А тут буде випускне фото…….
А зараз я хочу згадати як все починалося, як все було. Наше перше знайомство, поселення. Наш перший рік. Перший курс у ГУРТОЖИТКУ!!!!!!!
Пропоную вам перегляд невеличкої презентації, яка, сподіваюся, сподобається, принесе задоволення, залишиться в пам'яті!
Ну що ж, будьмо знайомі
Для мене був найвеселішим. В гуртожитку було найкраще, цікаво, весело…. З усіма знайомишся… Ну, що ж… познайомимось? ?
І так: з кого ж почати? Ну, давайте, як завжди з нашого славного
Перше знайомство з ким пам'ятаю, так це з Сергієм. Про нього я вже знала, ще як не поступила у ВТК. Мій Рома розповідав мені про нього! Тому на першому вересні не марнуючи часу я пішла у пошуках Непийводи. І натрапила відразу на нього: “Привіт. А ти Сергій? – запитала я. “А ти Віка”, - почула я у відповідь. Ось так і я познайомилася з Непийводою Сергієм. Ну…. , то ж який він був на першому курсі? ? ?
Таким: в червоні майці, гордим, впевненим, веселим, цікавим …і трошки заучкою))))
Та на перші дні знайомства для підстраховки з собою привів він брата…. На якого Сергій був дуже схожий. Та брат був старший. Саме так молодший дав нам чітко зрозуміти, що чіпати його краще не потрібно.
Сергій часто на 5 поверсі вчив пари:
Або просто позірував:
Отже, підведемо підсумок: Простий веселий хлопець. Житель села Вербка, Хмельницької області. Прагне навчатися на відмінно, любить дівчачі компанії, теплі посиденьки. Мріє про супутницю, яка обов'язково вмітиме смачно готувати, буде прекрасною домогосподинею і і вірною дружиною.
З одним познайомилися… йдемо далі…
Огурок Леся. Це людина, з якою я провела найбільше часу у Гуртожитку. З тобою, Лесь, ми ще знайомі з …. . з…. ану підказуй… правильно…. З практики!!!!! Ще тоді, коли хтось на морі загоряв, а хтось просто заплатив і додому смився, ми з тобою вивчали Вінницю, гонили драконів, знайомилися з гуртожитком.
Хочете сказати, що Леся була скромняшкою? ? ? Не спішіть…, в мене є інші фотографії))))))
Да-да!!! Тоді, коли ми на першому курсі ще намагалися щось вчити, то Леся вже впевнено себе почувала у компанії хлопцівстаршокурсників.
Та поганого про Лесю нічого не можна сказати, вона у нас була найкраща господиня, ну ХАЗЯЙКА, одним словом! Товариська, необідчива, спокійна, саме такою Лесю ми бачили на першому курсі. Трошки хвалькуватою, зате веселою, трошки впертою, зате доброю. Це просто золота людина.
Кого ж наступного я побачила? ? ?
Заплакана, мама, тато збоку стоять. ЇЇ місця не було, точніше її не подобалося те, де її виділили – посередині кімнати. Як виявилося пізніше, це була Наташа Нікітчук. Мамина доця, подумала я. Буде постійно плакати.
Та потім зрозуміла, що ніяка вона не мамина доця, просто себе любить і дуже жаліє. Привикла стояти на своєму, вперта, добивається свого, навіть, якщо неправа.
Без жодних проблем вона відразу знайшла спільну мову з Лесьою. Та, як бачите на фотографії, додому вона все таки зволила жалітися на всі свої негаразди. Телефон і на мить не відпускала.
Ми всі відразу Наташу дуже полюбили: Навіть ДУУУЖЕ полюбили:
Така вона – Наташа Нікітчук. З своїми великими примхами, але завжди їх відстоюватиме і доведе що вони зовсім не перешкода. Поступатися це не її риса, зате в біді вона ніколи вас не покине. І знов жаліється, ще й з яким обличчям. .
