3 2 Форми міжнародної торгівлі n n Основні

3. 2. Форми міжнародної торгівлі n n Основні риси торгівлі за специфікою предмету (об’єкту) Характеристика торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів n n Поняття та форми товарообмінних операцій (зустрічної торгівлі) Характеристика форм міжнародної торгівлі за специфікою регулювання

Систематизація форм МТ: n n n За специфікою предмету За специфікою взаємодії суб’єктів За специфікою регулювання

За специфікою предмету: n Торгівля товарами: n n n сировинними; паливними; продовольчими; напівфабрикатами; готовими виробами; n n виробничого призначення невиробничого призначення n Торгівля послугами: n n n n n транспортними; експедиторськими; консалтинговими; страховими; посередницькими; туристичними; маркетинговими; інжиніринговими; орендними тощо

За специфікою взаємодії суб’єктів: n n n Традиційна (проста) торгівля – експортні та імпортні операції товарів і послуг, які не зумовлені коопераційними зв’язками та зобов’язаннями щодо збалансованого обміну товарами. Торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією – здійснюється на основі довготермінових угод про співробітництво (виробничу кооперацію). Зустрічна (компенсаційна) торгівля – ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів щодо закупівлі у імпортерів товарів на часткову чи повну вартість експортованого товару

Міжнародні товарообмінні операції n це транскордонний обмін товарами на еквівалентній основі згідно конкретних цілей та умов реалізації угод: бартерні операції n торговельно-компенсаційні операції n промислові компенсаційні операції n

1. Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі 1. 1. Угоди з одноразовою поставкою 1. 1. 1. Бартерні угоди 1. 2. Угоди з тривалими термінами виконання. Глобальні угоди 1. 2. 1. Базові угоди 1. 1. 2. Пряма компенсація 1. 2. 2. Угоди про товарообмін на основі листа зобов’язання 1. 2. 3. Протоколи 2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2. 1. Короткочасні компенсаційні угоди 2. 1. 1. Часткова компенсація 2. 1. 2. Повна компенсація 2. 1. 3. Трьохстороння компенсація 2. 1. 4. Короткочасні зв’язані угоди 2. 2. Зустрічні закупки 2. 2. 1. Паралельні угоди 2. 2. 2. Джентельменські угоди 2. 2. 3. Угоди з доданням фінансових зобов’язань 2. 3. Довгострокові авансові закупки 3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво 3. 1. Великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди зі зворотньою закупкою товарів 3. 1. 1. Угоди з зобов’язаннями про компенсації вартості обладнання, яке постачається 3. 1. 2. Угоди з зобов’язаннями по компенсаційних закупках рівними чи нижчими за вартістю обладнання, яке постачається 3. 2. “Угоди про розподіл продукції” 3. 3. Угоди “розвиток-імпорт”

Бартерні операції (бартерні угоди, бартер) n це обмін певного товару (товару у певній кількості, або товарної партії) на інший товар без використання грошової форми розрахунків, у відповідності до принципу вартісної еквівалентності обмінюваної продукції.

характерні ознаки бартерної операції: n n підписання сторонами єдиного контракту, в якому обумовлено кількість або вартість товарів, які підлягають обміну (із зазначенням найменувань, якісних параметрів товарів, а також усіх необхідних технічних характеристик поставок та юридичних наслідків); відсутність грошової форми розрахунків між контрагентами, незалежно від того, містилися в контракті між ними, чи ні грошові оцінки обмінюваних товарів; 100%-ве взаємне покриття зустрічними поставками, внаслідок чого немає необхідності в компенсаційних грошових доплатах; практична одночасність виконання зустрічних поставок (різниця в часі виконання постачань зумовлюється передусім технічними причинами).

Торгові компенсаційні операції n це такий товарообмін, за якого сторони здійснюють взаємні постачання кількох товарів (товарних партій). Найбільш очевидною відмінністю компенсаційних операцій від бартеру є включення в операції обміну одразу кількох товарів (товарних партій) з кожного боку. Іншою відмінністю є принципова можливість використання грошової форми розрахунків, або компенсації у тих випадках, коли товарні цінності з одного боку не повністю покривають за вартістю поставки з іншого боку.

Компенсаційні угоди n обмін товарів у відповідності до товарних списків, які готуються контрагентами. Кожний із контрагентів готує списки товарів: як тих, які він бажає продати, так і тих, які збирається купити. На переговорах сторони з'ясовують номенклатуру, кількісні парамерти поставок, а також ціни обмінюваних товарів.

Зустрічні закупки n зобов'язання експортера закупити (самостійно або через посередника) товари в країні імпортера на певну обумовлену суму. Фактично йдеться про певний відсоток від суми контракту у відповідності до прагнення імпортера зберегти якомога більший обсяг валюти у власній країні, не здійснюючи безпосередньо виплати в іноземній валюті.

Оффсетні угоди n (offset – англ. “компенсувати”) зустрічні угоди, за якими замість двостороннього обміну товарами та послугами компенсацією за односторонні поставки може бути надання права вкладати капітал у певні проекти.

