Анатомія серця Особливості кровообігу плода Порто-кавальні та кавальні

Анатомія серця. Особливості кровообігу плода. Порто-кавальні та кавальні анастомози Доц. Башинська О. І.

Артерії - судини, що йдуть від серця (аer – повітря, tereo – вміщаю). Типи: еластичного типу (резистентна, транспортна і регуляторна функція) м’язового типу ( розподільна функція) змішаного типу По вдношенню до органа: 1. екстраорганні 2. Інтраорганні 1. Анастомози – бічні гілки одного й того ж стовбура або гілки різних стовбурів , які сполучаються до розпаду їх на капіляри Вени – судини, що йдуть до серця ( vena, phlebs)

Серце cor seu cаrdia Серце має конусоподібну форму. Повздовжня вісь серця йде зверху вниз, справа наліво, ззаду наперед. Серце відноситься до середнього середостіння. Латерально - серце вкрите легенями спереду - розташована груднина та ребра знизу - серце через діафрагму контактує з печінкою та шлунком

Зовнішня будова серця • Розрізняють: основу серця і верхівку серця. • Серце має правий край і три поверхні: груднинно-реброву, діафрагмову та легеневу. • Борозни серця служать зовнішніми орієнтирами камер серця. • Вінцева борозна відділяє ззовні передсердя від шлуночків. • Передня міжшлуночкова борозна і задня міжшлуночкова борозна — відділяє шлуночки між собою.

• Серце має 4 камери: 2 передсердя (atrium dexter et sinister) • Праве передсердя відділене від лівого міжпередсердною перегородкою, на якій знаходиться овальна ямка. 2 шлуночки (ventriculus dexter et sinister) • Правий шлуночок відділений від лівого шлуночка міжшлуночковою перегородкою, яка має: • м’язову частину 2/3 і перетинчасту 1/3.

Праве передсердя • Праве передсердя — містить тільки венозну кров. • Отвори правого передсердя: Ø отвір верхньої порожнистої вени Ø отвір нижньої порожнистої вени Ø отвори найменших вен серця Ø отвір вінцевої пазухи. Праве передсердя має додаткову порожнину — праве вушко, в якому є гребенясті м'язи (musculi pectinea).

Правий шлуночок містить венозну кров яка потрапляє з правого передсердя • На стінках має м'ясисті перекладки. • В правому шлуночку починається мале (легеневе) коло кровообігу. Там бере початок легеневий стовбур (truncus pulmonalis)

Ліве передсердя • Ліве передсердя заповнене артеріальною кров'ю, яка потрапляє сюди по 4 легеневих венах : • 2 правих • 2 лівих Ліве передсердя має додаткову порожнину — ліве вушко. Для лівого вушка, також, характерні гребенясті м'язи.

Лівий шлуночок Містить артеріальну кров, яка потрапляє з лівого передсердя. На стінках виражені м'ясисті перекладки. В лівому шлуночку починається велике коло кровообігу. Артеріальна кров з лівого шлуночка потрапляє в аорту

КЛАПАНИ СЕРЦЯ – ЦЕ ДУПЛІКАТУРА ЕНДОКАРДА Клапанний апарат стулки клапана сухожилкові струни сосочкові м'язи

Стулкові клапани – розташовуються між передсердями і шлуночками Правий передсердношлуночковий або тристулковий клапан (vаlva atrioventriculаris dextra, vаlva tricuspidаlis). Має 3 стулки: передню задню перегородкову. Стулки сухожилковими струнами прикріплюються до сосочкових м'язів. Лівий передсердношлуночковим, двостулковим або мітральним клапаном (vаlva atrioventriculаris sinistra, vаlva bicuspidаlis, vаlva mitrаlis). Має 2 стулки: передню задню

Стулкові клапани Півмісяцеві клапани

Півмісяцеві клапани - розташовуються між шлуночками і судинами (аортою та легеневим стовбуром) Клапан легеневого стовбура (vаlva trunci pulmonаlis). розташовується між правим шлуночком та легеневим стовбуром Має три півмісяцеві заслінки: передню праву ліву Клапан аорти (vаlva aortae). розташовується між лівим шлуночком та аортою Має три півмісяцеві заслінки: задню праву ліву На заслінках є вузлики (nodulus)

Будова стінки серця Ендокард (endocardium) — вистилає всі камери серця, утворює клапани серця (клапани серця — це складки ендокарда). Середня оболонка — міокард (myocardium) — м'язова оболонка. Зовнішня оболонка — епікард (epicаrdium) — серозна оболонка.

