3 СТРУКТУРА ГРОШОВОГО РИНКУ Структуризація грошового ринку здійснюється

3. СТРУКТУРА ГРОШОВОГО РИНКУ Структуризація грошового ринку здійснюється за наступними критеріями: • за видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців; • за інституційними ознаками грошових потоків; • за економічним призначенням грошових коштів, що купуються на ринку.

ЗА ПЕРШИМ КРИТЕРІЄМ, У ГРОШОВОМУ РИНКУ МОЖНА ВИДІЛИТИ ТРИ СЕГМЕНТИ: ринок позичкових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок.

ЦІ РИНКИ ФУНКЦІОНУЮТЬ САМОСТІЙНО, ПРОТЕ МІЖ НИМИ ІСНУЄ ТІСНИЙ ВНУТРІШНІЙ ЗВ’ЯЗОК: грошові кошти можуть легко переміщатися з одного ринку на інший, одні й ті ж самі суб’єкти можуть здійснювати операції одночасно чи поперемінно на кожному з вищезазначених ринків.

НАПРИКЛАД 1. Комерційний банк (КБ) мобілізує кошти на ринку позичкових зобов’язань (з допомогою своїх депозитних сертифікатів) 2. КБ розміщає отримані кошти на ринку цінних паперів або на валютному ринку.

ДЕПОЗИТНИЙ (ОЩАДНИЙ) СЕРТИФІКАТ – це особливий вид депозиту, що сполучає в собі властивості депозитного вкладу і цінного паперу. Це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифікату або його правонаступника на отримання суми внеску і обумовлених в сертифікаті процентів згідно законодавства України.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК обслуговує міжнародний платіжний оборот, пов’язаний з оплатою грошових зобов’язань юридичних і фізичних зобов’язань різних країн. Таким чином, валютні ринки – це офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

ЗА ІНСТИТУЦІЙНИМИ ОЗНАКАМИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ МОЖНА ВИДІЛИТИ ТАКІ СЕКТОРИ ГРОШОВОГО РИНКУ: фондовий ринок; ринок банківських кредитів; ринок послуг небанківських фінансово кредитних установ.

На фондовому ринку здійснюється переміщення небанківського позичкового капіталу, який приводиться в рух з допомогою фондових цінностей (акцій, середньо і довгострокових облігацій, інших фінансових інструментів тривалої дії). Інституційними органами, що здійснюють регулювання фондового ринку, є фондові біржі.

ЗА ТРЕТІМ КРИТЕРІЄМ – ЕКОНОМІЧНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ КУПІВЛІ ГРОШЕЙ – ГРОШОВИЙ РИНОК ПОДІЛЯЮТЬ НА ДВА СЕКТОРИ: ринок грошей; ринок капіталів.

РИНОК ГРОШЕЙ На ринку грошей купуються грошові кошти на короткий строк (до одного року). Класичні операції ринку грошей: міжбанківське кредитування, облік комерційних векселів, короткострокові вклади фінансово кредитних інституцій у комерційних банках, кредити банків цим інституціям.

РИНОК КАПІТАЛІВ На ринку капіталів купуються грошові кошти на тривалий (більше одного року) термін. Класичні операції ринку капіталів: операції з фондовими інструментами – акціями, середньо та довгостроковими облігаціями, довгострокові депозити та позички комерційних банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній

4. СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ВИЯВЛЕННЯ ПОПИТУ НА ГРОШІ. Попит на гроші – це запас грошей, який прагнуть мати у своєму роз порядженні економічні суб'єкти на певний момент.

ЦІЛІ ТА МОТИВИ ПОПИТУ НА ГРОШІ. Основні аспекти: задля яких цілей економічні суб’єкти накопичують гроші; які мотиви спонукають їх до цього.

ЦІЛІ НАКОПИЧЕННЯ ГРОШЕЙ: 1. 2. 3. створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб економічних суб’єктів у товарах та послугах; накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у вигляді процента; накопичення певних запасів грошей підпорядковується першій і другій цілям одночасно.

МОТИВИ ПОПИТУ НА ГРОШІ З БОКУ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ: трансакційний мотив створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб економічних суб'єктів у товарах та послугах; спекулятивний мотив накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у ви гляді процента; мотив завбачливості попит на тривалий запас грошей для здійс нення майбутніх платежів та отримання доходів у майбутньому.

ВИДИ ПОПИТУ НА ГРОШІ: попит на поточний запас платіжних засобів; попит на постійний запас грошей як форму багатства, що призначена давати додатковий дохід їх власникові; попит на тривалий запас грошей для здійснення майбутніх платежів та одержання додаткових доходів.

5. СУТНІСТЬ ТА МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ. Перша сутність пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот, де вони будуть використані як платіжні засоби. Друга сутність пропозиції грошей – це бажання економічних суб’єктів надати в позику певну частину своїх грошових коштів з метою одержання доходу тобто як купівельні засоби.

ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ НА МІКРОЕКОНОМІЧНОМУ РІВНІ. На рівні окремого економічного суб’єкта пропозиція грошей залежить перш за все від зміни процентної ставки: чим вона вища, тим більше грошей буде пропонуватися в позички, і навпаки.

ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ НА МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ РІВНІ. Фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу.

потреба збільшити пропозицію (при зростанні сукупного попиту на гроші) додаткова емісія грошей в оборот Тому емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту — як скорочення пропозиції грошей.