А зараз, мабуть, про останню, хто жив з нами у 522 секції, трошці, на першому курсі. ЛАВРЕНЧУК НАТАЛІЮ…
Скажіть йому вже нехай йде, подивіться скільки годин, нам завтра рано вставати ”, - ось такі наряди ми чули від цієї крихітної дівчини. “
Вона – це втілення розуму, це королева храму науки, це миле створіння, яке і навіть комашки не образить. Не смійтесь, що забули? Я говорю про ПЕРШИЙ курс. Вона все вчила, робила те, що вчителі говорили. Виконувала всі завдання, читала всю літературу, лягала рано спати і вставала разом з півниками. Ну просто янгол, а не дитина.
Та спіткала нашу розумницю бідонька, її пересилили у іншу секцію. Її не залишалося нічого більш робити, як вчитися. Навчання Наташки росло на очах, вона досягала все вищих і вищих висот!
Чекала і мене схожа ситуація. Пів року я пожила у трошці, а далі переїхала у двушку….
А там на мене чекала … Зарицька Таня. Це спокійна душею людина, слова від неї поганого ніколи я не чула. Вона ніколи нікому зла не побажає. Завжди співчуватиме у біді, дасть слушну пораду, таких як вона людей мало. Вони загубилися десь там, у середньовіччі…, або ж Таня випадково звідти до нас потрапила.
Та вона звичайна дівчина і мала свої таракани: Вона постійно хоче спати, вона постійно читає, вона не вміє сваритися , вона надто сором'язлива. Вона марить пишними платтями, принцами та королевами, тим далеким минулим, коли були бали, все було спокійно…. Та вона має багато і позитивних рис: Спокійна, розумна, ввічлива, дружня, вірна подруга. Просто найкраща людинка.
Коли вона говорить з мамою, то може сказати 5 раз “Пока”. Та її рекордом було… 11 раз. Дада! І Таня сама може підтвердити про це! Обожнює свою родину, особливо маленьку сестричку Надійку. Тебе я знаю найкраще, всі ці твої тараканчики і тарантули. З тобою ми вчили фізику, особливо ти її гарно вчила, з тобою ми ночами не спали, готуючусь до екзамену….
Тищенко Юлія
Вона серед усіх наших наймолодша, найменшечка… Та по ній не скажеш. Ще з самих курсів вона встигла знайти собі людину, з якою зустрічається 3 роки… І вони як в гарні казці полюбили одне одного!!!!!
Вона справна. Відразу взяла участь у конкурсі “Міс гуртожиток ” і здобуло там гарне звання.
Та інколи вік її показував своє: вперта, постійно огризається, любить показитися… Та ми до цього привикли і любимо її таку, яка вона є!
А на 2 курсі до нас прийшла… Вона Стаднічук Олена
Та вона швиденько влилася в компанію, знайшла з усіма спільну мову, знайшла собі друзів. Та згадаємо все таки яка вона була на першому курсі: Усміхнена, життєрадісна, трошки сором'язлива, зразу подружилася з Вінницькими дівчатами, так як і сама не жила на першому курсі у гуртожитку.
ТОМУ ДАЛЬШЕ ДЕТАЛЬНО МИ ЛЄНКУ БУДЕМО КОМЕНТУВАТИ НА 2 КУРСІ.
Не красиво було б не згадати про наших хлопців, які теж жили у гуртожитку, та помаленьку почали вибували з нього, залишилися тільки 2 Сергія, з одним вже познайомилися, а другий зараз з'явиться з іншими нашими козаками. Євген Федишин Сергій Шелухін І самий більший Семеняк Тарас.
А була ще в нас дівчина одна, та вона з нами чомусь не дуже товаришувала, більше ходила в гості до Ф 2, а не до нас. ШЕВЧУК ОЛЬГА.
І я. Бондар Вікторія Миколаївна
Отож на другому курсі всі змінилися, порозумнішали, подивимось які стали…. Оууу… Стали розкутіші)))))
Почали вживати спиртне….
Багато спиртного…. .
І всі п'янки закінчувалися так…. Або так…
Та інколи ми й вчилися…
Та це навчання погано закінчувалося…. .
Всі стали такі ділові…
І як нас хтось просив дати погратися якусь іграшку, то ми сміливо показували так:
Казитися почав…неврів новажений….