Скелет серця фіброзні (волокнисті) кільця. розміщені навколо передсердношлуночкових отворів і фіброзні трикутники розташовані в основі аорти і легеневого стовбура.

Будова стінки серця Ендокард (endocardium) — вистилає всі камери серця, утворює клапани серця (клапани серця — це складки ендокарда). Середня оболонка — міокард (myocardium) — м'язова оболонка. Зовнішня оболонка — епікард (epicаrdium) — серозна оболонка.

Серце кровопостачається вінцевими артеріями. 1. Ліва вінцева артерія: vr. circumflexus v r. interventricularis anterior 2. Права вінцева артерія

Права коронарна артерія

Типи кровопостачання сердця 1. Лівовінцевий r. interventricularis posterior продовження r. cicumflexus

Типи кровопостачання серця 3. Рівномірний r. interventricularis posterior = r. cicumflexus + a. coronaria dextra + r. interventricularis anterior

Стент

Венозне русло серця 1. Система sinus coronarius 1. v. cordis magna 2. v. cordis media 3. v. cordis parva v. obliqua atrii sinisiri v. posterior ventriculi sinistri Valvula sinus coronarii (Thebesii)

Венозне русло серця

Венозне русло серця 2. Система полосних вен 1. vv. cordis anteriores (2 -7) 2. v. cordis minimae (Viessenus, Thebesius) (правий шлуночок)

Велике та мале коло кровообігу • Велике коло -лівий шлуночок – аорта – гілки аорти – артерії середнього та малого калібру – артеріоли – капіляри – венули – вени малого та середнього калібру – верхня та нижня порожнисті вени – праве передсердя. • Мале коло кровообігу -правий шлуночок – легеневий стовбур 2 легеневі артерії – артерії середнього та малого калібру – артеріоли – капіляри – венули – вени малого та середнього калібру – легеневі вени – ліве передсердя.

Анатомічні та фізіологічні особливості кровообігу плода (haemocirculatio fetalis)

Анатомічні особливості: 1. Placenta 2. Funiculus umbilicalis 3. Ductus venosus (Aranzii) 4. Valvula v. cava inferior (Eustachii) 5. Tuberculum intervenosum (Lower) 6. Foramen interatriale (ovale) 7. Ductus arteriosus (Botalli) першим описав - Аранцій, першим намалював - Фабріций, Функцію пояснив - Гарвей, облітерацію після народження описав - Гаймор

Placenta (лат. , от греч. plakus лепешка; син. дитяче місце !!!) • Орган, який утворюється під час вагітності із статевих клітин і забезпечує зв’язок плода з організмом матері. • Має вигляд диску діаметром від 17 до 20 см, товщиною 2— 4 см і вагою 500— 600 г. • Плацента здійснює обмін речовин між організмом матері і плода, виконуючи наступні функції: газообмінну, трофічну, ендокринну, видільну і захисну, володіє антигенними и іммуногенними властивостями. • Плацента не лише об’єднує, але й размежовує генетично неоднородні організми матері і плода, попереджає виникненню іммунного конфлікту.

Функції плаценти 1. Газообмін між кров’ю матері та плода здійснюється шляхом дифузії через ендотелій капілярів, шар клітин Лангханса и синцитіотрофобласт ворсин. Здійснюється на всій поверхні ворсин, площа якої складає від 6, 5 до 14, 9 м 2. Площа поверхні ворсин, що визначає умови газообміну плода на 1 кг його ваги, більше ніж в 3, 5 раза переважає площу поверхні легеневих альвеол, яка припадає на 1 кг ваги дорослої людини. 2. Трофічна функція. Транспорт білків, вуглеводів, жирів з крові матері в кров плода здійснюється в результаті складних процесів ферментативного розщеплення і синтезу поживних речовин у відповідності з потребами плода, оскільки містить ферменти, які розщеплюють і синтезують білки. Кровотворна функція печінки після 4 -го місяця розвитку плода ВІДСУТНЯ !!!

3. Вуглеводний обмін – пов’язаний з наявністю в плаценті ферментів (діастази, інвертази, естерази, лактази, карбоксилази, і ін. ). С IV міс. вагітності вміст глікогена в плаценті поступово зменшується, оскільки в цей момент важливу роль у обміні вуглеводів починає відігравати печінка плода. 4. В цитоплазмі клітин синцитіотрофобласта наявність ліпідів і ліполітичних ферментів вказує на активный обмін ліпідів і нейтральних жирів. 5. Мінеральний обмін – в плаценті містяться Ca, Fe, P, Cu, Zn, Mn, Co і інші мікроелементи. Ці речовини надходять з крові матері, депонуються в П. і використовуються у відповідності з потребами плода. Вміст фосфора зростає у міру розвитку плода. 6. Плацента містить значну кількість вітамінів (А, В 1, 5 В 2, В 6, С, D, Е). Вітаміни надходять з крові матері, депонуються і після потрапляють в організм плода.

