Антропогенні ландшафтні екосистеми: проблеми урбаландшафту
Урбаландшафт - нестійка природно-антропогенна система , що складається із архітектурнобудівельних об'єктів та трансформованих природних екосистем. Це сукупність взаємозв'язаних соціально- економічних характеристик міста, що зазвичай посилюються системністю у ході його розвитку
Урбанізований ландшафт (міський) - ландшафт із будовами, вулицями, парками. Торонто Варшава Львів
Житлова забудова, магістрал і та промисл овість Києва
Урбаланд шафт Києва
Land cover surrounding Madison, WI. Fields are colored yellow and brown, water is colored blue, and urban surfaces are colored red.
В 1949 р. , коли утворилася КНР, в її містах проживало лише 10% населення – рівень урбанізації в був дуже низьким. Як і в багатьох інших країнах, що розвиваються, темпи урбанізації в Китаї були високими, і вона досягла того рівня, який прийнято називати «міським вибухом» . В результаті за перші 40 років існування КНР (19491989)показник зріс на 50%.
Гуртожиток біля коледжу в м. Ухань
Ознаки урбаландшафту: Багатоповерхове будівництво Хвороби урбанізації, в тому числі пов'язані із легким розповсюдженням інфекцій при більшій щільності населення. Особливо у багатоповерхових будівлях Широкий розвиток громадського транспорту та каналів зв'язку Різноманітність соціального вибору Перевищення забудованої та замощеної частини території над садовопарковими просторами Концентрація стоків та різних забруднювачів (напр. , середній рівень забруднення атмосфери твердими частками приблизно в 150 разів вище, ніж над морем)
Місто – населений пункт, зазвичай крупний (як правило, не менше, ніж 2 -3 тис. , але іноді і неділька сотень людей), мешканці якого в основному зайняті працею у промисловості, управлінні, науці, культурі, сферах обслуговування, але не в с-г виробництві. розрізняють малі (10 -15 тис. чоловік), середні (50 -100 тис. ), великі (100250 тис. ), крупні (250 -500 тис. ), великі (більше 500 тис. мешканців), а також міські агломерації, мегаполіси тощо.
• Міська агломерація — форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів (переважно міст), які об'єктивно об'єднані в єдине ціле (складну багатокомпонентну динамічну систему) інтенсивними функціональними, у тому числі економічними, трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими звя'зками, а також екологічними інтересами.
Критерії об’єднання в агломерацію • масові трудові, навчальні, побутові, культурні і рекреаційні поїздки (маятникові міграції); • 1, 5 -годинна доступність транспортними коридорами (залізницями, автодорогами і річками); • наявність регулярних приміських електропоїздів, автобусів, теплоходів; • знаходження підлеглих поселень в межах своїх адміністративних регіонів окрім найбільш тіснопримикаючих; • спільність аеропорту, залізничного вузлатерміналу; • щільне розселення по транспортних коридорах.
Агломерації Бостона, Нью-Йорка, Філадельфії, Балтимора, Вашингтона; Площа- 170 тис. км. 2 ; Населення 45 млн. людей. Босваш. Найбільші мегаполіси світу.
Токайдо Агломерації Токіо, Йокогама, Осака, Кобе, Кіото; Протяжність – 700 км; Населення - 70 млн. осіб. Найбільші мегаполіси світу.
«Блакитний банан» Лінія міст і промислових центрів, що простягнулася від Північно-Західної Англії (Ланкашир) до Північної Італії (Ломбардія, Лігурія, Тоскана). на його території живе близько 110 млн. осіб.
Лон-Лів Найбільші мегаполіси світу. • Лондона, Бірмінгема, Манчестера, Ліверпуля. • населення - 40 млн. осіб, • довжина осі мегалополіса 400 км, • середня щільність населення - 500 осіб на к. В. км.
