2. За ступенем безперервності участі людини в процесі керування t робота оператора технологічний процес Технологічний процес протікає безупинно. При нормальному плині процесу оператор тільки спостерігає за ходом його протікання і не робить активних керуючих впливів. У випадку відхилення від норми оператор активно втручається і протягом визначеного проміжку часу повинний відновити нормальний плин процесу. Процес керування також носить безперервний характер, однак діяльність полягає в періодичному рішенні низки задач, що безупинно випливають одна за одною. Для систем третього типу характерна яскраво виражена дискретність рішення окремих задач. У перервах між ними оператор знаходиться в стані чекання і підготовки до рішення чергової задачі. У СЛТС дискретного типу робота оператора збігається за часом з роботою технічних пристроїв.
3. В залежності від кількості рівнів керування Розрізняють СЛТС першого, другого, третього і т. д. порядку. Структура СЛТС першого порядку включає одного оператора або групу операторів, що виконують одну функцію, і одне або кілька технічних ланок. СЛТС другого порядку складається з 2 -х рівнів керування. У системах другого і більш високих порядків виникає проблема організації групової діяльності.
Класифікація видів операторської діяльності 1. В залежності від характеру протікання процесу керування Детерміновані системи функціонують за заздалегідь заданим алгоритмом. Оператора заздалегідь знає, які сигнали й у якій послідовності можуть з'явитися в інформаційній моделі, а також знає, які конкретні дії потрібно виконати у відповідь на появу того або іншого сигналу. У недетермінованих системах діяльність людини-оператора також протікає за заздалегідь відомим правилам, однак моменти появи сигналів, самі сигнали та їхня послідовність заздалегідь невідомі. У той же час відомий характер керуючих дій оператора при надходженні того або іншого сигналу. В ігрових системах заздалегідь невідомі всі можливі ситуації, що можуть виникнути в процесі керування, або число таких ситуацій настільки велике, що їх заздалегідь неможливо передбачити. З появою тієї або іншої ситуації оператор повинний щоразу відшукувати новий варіант рішення. Діяльність оператора в таких системах називається евристичною.
4. За способом переробки інформації Дедуктивний спосіб визначається формулою y = F(x), де x - вхідний сигнал, y - вихідний сигнал, F - логічне правило перетворення вхідного сигналу у вихідний. Переробка інформації полягає в утворенні вихідного сигналу по відомому вхідному сигналу і правилам його перетворення. Абдуктивный спосіб виражається формулою x = F-1(y). Абдукція має місце у випадку, коли по заданому наслідку y і відомому вирішальному правилу необхідно знайти причину, тобто вхідний вплив. Індуктивний спосіб має місце, коли для ряду подій x, y потрібно знайти вирішальні правила, що визначають ці події.
5. В залежності від переваги того або іншого психічного процесу У сенсорно-перцептивній діяльності "центр ваги" припадає на одержання інформації та її первинну оцінку. Основна задача вирішується в сфері сприйняття; логічна обробка інформації й ухвалення рішення протікають як би усередині сприйняття, а виконавські дії гранично спрощені. Така діяльність характерна для операторів-спостерігачів. Для моторної діяльності характерним є велика питома вага виконавських дій, у той час як сприйняття інформації й ухвалення рішення підлеглі цій головній задачі. Прикладами такої діяльності можуть бути телеграфісти, оператори введення інформації в ЕОМ і т. д. Діяльність інтелектуального типу характеризується тим, що на передній план у ній виступають функції ухвалення рішення, логічної обробки інформації, виробництва обчислень.
6. В залежності від співвідношення за часом між одержанням інформації та виконанням відповідної керуючої дії Можна розрізняти діяльність оператора з негайним обслуговуванням і діяльність з відстроченим обслуговуванням. Відтворювана інформація проста інформаційна модель одномоментний прийом інформації негайне обслуговування складна інформаційна модель інформаційний пошук відстрочене обслуговування У першому випадку має місце пред'явлення невеликого числа порівняно простих сигналів, що забезпечує симультанне (одномоментне) сприйняття інформації й негайна виконавська дія. В другому випадку інформація має складний характер, а процес її сприйняття й оцінки перетворюється в дію, розгорнуту в часі та здійснювану за визначеними правилами. У цьому випадку обробка інформації починається з деякою затримкою.
