Африка найбільший з трьох материків «південної групи» . Відокремлена від Європи Середземним морем, вона з'єднана з Азією у своїй північносхідній частині Суецьким перешийком (який перетинається Суецьким каналом) завширшки 130 км. Африка простягається приблизно на 8 000 км від найбільш північної точки мису Рас. Енґела в Тунісі (37° 21′ півн. широти) до найбільш південої точки —мису Голкового в ПАР(34° 51′ 15″ півд. широти)
У рельєфі Африки переважають рівнини, плато і плоскогір'я, що лежать на висоті 200– 500 м над рівнем моря(39% площі) і 500– 1000 м над рівнем моря (28, 1% площі). Низовини займають лише 9, 8% площі, головним чином уздовж прибережних окраїн. За середньою висотою над рівнем моря (750 м) Африка поступається лише. Антарктиді і Євразії. Майже всю Африку на північ від екватора займають рівнини і плато Сахари і Судану
Повітряні маси Основним циркуляційним процесом у нижніх шарах атмосфери над континентом є приплив повітряних мас у вигляді пасатів з субтропічних широт до області найбільшого нагрівання сонцем приземних шарів повітря. З квітня по липень у північну півкулю проникає південносхідний пасат. Проходячи над екваторіальною областю, він трансформується в екваторіальне повітря і під впливом відхиляючої силиобертання землі переходить у південно-західні вітри, які називаються екваторіальним мусоном.
Циклони тропічного фронту, що виникають між теплим і сухим повітрям північно-східних пасатів та холоднішим вологим повітрям екваторіального мусону, над континентом сухі і не несуть фронтальних опадів, бо теплий сектор їх заповнений сухою масою пасатів. Клімат західних берегів Африки перебуває під впливом морського тропічного повітря і відзначається майже цілковитою відсутністю опадів при високій вологості нижніх шарів повітря (що пов'язано з пасатною інверсією температури), а також наявністю відносно низької температури. Остання обставина залежить від холодних морських течій —Канарської в північній і Бенгельської в південній півкулі.
На сході гористі береги Південної Африки перебувають під впливом вологих південно -східних пасатів Індійського океану і дістають значну кількість опадів. Північносхідні частини Африки, що прилягають до Азії, перебувають під впливом сухого континентального тропічного повітря, яке формується над великими просторами пустель. Страна Либерия
Завдяки зенітальному положенню Сонця африканський масив суші дуже нагрівається; тому над більшою частиною материка, за винятком зон субтропічного максимуму — областей високого тиску, переважає низький атмосферний тиск. Великі місцеві центри високого тиску, звичайні для Євразії та. Америки, ніде не утворюються в Африці. Більша частина території Африки лежить у тропічній зоні і тільки північна та південна окраїни материка належать до субтропіків. За межі субтропічної зони Африка не простягається; вона є найжаркішим з усіх материків. Африка лежить у межах тропічної і субтропічної циркуляції повітряних мас. Частина материка, розташована в північній півкулі, площею вдвоє більша, ніж південна; це і визначає велику континентальність та аридність клі мату Північної Африки. Континентальність підсилюється також через близькість великого материкового масиву Євразії.
Гвінейське узбережжя від Сьєрра-Леоне до західної частини Камеруну (до 7°— 8° півн. широти) часто виділяють в особливу кліматичну область — гвінейський тип екваторіального клімату. Він відзначається мусонним режимом. Характерний один максимум опадів і тенденція до короткої посухи, хоч річна кількість опадів тут часто вища, ніж у Центральному Конго. Опади областей центрально-африканського і гвінейського типу — це опади переважноорографічної конвекції.
У багатьох місцях Гвінейського узбережжя протягом всього року панує південно-західний вітер, який зимою помітно слабшає. Однак, часто південнозахідні вітри на зиму змінюються сухими північно -західними. У більш високих широтах Гвінеї, зокрема в Сьєрра-Леоне, в північній Нігерії звичайний режим південно-західних вітрів часто порушується взимку, коли встановлюється сухий і жаркий, пильний північно-східний вітер — харматан, який дме з Сахари і проривається іноді через Бенін на узбережжя.
Кріосфера Кения Лише три гірських масиви — Рувензорі, Кенія і Кіліманджаро — увінчані льодовиками. Сніги ще в середині XX століттязаймали площу близько 50 км². Від фірнових шапок Рувензорі сповзають по схилах або по вузьких зниженнях незначних розмірів висячі льодовики, зустрічаються каррові Килиманджаро льодовики. Близько 50 льодовиків мали власні імена. Особливо низько спускаються льодовики східних схилів (Семпер — до 4300 м, Мобуку — до 4100 м — у 1950 році). Площа вкрита льодовиками зменшилась з 7, 5 км² у 1906 році до 1, 5 км² у 2005 році.
Дякую за увагу
Скачать презентацию Африка найбільший з трьох материків південної групи
африка.pptx