Андріївска церква Збудована в 1744– 1767 роках за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Входить до складу Національного заповідника «Софія Київська» . В церкві проводяться богослужіння Української автокефальної церкви — щоденні ранкові літургії, вечірні богослужіння, освячення води, хрещення, вінчання та треби. Архітектура: Однокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста, в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру. До храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи. Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви. Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра. Інтер’эр: Внутрішнє оздоблення церкви, розроблене Б. Растреллі, ближче до стилю бароко. Іконостас церкви оздоблено різьбленим позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом Із березня 2014 року настоятель - ієромонах отець Лаврентій.
Маріїнський палац у Києві зведено в 1750– 1755 роках за зразком палацу, який проектував Бартоломео Растреллі для гетьмана Кирила Розумовського. У 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна під час відвідувань Києва сама вибрала для нього місце. Архітектура: Палацовий комплекс має строго симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус і одноповерхові бокові флігелі утворюють широке подвір'я. Архітектура палацу вирішена у стилі бароко: чітке планування, виразне компонування об'ємів, багата пластика фасадів, що проявилася в пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, розкреповці карнизів, ажурному парапеті і ліпленні наличників вікон. У фарбуванні палацу використані типові для російського бароко кольори: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Все це надає споруді святкового й урочистого вигляду. Архітектори: Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий Іван Федорович Мічурін. Йому допомагали відомі архітектори М. Васильєв, брати Нейолови, М. Сальников.
Собор Святого Юра Архикафедра льний собо р свято го Ю ра у Львові 1740– 1764—греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароковорококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами. Вважається головною святинею українських греко-католиків. Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період, що тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст. , — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст. , коли з'явилася остання з існуючих нині будівель. Архітектор: Бернард Меретин Інтерєр: При будові комплексу працювали різні мистці в різних стилях: бароко, рококо, класицизм, проте вони зуміли досягти органічної синтези барокової архітектури і скульптури, деталів химерної рококової орнаментики карнизів, балюстрад, аттік, капітелів, скульптур, ваз, сходів, портиків, підпорядковуючи всі складові елементи цілості на подобу образотворчої культури тогочасної Європи. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Скачать презентацию Андріївска церква Збудована в 1744 1767 роках за
Строения 18в.Толдстых.pptx