Антигени Речовини що здатні викликати синтез антитіл антитілогени

Антигени Речовини, що здатні викликати синтез антитіл (антитілогени) Зауваження: Імунітет може бути не тільки гуморальним, але й клітинним Речовини, що здатні викликати імунну відповідь Речовини, які є чужорідними по відношенню до організму Зауваження: Розвиток імуннологічних методів призвів до застосування терміну антиген для дослідів in vitro. Речовини, які здатні взаємодіяти з рецепторами імунної системи - антитілами та рецепторами Т-клітин

Антигени (корпускулярні) віруси бактерії чужорідні клітини крові пилок

Антигени (розчинні) Чужорідні полімери штучного походження Білки (бактерійні екзотоксини) ЛПС (бактерійні ендотоксини) Чужорідні біополімери природного походження

Просторова структура білкових екзотоксинів деяких бактерій

Навіть молекули антитіл можуть проявляти антигенні властивості при введені іншим живим організмам

Імуногенність та антигенність Імуногенність - здатність викликати імунну відповідь Антигенність - здатність взаємодіяти з антитілами

Прояв антигенності - утворення комплексу АГ-АТ

У відповідь на імунізацію будь-яким антигеном активуються багато клонів В-лімфоцитів. Антитіла різних клонів розпізнають різні ділянки антигену

В-епітоп, або антигенна детермінанта Частина молекули АГ, що безпосередньо взаємодіє з активним центром антитіла, називають В-епітоп. Місце скупчення В-епітопів на молекулі антигену називають антигенною детермінантою. В структурі антигенної детермінанти виділяють імунодомінантні ділянки, які роблять найбільший внесок у формування комплексу з антитілом Гаптен, як правило, виступає у ролі антигенної детермінанти на носії

Комплекс антигену з Fab-фрагментом антитіла

Лінійні та конформаційні В-епітопи

Прояв антигенності - утворення комплексу АГ-АТ

Імунодифузія в гелі

Наявність імуногенності, тобто здатності викликати імунну відповідь, залежить від: • • Молекулярної маси Нерозчинності Чужорідності Періодичності розташування епітопів (валентності антигенів) • Шкідливості (патогенності) • Зниженої швидкості катаболізму і виведення з організму

Т-залежні і Т-незалежні антигени

Презентація антигену

Т-епітоп Частина молекули АГ, що безпосередньо взаємодіє з рецепторами Т-клітин, називають Т-епітопом Т-епітопи презентуються в комплексі з антигенами МНС (інша назва Т-епітопів - антигенні пептиди) Т-епітопи з’являють внаслідок процесінгу антигену в антигенпрезентувальних клітинах Т-епітопи завжди лише пептидної природи Т-епітопи завжди лінійні Розрізняють Т-епітопи, що розпізнаються Т-кілерами (презентуються разом з МНС І) та Т-епітопи, що розпізнаються Т -хелперпами (презентуються разом з МНС ІІ) Розмір Т-епітопів в середньому 8 -10 а. к. залишків Від наявності Т-епітопів залежить імуногенність антигену

Структура антигенів гістосумісності

Природні антигени Неповні пептиди моносахариди нуклеотиди ліпіди Т-незалежні пептидоглікани Полісахариди НК ЛПС Т-залежні Білки Глікопротеїни Нуклеопротеїни Ліпопротеїни

Роль носія у формуванні вторинної імунної відповіді (досліди Клауса Рaєвського) І імунізація Ова-ДНФ БСА-ДНФ Ова-ДНФ, БСА ІІ іммунізація Ова-ДНФ БСА-ДНФ Імунна відповідь +++ +/+ + ++

Т-епітопи лише лінійні

Будова “активних центрів” МНС І і МНС ІІ, в яких розташовуються Т-епітопи МНС ІІ

Головною умовою імунногенності антигенів є наявність Т-епітопів