Виробничо-функціональні типи міст України
Урбанізація – це: Процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства Ріст та розвиток міст; збільшення питомої ваги міського населення в країні, регіоні, світі Придбання сільською місцевістю зовнішніх та соціальних рис, характерних для міста
Проблеми урболандшафту Забрудненн я атмосфери ландшафту Порушення інформаційного, Зниження біорізноманіття енергетичного та та біопродуктивності Винищення водних матеріального обміну аборигенної флори та складових ландшафту природного ландшафту в фауни, збільшення засилля (забор води, забрудненя зв'язку із сильним інвазійних видів, проблеми поверхневих та грунтових антропогенним втручанням природоохорониих вод, нераціональне ландшафтів використання ресурсу) Виникнення тенденції “смуток великих міст” – соціоекологічні проблеми Архітектурнопланувальні проблеми. Повне руйнування природних фацій Збіднення ґрунтового ресурсу ландшафту : порушення природного грунтової горизонтальної та вертикальної структури, забруднення ґрунту токсикантами Муніципальні відходи Урболандшафт Зміна клімату
Економічні збитки від хвороб, насамперед, стресу та шуму, забруднень, у урбаландшафтах розвинутих країн, перевищують збитки від страйків. У Німеччині вчені рекомендують залишати урбанізованими лише 10% від всієї території країни. Вважається, що до 2030 року практично все населення буде жити в поселеннях міського типу Площа урбанізованої території у світі % 12. 8 14 12 10 8 6 4 3. 2 2 0 1980 2070
Архітектурно-планувальні проблеми урболандшафту • Антропогенний покрив розглядається як аналог природного компонента ландшафту. До нього входять архітектурні споруди, комунікації (наземні, підземні), антропогенна рослинність, техногенні відклади та інші елементи, створені людиною. • У межах міської забудови природно- ландшафтна диференціація території зберігається на рівні урочищ, і має місце – повна руйнація природних фацій. • В результаті складної взаємодії природних і антропогенних компонентів і елементів формуються специфічні ландшафтно-антропогенні комплекси різного таксономічного рангу – морфологічні одиниці міського ландшафту.
Не дивлячись на бажання більш, ніж 80 % жителів міста будуються із багатоповерхівок, майже без врахування кліматичних факторів, шумового навантаження вулиць, взагалі особливостей середовища життя та психології людини. Так звана вільна забудова, як було вияснено ще у 50 роки, призводить до захворювань, які англійці назвали “сумом нових міст”. Підраховано, що смертність дітей, матері яких прожили в місті більше 3 років – найбільша.
Архітектурно-планувальні проблеми урболандшафту • В ряді країн розроблені концепції проекти “садівміст” та “екополісів” із співвідношенням корисної площі багатоповерхової та присадибної забудови 3: 7 (багатоповерхові готелі, офіси та частина жилих домівок , головним чином гуртожитків для молоді та літніх людей ) та збереженням не менш, ніж як 50% площі, не вкритої будівлями та дорогами. Гаражі є багатоповерховими, частина вулиць не має суцільного проїзду, що знижує шум. Будівлі захищені шумовими екранами і віднесені вглибину кварталу, але згруповані в психологічно прийнятні комплекси. За відсутністю достатньо розвиненої автомобілізації в місті об'єкти сфери послуг знаходяться в зоні оптимальної пішохідної доступності. При відсутності автомобілізації вони віднесені головним чином за місто в торгівельні агломерації. В населеному місті залишилось лише найнеобхідніше.
Архітектурно-планувальні проблеми урболандшафту • Один з прикладів міст “екополісів” є Мілтон- Кейнс на півшляху між Лондоном та Бірмінгемом. Число жителів -15 тис. Розподіл міських ландшафтів: 53% - жила площа, 13% - зелені насадження та місця відпочинку, 11, 3% - транспортні шляхи, 9% - промислові та інші підприємства; 3% - діловий та торгівельний центр; 4% - школи та коледжі, 6, 7%- в резерві. • Середні щільність забудови – 20 жилих одиниць на 1 га (тобто 5 соток на будівництво, вважається бажаним мати 4 сотки міської площі на людину). Для порівняння в Токіо – щільність населення 14 тис. чоловік на 1 кв. км; в Москві – відповідно 16 тис. чоловік на 1 кв. км (Садовое кольцо).
Соціо-екологічні проблеми урбаландшафту Синдром закритих приміщень – подразнення слизових оболонок, підвищена втомлюваність, дратівливість, порушення сну, травлення у зв'язку із забрудненням повітря житлових, виробничих та місць загального користування. Джерелами забруднення як правило є процеси горіння (газові плити тощо), паління тютюну, газоподібні виділення із будівельних матеріалів, меблів (азбест, формальдегід, летучі органічні сполуки), а також біологічні та біогенні агенти (бактерії, мікрогриби, спори рослин тощо). Наразі цей синдром набуває все більшого значення, оскільки люди проводять всередині закритих приміщень до 90 % тривалості доби.