Класифікація видів операторської діяльності Види операторської діяльності за характером переробки інформації дедуктивна абдуктивна індуктивна за характером взаємодії з інформаційною моделлю з негайним обслуговуванням з відкладеним обслуговуванням за перевагою етапу переробки інформації сенсорна моторна інтелектуальна
ВИДИ ОПЕРАТОРІВ У залежності від основної функції, виконуваної людиною-оператором, і питомої ваги образного, понятійного, сенсомоторного компонентів, включених в операторську діяльність, розрізняють кілька типів операторів: оператор-технолог, оператор-маніпулятор, операторспостерігач, контролер, оператор-дослідник, оператор-керівник. 1. Оператор-технолог безпосередньо включений у технологічний процес, працює в основному в режимі негайного обслуговування, робить переважно виконавчі дії, керуючись чітко регламентуючими дії інструкціями, що містять, як правило, повний набір ситуацій і рішень (до цього типу відноситься персонал, що здійснює формування первинних документів, введення в автоматизовану систему і редагування вихідних даних, видачу команд на запуск пристроїв з метою рішення тих або інших задач).
2. Основну роль у діяльності оператора-маніпулятора грають механізми сенсомоторной регуляції й у меншому ступені понятійного й образного мислення. До числа функцій оператораманіпулятора відноситься керування маніпуляторами, роботами, машинами, підсилювачами. 3. Оператор-спостерігач, контролер – це класичний тип оператора (оператор радіолокаційної станції, диспетчер транспортної системи). Для даного типу діяльності характерна більша вага інформаційних і концептуальних моделей. Він може працювати в режимі як негайного, так і відстроченого обслуговування. Такий тип діяльності є масовим для операторів технічних систем, що працюють у реальному масштабі часу (до цього типу відноситься, наприклад, персонал, що здійснює контроль за обчислювальним процесом, контроль результатів обробки даних, спостереження за проходженням задач, диспетчеризацію обчислювального процесу).
4. У значно більшому ступені в діяльності оператора-дослідника використовуються апарат понятійного мислення і досвід, закладений в образно-концептуальних моделях. Органи керування грають для нього ще меншу роль, а вага інформаційних моделей, навпроти, істотно збільшується. До цієї категорії операторів відносяться дослідники будьякого профілю: користувачі обчислювальних систем, дешифровщики об'єктів (зображень), персонал, що здійснює математичні постановки, алгоритмізацію, програмування, налагодження програм. Цей персонал працює в режимі відстроченого обслуговування; основний режим діяльності - творче мислення. 5. Оператор-керівник керує не технічними компонентами системи або машини, а іншими людьми. Керування здійснюється як безпосередньо, так і опосередковано – через технічні засоби і канали зв'язку. До цієї категорії операторів відносяться організатори, керівники різних рівнів, особи, що приймають відповідальні рішення. Оператори-керівники у своїй діяльності повинні враховувати не тільки можливості й обмеження машинних компонентів системи, але і повною мірою особливості підлеглих - їхньої можливості й обмеження, стани і настрої. Основний режим діяльності оператора-керівника - оперативне мислення.
Характеристики діяльності людини-оператора. Надійність людини-оператора: показники надійності, якості й ефективності функціонування Надійність діяльності оператора (НДО) - властивість оператора, що характеризує його здатність безвідмовно виконувати діяльність протягом визначеного інтервалу часу в заданих умовах. Характеризує здатність людини безвідмовно працювати. Надійність оператора представляє сукупність властивостей людини, яка забезпечує виконання нею необхідних функцій у системі СЛТС. Характеризує здатність людини забезпечувати можливість виконання цієї роботи.
Види станів оператора Базовими твердженнями для поняття НДО є поняття станів людини-оператора (надалі – просто оператора) і відмов. Кожний з них характеризується сукупністю соціально-психологічних, психофізіологічних і медико-біологічних параметрів і параметрів середовища робочого місця. Людина розглядається як фахівець, який відповідає за станом здоров'я, віковими, професійними та іншими характеристиками вимогам, обумовленим особливостям його діяльності в конкретній СЛТС.
