Античний театр
Народження театрального мистецтва
Як не дивно, але світовий театр має свій день (точніше, рік) народження — 1 рік до нашої ери. За свідченнями античних істориків, саме цього року вперше відбулася театральна вистава. На святі Великих Діонісій було інсценізовано трагедію драматурга Феспіда.
Театр Діоніса У стародавніх Афінах Вистави давалися тільки двічі на рік — у великі та малі свята на честь бога Діоніса, бога природи, що оживає, і лише в одному призначеному для цього місці — театрі бога Діоніса під відкритим небом. Дивилися їх, не знаючи навіть назв п'єс, оскільки вони ставилися вперше і більше, як правило, не повторювалися. Театр вміщував до 17 000 чоловік, а держава сплачувала глядачам (не акторам, а глядачам!) їх денну платню, щоб вони могли протягом цих чотирьох днів спокійно сидіти в театрі, оскільки театр був не розвагою, а священною справою — вшануванням бога Діоніса.
l В античному театрі грали тільки чоловіки, спочатку вистава являла собою діалог одного актора з хором, тільки пізніше число акторів збільшувалось. Грали античні актори в масках, які не тільки відображали характер героя, тобто робили голос актора голоснішим. Учасники вистави взували котурни — спеціальне взуття на високій підошві, аби глядачі бачили, що відбувається на сцені. Були й інші технічні засоби: в проходах стояли ємності з водою, що поліпшувало акустику, існували пристрої, за допомогою яких актор міг «злетіти» над сценою або «провалитися в царство Аїда» .
Традиційно в основі сюжету античних вистав лежали відомі усім міфи, а цінність драми оцінювалась авторською інтерпретацією міфу: наскільки трактування відомого сюжету висвітлювало проблеми сучасності, які моральні та філософські проблеми порушив автор у своєму творі. Цей факт змусив замислитись: глядачеві треба мати справжній талант, щоб сприйняти підтекст вистави, зрозуміти її філософський та повчальний зміст.
• Комедії античності так само з’явились з народних вистав. Кажуть, комедії були більш популярними в стародавньому Римі, а трагедії — у Греції. Але ж і комедії не просто розважали глядачів, а й висміювали вади людей та суспільного ладу. Дуже цікавою була традиція створювати образи реальних громадських діячів, до того ж під справжніми іменами: в комедіях Арістофана ми зустрінемо образи Сократа, Софокла та інших відомих осіб античності. Отже, традиція зображувати громадських діячів у сатиричному ключі виникла ще в стародавні часи!
Театральне мистецтво стало невід’ємною частиною нашого життя. Знання про витоки театру, його походження та традиції допоможуть, нам краще зрозуміти сучасне мистецтво. Античний театр — неоціненне явище її історії світової культури, явище унікальне й самобутнє. Твори античних авторів не втрачають своєї актуальності, ми думаємо, що ви із задоволенням познайомилися із античними трагедіями та науковими розвідками, присвяченими темі епосу.