АКТИВІЗАЦІЯ ОПОЗИЦІЙНОГО РУХУ КУЛЬТУРА ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ Середина

АКТИВІЗАЦІЯ ОПОЗИЦІЙНОГО РУХУ. КУЛЬТУРА ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ. Середина 60 -х – початок 80 -х років

ПЛАН Опозиційний рух. Діяльність Української Гельсінської Спілки. Релігійне дисидентство. Розвиток системи освіти. Русифікація. Становище науки: здобутки і проблеми. Розвиток літератури і мистецтва. Наступ тоталітаризму на українську культуру.

ПРИЧИНИ АКТИВІЗАЦІЇ ОПОЗИЦІЙНОГО РУХУ Інтервенція радянських військ в Чехословаччину в 1968 р. , яка викликала хвилю протестів. Видання у Львові В. Черноволом самвидавничого журналу «Український вісник» Нарада з безпеки та співробітництва у Європі в 1975 р. , на якій керівникм СРСР підписали Гельсінський Акт. Ігнорування конституційних прав людини Репресії проти інакомислячих

ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ Дисидентство (опозиційний рух)— виступ проти існуючого державного ладу чи загальноприйнятих норм певної країни, протистояння офіційній ідеології й політиці; відступництво від учення панівної церкви. Течії опозиційного руху в 1960— 1980 -ті роки: — за соціалізм з «людським обличчям» ; — національно-визвольна; — демократична правозахисна; — релігійна.

ОСОБЛИВОСТІ ОПОЗИЦІЙНОГО РУХУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1960 -Х — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 1980 -Х РОКІВ — стає більш масовим і організованим; — були відкинуті ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму, рух став яскраво вираженим антитоталітарним; — у поглядах дисидентів прослідковувався майже весь ідеологічний спектр; — зв’язок з громадськістю країн Заходу і міжнародними правоохоронними організаціями; — заперечення насильницьких методів боротьби; — прагнення легалізувати свою діяльність; — 80 % дисидентів становила інтелігенція.

МЕТОДИ БОРОТЬБИ ДИСИДЕНТІВ: — масові заходи; — листи протести до керівних органів УРСР і СРСР; — протести, відкриті листи, звернення на адресу міжнародних організацій, урядів демократичних країн; — виникнення і розповсюдження самвидаву; — акції солідарності з іншими народами, що зазнали утисків від тоталітарної системи; підтримка кримських татар у їх прагненні повернутися на батьківщину; відстоювання ідеї рівноправ’я народів; — вивішення синьо жовтих прапорів; — розповсюдження листівок; — індивідуальні протести; — створення правозахисних організацій.

УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА СПІЛКА Легальна загальнонаціональна організація, заснована у липні 1988 р. , яка ставила за мету обстоювати право нації на самовизначення й прагнула у майбутньому перетворити СРСР на конфедерацію незалежних держав. Лідер – Микола Руденко Учасники – О. Бердник, Л. Лукяненко, І. Кандиба, О. Мешко Методи боротьби – легальні (в межах конституції) Мета: - Боротьба за дотримання прав людини - Досягнення суверенітету України - Боротьба за звільнення політвязнів - Ліквідація цензури.

ФОРМИ І МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ДИСИДЕНТСЬКИМ РУХОМ. 1. Арешти: — перша хвиля арештів: серпень—вересень 1965 р. (заарештовано 25 осіб); — друга хвиля арештів: 1970— 1972 рр. (заарештовано понад 100 осіб); — третя хвиля арештів: початок 1980 -х років (заарештовано близько 60 осіб). 2. Ізоляція в психіатричних лікарнях. 3. Позасудові переслідування: — звільнення з роботи; — виключення з партії, громадських, громадськополітичних організацій, спілок; — позбавлення радянського громадянства; — організація громадського осуду.

ЩО БУЛО ХАРАКТЕРНИМ ДЛЯ ОСВІТИ 60 -80 -Х РОКІВ? Знецінення знань Зменшення кількості шкіл Закриття малокомплектних шкіл, особливо у сільській місцевості. Відсталість освіти від науково-технічного прогресу. Велика увага трудовому вихованню молоді. Зменшення кількості шкіл з українською мовою навчання. Догматизм і консерватизм у педагогічній науці. Скорочення витрат на освіту. Низька заробітна плата учителів.

