків озброєння і техніки; розвідка місцевості в районах розгортання в бойовий порядок ракетних і артилерійських частин і підрозділів та на маршрутах їх просування; обслуговування стрільби артилерії.

ВИМОГИ ДО АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ артилерійської розвідки полягає в суворому підпорядкуванню її заходів задачам РВ і А. Вона досягається правильним визначенням об'єктів, районів і задач розвідки, зосередженням основних зусиль на виявлення тактичних засобів ядерного нападу і артилерії противника, на забезпечення високої ефективності ракетних ударів і вогню артилерії.

БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ розвідки полягає у веденні її у всіх видах бойових дій, вдень і вночі, за будь-яких умов місцевості та погоди. Вона досягається ретельною організацією розвідки, своєчасною постановкою завдань підрозділами, чіткою взаємодією всіх сил і засобів. СВОЄЧАСНІСТЬ полягає в здобутті і поданні розвідувальних відомостей у строки необхідні для прийняття рішення, планування і підготовки вогню артилерії. Вона досягається завчасною організацією розвідки, застосуванням швидкодіючих засобів і способів розвідки і зв'язку, скороченням часу на збір, аналіз, обробку і передачу розвідувальних відомостей.

ПРИХОВАНІСТЬ можливість встановлення противником зосередження зусиль розвідки на визначених напрямках. Вона досягається ретельним маскуванням висування, розгортання, застосування сил і засобів розвідки, встановленням режиму роботи електронних і радіолокаційних засобів. ДОСТОВІРНІСТЬ розвідувальних відомостей досягається підтвердженням їх різними джерелами, ретельним вивченням, співставленнням і перевіркою, а при необхідності і проведенням дорозвідки об'єктів (цілей), які призначені для ураження РВ і А. Це забезпечує гарантію того, що ракетний удар або вогонь артилерії прийдеться не по пустому місцю.

ТОЧНІСТЬ розвідувальних відомостей про місцеположення і розміри об'єктів (цілей) повинна забезпечувати їх ефективну вогневу поразку. Вона досягається застосуванням найбільш сучасних засобів, способів розвідки, ретельною топогеодезичною прив'язкою пунктів, постів, позицій, своєчасною технічною підготовкою приладів і апаратури.

ВИДИ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ ОПТИЧНА РОЗВІДКА; ЗВУКОВА РОЗВІДКА; РАДІОЛОКАЦІЙНА РОЗВІДКА; ПОВІТРЯНА РОЗВІДКА; РАДІОТЕХНІЧНА РОЗВІДКА (хоча на сучасному стані розвитку артилерії її немає).

1. 3. СИЛИ ТА ЗАСОБИ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ В БАТАРЕЇ (ДИВІЗІОНІ). ВО ВЗВОДІ УПРАВЛІННЯ БАТАРЕЇ ПРИЧІПНОЇ АРТИЛЕРІЇ (оснащеної комплексом командирських машин управління вогнем 1 ВІ7) для ведення розвідки КОМАНДИРСЬКА МАШИНА УПРАВЛІННЯ КОМАНДИРА БАТАРЕЇ 1 В 18 на базі БТР-60 ПБ, яка обладнана наступними приладами розвідки: КВАНТОВИЙ ДАЛЕКОМІР 1 Д 11, ДЕННИЙ ВІЗИР 1 Н 7, НІЧНИЙ СПОСТЕРЕЖНИЙ ПРИЛАД ННП-21, ПЕРИСКОПІЧНА АРТИЛЕРІЙСЬКА БУСОЛЬ ПАБ-2 А.

В СКЛАДІ РОЗРАХУНКІВ КМУВ 1. КОМАНДИР ВІДДІЛЕННЯ ОПЕРАТОР-ТОПОГЕОДЕЗИСТ 2. 2. ДАЛЬНОМІРЩИК 3. 3. СТАРШИЙ РАДІОТЕЛЕФОНІСТ 4. 4. ТЕЛЕФОНІСТ 5. 5. ВОДІЙ ДОДАТКОВО РОЗВІДУВАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ В ЯКОМУ: КОМАНДИР ВІДДІЛЕННЯ-СТАРШИЙ РОЗВІДНИК, РОЗВІДНИК ПРИЛАДИ: 1 Д 11 М АБО ДС-1, ПАБ-2 А.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ. ОПТИЧНІ ПРИЛАДИ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРИЛАДИ. ГОЛОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОПТИЧНИХ ПРИЛАДІВ 2. 1. ЗАГАЛЬНІ ЗНАННЯ ПРО ПРИЛАДИ.

ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИЛАДІВ. ; для ведення розвідки з наземних спостережних пунктів і спостереження за полем бою; для топогеодезичної прив’язці вогневих позицій, спостережних пунктів і постів підрозділів артилерійської розвідки; для балістичної, технічної і метеорологічної підготовки стрільби; для визначення даних для цілевказівки, пристрілки, стрільби на ураження і управління вогнем.

ПРИЛАДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ: • ПРИЛАДИ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ і ВИМІРЮВАННЯ КУТІВ і ВІДСТАНЕЙ; • ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ДАНИХ ДЛЯ СТРІЛЬБИ і ВЕДЕННЯ ПРИСТРІЛКИ; • ПРИЛАДИ ДЛЯ БАЛІСТИЧНОЇ, ТЕХНІЧНОЇ і МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ; • ПРИЛАДИ ДЛЯ НАВЕДЕННЯ ГАРМАТ, МІНОМЕТІВ, БОЙОВИХ МАШИН і ПУСКОВИХ УСТАНОВОК.

2. 2. ГОЛОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОПТИЧНИХ ПРИЛАДІВ 1. ЗБІЛЬШЕННЯ. 2. ПОЛЕ ЗОРУ 3. СВІТЛОСИЛА 4. ВХІДНОЮ ЗІНИЦЕЮ. 5. ВИХІДНОЮ ЗІНИЦЕЮ 6. ВІДРІЗНА СПРОМОЖНІСТЬ 7. ПЛАСТИЧНІСТЮ 8. ПЕРИСКОПІЧНОСТЮ

ТРЕТЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ БІНОКЛІ. ПРИЗНАЧЕННЯ, ТТХ та ЗАГАЛЬНА БУДОВА БІНОКЛЯ. 3. 1. Призначення, ТТХ і загальна будова біноклів Б 6(Б 6 х30), Б 7 х30, Б 8 х30, Б 12(Б 12*42), Б 15 (Б 15*50)

Б 7*30. Збільшення , крат 7 Поле зору, град. 8 Маса, кг 1 Б 8 М*30. Збільшення, крат 8 Поле зору 80 30’ Маса, кг 0, 61

Б 12 -1 Збільшення, крат 12 Поле зору 50 30’ Маса, кг 0, 98 б ПРИЗМЕНИЙ БІНОКЛЬ СКЛАДАЄТЬСЯ з ДВОХ ЗОРОВИХ ТРУБ, ЩО з’єднаних між собою ШАРНІРОМ.

1 – ОБ’ЄКТИВ; 2 – ОКУЛЯР; 3, 4 – ПРИЗМИ; 5 – ДІОПТРІЙНЕ КІЛЬЦЕ; 6 – ШАРНІРНА ОСЬ; 7 – ШКАЛА ВІДСТАНЕЙ МІЖ ОКУЛЯРАМИ

б а – сітка біноклю Б-15; б – сітка біноклю Б-12; в – сітка біноклів Б-6 і Б-8

ВИМІРЮВАННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ КУТІВ

3. 2. ПРИЗНАЧЕННЯ, ТТХ, КОМПЛЕКТ і ЗАГАЛЬНА БУДОВА ПАБ-2 АМ ПРИЗНАЧЕННЯ ПАБ-2 АМ. АРТИЛЕРІЙСЬКА БУСОЛЬ ПАБ-2 АМ (рис. 4) ПРИЗНАЧЕНА для ВИЗНАЧЕННЯ АЗИМУТІВ НАПРЯМКІВ, ОРІЄНТУВАННЯ ГАРМАТ і ПРИЛАДІВ, ВИМІРЮВАННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ і ВЕРТИКАЛЬНИХ КУТІВ, КУТІВ НАХИЛУ і ВІДСТАНЕЙ при ВИКОНАННІ ТОПОГЕОДЕЗИЧНОЇ ПРИВ’ЯЗКИ.

ОСНОВНІ ТТХ ПЕРИСКОПІЧНОЇ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ БУСОЛІ: а) ОПТИЧНІ: - збільшення монокуляра 8 - поле зору 0 -83 (5°) б) КОНСТРУКТИВНІ: кордони виміру відстані по 2 -х метровій рейці 50 -400 м границі виміру кутів: - горизонтальних 60 -00 (360°) - вертикальних ± 3 -00(± 18°) - перископічність 350 мм в) ВАГОВІ: - вага приладу в футлярі 5, 2 кг - вага триноги 3, 4 кг - вага повного комплекту 11, 5 кг Перископічність 350 мм

КОМПЛЕКТ ПАБ-2 АМ. БУСОЛЬ, ТРИНОГА, АЗИМУТАЛЬНА НАСАДКА АНБ-1, ФУТЛЯР ПРИЛАДУ АКУМУЛЯТОР з приладдям для освітлення, ПЕРИСКОП у футлярі, ДОКУМЕНТАЦІЯ. ДАЛЕКОМІРНА 2 -х МЕТРОВА РЕЙКА.

3. 2. 2. ЗАГАЛЬНА БУДОВА БУСОЛІ. ОПТИЧНА СХЕМА ПРИЛАДУ. ПАБ-2 АМ СКЛАДАЄТЬСЯ 1. ВЕРТИКАЛЬНОЇ ОСІ-ШЕСТЕРНІ З ШАРОВОЮ П’ЯТОЮ 2. КОРПУСУ УСТАНОВОЧНОГО ЧЕРВ’ЯКА; 3. ОРІЄНТИР-БУСОЛІ; 4. КОРПУСУ ОТСЧЕТНОГО ЧЕРВ’ЯКА; 5. МОНОКУЛЯРУ

ОПТИЧНА СХЕМА ПРИЛАДУ. 30 – окуляр; 31 – сітка; 32 призми (обертання); 34 – об’єктив; 43 – захисне скло; 44 дзеркало