А с т м а т и ч н и й с т а н Це затяжний приступ бронхіальної астми, стійкий до терапії бронхолітичними препаратами і характеризується значною гостро прогресуючою дихальною недостатністю, зумовленою обструкцією повітряпровідних шляхів при сформованій резистентності хворого до адреностимулюючих засобів.
Причини розвитку: 1. Повторна сенсибілізація при атопічній бронхіальній астмі. 2. Загострення запального процесу в бронхах та легенях при інфекційно-алергічній бронхіальній астмі 3. Швидка відміна кортикостероїдів. 4. Передозування адреноміметиків синдром "рикошету ".
Патогенез астматичного стану Обтурація броніального простору слизом Бронхоспазм внаслідок блокади ß-адренергічних рецепторів Гіповентиляція Артеріальна гіпоксемія Гіперкапнія Тканинна гіпоксія Кома Набухання слизової оболонки бронхів
Розрізняють 2 форми астматичного статусу: М е т а б о л і ч н а – розвивається поступово на фоні важкої тривалої обструкції (ацидоз внаслідок тканинної гіпоксії) А н а ф і л а к т о ї д н а розвивається протягом кількох хвилин після введення алергена і через 1 -2 години може наступити смерть.
У перебігу астматичного стану виділяють 3 стадії: I с т а д і я - стадія умовної компенсації характеризується сформованою резистентністю до адреноміметичних засобів і в ряді випадків до метилксантинів. На цій стадії у хворих відзначається різкий ступінь дихальної недостатності, значне занепокоїння та відчуття страху. Шкіра бліда, ціанотична. Перкуторно над легенями тимпанічний звук, межі легень поширені, екскурсія легеневих країв відсутня. Аускультативно над легенями вислуховується ослаблене везикулярне дихання, місцями жорстке, сухі хрипи. Відзначається диспропорція між невеликою кількістю хрипів при аускультації та хрипами, які чути на відстані. Харкотиння не виділяється. продовження
Звучність серцевих тонів знижена, іноді над легеневою артеріїю вислуховується діастолічний шум відносної недостатності клапанів легеневої артерії (шум Грехема-Стіла), акцент та розщеплення II тону на легеневій артерії. Артеріальний тиск у межах норми або дещо підвищений, стійка тахікардія. Введення адреноміметиків бронхолітичної дії не здійснює, а, навпаки, веде до посилення бронхообструкції - синдром “рикошету”. Можливий розвиток дифузного спазму гладкої мускулатури бронхів та асфіксія.
У перебігу астматичного стану виділяють 3 стадії: II с т а д і я - декомпенсації - формується дифузна легенева обструкція як наслідок закупорки слизовими пробкамии просвіту бронхів та бронхіол. Стан хворого надто важкий. Наростає задуха по обструктивному типу, дихання поверхневе, часте, значний "чорний" ціаноз. Грудна клітка знаходиться в стані максимального вдиху. При аускультації легень дихальні шуми значно ослаблені, хрипи не вислуховуються - симптом "німих легень". Пульс частий, слабого наповнення і напруження. Артеріальний тиск знижений. Серцеві тони глухі. Через гіпоксію головного мозку та гіперкапнію розвивається передкоматозний стан.
У перебігу астматичного стану виділяють 3 стадії: III с т а д і я - гіпоксична кома - наслідок декомпенсованого дихального ацидозу і гіперкапнії. Виникають психічні порушення (по типу делірію), рухальна занепокоїність, арефлексія. Дихання поверхневе, часто змінюється брадипное. Дихальні шуми над легенями не вислуховуються. Пульс ниткуватий. Артеріальний тиск не визначається. Настає смерть через асфіксію.
Невідкладна допомога при астматичному статусі I стадії: 1. Відміна ß-адреностимулюючих засобів. 2. Безпосереднє крапельне введення глюкокортикоїдів або струминно кожні 2 -3 години: Prednisoloni 300 - 400 мг на добу або Hydrocortisoni 500 мг на добу Глюкоортикоїди підвищують чутливість ß-адренорецепторів бронхів, сприяють ліквідації набряку слизової оболонки бронхів, запобігають розвитку недостатності коркового шару наднирників, особливо у гормонозалежних хворих. 3. 3 метою бронходилятації вводять: Sol. Euphyllini 2, 4%-15, 0 - 20, 0 + Sol. Natrii chloridi 0, 9%-50, 0 внутрішньовенно за 20 хвилин, потім продовжувати введення зі швидкістю 2 -3 мл/год. Добова доза 1, 5 -2, 0 г.