Соціо-екологічні проблеми урбаландшафту Сум (смуток) нових міст - явище підвищеної захворюваності жителів нових міських районів, де умови життя об'єктивно ніби кращі, ніж ті, в яких раніше жили ці переселенці. Очевидно, явище викликане помилками міського планування, відсутністю попередніх контактів із жителями, відривом від звичного соціально-психологічного середовища. Це явище дуже часто пов'язують із багатоповерховою забудовою.
Зміна клімату урбаландшафту Потепління + 1 -2 град. С Зменшення швидкості вітру через забудови Зменшення вологи повітря. Підвищення вологості повітря взимку через пару. Кількість прямої сонячної радіації зменшується, а розсіяної — збільшується
Кількість прямої сонячної радіації Ці явища пояснюються зменшується, а збільшенням хмарності та розсіяної — зменшенням прозорості збільшується атмосфери міста. У районах міста, забудованих висотними спорудами, через закритість виднокола зменшується тривалість сонячного сяйва. Така сама тенденція спостерігається і в промислових зонах, але через підвищений вміст аерозолів в атмосфері. В умовах міста зменшення прозорості атмосфери через значну забрудненість пилом перешкоджає надходженню сонячної радіації. На її кількість впливають також значні
У промислових зонах, деяких Кліматичні особливості вулицях і кварталах, площах, міста розглядаються як парках міста створюються й поєднання: особливі мікрокліматичні умови, що визначаються характером забудови, особливостями ґрунтів, поширенням зелених насаджень і водойм. Наприклад, відповідних іт показників клімат Києва створюється в утв природної резул зони чи результаті складної взаємодії само ландшафту, де тери сонячної радіації з різнорідною розташоване розт місто (мік підстилаючою поверхнею, (макроклімат) представленою штучними спорудами, площами, вулицями, а також зеленими насадженнями та водними просторами.
Зміна клімату урбаландшафту Швидкість вітру в межах міста порівняно з відкритими територіями зменшується. Особливо яскраво це виявляється у щільно забудованих районах з насадженнями дерев. Однак, у деяких випадках можливе посилення вітру на горбистих ділянках міста.
Завдяки потужним «островам тепла» у місті завжди тепліше, ніж на околицях. Так, середня річна температура повітря у Києві вища, ніж у розташованих південніше Умані та Білій Церкві. Цей показник з кінця XIX ст. підвищився приблизно на 1, 5 0 С. Особливо помітним є зміни в січні — на 2 0 С. Взимку різниця в нічних температурах у місті та на його околицях може сягати 3– 4 0 С.
Значну кількість тепла до вже перегрітого повітря міських вулиць та площ додає пил, що має великі теплопоглинальні властивості. Термічні зони створюються, насамперед, на великих міських площах та перехрестях вулиць з великою територією замощення і на дахах будинків густо забудованих районів. Зменшенню контрасту температури міста і околиць сприяє добре розвинута мережа міських зелених насаджень. Вони сприяють виникненню постійних повітряних течій. У літню полуденну спеку вітри дмуть у бік забудови, а ввечері та вночі насичене пилом повітря відкритих місць охолоджується швидше і переміщується до зелених масивів (де очищується від пилу). Розвіювання «островів тепла» відбувається навіть за невеликого вітру (4 м/с).
Вологість повітря у місті є нижчою, ніж у приміській зоні. Найпомітніша ця різниця влітку. Взимку зоні вологість повітря дещо підвищується за рахунок техногенних джерел пари. Однак, під кронами насаджень різниця у вологості менш помітна, ніж на відкритій міській території. Головними причинами зменшення вологості повітря у місті є, насамперед, наявність великих площ заасфальтованих поверхонь, що, акумулюючи сонячну радіацію, висушують повітря. Ці ущільнені, сонячну радіацію, висушують повітря. часто нахилені поверхні, не лише не затримують опади, а й сприяють їх стіканню до каналізації. Посилює ситуацію недостатня площа зелених насаджень, що зазвичай випаровують вологу, насаджень накопичену під час випадання опадів.
Зміна вологи повітря урбаландшафту зумовлена: утворення «острова тепла» призводить до інтенсивніших вертикальних рухів повітря Влітку й восени у місті випадає більше опадів, ніж на околицях. на території міста завдяки штучним перешкодам (забудові) порушується рух горизонтальних повітряних потоків. Це призводить до затримок у просуванні синоптичних систем і випадіння опадів саме у місті. забруднення повітря, утворення навколо забруднюючих речовин водяних ядер, що стимулюють утворення опадів у переохолоджених хмарах Наприклад, восени у центрі Києва випадає 148 мм опадів, а на околицях та за містом — 125 -134 мм. Міські дощі характеризуються ще однією особливістю — більшою, порівняно з дощами сільської місцевості, величиною крапель.