Поставки на комплектацію n n n згідно умов таких контрактів, експортер може зобов'язатися включити в майбутню експортну продукцію елементи, які виготовляються в країні імпортера. За своїм характером їх можна віднести до оффсетних, хоча інколи їх виділяють і в окрему групу. Типовим прикладом подібних угод є реалізація великих технічних замовлень на виготовлення комплексного обладнання в галузях машино-, літако, суднобудування тощо, коли імпортер здійснює постачання стандартних вузлів та деталей – двигунів, генераторів, акумуляторів та ін.

Авансові закупки n коли експортер здійснює попередні закупівлі продукції в майбутнього імпортера під зобов'язання останнього закупити в нього продукцію в майбутньому.

Викуп застарілої продукції n n це такий вид товарообмінних операцій, за якого відбувається часткова компенсація вартості нових машин та технічного обладнання застарілими аналогами. Подібна торгівля є поширеною для виробників та споживачів автомобілів, компьютерів, сільськогосподарської, шляхобудівної техніки.

Операції з давальницькою сировиною n n це такі товарообмінні трансакції, за яких підприємство однієї країни переробляє давальницьку сировину постачальнику з іншої країни та поставляє останньому готову продукцію. Передумовами операцій з давальницькою сировиною є наявність в одній країні необхідних покладів корисних копалин, потужностей для їх видобування та підготовки сировини, а в іншій країні – промисловий потенціал, який необхідний для її переробки.

толлінг (від англ. tall – податок) n n підвид операцій з давальницькою сировиною, який передбачає виготовлення виробником продукції з сировини чи матеріалів замовника. Договір толлінгу укладається або безпосередньо власником матеріалів, що піддаються переробці, або згідно домовленості замовника із третьою стороною. Наприклад, в разі технічної неможливості або неефективності певного виробничого процесу в країні, де і відповідні матеріали, чи за ускладнень при виході на певний національний ринок для виробика, які можна подолати, використовуючи юридичний, організаційний статус замовника.

Промислові компенсаційні операції n n це поставки з однієї країни до іншої машин та обладнання, будівництво промислових об'єктів та передача технологій, які оплачуються зворотними поставками виготовленими з їх використанням товарів. Такі операції є особливо масштабними за обсягами залучуваних матеріальних цінностей, а також можуть мати значні строки виконання контрактних зобов'язань (поширена ситуація: до 10 років, а в ряді випадків і до 20 – 25 років).

Алгоритм реалізації промислових компенсаційних операцій: n n n Надання виробником-виконавцем робіт довгострокового кредиту для фінансування оплати будівельно-конструктурських робіт, закупок машин та обладнання. Власне проведення будівельно-конструктурських робіт та постачання необхідних машин та обладнання, надання інжинірінгових послуг із подальшим переходом промислових об'єктів, зданих “під ключ”, у власність замовника. Виробництво та поставка на експорт (як кредитору, так і іншим споживачам, покупцям) продукції промислового об'єкта з відрахуваннями валютної виручки на погашення кредиту.

“бай-бек” (buy-back) операції n Класична форма промислових компенсаційних операцій, сутністю яких є власне зустрічні постачання: створення однією країною в іншій промислових потужностей та компенсація витрат з боку останньої відповідною продукцією. Затримка із зустрічними постачаннями товарів в порядку компенсації замовником-виробником може погашатися у грошово-валютній формі або рівноцінною продукцією якогось іншого підприємства у країні замовника.

Угода про “розподіл продукції” n передбачає пропорційний розподіл виробленої продукції між учасниками промислових компенсаційних операцій, причому частка, яка відшкодовується в якості платні по контрактних зобов'язаннях, становить 20 – 30, інколи до 40%.

механізм “експлуатаційної компенсації” n варіант промислових компенсаційних операцій, за якого структура, яка здійснювала введення промислового об'єкта, сама експлуатує його, отримуючи відповідну компенсацію, після чого об'єкт передається замовнику.

договір цесії (cession) n у випадку, коли структура, яка виступала виконавцем, підрядником при створенні промислового об'єкта, не зацікавлена у наступному отриманні продукції, укладається договір поступки правом власності на кінцеву продукцію. Змістом таких операцій є перепродаж продукції або організація (передусім з боку виконавця) її збуту третій стороні.

