Антон Семёнович Макаренко 1888 1939 педагог і

Антон Семёнович Макаренко (1888— 1939) — педагог і письменник

Антон Семенович Макаренко Здійснив у педагогічній практиці дослід, який не має прикладів, масового перевиховання дітейправопорушників в трудовій колонії ім. М. Горького (1920 -1928, під Полтавою, з 1926 в Куряжі поблизу Харкова) і дитячій комуні ім. Ф. Е. Дзержинського (1927 -35, в передмісті Харкова). Розробляв теорію і методику

У педагогічній системі А. С. Макаренка питання праці, трудове виховання займає особливе місце. Добре організована праця і раціонально педагогічно скерована у певній системі виховання А. С. Макаренка є однією із основ виховання і перевиховання молоді.

• Заслуга А. С. Макаренка полягає в тому, що він розглядає працю не лише з точки зору виробництва, але й з точки зору психолого-педагогічного значення. Педагог на практиці довів можливість поєднання навчання з продуктивною працею. В останні роки роботи А. С. Макаренка у виховних установах як колонії Горького, так і в комуні Дзержинського існували на госпрозрахунку. Так, скажімо, у комуні Дзержинського вихованці працювали по 4 -5 годин на день, по 4 -5 годин дня навчалися у школі-десятирічці. І в роботі і в навчанні вони досягли певних успіхів. Так, наприклад, коли у квітні 1930 р. прибуток у майстернях становив 1 тис. крб. , - у травні відповідно – 5 тис. крб. , а у серпні – 22 тис. карбованців. Комунари на власні кошти побудували два заводи: завод фотоапаратів (ФЭД) і завод електоросвердл. На 1 січня 1934 р. комуна мала понад 3 млн. чистого прибутку. У комуні було допоміжне підсобне господарство, яке забезпечувало харчування вихованців.

У праці А. С. Макаренко широко використовував добре організовану систему зведених загонів. У трудовому вихованні А. С. Макаренко дотримувався таких принципів: • праця повинна бути творчою, радісною… • важлива користь праці у моральному, духовному розвитку людини. • у праці виховуються правильні стосунки між людьми… • праця має позитивний вплив на фізичний розвиток людини… • праця має важливе значення в особистому житті людини.

А. С. Макаренко про педагогічну майстерність. Педагогічна майстерність, як стверджує А. С. Макаренко, обов’язково передбачає наявність педагогічної техніки. Цьому питанню надає А. С. Макаренко багато уваги у “Педагогічній поемі”. “… Мы все прекрасно знаем, какого нам следует воспитать человека. Следовательно, затруднение не в вопросе, что нужно сделать но как сделать. Это вопрос педагогической техники. Технику можно вывести только из опыта. Законы резанья метала не могли бы бить найдены если бы в опыте человечества никто никогда метала не резал. • Только тогда, когда есть технический опыт возможны изобретения, усовершенствования, отбор и браковка”.

А. С. Макаренко про трудове виховання. Для виховання правильної поведінки потрібні вправи. Дисципліна – це боротьба і прагнення до вдосконалення, доскональності, – це дисципліна руху вперед. При цьому потрібні бесіди, роз’яснення, чому слід так, а не інакше себе поводити, але не тільки це, самою провідною не досягти успіхів. Дисципліна гальмування: - цього не роби; - того не роби; - не запізнюйся; - не кидай чорнильницю об стіл; - не ображай вчителя; можна ще декілька правил з часткою “НЕ”… А Васько слухає, та їсть… Потрібні навички, однак механічні, догматичні методи приводять лише до сліпої покори вихованця. Потрібна свідома дисципліна…

Ото ж в педагогічній системі А. С. Макаренка важливе місце займає проблеми сімейного виховання. . . Наші діти – це майбутнє громадяни країни… наші діти майбутні батьки і матері, вони будуть вихователями своїх дітей. Наші діти – це старість… правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання - це наше горе, наші сльози… – писав А. С. Макаренко. починати виховувати дітей слід з раннього віку, з народження дитини. Розповідають, що одного разу до А. С. Макаренка підійшла молода мати і запитала, з якого віку їй слід виховувати дитину. Антон Семенович запитав: А скільки ж дитині, якого вона віку? Мати сказала, що два тижні. . ви спізнилися на стільки ж, – відповів педагог… Для виховання дитини, дітей взагалі не потрібно багато часу, – зазначає А. С. Макаренко, – а слід розумно використовувати цей час… У вихованні немає дрібниць. Необхідна продумана організація виховання: “Хороша організація в тому і полягає, що вона не випускає з поля зору найменших дрібниць і випадків”, – писав А. С. Макаренко. Дрібниці діють регулярно, постійно, із них і складається життя… зазначив великий педагог.

А. С. Макаренко виступає проти однодітної сім’ї: Виховання єдиної дитини сина чи дочки – більш важка справа, ніж виховання декількох дітей… Єдина дитина дуже швидко стає центром сім’ї. Дуже часто єдина дитина привикає до свого виключного становища і стає деспотом у сім’ї. Дуже часто єдина дитина виростає егоїстом і самолюбцем. Саме тому А. С. Макаренко підкреслював, що тільки в сім’ї де є декілька дітей, батьківська турбота може мати нормальний характер…У великій сім’ї дитина привикає з малих років до колективу, набуває досвіду взаємного зв’язку. Варто завжди пам’ятати, що дитина – не лише наша радість, але і майбутні громадяни, що батьки відповідають за виховання дитини перед державою.

Своєю практикою він підтвердив свої слова: «Я сповідую нескінченну. . . упевненість в необмеженій могутності виховної роботи. . .