Невідкладна допомога при астматичному статусі I стадії: 4. Для зменшення явищ дегідратації проводиться інфузійна терапія. З цією метою використовують 5% розчин глюкози, реополіглюкін, розчин Рінгера, ізотонічний розчин хлориду натрія. 5. Для поліпшення реологічних властивостей крові на кожні 500 мл рідини додають 2500 ОД гепаріну. Загальна кількість рідини має бути 3 -3, 5 л в першу добу, потім із розрахунку 1, 6 л/м 2 поверхні тіла. Інфузію проводять під контролем ЦВТ, який не повинен бути вищим за 120 мм. вод. ст. , та темпом сечовиділення - 80 мл/год без прийому салуретиків. 6. Корекція КОС: Sol. Natrii bicarbonici р. Н крові < 7, 2 4%-200, 0 в/в при
Невідкладна допомога при астматичному статусі I стадії: 7. Відхаркуючі та розріджуючі харкотиння засоби: Sol. Natrii jodidi 10%-10, 0 - 20, 0 внутрішньовенно або Contricali 50 000 - 100 000 ОД + Sol. Glucosae 5% - 250, 0 внутрішньовенно краплинно 8. При наростанні ЦВТ до 150 мм. вод. ст. і більше сечогінні: Sol. Furosemidi 1% - 2, 0 -4, 0 + Sol. Natrii chloridi 0, 9% - 10, 0 в/в струминно При поєднанні підвищення ЦВТ з гемоконцентрацією ( Нt > 50% ) - кровопускання. 9. При розвитку явищ серцевої недостатності - серцеві глікозиди. 10. Оксигенотерапія. 11. Фторотановий наркоз з метою бронходилятації.
Невідкладна допомога при астматичному статусі IІ стадії: 1. Продовжується введення гормональних препаратів, збільшуючи дозу в 1, 5 -2, 0 рази та всіх медикаментозних засобів, які використовувались при I стадії. 2. Лікувальна бронхоскопія з посегментарним леважем бронхів 1, 5% розчином гідрокарбонату натрія, підігрітим до 30 -350 С.
Невідкладна допомога при астматичному статусі IІІ стадії: 1. Штучна вентиляція легень. 2. Лікувальна бронхоскопія з посегментарним лаважем. 3. Медикаментозна терапія проводиться відповідно з рекомендаціями щодо I та II стадії. При виявлені вогнищевої інфекції в усіх стадіях використовують антибактеріальні препарати (пеніцилін протипоказаний).
Невідкладна терапія хворих з анафілактоїдною формою астматичного статусу 1. Адреноміметичні засоби: Sol. Adrenalini 0, 1%-0, 3 + Sol. Natrii chloridi 0, 9%-10, 0 в/в струминно або Sol. Isаdrini 0, 5%-1, 0 + Sol. Glucosae 5%-200, 0 в/в краплинно із швидкістю 0, 1 -0, 5 мг/кг маси тіла на хвилину 2. Масивні дози глюкокортикоїдів: Prednisoloni 120 мг вв струминно або Hydrocortisoni 300 мг в/в струминно з послідуючим переходом на краплинне введення (добові дози як при II стадії) продовження
Невідкладна терапія хворих з анафілактоїдною формою астматичного статусу 3. Холінолітичні засоби: Sol. Atropini sulfati 0, 1%-0, 5 - 1, 0 + Sol. Natrii chloridi 0, 9%-10, 0 в/в струминно 4. Метилксантини: Sol. Euphyllini 2, 4%-15 -20 мл + Sol. Natrii chloridi 0, 9%-10, 0 -20, 0 в/в струминно 5. З метою зниження активності ß 2 -адренорецепторів бронхів: Sol. Droperidoli 0, 25%-1, 0 -2, 0 + Sol. Natrii chloridi 0, 9%-10, 0 -20, 0 в/в струминно 6. При відсутності ефекту - фторотановий наркоз з переходом на штучну вентиляцію легень. 7. Симптоматична терапія, спрямована на боротьбу з набряком легень та головного мозку, ліквідацію метаболічного ацидозу та поліпшення реологічних властивостей крові.