ВЧИТЕЛІ-НОВАТОРИ В. Шаталов В. Сухомлинський М. Щетинін

ОЗНАКИ РУСИФІКАЦІЇ Звузилась сфера вживання української мови Перевага надавалась вивченню російської літератури. Зменшення кількості україномовних шкіл. Зникнення українських шкіл в Криму та Донецьку. Друк газет російською мовою. Зменшення кількості українських видань. Листопад 1978 року - Директива Міністерства освіти «Удосконалення вивчення російської мови в загальноосвітніх і навчальних закладах союзних республік»

ЯВИЩА У ВИЩІЙ ОСВІТІ Відкриття нових університетів: Донецького (1964), Сімферопольського (1972), Запорізького, Волинського, Закарпатського (1975) Поява іноземних студентів Якість вищої освіти низька (особливо заочної та вечірньої) Кожен сьомий - студент

ДОСЯГНЕННЯ В НАУЦІ М. Боголюбов В. Глушков Л. Ландау Математична фізика Кібернетика Ядерна фізика Б. Патон Кібернетика

С. Корольов Генеральний конструктор космічних апаратів В. Філатов Офтальмолог М. Амосов Кардіолог

ФРАНЦУЗЬКИЙ ЛІТАК « ОНКОРД» К Використано патонівську технологію виплавляння сталі особливо високої якості

ШТУЧНІ У АЛМАЗИ. РАДЯНСЬКІ ЧАСИ ЗОСЕРЕДЖЕНО В ФАКТИЧНИМ 70% УКРАЇНІ, ВСЕСОЮЗНОГО ВИРОБНИЦТВА ШТУЧНИХ АЛМАЗІВ БУЛО І ТОМУ ПІСЛЯ РОЗПАДУ МОНОПОЛІСТОМ У ВИРОБНИЦТВІ ПОСТРАДЯНСЬКОМУ Перша партія, обсягом 2 тисячі каратів, синтезованих промисловим способом, була випущена в Києві, в Інституті надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля НАН України. СРСР ДЕЯКИХ НАША КРАЇНА СТАЛА ВИДІВ АЛМАЗІВ НА ПРОСТОРІ.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КІБЕРНЕТИКИ Перша в історії людства, видана у 1973 році українською мовою у Києві

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА: · Панування методу соціалістичного реалізму. · Паралельне існування офіційного і «справжнього» мистецтва та літератури. · В умовах русифікації та ідеологізації боротьба за збереження національного колориту, самобутності. · Поширення в обмеженій кількості кращих зразків світового класичного мистецтва. Гасло «мистецтво належить народу» . · Замкненість, відірваність від світового мистецького процесу.

ЛІТЕРАТОРИ О. Гончар «Собор» «Тронка» «Циклон» «Берег любові» М. Стельмах «Дума про тебе» «Правда і кривда» «Чотири броди» П. Загребельний «Диво» «Розгін» «Роксолана» «Маруся Чурай»

У другій половині 60 х — у 80 ті роки ЦК КПРС і ЦК КПУ ухвалили низку «літературних» постанов, якими партійні організації зобов'язувалися посилити боротьбу з будь якими проявами «українського буржуазного націоналізму, національної обмеженості й місництва» . Ці партійні «обіжники» стали знаряддям боротьби з «ухильниками» й «націоналістами» у літературі. Василь Козаченко Олесь Гончар виконавець розгрому української літератури

ВАСИЛЬ СТУС (6 січня 1938, село Рахнівка Гайсинського району Вінницької області — † 4 вересня 1985, табір ВС-389/36 -1 біля села Кучино, Пермської області) За власні переконання в необхідності української культурної автономії творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, а сам поет був на 12 років позбавлений волі.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО М. Божій В. Касіян

КІНЕМАТОГРАФ

СКУЛЬПТУРА Іван Гончар

МУЗИКА С. Ротару В. Зінкевич Н. Яремчук В. Івасюк