3 ОПЕРАТОРИ 3 1 ОПЕРАТОР ПРИСВОЄННЯ 3 2

3. ОПЕРАТОРИ 3. 1. ОПЕРАТОР ПРИСВОЄННЯ 3. 2. СКЛАДОВІ ОПЕРАТОРИ 3. 3. ОПЕРАТОРИ ВВЕДЕННЯ ТА ВИВЕДЕННЯ ДАНИХ 3. 3. 1. Стандартне введення даних 3. 3. 2. Стандарне виведення даних 3. 3. 4. Організація діалогу за допомогою операторів введення-виведення 3. 3. 5. Виведення результатів у вигляді таблиці

3. 1. Оператор присвоєння Var : = expr; var - ідентифікатор (ім’я змінної) expr – число, або вираз, значення якого обчислюється і заноситься у комірку пам’яті під ім’ям var. ! Зауваження. Значення виразу має бути сумісним за типом із змінною.

Приклад 3. 1. Обчислити вираз для а=7. Розв’язання. Вхідне дане - а, вихідне - y. Program pr 3. 1 Var a: integer; y: real; Begin a: =7; y: = a/(2. 5+a); End.

3. 2. Складові оператори Begin S 1; S 2; … Sn; End; • ; перед end; можна не ставити. • S 1; S 2; … Sn; у свою чергу можуть бути простими чи складовими. • Складовий оператор використовується у таких ситуаціях, коли, зa формальними правилам мови, дозволяється використання лише одного оператору, а потрібно використати кілька (при програмуванні розгалужень або циклів).

3. 3. Оператори введеня та виведеня даних • Клавіатура і екран є стандартними пристроями введення-виведення. • При виконанні програми на Паскалі автоматично відкриваються два файли: Input та Output. • Input забезпечує введення символів з клавіатури, а Output - виведення символів та графічних елементів на екран. • Звернення до файлів Input та Output відбувається автоматично, без додаткових зусиль програміста.

3. 3. 1. Стандартне введення даних • відбувається за допомогою вбудованих процедур: READ (список змінних); READLN(список змінних); • Процедури READ, READLN використовуються для введення цілих, дійсних, символьних та булевих даних. У списку змінні відокремлюються комами. ! Зауваження. При введенні даних з клавіатури, коми набирати не потрібно, дані відокремлюються проміжками. • READ – введення даних відбувається з поточного рядка. • READLN - після введення даних, здійснюється перехід на новий рядок.

Приклади: Var x, y: integer; Begin Read(x, y); ____. . . ______________________ Var x, y: integer; Begin Read(x); Read(y); _____. . . _____________________ Var x, y: integer; Begin Readln(x); Read(y);

• Якщо процедуру READLN використати без параметрів, відбудеться переміщення на наступний рядок. • Крім цього, процедуру READLN можна використовувати для затримки екрану.

3. 3. 2. Стандарне виведення даних • виконується за допомогою вбудованих процедур: WRITE (список); WRITELN(список); • Список може складатися з констант, змінних, виразів. • Елементи списку змінних можуть мати вигляд: Ім’я змінної : N 1[: N 2]], N 1 – кількість символів для розміщення елементу; N 2 - кількість позицій під дробову частину. • Після імені змінної може стояти : N 1: N 2 або : N 1. • Якщо N 1, N 2 не вказані, значення змінної виводиться з плаваючою крапкою.

Виведення даних • WRITELN (список) – процедура передбачає після виведення результатів списку перехід на новий рядок. • WRITELN без списку здійснює перехід на новий рядок.

результат виведення на екран CONST A: REAL=-123. 4567; B: INTEGER=6789; USES CRT; {підключення модуля керування екраном } BEGIN CLRSCR; {очищення екрану} WRITELN(A); -1. 23456700000+0002 (14 симв) WRITE (B); 6789 -123. 45 WRITELN(A: 7: 2); WRITELN(A: 4: 0); -123. WRITELN(A: 4); -123. WRITELN(‘A= ’, A: 8: 3); А=-123. 456 WRITE (‘A=’, A: 7: 2, ’ B=’, B); А=-123. 45 В=6789 Еnd.

3. 3. 3. Організація діалогу за допомогою операторів введення-виведення Приклад 3. 3. 3. Обчислити площу прямокутника зі сторонами а та b. • Вхідні дані: а, b. • Вихідне дане: S. • S=ab Початок Вв. А, В S=A*B S кінець

PROGRAM PR 333 VAR A, B: REAL; USES CRT; BEGIN CLRSCR; WRITELN(‘ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПЛОЩІ ПРЯМОКУНТИКА ВВЕДІТЬ ПОЧАТКОВІ ДАНІ: ’); WRITE(‘ДОВЖИНА A= ‘); READLN(A); WRITE(‘ШИРИНА B= ‘); READLN(B); S=A*B; WRITE(‘S = ‘, S: 7. 2); END.

• • 3. 3. 3. Виведення результатів у вигляді таблиці Перед виведенням результатів обчислень у вигляді таблиці, слід визначити їх вигляд у таблиці (який тип вони мають, скільки позицій будуть займати у таблиці). Приклад 3. 3. 3. Скласти схему алгоритму та програму розрахунку температури за Фаренгейтом, якщо задана температура за Цельсієм. Математична постановка задачі: де Tf- температура за Фаренгейтом, Tc – температура за Цельсієм.

Початок Введ. Тс Tf=(9/5)Tc+32 Виведення “шапки” таблиці Тс, Тf Кінець

PROGRAM C-TO-F; VAR TC, TF: INTEGER; USES CRT; BEGIN CLRSCR; WRITE( ‘ введіть темп. C’); READ(TC); TF=(9*TC)DIV 5+32; WRITELN(‘ Таблиця відповідності температур ‘); WRITELN(‘ за Цельсієм і Фаренгейтом ‘); WRITELN(‘----------------‘); WRITELN(‘! ! !’); WRITELN(‘! TC ! TF !’) WRITELN(‘----------------‘); WRITELN(‘ ‘, TC: 4, ’ ! ‘, TF: 5, ’ !’); WRITELN(‘----------------‘); END.