4 Аналіз джерел коштів підприємства 4 1 Загальна

4. Аналіз джерел коштів підприємства 4. 1. Загальна оцінка структури джерел коштів підприємства 4. 2. Оцінка раціональності формування структури джерел коштів підприємства

Фінансовий стан як економічна категорія ґрунтується на такій важливій категорії, як капітал. Саме він є першоосновою для зародження будь-якої діяльності; відсутність капіталу унеможливлює існування підприємства як господарюючого суб’єкта взагалі. Капітал - це засоби, які є в розпорядженні суб'єкта господарювання для здійснення діяльності з метою одержання прибутку.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від раціональності формування джерел фінансування, тобто від того, які кошти має підприємство у своєму розпорядженні, кому підприємство зобов'язане за ці кошти і куди вони вкладені. Джерелами створення майна підприємства є власні і позикові кошти, співвідношення яких розкриває сутність фінансового стану. Тому аналізу джерел формування капіталу необхідно приділяти належну увагу.

Основним завданням аналізу джерел коштів підприємства є вивчення та оцінка: • змін, що відбулися в структурі всіх джерел коштів і, зокрема, в структурі власного та позикового капіталу, в наявності власних оборотних коштів та їх частки в сумі власних коштів та в матеріальних оборотних коштах на кінець звітного періоду порівняно з його початком; • раціональності формування структури джерел коштів; • "ціни" джерел коштів; • показників, що характеризують ринкову стійкість підприємства. Інформацію про розмір власних джерел коштів подано в І розділі пасиву балансу, а дані про позикові кошти короткострокові та довгострокові зобов'язання відповідно, у III та IV розділах.

КЛАСИФІКАЦІЯ За правовим станом (за формою власності) За тривалістю використання За формою залучення КАПІТАЛУ Власний капітал Позиковий капітал Довгостроковий постійний (перманентний капітал) Короткостроковий капітал Грошовий капітал Майнові вклади

Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний капітал. Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення терміну повернення, які внесені засновниками підприємства і накопичені впродовж періоду його існування. Власний капітал поділяється на статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений, вилучений капітал, нерозподілені прибутки (непокриті збитки).

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ класифікують: За джерелами утворення За формами існування внутрішній інвестований зовнішній дарчий нерозподілений За рівнем відповідальності реєстрований не реєстрований

Залучений капітал визначають у формі довгострокових і короткострокових зобов’язань. Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

ЗАЛУЧЕНИЙ КАПІТАЛ класифікують: довгостроковий короткостроковий фінансовий кредит товарний кредит За строками залучення За джерелами залучення За формами залучення За метою залучення зовнішні джерела внутрішні джерела на відтворення необоротних активів на поповнення оборотних активів фінансовий лізинг кредиторська заборгованість на інші соціальноекономічні потреби

Для аналізу змін структури джерел усіх коштів підприємства визначають питому вагу власних та позикових коштів у загальній їх сумі на початок та кінець звітного періоду й одержані показники порівнюють. Результати аналізу джерел капіталу повинні показати, на якому переважно капіталі працює підприємство - власному чи позиковому, чи не прихований у структурі, що склалася, ризик для інвесторів, чи ця структура сприятлива для ефективного використання капіталу.

Аналіз структури джерел коштів Джерела коштів На початок року На кінець року Відхилення Тис. грн % Тис. грн % Власний капітал 9416 72, 2 16615 77, 8 +7199 +5, 6 Позиковий капітал 3623 27, 8 4752 22, 2 +1129 -5, 6 Капітал підприємства 13039 100, 0 21367 100, 0 +8328 - З таблиці видно, що за звітний період капітал підприємства збільшився на 8 328 тис. грн. Це відбулося на 86, 4% (7199: 8328*100) – за рахунок власного капіталу і на 13, 6% (1129: 8328*100) – за рахунок позикового капіталу. Частка власного капіталу на кінець року збільшилась на 5, 6% і становить 77, 8%, позикового - зменшилась на 5, 6% і становить 22, 2%.

Оцінка змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різною як для інвесторів, так і для підприємств. Так, для інвесторів, зокрема для банків, більш надійною є ситуація, якщо частка власного капіталу у клієнтів більш висока, оскільки це виключає фінансовий ризик. Структура капіталу підприємства, що аналізується, не несе в собі великого ризику для інвесторів, оскільки підприємство працює переважно на власному капіталі, який на кінець періоду значно зріс.

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз. к. ). Цей показник обчислюють як відношення різниці між обсягами власного капіталу і фактичною вартістю необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів. Значення цього коефіцієнта повинно бути більше ніж 0, 1.

Відомо, що підприємства можуть вкладати частину свого прибутку в інші підприємства. Щоб визначити, яку частину прибутку підприємство вклало в інші підприємства, розраховують коефіцієнт "переливання" капіталу: Кп. к. = Зовнішні фінансові вкладення / Балансовий прибуток

Під час аналізу фінансових ресурсів економісти часто згадують коефіцієнт концентрації позикового капіталу, який характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Що менший цей показник, то нижча заборгованість підприємства. Збільшення цього показника вказує на зростання частки позикових коштів у кредитуванні підприємства.

Щодо структури джерел коштів підприємства в українській та в зарубіжній практиці існують суперечливі думки. На Заході вважають, що частка власного капіталу повинна бути більшою за 0, 6 (або 60%), однак японським компаніям властиве прагнення до зростання питомої ваги до 80%. В Україні вважають оптимальним значення цього показника менше від 0, 5.