Алгебраїчно успадкування ознак при дигібридному схрещуванні можна записати

Алгебраїчно успадкування ознак при дигібридному схрещуванні можна записати як квадрат двочлена (3 + 1)2, а розщеплення за фенотипом визначити за формулою: (3 жовті + 1 зелена) х (3 гла деньких + 1 зморшкувата) = 9 жовтих гла деньких + 3 жовтих зморшкуватих + 3 зелених гладеньких + 1 зелена зморшкува та

Успадкування алелів алгебраїчно можна записати як (1 + 2 + 1)2, а розщеплення за генотипом визначити за формулою: (1 AA+2 Aa+1 aa) х (1 BB+2 Bb+1 bb) = 1 ААВВ + 2 ААВb + 1 ААbb + 2 Аа. ВВ + 4 Аа. Вb + 2 Ааbb+1 aa. BB + 2 aa. Bb + 1 aabb

За яких генотипів батьків у потомстві буде спостерігатися розщеплення за фенотипом 1: 1 1) ААВВ х ааbb 2) ААBb x аа. ВВ 3) Аa. Вb x Аa. Вb 4) AАBb x Aabb

За якого варіанту схрещування частина гетерозиготних особин буде більшою: 1) ААBB х аа. BB 2) ААbb х aa. BB 3) Aa. Bb х Aa. Bb 4) aabb х Aabb

У помідорів алель червоних плодів – А, жовтих – а, алель високого стебла – В, карликового – b. Установіть відповідність між схемою схрещування та розщепленням за фенотипом. 1) Аа. Вb Х ААBВ 2) Аа. Вb Х ааbb 3) Ааbb Х ааbb 4) Аa. Вb Х Аа. Вb а) 9 (червоні високі) : 3 (червоні карликові) : 3 (жовті високі) : 1 (жовті карликові) б) усі жовті карликові в) 1 (червоні карликові) : 1 (жовті карликові) г) усі червоні високі д) 1 (червоні високі) : 1 (червоні карликові) : 1 (жовті високі) : 1 (жовті карликові)

Якщо дві події незалежні, то ймовірність того, що вони відбудуться одночасно, дорівнює їхньому добутку

Кількість гамет, які утворює гетерозиготний організм: n, де n – кількість гамет 2 n Кількість фенотипових класів – 2 n Кількість генотипових класів – 3

повне домінування: ймовірність появи особин із домінантною ознакою - 3/4 ймовірність появи особин із рецесивною ознакою - 1/4

неповне домінування: ймовірність появи особин із домінантною ознакою - 1/4 ймовірність появи особин із проміжною ознакою - 1/2 ймовірність появи особин із рецесивною ознакою - 1/4

У великої рогатої худоби алель безрогості домінує над алелем рогатості, алель чорного кольору – над алелем червоного. Схрестили гетерозиготного за обома генами бугая з такою ж коровою. Яка ймовірність народження безрогих червоних телят?

◘ ймовірність народження безрогих телят - 3/4 ◘ ймовірність народження червоних телят - 1/4 ◘ ймовірність народження безрогих червоних телят 3/4 х 1/4 = 3/16

У морських свинок кудлата шерсть і чорне забарвлення — домінантні ознаки, гладенька шерсть і біле забарвлення — рецесивні. Внаслідок схрещування кудлатої чорної свинки з гладкошерстою чорною отримано 28 гладкошерстих чорних, 30 кудлатих чорних, 9 гладкошерстих білих, 11 кудлатих білих. Визначте генотипи батьків.

