Адміністративне право На вивчення даної дисципліни виділяється

Адміністративне право • На вивчення даної дисципліни виділяється 135 год. з них: 30 год. – лекції, 30 год. – семінари, 6 год. – індивідуальні заняття, 30 год. – для написання реферату, 31 год. – самостійна робота. • Видом підсумкового контролю є залік та екзамен, який здають у 2 та 3 семестрі.

При вивченні дисципліни буде розглянуто 15 тем: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. Адміністративне право як галузь права. Державне управління: поняття, форми і методи. Законність у сфері державного управління. Суб'єкти адміністративного права. Державна служба. Спеціальні адміністративно-правові режими. Адміністративний процес. Загальні засади адміністративної відповідальності. Адміністративне судочинство. Управління в сфері охорони державного кордону. Управління у сфері економіки, транспорту, освіти та охорони здоров'я. Управління в галузі внутрішніх справ. Управління в сфері національної безпеки та оборони. Управління в галузі закордонних справ. Управління юстицією.

Тема 1. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА Всього на тему 7 годин: лекція 2 години; самостійна робота 3 години; семінар 2 години.

n n Література Нормативно-правові акти: Конституція України від 28. 06. 96 р. Указ Президента України від 09. 12. 2010 р. „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”. Основна література : Адміністративне право України: Підручник/ За ред. Ю. П. Битяка. - К. : Юрінком Інтер, 2006. – с. 23 -56. Авер'янов В. Б. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч. : У двох томах: Том 1. Загальна частина. - К. , 2004, с. 67 -189.

Додаткова література : n n n Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. - К. : Юрінком Інтер, 1999. Шевчук С. Узагальнення європейського досвіду державного управління для цілей реформування українського адміністративного права. // Право України. – 2008. № 11, с. 157. Реформа державного управління // Прикордонник України № 48 від 17. 12. 2010 р. – с. 3. Національна стратегія управління кордонами // Прикордонник України № 43 від 12. 11. 2010 р. – с. 3 -4. Афанасьєв К. Сучасний формат адміністративних правовідносин. // Право України – № 11, 2008, с. 20. Федоренко Г. Теоретичні засади поділу влади в Україні. // Право України – № 8, 2008, с. 41.

ЗАНЯТТЯ 1. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ Навчальні питання: l l l 1. Адміністративне право: поняття, метод та система. Наука адміністративного права України. 2. Адміністративно-правові норми: поняття, особливості, види, реалізація норм. 3. Адміністративно-правові відносини: поняття, основні риси та види.

Питання 1. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО: ПОНЯТТЯ, МЕТОД ТА СИСТЕМА. НАУКА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ.

• Адміністративне право - це галузь права, норми якої регулюють суспільні відносини в сфері державного управління, тобто суспільні відносини, які виникають під час організації і здійснення органами держави виконавчої і розпорядчої діяльності. • Магістральні завдання адміністративного права, виходячи з його предмету, - це правове регулювання організаційних, управлінських стосунків у суспільстві (адміністративна діяльність) та правоохоронна діяльність держави, що включає встановлення всякого характеру правових заборон, застосування до порушників різноманітних державнопримусових засобів, зокрема й адміністративної відповідальності.

Метод адміністративно-правового регулювання відображає і виражає, в яких вольових зв`язках, передбачених законодавством можуть, повинні перебувати суб`єкти адміністративного права, яким чином один учасник реальних чи потенційних управлінських відносин впливає на іншого. Для адміністративно-правового регулювання характерним є множинність методів регулювання відносин по управлінню: владно-імперативний (метод підпорядкування), метод рекомендацій, метод узгодження, метод рівності, взаємної відповідальності.

Система адміністративного права n Загальна частина: 1) норми, які закріплюють принципи державного управління; 2) норми, що визначають статус органів державного управління, форми їх діяльності; 3) норми, що регулюють державну службу; 4) норми про правовий статус громадян ; 5) норми про правовий статус об`єднань громадян; 6) норми, які визначають порядок притягнення до адміністративної відповідальності, провадження в справах про адміністративне правопорушення; 7) норми про способи забезпечення законності в державному управлінні. n Особлива частина: норми, які регулюють державне управління конкретними галузями ( промисловістю, сільським господарством, транспортом, зв`язком, освітою, державне-управління в галузі науки, охорони здоров`я, соціального забезпечення, оборони, державної безпеки, юстиції, внутрішніх прав, закордонних справ і ін).

Наука адміністративного права — це галузева юридична наука, предметом дослідження якої є комплекс організаційно-правових проблем, пов'язаних із здійсненням державою повноважень виконавчої влади та завдань і функцій державного управління. Вона досліджує: • адміністративно-правові інститути та їх співвідношення; • проблеми систематизації та кодифікації адміністративного права; • правовий статус суб'єктів адміністративного права, їх права і обов'язки, адміністративні процедури та проблеми адміністративного процесу й адміністративної юрисдикції; • засоби забезпечення і зміцнення режиму законності, дисципліни та відповідальності у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності; • взаємозв'язок адміністративного права з іншими галузями правової системи; • етапи історичного розвитку галузі адміністративного права, шляхи його подальшого вдосконалення; • досвід адміністративно-правового регулювання і досягнення зарубіжної правової науки.

