Алгоритми Алгор итм латинізов Algorithmi від

Алгоритми

Алгор итм (латинізов. Algorithmi, від імені перського математика IX ст. аль-Хорезмі) — послідовність, система, набір систематизованих правил виконання обчислювального процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після скінченного числа операцій. [1] При написанні комп'ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій. Для візуального зображення алгоритмів часто використовують блок-схеми.

Історія виникнення Часткова формалізація поняття алгоритму почалась зі спроб розв'язання задачі розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт в 1928 році. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[2] або «ефективного методу» [3]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р. , «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюринга, розроблена Аланом Тюрингом протягом 1936, 1937 та 1939 років. Перші спроби уточнення поняття алгоритму та його дослідження здійснювали в першій половині XX століття Алан Тюринг, Еміль Пост, Жак Ербран, Курт Гедель, Андрій Марков, Алонзо Черч. Було розроблено декілька означень поняття алгоритму, але згодом було з'ясовано, що всі вони визначають одне й те саме поняття (див. теза Черча). [13]

Основні етапи 1. Блок обробки (обчислень). 2. Блок послідовності. 3. Блок розв’язання (для розгалужень). 4. Блок варіанту. 5. Блок циклу з параметром або циклу з передумовою. 6. Блок циклу з постумовою.

Основні структури алгоритмів – лінійна або послідовна - розгалужена – циклічна,

Форми запису алгоритму: словесна або вербальна (мовна, формульно-словесна); псевдокод (формальні алгоритмічні мови); схемна: › структурограми (схеми НассіШнайдермана); › графічна (блок-схема, виконується за вимогами стандарту).