А Леся, наприклад, навчилася частіше посміхатися….
Та не переставала куховарити: І почала заробляти гроші…
А відпочивала вона так…. .
А вранці дуже жаліла про це….
В Наташі з посмішкою проблем не було…вона завжди любила посміхатися))))))
Ця дівка теж любила на славу погуляти… Ну прям дуууже любила… аж до упаду…
Правда вранці в неї таких проблем, як у Лесі не було. Вона залюбки казала “Повторимо”? ? ? І за стакан.
От тільки дулася вона частенько….
Наташа була трішки прошана… трішки…
Ой, ну а розумашка наша вчилася, вчилася і вчилася…
А коли заважали її вчитися, то було так….
Ми всі говорили, не зациклюватися так на навчанні, та вона нас не слухалася, і трапилося от що:
Ми не марнуючи жодної хвилини, взялися її лікувати….
Вона дуже швидко йшла на поправку
І так… коронна фотографія Зарицької Тані “Вона заснула біля книжки” Вибач, тоді я не знала, що не модна фотогра фувати, коли ти спиш
А це Таня от-от скаже “Віка, розбуди мене через 5 хвилин”
Хто про що, а Таня мріяла стати королево ю
І знайти свого принца…. . І в неї був план, як його звабити….
Вах!!! І в неї це вийшло…. А на перший погляд, здавалося – ТИХЕНЬКА!!!
Танюша наша дуже полюбляла хімію і вже навіть хотіла податися у Медики
Та і її ми вилікували від дурного бажання…. . Подивіться, як хватає!!!!!
А от з нею ми надто постаралися….
А от Юля на той момент шалено мріяла про Єдварда… ночами прокидалася, вірші писала. .
Шутки, шутками, а от вона як дзернята щолкала програми Колесника… Вчилася дитина…
І на язичок вона хитрекнька…. Тости, тости…
І ніколи нічим не поступалася… З очей все видирала….
Тільки чую це ім'я, відразу спливає…. .
Завджи усміхнена, радісна….
Тільки прийшла в гуртожиток і давай трюки виробляти….
Ще й таке вона виробляла……
Ау спокійну годину вона просто мріяла про….
В неї дуже добра душа, вона могла приютити будь кого!!!
І останній рік у ВТК. Для кого найкращий, для кого найгірший, для кого найлегший, для кого як, та для всіх він останній і незабутній……
На самому початку навчання нас чекала неприємна звістка: у 522 завітають 2 першачки !!! І ми цього дуже не хотіли. Ось вони
Та, як не дивно, ми швидко знайшли спільну мову….
Навіть кумами стали…. .
А він продовжував цвісти й пахнути……
ОТ тільки ми мало його підгодовували, тому йому частенько доводилося бігати у фаст-фуди…
А інколи таке “застолльє “ накривали, ще й красивих дівчат збоку садили……
Та йому попробуй вгодити…. Шукав він УКРАЇНОЧОК на свою голову…. .
ОООуууу!!!! Леся в нас серйозно змінилася……
Вона почала менше сваритися. Щоб уникнути скандалу, вона просто брала журнал і з недовольним обличчям читала його.
І дуже вибаглива стала….
Наташа встигала усюди! І вчилася на відмінно, і не пропустила жодного походу на пиво. Можна, так сказати, була організатором походів, а робила вона це дуже просто “Ну, що, йдем на пиво? ? ? ”
Інколи нам доводилося навіть її затримувати, бо надто вона вже рвалася!!!!
А крім пива, вона солодке любила, тортики…. . ))))))
І курочку на природі… МММ…. Закінчилася курочка(((((
Хто-хто, а вона змінилася…….
Вона продовжувала вчитися….
А після навчання….
А Таня продовжувала читати, читати і готовитися до балу статистики З макіяжами експериме нтувала…
Інколи виходила з під контролю….
Я вже казала, що Таня дуууже щедра людина? ? ? . . .
МАМА!!!!!! Останній раз кажу “ПОКА”!!!!!