За специфікою регулювання: n n Звичайна торгівля Торгівля за режимом найбільшого сприяння Преференційна торгівля Дискримінаційна торгівля

3. 3. Методи міжнародної торгівлі n n Сутність і порівняльна характеристика методів міжнародної торгівлі Основні види посередницьких операцій у міжнародній торгівлі Характеристика посередників міжнародної торгівлі Роль інституційних посередників у здійсненні зовнішньоторговельних операцій

Метод торгівлі n n це спосіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). Існує 2 методи МТ: n Торгівля напряму (безпосередньо між виробником і споживачем) n Через посередників (із залученням третьої сторони)

Переваги залучення посередників: n n n Підвищується оперативність збуту за рахунок знання посередником ринку Зростає прибуток за рахунок прискорення товарообігу та обігу капіталу Вища оперативність реагування на зміни у ринковій кон’юнктурі n n n Підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу Посередники є джерелом первинної інформації про рівень якості та конкурентоспроможності товарів Можливість здійснення посередником реклами товару

Види посередницьких операцій: n n Операції з перепродажу (договір купівліпродажу) Комісійні та консигнаційні операції (договори комісії та консигнації) Агентські операції Брокерські операції

Посередницькі фірми: n n n n Торгові дома Експортні фірми Імпортні фірми Оптові компанії Роздрібні компанії Дистриб’ютори Комісійні фірми (комісіонери) n n n Консигнатори Агентські компанії Брокерські фірми Факторингові компанії (фектори) Форфейтингові компанії тощо

Інституціональні посередники міжнародної торгівлі: n n Міжнародні товарні біржі Міжнародні аукціони Міжнародні тендери (торги) Міжнародні ярмарки та виставки

Міжнародна товарна біржа постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.

Функції міжнародних товарних бірж: n n обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок; залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу; забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях; здійснюють так звані арбітражні операції, тобто спекулятивні угоди для одержання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.

Сучасні тенденції розвитку біржової торгівлі: n n n n Збільшення обсягів біржового обороту. Зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах (ф’ючерсні операції) Зміна структури біржової торгівлі на фоні зростання асортименту біржових товарів. Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах. Переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж. Розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів. Міжнародні товарні біржі виступають як індикатор цін на світових товарних ринках.

Структура світового біржового товарообороту

Класифікація товарних бірж: n За регіоном дії: n n Національні Міжрегіональні Міжнародні n n Універсальні Спеціалізовані Вузькоспеціалізовані За ступенем відкритості: n n Відкриті За характером здійснюваних біржових угод: n За характером асортименту: n n n n Реального товару Ф’ючерсні Опціонні Комплексні За організаційноправовими формами діяльності: n n АТВТ АТЗТ ТОВ та інші форми

Види та цілі біржових угод 1. 1. Угоди з невідкладною поставкою (на наявний товар: кеш, спот) Товар, що продається на біржі, знаходиться на одному з її складів і передається покупцеві одразу (до 15 днів) після укладення угод 1. 2. Угоди на товар з поставкою у майбутньому (угода “ФОРВАРД”) 1. Угоди на реальний товар Поставка продавцем реального товару за ціною, зафіксованою в контракті на момент його підписання і у термін обумовлений у контракті 2. Термінові (ф’ючерсні угоди) Передбачають купівлю та продаж права на товар 3. Спекулятивні операції 3. 1. Гра на підвищенні цін у майбутньому 3. 1. 1. Операції з реальним товаром 3. 2. 1. Операції з ф’ючерсними контрактами 3. 2. Гра на різниці цін на окремі сорти товарів 3. 3. Операції з ф’ючерсними 3. 3. 1. На той самий товар з близькими та віддаленими строками контрактами 3. 3. 2. На один і той же товар на різних ринках 3. 3. 3. На різноманітні взаємозамінні товари 3. 3. 4. На товар та його похідні 4. Операції хеджування Страхування від можливих витрат у випадку зміни ринкових цін при укладанні угод на реальний товар

Міжнародні товарні аукціони n n це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну. Товари: хутро, чай, овеча вовна, квіти, каучук, шкіра, мистецькі твори, антикваріат, предмети розкоші.

Міжнародні аукціони: етапи проведення Підготовка аукціону Огляд товарів Аукціонні торги Оформлення й виконання угоди

Міжнародні аукціонні торги Види Способи З пониженням цін Гласний Негласний З підвищенням цін Автоматизований Види та способи проведення міжнародних аукціонних торгів

Міжнародні тендери (торги) це метод міжнародної торгівлі, сутність якого полягає у конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через організований товарний ринок шляхом залучення до певної (заздалегідь встановленої) дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов) та укладання контракту з тим із них, пропозиції якого найповніше задовольняють потреби і вимоги імпортерів-замовників.

Найпоширенішими об’єктами тендерів є: n n n підряди на спорудження підприємств, будівель і споруд виробничого і невиробничого призначення, в т. ч. тих, що споруджуються “під ключ”; виконання комплексів будівельних і монтажних робіт та іх окремих видів; виконання комплексу пусконалагоджувальних робіт; постачання комплектного устаткування; концесії на розробку корисних копалин n n n імпортні закупівлі; проекти на основі підприємств з іноземними інвестиціями; надання державних кредитів; розробка проектів і виконання робіт у сфері природоохоронної діяльності; залучення експертів і консультантів; поставки, підряди, закупівля для створення об’єктів національної економіки.

Міжнародні тендери (торги) ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТЕНДЕРУ І – Підготовка тендеру ІІ – Представлення пропозицій ІІІ – Вибір переможця ІV – Укладання угоди

Дякую за увагу !