Забруднення атмосфери урболандшафту Транспорт Підприємст ва • • Автотранспорт Залізничний Авіаційний Водний • Енергетики • Котельні теплових мереж • Виробничі підприємства
Проблеми урболандшафту Забруднення атмосферного повітря • Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зростають завдяки викидам від автотранспорту. Це, перш за все, зумовлено збільшенням кількості автотранспорту в місті, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний автотранспорт, транзит), недостатньо розвиненою законодавчою базою для ефективного управління автотранспортом, як екологічно небезпечним об'єктом. Поява на транспортній мережі великої кількості маршрутних таксомоторів негативно впливає на стан навколишнього природного середовища і відповідно на збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. • Питому вагу у забруднення атмосфери міста вносять підприємства енергетики , котельні теплових мереж.
Розподіл викинутих в атмосферне повітря забруднювачів за джерелами викидів на прикладі м. Києва Стаціонарні джерела, 11. 5 Залізничний, аваційний, водний транспорт та виробнича техніка, 5. 7 Автомобільний транспорт, 82. 8
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту у місті, тис. т
Основним причинами великих обсягів викидів підприємствами міста є: наявність у структурі палива вугілля та його низька якість неефективне використання паливноенергетичних ресурсів окремими виробниками та споживачами енергії застарілість основних фондів енергетичних підприємств та неефективні технології нейтралізації забруднюючих речовин
Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) на мережі постів ЦГО в м. Києві та вклад кожної домішки в загальну суму. Узагальнене уявлення про стан атмосферного повітря дає індекс забруднення атмосфери (ІЗА). Його розраховують як суму поділених на ГДК середніх концентрацій п’яти найбільших домішок.
Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в найбільш забруднених містах України (2012 рік)
Стаціонарні та пересувні джерела викидів у повітря міста
Міста з найбільшим рівнем забруднення атмосферного повітря України (2012 рік), тис. т Місто 1 Бурштин 2 3 4 Дебальцеве Дніпропетровськ Дніпродзержинськ 5 Зеленодольськ 6 7 Курахове Алчевськ 8 9 Енергодар Комсомольське 10 Кривий Ріг 11 Луганськ 12 Маріуполь 13 Новий Світ 14 Харцизьк 15 Українка Загалом % від загальної кількості по країні 4, 0 2, 6 2, 7 5, 1 3, 4 2, 5 3, 5 8, 2 3, 0 7, 6 2, 7 2, 5 56, 7
Найпоширеніші забруднювачі атмосферного повітря урболандшафту стаціонарними і пересувними джерелами викидів Сполуки азоту; 35, 4 Метан, 0. 9 Метали та їхсполуки, 0. 3 Інші, 0. 4 Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, 16. 7 Оксид вуглецю, 13. 1 Діоксид та інші сполуки сірки, 20. 5
Для поліпшення стану атмосферного повітря міста необхідно встановити стаціонарні газоаналізатори на станціях теплоелектропостачання з метою контролю та регулювання режимів експлуатації котлоагрегатів ; здійснити переведення комунального автотранспорту на електротягу та використання природного газу; ввести повну заборону використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів, заборонити в’їзд до міста транспорту без каталізаторів, організувати стоянки для нього; при подальшій розробці схем забудови передбачити пункти паркування на в'їздах у місто (на кінцевих зупинках транспорту загального користування), проаналізувати стару забудову міста та спланувати нові місця паркування; заборонити в’їзд до міста транзитного автотранспорту; створити єдину кільцеву систему теплогенерації та тепловодозабезпечення міста за рахунок ТЕЦ, районних котелень та котелень підприємств міста, що знизить викиди в атмосферу окислів азоту, вуглецю та сірки, тощо; вивести за межі міста екологічно небезпечні виробництва із значними викидами забруднюючих речовин в атмосферу; для зменшення впливу вітру в міжбудинкових просторах та зниження впливу автомототранспорту на мешканців житлової забудови бажано проводити селітебну забудову кварталу як одного цілісного будинку з підземними гаражами та об’єктами культурного і побутового комплексу у центрі та південній частині цієї забудови, спортивними та дитячими майданчиками з півночі і закритими службовими проїздами транспорту на одну сторону.