1 -ий спосіб розвязання Розщеплення за ознакою характеру шерсті — 41 з кудлатою : 37 з гладенькою або 1: 1. Таке розщеплення спостерігається тоді, коли генотипи батьків за даним геном Аа х аа. Розщеплення за ознакою забарвлення шерсті — 58 чорних : 20 білих або 3: 1. Таке розщеплення відбувається за генотипів батьків Вb х Вb. Звідси повні генотипи батьків: Аа. Вb х aa. Bb

2 -ий спосіб розвязання Певні алелі батьківських особин можна визначити відразу: А—В— х —аа. В. Серед потомків є гомозиготні рецесивні особини (гладкошерсті білі) з генотипом ааbb. Оскільки потомок отримує від батьків по одному алелю з кожної пари, можна визначити інші алелі батьків: Аа. Вb Х aa. Bb

У вівса нормальний зріст рослин домінує над гігантським, ранньостиглість — над пізньостиглістю. Внаслідок схрещування ранньостиглих рослин нормального зросту між собою отримано 128 рослин. З них 32 гігантських і стільки ж — пізньостиглих. Визначте кількість гігантських пізньостиглих рослин.

Позначимо: А — нормальний зріст, а — гігантський, В — ранньостиглість, b — пізньостиглість. Проаналізуємо розщеплення за кожною ознакою окремо. За ознакою зросту — 32 гігантських : 96 нормальних, або 3: 1. Звідси генотипи батьків за цим геном: Аа х Аа. За озна кою стиглості — 32 пізньостиглих : 96 ранньостиглих, або 3: 1. Гено типи батьків за даним геном: Вb х Вb. За обома генами батьки мають такі генотипи: Аа. Bb X Aa. Bb

Ймовірність появи гігантських рослин — 1/4, пізньостиглих — 1/4, ймовірність появи гігантських пізньостиглих рос лин: 1/4 x 1/4=1/16, 128 : 16 = 8 особин.

Чоловік отримав від матері хромосому з генами А і В, від батька — з генами а і b, причому ці гени успадковуються зчеплено. Його жінка — рецесивна гомозигота. Яка ймовірність того, що їхня дитина буде рецесивною за обома генами, якщо відстань між генами 10 морганід?

Генотип чоловіка — AB//ab , його жінки — aa//bb. Індивід з генотипом AB//ab утворює гамети АВ, аb, Аb, а. В. Кількість кросоверних гамет Аb і а. В відповідає відстані між генами, тобто 10%. Кількість некросоверних гамет АВ і аb — 90%. Звідси кількість гамет кожного типу: АВ — 45%, аb — 45%, Аb — 5%, а. В — 5%. Дитина буде рецесивною за обома генами при злитті гамет аb і аb, ймовірність чого становить 45%.

Схрещено дві породи кролів: з короткою хвилястою шерстю й із довгою прямою. В результаті аналізуючого схрещування отримано потомство: з довгою прямою шерстю – 99 особин, із короткою хвилястою – 101, із довгою хвилястою – 24, з короткою прямою – 26. Визначте частоту кросинговеру.

Особини з довгою прямою й короткою хвилястою шерстю – некросоверні; з довгою хвилястою й короткою прямою – кросоверні. Частота кросинговеру дорівнює процентові кросоверних особин, отриманих унаслідок аналізуючого схрещування. Всього особин – 250; з них кросоверних – 50. Звідси частота кросинговеру – 20%.

Гени В і С зчеплені, а частота кросинговеру між ними становить 20%. Ген Е розташований у іншій групі зчеплення. Які типи гамет і в якому процентному співвідношенні утворюються в особин з генотипом BC//bc E//e

Визначаємо відсотки кросоверних і некросоверних хромосом: 80% некросоверних ВС і bс; 20% кросоверних Вс і b. С. Окремо: ВС — 40%, bс — 40%, Вс— 10%, b. С — 10%. При утворенні гамет кожна з цих комбінацій алелей може з рівною ймовірністю поєднуватись або з алелем Е, або з алелем е. Внаслідок цього утворюються 8 типів гамет: 20% ВСЕ, 20% ВСе, 20% bс. Е, 20% bсе; 5% Вс. Е, 5% Все, 5% b. СЕ, 5% b. Се