ЦЕ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ДИСЦИПЛІНА, ЯКА ВИВЧАЄ ЗАХВОРЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ДІЄЮ ЗБРОЇ, БОЙОВИХ ТРАВМ, БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬК І РОЗРОБЛЯЄ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ВІЙНІ
ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ВІЙСЬКОВО-ПОЛЬОВОЇ ТЕРАПІЇ: - РОЗРОБКА, НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ, СИСТЕМАТИЧНЕ УДОСКОНАЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ У ПРАКТИКУ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ НАДАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ В РІЗНИХ УМОВАХ БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬК - ВИВЧЕННЯ ЕТІОЛОГІЇ. ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ДІЄЮ ЗБРОЇ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ - ВИВЧЕННЯ, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ЗМІН ДІЯЛЬНОСТІ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ВНАСЛІДОК БОЙОВОЇ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ТРАВМИ продовження
ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ВІЙСЬКОВО-ПОЛЬОВОЇ ТЕРАПІЇ: - ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАНЬ В УМОВАХ БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСК (НЕСПРИЯТЛИВІ КЛІМАТИЧНІ, РЕЛЬЄФНІ УМОВИ, ВПЛИВ ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН, нвч-ПОЛЯ ТА ІН. ) - РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ У ПРАКТИКУ НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНИХ І ДОСТУПНИХ В УМОВАХ БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬК, МЕТОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ, А ТАКОЖ ПИТАНЬ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
ПРИНЦИПИ ВІЙСЬКОВО-ПОЛЬОВОЇ ТЕРАПІЇ: - ЄДНІСТЬ ПОГЛЯДІВ НА ПРИЧИНИ І МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ - ЄДНІСТЬ У РОЗУМІННІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ЕТАПАХ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ - ПОСЛІДОВНІСТЬ У ОБСТЕЖЕННІ І ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЕТАПАХ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ - КОНКРЕТНІСТЬ. ЧІТКІСТЬ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ДОКУМЕНТАЦІЇ
ЩО ТАКЕ БОЙОВА ТЕРАПЕВТИЧНА ТРАВМА - можливість одномоментного виникнення багаточесельних вогнищ масових санітарних втрат як на місці військовиї дій, так і в тилу країни - складність і бігітогранність структури уражень і їх клінічного перебігу - висока питома вага важких захворювань і отруєнь, що вимагають термінових і невідкладних заходів безпосередньо в осередках ураження, на всіх етапах евакуації і в тилу країни - можливість значного зниження важкості уражень, а також часткового, тимчастового і повного відновлення боєздатності при своєчасному застосуванніефективних заходів медичного захисту (радіопротектори, антидоти) - висока летальність, тривалість і важкість клінічного перебігу при значній частині уражень, наявність можливостей для ранньої діагностики і прогнозування - відносна новизна і недостатня вивченість патогенезу і клініки бойової травми, що обумовлено відсутністю попереднього досвіду і проблем його набуття у мирний час.
ЕТАПИ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ ЦЕ МЕДИЧНІ ПУНКТИ І ГОСПІТАЛІ, РОЗГОРНУТІ НА ШЛЯХАХ ЕВАКУАЦІЇ З МЕТОЮ ПРИЙОМУ ПОРАНЕНИХ І УРАЖЕНИХ, НАДАННЯ ЇМ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЇХ ЛІКУВАННЯ І ПІДГОТОВКИ ДО ПОДАЛЬШОЇ ЕВАКУАЦІЇ
ЕТАПАМИ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ Є: - МЕДИЧНИЙ ПУНК БАТАЛЬОНУ - МЕДИЧНИЙ ПУНКТ ПОЛКУ - ОКРЕМИЙ МЕДИЧНИЙ ЗАГІН (У ДИВІЗІЇ) - ГОСПІТАЛЬ (ГОСПІТАЛЬНА БАЗА У АРМІЇ)
ВИД МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЦЕ КОМПЛЕКС ПЕРЕДБАЧУВАНОГО ОБ’ЄМУ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ, ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОГО Є НАЯВНІ КАДРИ ТА НЕОБХІДНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИДАМИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Є: - ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА (САМО- І ВЗАЄМОДОПОМОГА) - ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА - ПЕРША ЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА - КВАЛІФІКОВАНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА - СПЕЦІАЛІЗОВАНА МЕДИЧНА ДОПОМО-ГА
МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ – ЦЕ РОЗПОДІЛ ПОРАНЕНИХ І УРАЖЕНИХ НА ГРУПИ ЗА ОЗНАКОЮ ЇХ ПОТРЕБИ У ОДНОРІДНИХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ І ЕВАКУАЦІЙНО-ТРАНСПОРТНИХ ЗАХОДАХ ВІДПОВІДНО ДО МЕДИЧНИХ ПОКАЗАНЬ І ОБ’ЄМУ ДОПОМОГИ, ЩО НАДАЄТЬСЯ НА ДАНОМУ ЕТАПІ Мета медичного сортування – забезпечити пораненим і хворим своєчасне проведення лікувально-профілактичних заходів і подвальшу евакуацію Розрізняють два різновиди сортування: внутрішньопунктове евакуаційно-транспортне Метою внутрішньопунктового сортування є характеру, об’єму і черговості надання медичної допомоги. А також визначення відділення у якому буде надаватись допомога Метою евакуаційно-транспортного сортування є визначення куди, у яку чергу, яким транспортом і у якому положенні транспортувати хворого
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИМИ СОРТУВАННЯ ХВОРИХ Сортировочний пост Поранені які потребуюь спеціальної обробки Поранені і хворі що не потребують спеціальної обробки Ті, що потребують ізоляції (інфекційні хворі, з психічним збудженням) На площадку спеціальної обробки На сортувальну площадку У відповідні ізолятори Поранені ї хворі що потребують невідкладних лікувальних заходів на даному етапі Поранені і хворі, яким медична допомога може на даному етапі не надаватись Легкопоранені і легкохворі Помираючі
НА МПП розгортають: - сортировочний пост площада спеціальної обробки сортировочна площадка прийомно-сортировочна площадка первязочна ізолятор аптека евакуаційні палати
Завдання МПП - Збирання, винесення поранених і хворих з полю бою, евакуація їх на МПП. - Прийом і надання першої лікарської допомоги ураженим і постраждалим і підготовка їх для подальшої евакуації - Проведення часткової санітарної оборобки ураженим і хворим - Лікування легкопоранених з термінами лікування 3 -5 днів - Тимчасова ізоляція інфекційних хворих або підозрілих на інфекційні захворювання - Проведення медичної розвідки, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в районі перебування полку - Проведення заходів по захисту особового складу полку від зброї масового ураження, проведення медичної підготовки особового складк - Проведення спеціальної підготовки особового складу.