Забруднення ґрунтів важкими металами у м. Києві, мг/кг
Негативні тенденції сучасного стану біопродуктивності та біорізноманіття урболандшафту: Зменшення біорізноманіття урболандшафту: збіднення таксономічного складу насаджень, зменшення різноманіття тваринного та рослинного світу міста Зміна ареалів видів в результаті антропогенного втручання. експансія інвазійних (адвентивних видів) зміна ландшафтів (сукцесії атропогенного походження: заростають галявини, парковий тип ландшафту замінюється лісовим тощо); заміна основних формуючих видів: наприклад, у парках місце дуба звичайного як домінуючого виду зайняли ясен, липа серцелисна, граб звичайний або інтродуценти: робінія звичайна, клен американський);
Зміна ареалу польово го жайворо нка у київські й конглом ерації
Інвазії та заносні види рослин За даними Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи тільки флора міста Києва налічує понад 700 видів бур’янів, серед яких більше 560 є адвентивними або занесеними до її природної фракції. Значна кількість є патогенними, що чинять негативний вплив на природне середовище міста та здоров’я людей. Інвазійні заносні види – чужинні організми, які наносять або можуть нанести шкоду навколишньому середовищу, економіці або здоров’ю людини. Заносні види ще називають «адвентивні» (англійською – “adventivus” пришестя). Адвентивні види спонтанно поширилися поза межами своїх первинних ареалів.
Інвазії та заносні види рослин Екологічні ризики від рослинних інвазій: 1. інвазійні види можуть суттєво змінити середовище зростання аборигенних рослин, аж до зміни структури екосистеми; 2. інвазійні види можуть набути статусу конкурента аборигенного виду (або декількох) і витіснити його; 3. інвазійні види можуть бути переносниками збудників хвороб, що викликають захворювання аборигенних видів. 4. крім безпосередньо екологічних ризиків, рослинні інвазії несуть з собою суттєві соціальні загрози. Багато з –поміж заносних рослин, які широко розповсюдились, при цвітінні утворюють величезну кількість пилку, що викликає алергічні захворювання людей (деякі з них отруйні), призводять до ураження шкіри.
Інвазії та заносні види рослин Заходи запобігання неконтрольованого розповсюдження чужинних видів рослин: 1. контрольований добір рослин, що вводяться в культуру як декоративні, меліоративні та інших груп використання; 2. контроль посівного матеріалу культурних рослин; 3. рівень культури господарювання: упорядкування та постійний догляд за ландшафтами, уникнення утворення ділянок без рослинного покриву; певний рівень ведення лісопаркового господарства; агротехнічні та лісотехнічні заходи; упорядкування доріг; своєчасне вжиття спеціальних заходів, зумовлених морфологічними, біологічними, екологічними властивостями окремих видів заносних рослин; радикальні заходи щодо видалення осередків заносних рослин (випалювання, локально обмежене використання гербіцидів тощо).
Інвазії та заносні види рослин • В Україні можна зустріти такі інвазійні види: біла акація, аморфа кущова, клен американський, дикий виноград дівочий, дикий виноград п’ятилистий, борщівник Мантегацці, борщівник Сосновського, розрив-трава дрібноквіткова, чорнощир, амброзія полинолиста, цикута, болиголов, ваточник сирійський, лаконос, переступень, нетреба берегова, ехиноцистис шипуватий, ценхрус довгоколючковий та інші.
Інвазії та заносні види рослин Розрив-трава Борщівник
Проблеми охоронних ландшафтів у місті Відсутність встановлених та узгоджених меж зелених насаджень загального користування, що може призвести до їх поступового (повзучого) самовільного захоплення. Роботи по встановленню самовільного захоплення та узгодженню зовнішніх меж зелених насаджень загального користування (парки, сквери та ін. ), міських лісів та природно-заповідного фонду необхідно розпочинати негайно. • У містах відчувається дефіцит земельних ділянок для розміщення об'єктів житлового та громадського призначення. Враховуючи розміщення значної призначення кількості зелених насаджень загального користування та об’єктів ПЗФ у центральній частині міст та за відсутності чітких меж між ними та забудованими землями, існує реальна загроза втрати останніх осередків зелені в умовах урбанізованого міста, які створювались не одним поколінням мешканців міст. •
Для збереження дендропарків та парків - пам'яток садово-паркового мистецтва необхідно: v розробка для кожного окремого парку науково обґрунтованого проекту утримання та реконструкції (або консервації, реставрації), здійснити функціональне зонування їх території із визначенням допустимих норм рекреаційного навантаження; v не допускати нецільового використання територій, закріпити межі об'єктів з перенесенням їх у натуру; v за необхідності здійснення науково обґрунтованого збагачення видового складу, відновлення первинних ландшафтів, повернення домінуючої ролі видам, які становили основу парку при його закладці або в період його розквіту.
