Аналіз ЗМІ України щодо територіально-адміністративної реформи та реформування

Аналіз ЗМІ України щодо територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування у 2009 та 2010 рр.

Мета дослідження – аналіз специфіки дискурсу ЗМІ України щодо територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування. Характер дослідження – описовий, пошуково-аналітичний. Метод дослідження – формалізований та якісний контент-аналіз. Період дослідження – 2009 (друга половина) – 2010 (перша половина) рр.

Одиниці спостереження – проблемно-тематичні інформаційні матеріали ЗМІ України. Вибіркова сукупність контент-аналітичного дослідження становить 473 одиниці спостереження (N=473) : 48% (n=229) - інформаційні матеріали загальнонаціональних ЗМІ, 52% (n=244) - інформаційні матеріали регіональних ЗМІ.

Основа вибірки дослідження – 27 ЗМІ України: загальнонаціональні друковані видання – «Голос України», «Урядовий кур’єр», «День», «Дзеркало Тижня», «2000», загальнонаціональні Інтернет-видання – УНІАН, Українська правда, Корреспондент, друковані регіональні видання – «Високий замок», «Галичина», «Донбасс», «Днепровская правда», «Вечірня Полтава», «Місто», «Високий Вал», «Ворскла», «Николаевские новости», «Дунайская заря», «Крымские известия», «Первая Крымская», «Хрещатик», «Вісник Кагарличчини». Регіони України в дослідженні представлені наступним чином: Західний регіон - Львівська та Закарпатська області, Східний регіон - Донецька та Дніпропетровська області, Центральний регіон – Полтавська та Вінницька області, Центр України - Київська область та Київ, Північний регіон – Чернігівська та Сумська області, Південний регіон - Миколаївська та Одеська області та АР Крим; регіональні Інтернет-портали – zaxid.net.ua, news.allcrimea.net, ostrov.org.ua, спеціалізованs тематичнs інформаційні портали - Аналітичний ресурс місцевого і регіонального розвитку та ресурс Межрегионального союза органов местного самоуправления Украины.

Комунікативні характеристики інформаційних матеріалів ЗМІ щодо територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування

Жанр інформаційних повідомлень про реформування За жанром серед публікацій ЗМІ про територіально-адміністративну реформу та реформування органів місцевого самоврядування у 2009 – 2010 рр. переважають новини та інформація (72%), на другому місці – аналітичні матеріали (10%), на третьому – інтерв’ю (18%).

Автори інформаційних матеріалів про реформування Авторами інформаційних матеріалів про територіально-адміністративну реформу та реформування органів місцевого самоврядування у 2009 – 2010 рр. найчастіше є журналісти (74%), рідше редакція (23%) та експерти (3%).

Характер домінуючої оцінки інформаційних матеріалів про реформування Назви інформаційних матеріалів про реформування мають позитивний (38%) та збалансований (32%) характер. Загальнонаціональні ЗМІ презентують тематику реформування через збалансовані оцінки (49%), регіональні – через позитивні оцінки (59%): це пояснюється різним поглядом на механізм актуалізації теми - загальнонаціональні ЗМІ намагаються актуалізувати тему-проблему надаючи їй актуальність та приписавши їй проблемний характер, а також, запропонувавши можливі варіанти її вирішення.

Характер домінуючої інтенції інформаційних матеріалів про реформування Позитивна інтенційна спрямованість інформаційних повідомлень домінує над негативною та критичною – це, насамперед, інтенції аналізу зі знаком «плюс» (26%) та інтенції позитивного оцінювання(20%). ЗМІ центрального регіону України відображають реформування органів місцевого самоврядування переважно в межах інтенцій аналізу зі знаком «плюс», інформації, оцінювання, самокритики та самопрезентації; ЗМІ південного регіону – критики та оцінювання; ЗМІ північного регіону – презентації та само презентації; ЗМІ західного регіону – критики, оцінювання, спонукання, попередження, протистояння, розмежування, викриття, самокритики; ЗМІ східного регіону – аналізу, аналізу зі знаком мінус, безособового звинувачення та викриття, критики, протистояння; ЗМІ АР Крим – аналізу, кооперації, презентації, протистояння, самопрезентації, заспокоєння аудиторії.

Оперативність інформаційних повідомлень про реформування Проблематика територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування у 2009 та 2010 рр. не належала до тем, які подаються в оперативному режимі - переважна частина інформації про територіально-адміністративну реформу та реформування органів місцевого самоврядування репрезентується ЗМІ як позачасовий контекст.