Для надання медичної допомоги на МПП є комплекти: - В-1 (інструменти і майно для перевязочної) - В-3 (спеціальна допомога) -В-4 (аптека-амбулаторія) а також - “Луч” – для надання допомоги ураженим іонізуючим випромінюванням - Б-3 (перевязочні засоби) - Шини - Дезінфекційні засоби - КИ-4, И-2 (кисневі інгалятори) - ДП-10 (ручні) і напівавтоматичні апарати для проведення штучного дихання - Портативний прилад для дегазації шкіри і одягу - Радіометр для зовнішнього виявлення зараження людини радіоактивними речовинами - Польовий радіометр для встановлення отриманої дози опромінення - Сумки санінструктора, сумки ПХС, носилки, палатки лагерні і УСТ
Зміст першої лікарняної допомоги - зупинка кровотечі - усунення асфіксії - розлади дихання і серцево-судинної діяльності - усунуння судомного синдрому - профілактика шоку і боротьба з ним - купування первинної реакції на опромінення - заходи по підготовці до подальшої евакуації За терміновістю виконання заходи першої лікарської допомоги поділяють на дві групи: - Невідкладні (за життєвими показами) - Заходи, виконання яких може бути відкладено без загрози для життя поранених і хворих до моменту прибуття їх в ОМед. Б або госпіталь. Медична документація на МПП: - Первинна медична картка (Ф-100) - Книга обліку поранених і хворих - Книга обліку переливання крові і кровозамінників - Книга обліку роботи зуболікарського кабінету - Картка епідемічного обстеження при інфекційному захворюванні.
Спеціалізована терапевтична допомога 1. Невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги: - санітарна обробка поранених, уражених та хворих при ураженні ОР - введення антидотів - комплексну терапію гострої серцево-судинної недостатності, порушень серцевого ритму - комплексну терапію гострої дихальної недостатності - комплексну терапії при набряку головного мозку - корекцію тяжких порушень кислотно-основного стану та електролітного балансу - комплекс заходів при попаданні ОР або інших отруйних речовин всередину організму - введення знеболюючих, десенсибілізуючих, протиблювотних, протисудомних та бронхолітичних засобів - застосування транквілізаторів, нейролептиків при реактивних станах - застосування протисверблячих засобів при іпритних дерматозах
Спеціалізована терапевтична допомога 2. Заходи кваліфікованої медичної допомоги, виконання яких можна тимчасово відкласти: - дача (введення) антибіотиків та сульфаніламідів з метою профілактики - гемотрансфузія зі змінною метою при помірній анемізації - застосування симптоматичних медикаментозних засобів.
В ОМед. Б є госпітальне відділення, на яке покладаються такі завдання: - проведення протишокових заходів та заходів інтенсивної терапії обпеченим - тимчасова госпіталізація нетранспортабельних поранених, уражених, хворих та осіб з реактивним станом, їх лікування та профілактика ускладнень - надання кваліфікованої медичної допомоги ураженим та хворим терапевтичного профілю - підготовка поранених, уражених та хворих до подальшої евакуації після виведення їх з нетранспортабельного стану - проведення найпростіших клінічних аналізів - догляд за потерпілими, які потребують лише симптоматичної терапії - тимчасова ізоляція та лікування інфекційних хворих та уражених мікробними формами бактеріальних засобів до їх евакуації в інфекційний госпіталь - тимчасова ізоляція осіб з гострими психічними порушеннями