Проблеми урболандшафту Поводження з відходами Небезпечні відходи 12% Незважаючи на тенденцію деякого зменшення обсягів утворення відходів виробництва, в містах триває процес накопичення відходів різних видів. На 1 особу в Європі припадає близько 1 кг муніципальних відходів на день. Муніципальні тверді відходи 88% Щорічне вироблення твердих відходів в країнах ЄС, млн тонн
Невирішеними залишаються такі проблеми поводження з відходами: не запроваджена система утилізації та використання для потреб міста продуктів переробки макулатури, склобою, автомобільних шин, полімерних відходів, відходів легкої та харчової промисловості, відпрацьованих нафтопродуктів тощо; не впроваджена система поводження з токсичними відходами не вирішено питання щодо створення спеціалізованого полігону токсичних промислових відходів. В Києві, наприклад, на території промислових підприємств та на звалищах сконцентровано близько 170 тис. т промислових токсичних відходів; не вирішена проблема утилізації шламів гальванічного виробництва та мулу від миття транспорту. Гальванічне виробництво є одним із основних джерел забруднення водних басейнів міст високотоксичними важкими та кольоровими металами (цинк, нікель, хром, мідь, кадмій тощо). Через відсутність полігонів токсичних відходів не вирішено питання розміщення забруднених будівельних відходів після санації корпусів токсичних підприємтсв, берилієвмістимих відходів, вапняних та ванадій вмісних шламів, та золошлаковоих сумішей тощо.
Поводження з побутовим відходами Одною із господарських і природоохоронних проблем залишається проблема побутових відходів. По статистичним даним, об’єм вивозу твердих побутових відходів щорічно збільшується. В 2011 році він досяг 7, 0 млн. т (або 2, 5 %) з них скинуто у спеціально відведені звалища – 4, 3 млн. т, поховано у землі чи скинуто на землю – 2, 7 млн. т Діюча модель поводження з побутовим відходами доволі проста – зібрані побутові відходи захоронюється на 4, 5 тис. сміттязвалищах і полігонах загальною площею 7, 6 тис. га. ЯК Є:
Досі концепція роботи підприємств із переробки відходів була пов’язана в основному з темою утилізації. Проте все більшого значення надають таким аспектам цієї галузі, як ефективність сировини, управління ресурсами та високоякісні технології переробки сміття.
Тверді побутові відходи – це відходи, що утворюються в процесі життєдіяльності людини і нагромаджуються в житлових будинках та громадських установах і не використовуються надалі за місцем їх утворення.
Типовий склад твердих побутових відходів
Тверді побутові відходи в Києві • В м. Києві працює один з двох діючих в Україні сміттєспалювальни х заводів, який має застаріле обладнання і потребує реконструкції. Сміттєспалювальни й завод «Енергія» знаходиться в управлінні АТ «Київенерго» .
Завод “Енергія” електрофільтри заводу
Тверді побутові відходи в Києві • До 60% обсягу утворених ТПВ в м. Києві підлягають захороненню на полігоні № 5 в селі В. Дмитровичі Обухівського району Київської області та в інших районах Київської області. • Полігон № 5. Площа полігону - 56, 3 га. Розташований в Обухівському районі Київської області між селами Креничі, Підгірці та В. Дмитровичі і призначений для захоронення твердих побутових та промислових відходів III та IV класів небезпеки. • Перша черга полігону площею 18 га введена в експлуатацію з 1986 року. Тут розміщено більше 9, 1 млн. куб. м відходів в пресованому стані. Друга черга полігону № 5 прийнята в експлуатацію в 1997 році і вже вичерпує свою потужність. Її проектний об’єм – 10 млн. куб. м.