7. Ендокринна функція. Плацента є залозою внутрішньої секреції, гормони, що утворюються обумовлюють розвиток пристосувальних змін в організмі вагітної, необхідних для росту і розвитку плода, підготовку функції лактації, здійснення акту пологів. 8. Антигенні и іммуногенні властивості плаценти. Всі клітинні и тканинні елементи, що входять до її складу, та мають зародкове і материнське походження, є потенційними антигенами. 9. Бар’єрна функція – перехід від матері до плоду всіх речовин, необхідних для його развитку, і виведення з його організму продуктів метаболізму. Плацентарний бар’єр — здатність П. регулювати процес проникнення різноманітних речовин з крові матері до плоду і у зворотньому напрямку. 10. Захисна функція обмежена. Проникають наркотичні речовини, алкоголь, нікотин, ртуть, мишьяк, цианістий калій, гемолітичні яди та багато інших токсичних речовин. Плацента обмежує, але не запобігає проникненню до плода лікарських речовин. Доведений перехід до плода вірусів и мікробів — збудників інфекційних хвороб. Проникливість підвищується під кінець вагітності.

2. Funiculus umbilicalis – v. umbilicalis (оксигенована, «артеріальна» кров) + 2 a. umbilicales (неоксигенована «венозна» кров)

Ductus venosus (Aranzii). На рівні воріт печінки v. umbilicalis ділиться на дві гілки. Перша – впадає в ліву гілку v. portae (Rudolph AM. , 1983), печінка не отримує чисту «артеріальну» кров (!), оскільки в неї впадає a. hepatica propria + v. portae, які містять «венозну» кров, а друга – Ductus venosus (Aranzii) – в одну з печінкових, або в нижню порожнисту вену. Частина оксигенованої крові живить ліву частку печінки (Petten, 1964) і через печінкові вени надходить в нижню порожнисту вену. Високий ступінь обміну речовин в лівій частці печінки при меньшій массі паренхіми ймовірно залежить від ступеня оксигенації крові, який визначає розмір органу. А відносно більший размір правої частки – результат низької оксигенації портальної крові. Ductus venosus (Aranzii) v. portae Інша частина крові надходить у венозну протоку, яка впадає у нижню порожнисту вену (від 20 до 40 тиж. частина об’єму крові, що тече через ductus venosus, зменшується з 50 до 20% Kiserud T. , 2000; Pennati G, 2003). v. umbilicalis «Артеріальна» кров надходить у v. cava inferior, по якій тече «венозна» кров Схема з’єднання ductus venosus з v. portae (H. Grey, 1999)

В правому предсерді до крові з нижньої порожнистої вени ( «артеріальна» + «венозна» ) добавляється «венозна» кров з верхньої порожнистої вени ( = «артеріальна + венозна» ) 2/3 крові з правого передсердя через овальний отвір надходить в ліве предсердя, лівий шлуночок і висхідну аорту. Анатомічні наслідки фетального кровообігу у правому предсерді Fossa ovalis (foramen interatriale) Tuberculum intervenosum (Lower) Valvula v. cava inferior (Eustachii)

Ductus arteriosus (Botalli) Кров з верхньої порожнистої вени і 1/3 з нижньої порожнистої вени з правого шлуночка попадає в легеневий стовбур. Меньше 10% цієї крові тече до легень (кров по малому колу кровообігу циркулює, але легеневе коло не функціонує), а інша частина надходить через відкритий Ductus arteriosus (Botalli) в низхідну аорту (склад крові = «артеріальна + венозна» ). Всі органи плода отримують лише «змішану» кров, але найкращі умови оксигенації в печінці, головному мозку і верхніх кінцівках, гірші умови - в легенях і нижній половині тіла.