Конкретизація реформування в інформаційних повідомленнях Найбільш поширеними засобами конкретизації тематичного дискурсу про реформування є інформація про: характер поведінки діючих осіб та інституцій («у якій спосіб») (63%), місце події (56%), ціннісні аспекти подій («добре/погано, морально/аморально» тощо) (52%), наслідки події (49%), інструментальні аспекти («за допомогою яких ресурсів») (47%), час події (47%).

Тематична спрямованість інформаційних матеріалів ЗМІ щодо територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування

Рівні локалізації дискурсу щодо реформування в ЗМІ Дискурс щодо реформування на рівні країни частіше презентовано ЗМІ західного та східного регіонів; на регіональному рівні – ЗМІ західного регіону; на рівні населеного пункту – ЗМІ центрального, північного, західного регіонів та АР Крим; на рівні профільних інституцій – ЗМІ центрального, північного та західного регіонів; на рівні громади – центрального регіону та АР Крим; окремих громадян – ЗМІ північного, південного регіонів та АР Крим.

Рівні процесу реформування Зміст матеріалів ЗМІ щодо реформування акцентовано на процесах які відбуваються на рівні: держави (37%), місцевого самоврядування району (38%), місцевого самоврядування громади (40%), місцевого самоврядування області (31%), місцевих державних адміністрацій (36%).

Оцінки реформування Серед регіональних ЗМІ більш негативні оцінки мети та результату територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування є характерними для ЗМІ центрального регіону, а, більш позитивні – АР Крим.

Сфери реформування Реформування органів місцевого самоврядування в Україні, у 2009 – 2010 рр. в ЗМІ, було зосереджено на таких проблемних сферах, як: регіональний розвиток (55%), бюджет (фінансові проблеми громад) (51%), процес надання послуг населенню (45%). Загальнонаціональні ЗМІ здебільшого звертали увагу на регіональний розвиток та процес надання послуг населенню, регіональні ЗМІ – на комунальне господарство та роботу закладів освіти, охорони здоров’я та культури.

Цінності реформування ЗМІ найбільшу увагу приділили таким цінностям реформування, як: створення самостійної, розвиненої та фінансово спроможної системи місцевого самоврядування (58%), розробка та виконання програм соціально-економічного розвитку громад на перспективу (36%), унормування співвідношення повноважень місцевого самоврядування по вертикалі та горизонталі (23%).

Стратегія реформування Стратегія здійснення територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування в ЗМІ протягом 2009 – 2010 рр. була презентована: актуалізацією процесу щодо формування ефективної виконавчої влади на місцевому рівні управління (53%), функціонуванням місцевого самоврядування що спрямована на надання державних та громадських послуг (49%), формуванням самодостатнього місцевого самоврядування (34%). Загальнонаціональні ЗМІ, щодо стратегії здійснення реформування, акцентували увагу на формуванні самодостатнього місцевого самоврядування, регіональні ЗМІ на – якісному функціонуванні влади та місцевого самоврядування щодо надання послуг.

Процеси реформування У 2009 – 2010 рр. ЗМІ презентують практику реформування відносин між центром та регіонами описуючи процеси: посилення ролі регіональних органів влади, розширення їхніх повноважень та відповідальності (43%), гармонізації розвитку регіонів та територій громад (38%), дотримання мінімальних соціальних стандартів життя населення (31%). Вказані процеси носять виключно взаємопов’язаний та суміжний характер. Повноваження та відповідальність публічної влади насамперед орієнтовані на забезпечення певного рівня потреб та інтересів громади.

Перешкоди реформування ЗМІ інформують про перешкоди реформування у 57% інформаційних матеріалів: відсутність політичної волі, залежність реформування від політичної кон'юнктури (59%), недосконалість законодавства (34%), нестачу бюджетних коштів (23%). Для загальнонаціональних ЗМІ головним чинником нездійсненності реформування є – відсутність політичної волі та соціально-політичних умов, для регіональних ЗМІ - проблеми місцевих бюджетів та їх розв'язання.