Тверді побутові відходи в Києві • Дно полігона № 5 укрите піском, глиною і полімерним екраном у два прошарки. Однак, існуючий екран на полігоні ненадійний через його старіння, яке відбулося завдяки наявності агресивного середовища, великих температур і великого гідравлічного тиску. • На полігоні ТПВ існує проблема, пов’язана з накопиченням великої кількості фільтрату, насиченим небезпечними речовинами. Скидати його в очисні каналізаційні спорудження неможливо. • На полігоні з 1998 року працювала єдина в Україні установка з очищення фільтрату, виробництва фірми «Pall Rоchеm» (Німеччина) продуктивністю 200 куб. м/день, робота якого основана на технології мембранного фільтрування. В даний час, устаткування відпрацювало амортизаційний термін і окремі його вузли та агрегати потребують заміни або ремонту.
Тверді побутові відходи в Києві У 2007 році встановлено обладнання італійської фірми «VOMM» по переробці фільтрату продуктивністю 400 куб. м /добу, його робота основана на технології випарування, в результаті якого залишається до 5 % токсичного осадку і 95% технічної рідини. За сприяння Данського агенства охорони навколишнього середовища розпочата робота з впровадження інвестиційного проекту з вилучення полігонного газу (метану) згідно з Кіотським протоколом. Відповідно до директиви ЄС 1999/31 ЄС про полігони відходів від 26 квітня 1999 року, газ, що утворюється на полігонах, за можливості повинен збиратися і використовуватися в енергетичних цілях. У випадку неможливості енергетичного використання цього газу він повинен спалюватися для зменшення негативного впливу метану на довкілля.
Рослинні відходи міст Опале листя, скошена трава, гілки, стовбури дерев), з яких лише 10% переробляється і підлягає утилізації. Спалювання такого виду відходів заборонено санітарними нормами. У м. Києві, наприклад, захоронення рослинних відходів на полігонах міста заборонено. Повністю відсутня глибока переробка деревинних відходів. Переробка опалого листя та трави у гумус з подальшим використанням для збагачення та рекультивації земель паркових зон здійснюється лише частково. На сьогодні, на жаль, немає налагодженої системи обліку фактичних обсягів утворення та використання рослинних відходів, їх реальних даних щодо обсягів.
Голосіївський ліс
Проблеми водного компоненту урбаландшафту Дефіцит якісної питної води, нераціональне використання водного ресурсу у місті Збіднення біорізноманіття водних об'єктів урбаландшафту Забруднення водних об'єктів урбаландшафту Проблеми середніх та малих річок міста (а також інших водойм, що знаходяться на території та у близькому “сусідстві” з урбаландшафтом) Проблеми каналізаційної мережі міста
Проблеми гідро складової урбландшафту реконструкція та модернізація існуючої На даний час в містах України залишаються не вирішеними питання забезпечення міста якісною питною водою. • технологічної схеми на водопровідних станціях; впровадження нових більш ефективних реагентів; кондиціонування питної води на кінцевій стадії на фільтрах з засипкою активованим вугіллям. вибір ефективно діючих очисних споруд для попередньої очистки природних вод з метою максимального вилучення органічних сполук;
Динаміка забору води з поверхневих та підземних джерел в м. Києві 1000 914 929 912 827 900 938 859. 9 862 829 787. 7 800 786 720 700 600 Млн. куб. м 500 400 300 200 87 82 85 76 100 68 72. 22 0 2002 2003 2004 2005 2006 Роки Забрано води із природних водних об'єктів Із підземних водних об'єктів Із поверхневих джерел 2007
Динаміка питної води на 1 особу в м. Києві Питна вода на 1 особу, куб. м 2007 2006 2005 Роки 2004 2003 113 122 129 135 142 2002 148 2000 148 1995 1990 159 176
Основні забруднювачі водних об'єктів урболандшафтів України (за галузями економіки) Промисл овість • енергетика: нафтопродукти, сухий залишок, хлориди, сульфати • паливна промисловість: сульфати, нафтопродукти • чорна металургія (найбільш інтенсивне забруднення): нафтопродукти, сухий залишок, сульфати, хлориди , нітрати • легка промисловість: сухий залишок • машинобудівництво та металообробка: нафтопродукти, сухий залишок, сульфати. • лісова та деревообробна промисловість • харчова промисловість Житлове та побутове господарство • нафтопродукти, сухий залишок, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрати
Проблеми малих та середніх річок урболандшафтів України, : евтрофікація; скидання стічних вод; забруднення мінеральними та органічними полютантами, а також нафтопродуктами; мікробне та вірусне забруднення (вірусний гепатит А, черевний тиф, ротавіруси, дизентерія, ентеровіруси тощо); пересихання русла в результаті порушення водного балансу екосистеми; зарегульованість русла (часто за допомогою бетонування)
Дніпро у Києві Либідь біля Московської площі в Києві
Проблеми водного компоненту урбаландшафту • В більшості На балансі ДКО “Київводоканал” знаходиться 2449, 5 км каналізаційних мереж, із яких в урбаландшафті в склалась аварійному стані – 887, 5 км критична (36%), які потребують ситуація зі ремонту. Значний відсоток станом міських амортизації основних фондів (мереж та обладнання) і каналізаційних недостатні обсяги фінансування колекторів, яка експлуатаційної діяльності може призвести протягом останніх років призвели до збільшення кількості до виникнення аварійних витоків та надзвичайних пошкоджень. ситуацій.