Гляньте на стіну, як все змінилося, вона вже про Едварда не мріє……
Вона перейшла на українських хлопців……. Та з приводу своїх невдоволень ніколи не мовчала….
А-я-я, як Юля навчилася захищатися!!! Спочатку кричиш, руками махаєш, а потім руки в ноги і гайда!!!
Так-так!!! Це ця добра душа, що всіх приютить…. .
Та вдалося приютитися до Лєнки лише одному!!!
Ну це вже зовсім моднячі стали: Почали такі місця відвідувати.
Нема, щоб тако по-нашому, по гуртожицьки! Стаканчик одноразовий і 10 цукерків на всю компанію!!!
А Так гуртожиток святкує закінчення навчання у ВТК.
Да, весело було у гуртожитку. Тут ми стільки пережили, багато чого навчилися, пройшли хороший урок життя!!!!!! Ми тут знайшли справжніх друзів. А дехто і перше кохання! Він багато чого для нас значить…. .
Непийвода Сергій
Нікітчук Наташа А стала:
Лавренчук Наталя
Зарицька Тетяна
Тищенко Юлія
БОНДАР ВІКТОРІЯ
Непийводичка, дорогесенький!!!! Ніколи тебе не забуду на першому курсі 1 вересня!!!!! Ніколи не забуду наших сварок і примирень. А особливо я вічно пам'ятатиму сцену в гуртожитку і як ми на ній виступали. Голохвастий, Сусіди, все-все інше. Мені було дуже приємно “працювати з такою талановитою людиною”. Ти дуже хороший друг, вмів вислухати, і завжди відповідав правдиво, за що тобі велике спасибі!!!!
Я від щирого серця бажаю тобі знайти своє місце у житті! Досягти великого кар'єрного росту, ти на це заслуговуєш!!!! Зустріти справжнє, вірне кохання і залишатися ЛЮДИНОЮ!!!!!!! Ніколи тебе не забуду…. .
Лесюнчи к, ти дуже хороша, надійна людина, ти легко вмієш прощати, а зараз такого мало зустрінеш!!!! Таких людей потрібно цінувати. Я впевнена, якщо ти дізнаєшся, що мені погано, то негайно набереш мій номер, ти ніколи не залишиш в біді. За це тобі велике спасибі!!!!!
Лесь, прагни до більшого!!!!! Бо ти інколи себе втішаєш тим, що тобі достатньо!!! Та людна вдосконалюєть ся, якщо вона йде вперед, тому не лякайся змін, і ризикуй!!!! Вір в себе!!!! Щастя тобі в особистому житті, наполегливості, трошки наглості і тоді ти вього досягнеш!!!!!!
3 курс був найзагальнішим!!!! Скільки сварок, скільки спорів, скільки доказів, та як ми товаришували…… Я цей рік, місяці, дні, хвилини, просто якісь моменти ніколи не проміняю на щось інше…. Завжди пам'ятатиму все , що пов'язано з тобою….
Бажаю тобі терпіння, якого інколи так не вистачає. Удачі такої, як на всіх самостійних, коли вдавалося удачно списати. Досягти високих успіхів у подальшому навчанні. Залишатися завжди позитивною! І запамятай, що всі проблеми твої просто придумані тобою, так що будуй своє життя достойно!!!!!
Ти була різною: ображалася, раділа, вперта, хникавка! Та я привикла до цього всього і мені так не вистачатиме тієї “Лавренчучки”, яка така класна, коли вип'є, котра постійно рветься в амагаму. В мене постійно перед очима стоїть такий випадок, коли я згадую перший курс: 7: 30 ранку, ми спимо, тут відкриваються двері, дивимось А НАТАША ПРИЙШЛА ДО НАС МИТИ КАПЦІ СВОЇ!!!)))) І це було вже тоді, коли вона жили у 524!
Життя надто серйозне, аби сприймати його серйозно!!!! Відносься до всього трошки по-іншому. Ти дуже розумна, ти всього зможеш досягти, просто треба тільки вірити в себе! Ти впевнена у собі, так тримати!!! Але інколи себе надто опускаєш, а цього не слід робити!!! Не забувай тих 2 тижні у 522, і взагалі роки у ВТК, гуртожитку, звони, пиши і всі тобі ти ж самим відгукнуться!!!!!! Люблю…. .