Питання 2. АДМІНІСТРАТИВНОПРАВОВІ НОРМИ: ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ, ВИДИ, РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ.

Адміністративно-правова норма - це обов’язкове правило поведінки, яке встановлене й охороняється державою з метою регулювання суспільних відносин, що виникають (змінюються) у сфері державного управління. Структура адміністративно-правової норми • Гіпотеза вказує на фактичні умови, за наявності яких слід • • керуватися даною нормою (досягши 16 років, громадянин зобов’язаний одержати паспорт). Диспозиція - це саме правило поведінки, яке сформульовано у вигляді приписів, заборон, дозволів (16 річному громадянину необхідно здійснювати низку дій, щоб одержати паспорт). Санкція вказує на вплив, який застосовується державою у випадку порушення тих чи інших правил, передбачених нормою, тобто - це конкретний захід дисциплінарного або адміністративного примусу (порушення санітарногігієнічних правил і норм - тягне за собою накладення штрафу).

Класифікація адміністративно-правових норм. За змістом норми поділяються на такі види: n n n n а) такі, що закріплюють порядок утворення, завдання, функції й компетенції органів виконавчої влади; б) такі, що закріплюють права й обов’язки громадян і їхніх об’єднань у сфері виконавчої влади; в) такі, що визначають правове становище про організацію і правове положення підприємств установ і організацій; г) такі, що вирішують форми й методи здійснення виконавчої влади; д) такі, що закріплюють правове становище про державну службу і державних службовців; е) такі, що регулюють способи забезпечення законності й діяльності органів виконавчої влади; є) такі, що встановлюють відповідальність за різноманітні правопорушення, що не є злочинами; ж) такі, що визначають правове становище щодо управління господарською, соціально-культурною й адміністративнополітичною сферами.

За формою припису: зобов’язуючі , заборонні, уповноважуючі, стимулюючі, рекомендаційні. n За галузевою належністю: матеріальні, процесуальні. За дією у просторі, часі і за колом осіб: міжтериторіальні, окремі економічні зони; строкові норми, безстрокові; на всіх осіб або на окремі їх групи. n За юридичною силою: викладені в законах, указах, постановах, рішеннях, наказах.

Реалізація норм означає практичне виконання правил поведінки, що містяться в них. • Виконання - це активна поведінка суб’єкта адміністративних правовідносин щодо виконання юридичних обов’язків (такі дії, як сплата податків, подання звітів, здійснення реєстрації, одержання паспорта тощо). • Використання - це активна поведінка суб’єкта адміністративних правовідносин щодо здійснення наданих йому юридичних прав (подання скарги, заява про відпустку, використання наданих державою пільг тощо). • Додержання - це пасивна поведінка суб’єкта адміністративних правовідносин, який не допускає порушень адміністративно-правових заборон. • Застосування - це діяльність державних виконавчорозпорядчих органів із вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, що ґрунтуються на вимогах матеріальних або процесуальних норм.

Питання 3. АДМІНІСТРАТИВНОПРАВОВІ ВІДНОСИНИ: ПОНЯТТЯ, ОСНОВНІ РИСИ ТА ВИДИ.

l Адміністративно-правові відносини – це суспільні відносини в сфері державного управління, учасники яких виступають носіями прав і обов`язків, встановлених і забезпечених адміністративно-правовими нормами.

Адміністративно-правові відносини характеризуються такими особливостями: n Адміністративно-правові відносини складаються переважно в особливій сфері суспільного життя - сфері державного управління, тобто у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності. n виникають у разі обов`язкової участі відповідного органу державного управління або іншого носія повноважень державно-владного характеру. n для цих правовідносин характерна нерівність сторін: одна сторона приймає рішення (видає припис) і може застосувати примус відносно іншої сторони, оскільки наділена відповідними державно-владними повноваженнями. n Адміністративні правовідносини можуть виникати за ініціативою будь-якої зі сторін. Проте, згода або бажання другої сторони не є обов’язковою умовою їх виникнення. Адміністративні правовідносини можуть виникати всупереч бажанню другої сторони.

Класифікація адміністративних правовідносин n Залежно від виконуваних функцій : регулятивні та правоохоронні. За змістом: матеріальні та процесуальні. n n За характером зв’язків між сторонами: вертикальні та горизонтальні. За складом учасників: двосторонні або багатосторонні. n За сферою виникнення: відносини у сфері виконавчої влади; відносини у сфері функціонування державних утворень, що знаходяться за межами виконавчої влади; відносини у сфері недержавного управління. n

ЗАНЯТТЯ 2. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО – РЕГУЛЯТОР ВІДНОСИН У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. Навчальні питання: 1. Магістральні завдання адміністративного права України: а) предмет адміністративного права; б) методи адміністративного права. 2. Система адміністративного права та його співвідношення з іншими галузями права.

3. Адміністративно-правові норми. l а) поняття та структура адміністративної норми. l б) класифікація адміністративних норм. l в) способи реалізації адміністративно-правових норм. 4. Адміністративно-правові відносини. Реферати, доповіді, повідомлення на тему: “Класифікація адміністративно-правових норм і відносин”. l