Негативні моменти реформування Згадування про негативні моменти реформування присутні у 38% інформаційних матеріалів. Негативні моменти у інформаційних матеріалах ЗМІ пов’язані насамперед з: малим поступом самої територіально-адміністративній реформи та реформуванні органів місцевого самоврядування (33%), суміжними процесами та реформами в Україні що стримують реформування адміністративної системи (31%). відсутністю політичної волі та соціально-економічних передумов (21%); відсутністю реальних процесів децентралізації влади (25%); неякісними станами системи управління та виконання на всіх рівнях (24%).

Досягнення у реформуванні ЗМІ інформують про досягнення у 49% інформаційних матеріалів : розв’язання поточних соціально-побутових проблем районів, міст та громад (40%), конструктивну дієвість органів влади на місцях (38%), результативне та ефективне розв’язання фінансових проблем громади (38%), актуалізацію процесів реформування з боку територіальних громад (32%), концентрацію уваги громади на своєму поточному розвитку (25%). Дискурс щодо досягнень територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування більшою мірою був сконцентрований в регіональних ЗМІ, насамперед у ЗМІ Центрального регіону та АР Крим.

Успіхи реформування Згадки про успіхи територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування присутні в 56% інформаційних матеріалів. ЗМІ інформують про успіхи пов’язані з: практикою управління власністю громади (ефективний менеджмент, розв’язання актуальних соціальних негараздів) (56%), фінансовою самодостатністю громади (44%), децентрацією повноважень, їх трансляцією на нижчий рівень прийняття рішень (21%).

Експертний дискурс тематичних Інтернет-порталів щодо територіально-адміністративної реформи та реформування органів місцевого самоврядування

Експерти щодо сучасного етапу реформування акцентують увагу на проблемах: недосконалого адміністративно-територіального устрою (надмірна подрібненість адміністративно-територіальних одиниць), неможливості врядування влади на місцях (недосконалість законодавства про місцеві вибори, відсутність системи економічно спроможних територіальних громад), пов’язаності процесу реформування з невирішеними економічними та фінансовими питаннями (недосконалість місцевої податкової бази в Україні, неузгодженість у сфері міжбюджетних відносин).

Експерти до основних цінностей реформування на сучасному етапі відносять: вимоги до образу державних службовців, інструментальну актуальність загальних принципів місцевого самоврядування (урахування інтересів територіальних громад, адаптації делегованих повноважень до місцевих умов тощо), об’єднання зусиль центральних органів виконавчої влади з обласними (міськими) державними адміністраціями.

Наслідки реформування експерти пов'язують з: упорядкуванням адміністративно-територіальних одиниць («створення самоврядних одиниць на рівні виконавчої влади для адміністративно-територіальних одиниць складеного ти­пу (виконкомів селищних, районних, обласних рад), залишення виконавчих органів державної влади на рівні об­ласті з функціями координації та управління підрозділами центрального уряду на місцевому рівні та контрольними фун­кціями щодо органів місцевого самоврядування»), підвищенням ефективності використання бюджетних коштів, покращенням якості та просторово-часової доступністі соціальних послуг для населення, зменшенням соціокультурної різниці між містом та селом, покращенням управління земельними ресурсами сприянням якісно новому рівню забезпечення конституційних положень і національно­го піднесення», ефективним державним впливом на суспільні соціаль­но-економічні процеси.

Експерти наголошують на наступних стратегіях реформування: стратегії щодо процедури реформування Наприклад: «законодавчо закріпити право асоціації органів місцевого самоврядування давати в обов’язковому порядку висновки до проектів законодавчих актів, що зачіпають інтереси місцевого самоврядування»; стратегії щодо побудови структури майбутньої публічної влади Наприклад: «адміністративно-територіальна реформа передбачає утворення трирівневої системи територіального устрою - громада - район -регіон. Громада - населений пункт або декілька населених пунктів і тери­торія поміж ними, в центрі яких передбачається розмістити всі соціаль­ні та адміністративні служби, щоб усі необхідні послуги людина отримувала на місці. Усі громади об'єднуються в район. Сучасні області от­римують нове поняття - регіон, в т. ч. міста-регіони та міста-райони… »; стратегії щодо характеру майбутньої публічної влади Наприклад: «реформування публічної влади як згори донизу, так і по горизонталі, з метою чіткого визначення повноважень кожної гілки і забезпечення синхронності в діях всіх гілок влади під час вирішення як проблем державного порядку, так і проблем кожної конкретної людини», «забезпечити відносну самостійність регіональних органів самоврядування та впровадити у відносини «центр – регіони» принцип взаємовигідної співпраці».