Стани оператора Працездатний стан ПС стан правильного функціонування СПФ стан неправильного функціонування Сн. ПФ Непрацездатний стан тимчасово непрацездатний стан психофізіологічно непрацездатний стан 1 -го роду (стомлення і пов'язана з цим необхідність відпочинку) психофізіологічно непрацездатний стан 2 -го роду (захворювання або травми і необхідний для їх локалізації й усунення час) ергатично непрацездатний стан (ситуації - вимикання освітлення, задимленість, стрес, - при яких працездатна людина не може тимчасово виконувати задані функції) мотиваційно непрацездатний стан 1 -го роду (ситуації, при яких - страх, небажання, побоювання - працездатна людина тимчасово відмовляється від виконання заданих функцій остаточно непрацездатний стан мотиваційно непрацездатний стан біологічно непрацездатний стан
Перехід людини з працездатного стану в непрацездатний відбувається внаслідок відмов. Виходячи з виду критерію відмов, розрізняються тимчасово й остаточно непрацездатні стани людини. Стан правильного функціонування людини 1 4 Стан неправильного функціонування людини 5 2 2 Тимчасово непрацездатний стан людини 3 3 Остаточно непрацездатний стан людини Вибування
Помилка людини, на відміну відмови, не перешкоджає виконанню заданих функцій у системі, але знижує якість її виконання за межі, що визначають правильне функціонування людини. Ці межі визначаються в нормативно-технічній документації для кожної функції, виконуваної людиною в системі.
Частка аварій і порушень безпеки з вини людини: Світова ядерна енергетика Повітряний транспорт Енергетика України 40 -60% 70 -90% 60 -70% Розподіл помилкових дій операторів за групами причин
Без систематизації помилок людини неможлива професійна діяльність багатьох груп ергономістів. Дані щодо помилок операторів потрібні: Шфахівцям-проектувальникам СЛТС; Шфахівцям, які займаються оцінкою ергономічних характеристик машин, комплексів, систем у процесі їх експлуатації; Шфахівцям із професійного добору і підготовки операторів, розробки і забезпечення умов праці операторів; Шфахівцям, що вирішують задачі ергономічного проектування автоматизованих систем: розподіл функцій між людиною і машиною; проектування робочого місця; проектування алгоритму операторської діяльності та ін.
Поняття, які пов’язані з поняттям "помилки оператора" Під діяльністю оператора розуміється процес, здійснюваний оператором для досягнення цілей, поставлених перед СЛТС. Якість діяльності оператора СЛТС - сукупність властивостей діяльності оператора СЛТС, що обумовлюють її виконання в конкретних умовах. Алгоритм операторської діяльності є розпорядження, що визначає зміст і послідовність дій оператора в СЛТС. Помилка оператора СЛТС - це подія, що полягає в зниженні якості виконання дій оператора за межі, необхідні для досягнення мети діяльності за відведений час. Помилка людини-оператора є частковим випадком відмови людиниоператора, що трактується як "невиконання оператором запропонованих дій ".
Правильно організована безпомилкова діяльність є безпечною !
Ефективність СЛТС – це властивість СЛТС досягати кінцевої мети, тобто одержувати продукт праці з заданою кількістю в заданих умовах і обумовлені досягненням мети результати або ефекту від них. Ефективність у залежності від глибини аналізу може бути: q прагматичною – коли як оцінку приймається ступінь досягнення поставленої перед системою мети (оцінка по результаті, що досягається, ); q специфічною (технічної, військової і т. д. ) – коли як оцінку приймається ефект, одержуваний завдяки досягненню мети системою (оцінка по ефекті); q специфічно-економічною (техніко-економічної, військовоекономічної і т. д. ) – коли при оцінці враховується не матеріальний ефект, що тільки досягається системою, але і матеріальні витрати, що необхідні для досягнення цього ефекту (оцінка з комплексу "ефектувитрати").
Якість функціонування СЛТС – це сукупна властивість, обумовлена характеристиками процесу функціонування, що веде до досягнення кінцевої мети в заданих умовах. Надійність функціонування СЛТС – це властивість СЛТС зберігати стійкість процесу функціонування, що полягає у відсутності змушених припинень процесу (зривів функціонування) і неправильних дій (помилок). Таким чином: ü надійність і якість функціонування СЛТС – це процесуальні властивості, ü ефективність – це результуюча властивість.
Скачать презентацию 2 За ступенем безперервності участі людини в процесі
L4.ppt