Після народження, коли починає функіонувати легеневе коло кровообігу і пуппковий канатик перев’язують, відбувається поступове запустіння пупкової вени, венозного і артеріального протоків і дистальних відділів пупкових артерій. Всі ці утворення облітеруються і утворюються зв’язки: V. umbilicalis lig. teres hepatis Ductus venosus lig. venosum Ductus arteriosus lig. arteriosum Aa. umbilicales lig. umbilicalia medialia Foramen ovale fossa ovale

ВЕНОЗНІ АНАСТОМОЗИ 1. Внутрішньосистемні 2. Міжсистемні : – Кава-кавальні анастомози (v. cava superior + v. cava inferior) – Порто-кавальні анастомози (v. portae + v. cava superior) (v. portae + v. cava inferior) (v. portae + v. cava superior + v. cava inferior)

Кава-кавальні анастомози на передній стінці тулуба 1. V. cava superior 3. V. subclavia 4. V. axillaris 5. Vv. thoracoepigastricae 2. V. brachiocephalica 8. Vv. thoracicae internae 6. Vv. thoracicae laterales 9. Vv. circumflexae superficiales 7. Vv. epigastricae superiores 10. Vv. epigastricae 11. Vv. epigastricae superficiales inferiores 12. V. femoralis 13. V. iliaca externa 14. V. iliaca communis 15. V. cava inferior Umbo

Схема порто-кавального анастомозу в пупковій ділянці V. cava superior V. brachiocephalica V. thoracica interna Umbo 1. V. epigastrica superior 2. Область анастомоза 3. V. epigastrica inferior V. iliaca externa V. iliaca communis V. cava inferior 4. Vv. paraumbilicales 5. V. porta

Развиток клінічних “проявів” порто-кавальних анастомозів при патології Порто-кавальні анастомози Синдром портальної гіпертензії 1. Позапечінковий «блок» (зустрічається рідко –рак) 2. Внутрішньопечінковий «блок» (токсичні ушкодження печінки – отруєння, гепатити і ін. ) 1. Система Ретціуса (ретроперитонеальні анастомози) (хронічний коліт, панкреатит, спленомегалія і ін. – хронічний “букет”) 2. Венозне сплетення стравоходу Варикозне розширення вен стравоходу 3. Венозне сплетення прямої кишки Варикозне розширення вен пр. кишки 4. Параумбілікальні вени “Caput medusae”

Plexus venosus esophagi

Схема порто-кавального анастомозу в ділянці нижньої частини грудного і черевного відділів стравоходу V. cava superior 1. Vv. azygos, hemiazygos 2. Vv. esophagei (pars thoracica) + 2. Vv. esophagei (pars abdominalis) 3. V. gastrica sinistra V. porta

Кава-кавальні анастомози (між v. cava superior і v. cava inferior) 1. V. cava superior 2. V. azygos 3. V. hemiazygos 4. Vv. lumbales ascendentes 5 5 5. Vv. Lumbales 6. V. cava inferior Схема кава-кавальних анастомозів на задній стінці тулуба + зв’язок між венозними сплетеннями хребтового стовба на всьому його протязі, відтік від яких здійснюється в притоки верхньої і нижньої порожнистих вен.

Cхема порто-кавальних анастомозів в заочеревинному просторі (система Ретціуса). Висхідний відділ ободової кишки V. porta 1. V. mesenterica superior 2. Область анастомозов (стенка кишки) 3. Vv. Lumbales 4. (V. cava inferior) 5. Vv. lumbales ascendentes V. aygos V. hemiazygos V. cava superior

Порто-кавальні анастомози 1. Система Ретціуса – анастомози ретроперитонеального простору (венозний відтік від висхідної і низхідної ободової кишки, розташованих мезоперитонеально, селезінки и ретроперитонеальних органів – підшлункової залози, 12 -палої кишки и т. д. ) 2. Венозне сплетення стравоходу 3. Венозне сплетення прямої кишки. 4. Параумбілікальні вени и кава-кавальні анастомози передньої черевної стінки

Схема порто-кавального анастомозу в ділянці прямої кишки V. porta V. mesenterica inferior 1. V. rectalis superior Plexus venosus rectalis (область анастомозов) 2. Vv. rectales mediae 4. Vv. Rectales inferiores V. pudenda interna V. iliaca communis V. cava inferior

Plexus venosus rectalis Perimuscularis Submucosus Subcutaneus

Мікроциркуляторне русло • Мікроциркуляція – це рух крові і лімфи в мікроскопічній частині судинного русла, що забезпечує вазомоторну активність, т. ч. забезпечує контроль за кровонаповненням певних ділянок тканин. • 1) артеріоли • 2) прекапіляри (прекапілярні артеріоли) • 3) капіляри • 4) посткапіляри ( посткапілярні венули) • 5) венули Артеріально- венозний шунт – прямі гілочки, що з’єднують артеріоли і вени

AND THE END