Амелія Камінська ( ? -1916)
Амелія Камінська була донькою бургомістра Станіславова – Ігнація Топор-Камінського. Вона мала чудовий голос; брала уроки у відомого вчителя музики Франческо Лампарті, що викладав у консерваторії в Медіолані. Після закінчення навчання Амелія Камінська розпочала концертну діяльність. У 1881 році вона була запрошена до Віденської опери, перед тим вона виступила у жовтні того ж року з великим сольним концертом у Львові, який був ніби першою спробою співачки на шляху її артистичної кар`єри. Після Львова був Краків. Тут у грудні 1881 року Амелія Камінська співала на урочистому вечорі на честь відомого польського поета Адама Міцкевича. На концерті вона виконала декілька пісень Шопена і Владислава Желенського.
Музичний критик підкреслив, Камінська продемонструвалатакож широку палітру своєї музичної освіти, блискуче виконавши два фортепіанних творів Шопена і сонату Доменіко Скарлатті, за що публіка нагородила бурхливими оплесками талановиту і красиву співачку.
Преса Галичини, яка певний час стежила за успіхами землячки, повідомила читачів, що у травні 1882 року Амелія Камінська виступила на концерті у Відні, де познайомила публіку з кращими творами польських і західноєвропейських композиторів. Дохід з концерту був спрямований на відбудову Колегіат у Станіславові, яка постраждала від пожежі у квітні 1882 року. Концерт відбувся під патронатом дружини міністра у справах Галичини у Віденському парламенті Флоріана Земляковського. Подальша музична кар`єра співачки не була вдалою, а коли захворів її батько, в минулому бургомістр Станіславова, вона покинула сцену і оселилася з ним у селі Дора, недалеко від Яремчі, де давала уроки співу і гри на фортепіано. Після смерті батька у 1902 році вона жила самотньо в Дорі і померла там же в 1916 році. Людвіг Чайковський нагадав читачам про землямку у невеличкому нарисі «Забута співачка» .