Сонечко, моє дорогесеньке!!! Про тебе стільки можна сказати… Ти і їла в 2 часа ночі, і говорила з будильником, і читала без перестанку, і була “помєшана” на фільмах і своєму середньовіччі, та я так до цього всього привикла. Хто ж тепер буде ходити і співати коли треба й нетреба? ? ? А хто мене питатиме “Як в мене зачіска”, закласши пару волосинок і іншу сторону? ? Тільки ти вміла таке витворяти! Та з тобою неможливо посваритися!!! Настільки ти добра людина!!! Раз тільки памятаю, коли ти на мене образилася… Вишенське озеро… А скільки раз я дулася! І чого питається!!!! Наша двушка-наш “ХРАМ НАУКИ”. Дякую, що прийняла мене в нього!!!! Ти моя найкраща, наймиліла Сусідка по кімнатідвушці!!!! З тобою сумно ніколи не було…. Обожнюю тебе!!!!
Ти заслуговуєш найкращого в житті!!! Адже ти привикла дарувати радість, допомагати, а не тільки отримувати це від когось. Я бажаю, щоб так і було… Щоб ти зуміла досягти всого, що в тебе в проекті (тільки не мандрівка назад у середньовіччя), а для цього намагайся інколи трошки бути сміливішою, не бійся комусь сказати лишнє слово…. Вибач, що постійно виказувала тобі, буркала до тебе, я ж з хорошими намірами…. Все одно люблю і ніколи не забуду….
Ти любиш повеселитися, але інколи собі в цьому відмовляєш раді якихось принципів. Не треба так робити!!! Живи за власним бажанням!!!
Став перед собою великі цілі і наполегливо йди до них!!! Живи так, як тобі подобається, не звертай увагу на те, що говорять в тебе за спиною, а просто радій, адже вони ззаду, а ти попереду!!! Будь найкращою…. Вмій дарувати тепло і творити добро…
Всім весна нагадує радість, тепло. Так, і саме через це перші квіти, приліт пташок мені нагадуватиме тебе!!! Адже, ти як промінчики сонця завжди сяєш, наповнюєш теплом!!! Ніжна, щира… просто Лєнка. Вмієш товаришувати. Сумуватиму за нашими поседеньками пізно вночі… З них я тобі можу сказати, що ти вмієш говорити, красиво роздумувати… просто жити так, як ти цього хочеш!!!!
Не бійся змінити щось, адже все йде до кращого. Який би твій вибір не був, він буде особисто твоїм! І ніколи не тягни кота за хвоста, бо такий зараз час, що може цей кіт “Бац”, і як вуж – скинути цей хвостик! І тоді ти втратиш те омріяне…. А це важко… Успіхів тобі!!!!
Так хочеться писати й писати, бажати вам всього, тут ще стільки фотографій, стільки ідей і стільки мало часу…. А завтра вже випуск…. Дочекалися…. Давайте, хоча б раз на рік, але точно будемо збиратися! Зайдемо в гуртожиток, в наші секції, порадимо щось нашому поколінню. Давайте не забувати одне про одного!!! Давайте завжди залишатися такими дружніми…… Дзвоніть, пишіть, або просто приїжджайте в гості!!! З Вінниці: Вінниця –Уланів : 06 -40, 09 -45, 14 -00, 16 -20, 18 -00. С Глинськ, вулиця Зелена № 6!!!
Побачите таку хату, або цього дядька, звертайте, тут я живу!!!!!
Підемо на рибу!!!!!!! Да!!! Ми тут всі рибаки))) ))
Наловимо риби, а тоді в баньку))))
А тоді підемо на танцульки….
Так що буду рада вас бачити у гостях)))))
Хоч і не спала 2 ночі, але отримала велике задоволення ще раз переглянути наші фотографії, згадати все!!! З любов'ю до вас. Бондар Вікторія Миколаївна.