Для покращення стану водних ресурсів урбаландшафту необхідно: прискорити або впровадити розробку будівництва очисних споруд дощової каналізації на випусках у водні об’єкти міст збудувати очисні споруди перед впадінням у малі або середні річки урболандшафту; підприємства, які займаються виробничою діяльністю, повинні бути обладнані системою дощової каналізації з очисними спорудами для запобігання забруднення водойм міста неочищеними дощовими водами; раціоналізація використання водних ресурсів урбаландшафту.
Система міської каналізації До міських каналізаційних мереж підключено 100 Києва почала будуватись у % багатоповерхового житлового фонду і близько 16 % малоповерхової садибної забудови. 1894 році і обслуговувала У житлових будинках, підключених до мереж, лише центральні райони мешкає 97, 4 % населення міста. Стічні води від міста. З самого початку вона промисловості складають близько 6 % проектувалась як роздільна, загального обсягу стічних вод, що потрапляють до системи каналізації міста. тобто така, що відводить тільки побутові та виробничі стічні води. Дощові та умовно чисті води відводяться через систему зливостоків без додаткового очищення. Сучасна система каналізації у Києві складається з 2533 км каналізаційних мереж і колекторів, 33 каналізаційних насосних Бортницька станція аерації станцій різних рівнів (від робота аеротенку з новою системою аерації з районного до міського) та трубчатими аераторами Бортницької станції аерації.
Через каналізаційні мережі та комплекс каналізаційних насосних станцій стічні води Києва та приміської зони надходять до Бортницької станції аерації, де проходять механічну та повну біологічну очистку. Зворотні води магістральним каналом через розсіюючий випуск повертаються до Дніпра за течією нижче Києва. Дощова каналізація У Києві функціонує роздільна система каналізації. Одна її частина — для побутових і промислових стічних вод, а інша — для дощових стоків. Загальна довжина головних і вуличних колекторів дощової каналізації становить понад 770 км, довжина внутрішньо квартальної мережі — близько 1700 км. Вихід річки Сирець з-під Сирецького шляхопроводу біля вулиці Щусєва.
Поверхневі стоки з території міста через мережу колекторів та 80 випусків надходять до р. Дніпра й сполучені з ним відкриті водойми, і через 52 водовипуски — до р. Либеді та р. Сирця. З усіх водовипусків лише 5 обладнані очисними спорудами. Останні є технічно застарілими і потребують переоснащення. Їх експлуатація не забезпечує достатнього рівня очищення вод, що значною мірою впливає на стан і властивості води у р. Дніпрі. Оскільки міські водойми та водотоки мають переважно дощове живлення, якість їх води істотно залежить від рівня забруднення поверхневого стоку. Саме тому значною проблемою є забруднення дощових стоків нафтопродуктами, що призводить до пригнічення чи знищення екосистем міських водойм і, як наслідок, зменшення їх санітарно-рекреаційних функцій. Бортницька станція аерації. Грабельне відділення після заміни механічних решіток
Інтенсивне надходження забруднюючих речовин пов’язане із зростаючою кількістю автотранспортних засобів, автостоянок, гаражів, пунктів розвантаження паливномастильних матеріалів на територіях річкових портів та автотранспортних підприємств, АЗС без локальних очисних споруд. Збільшення щільності забудови спричинює зростання загального коефіцієнта стоку. Це може призвести до збільшення розрахункових витрат поверхневого стоку і, як наслідок, до переповнення колекторів. Либідь біля Московської площі в Києві.
Скачать презентацию Антропогенні ландшафтні екосистеми проблеми урбаландшафту Урбаландшафт
ле_6_97.ppt