1 Військова академія Кафедра загальновійськової підготовки модуль Тактика

1 Військова академія Кафедра загальновійськової підготовки модуль “Тактика (в тому числі інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний, біологічний захист підрозділів, організація зв’язку)” Тема: 1. Предмет і завдання загальної тактики радіаційного, хімічного Заняття : 3 Організація біологічного захисту. Одеса 2012 і

2 Навчально–виховні цілі 1. Вивчити мету і завдання організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту підрозділів. 2. . Довести до студентів основні заходи, які проводяться у підрозділах щодо організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту.

3 Навчальні питання: 1. Мета і завдання радіаційного, хімічного і біологічного захисту підрозділів. 2. Організація радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Вступ: Радіаційний, хімічний, біологічний захист підрозділів - один з видів бойового забезпечення і вході в розділ(модуля) ТАКТИКА. На вивчання розділу РХБЗП згідно програми навчання відведено : -36 годин в т. ч. -24 години навчання під керівництвом викладача; -12 години самостійна робота. - Групові заняття: 6 годин. - Практичні заняття: 18 годин. - Модульний контроль – згідно модуля Тактика

Згальновійськовий бій – основна форма тактичних дій військ, сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню і маневру військових частин і підрозділів родів військ, видів ЗС України, інших військових формувань та правоохоронних органів для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС України. Характерними рисами сучасного загальновійькового бою є: рішучість, висока напруженість, швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови військ, застосування різноманітних способів ведення бою, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка, широке застосування різноманітних сил і засобів видів ЗС. Загальновійськовий бій вимагає від підрозділів, які беруть у ньому участь, безперервного ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, військової техніки, засобів захисту та маскування, високої мобільності та організованості, повної напруги всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги.

Перше питання: Мета і завдання радіаційного, хімічного і біологічного захисту підрозділів а. Мета радіаційного, хімічного, біологічного захисту підрозділів. б. Основними завданнями РХБ захисту. в. Заходи радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Мета радіаційного, хімічного, біологічного захисту підрозділів. Радіаційний, хімічний, біологічний захист організовується і здійснюється з метою недопущення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями). .

Основними завданнями РХБ захисту є: є -виявлення та оцінювання РХБ обстановки; -підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження; -ліквідація РХБ зараження; -маскування дій військ (сил) та об’єктів із застосуванням аерозолів. Завдання радіаційного, хімічного, біологічного захисту виконуються силами і засобами взводу (відділення, екіпажу танка) з використанням табельних засобів у всіх видах воєнних дій, різних умовах обстановки, будь-який час року і доби. При цьому найбільш складні та специфічні завдання, які потребують особливої підготовки особового складу і застосування спеціальної техніки, виконуються підрозділами радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

До заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту, які проводяться взводом (відділенням, екіпажем танка), належать: - виявлення та оцінювання РХБ обстановки (радіаційна, хімічна розвідка і контроль); - підтримання живучості (оповіщення про РХБ обстановку, застосування засобів індивідуального і колективного захисту, виконання режимнообмежувальних заходів); - ліквідація РХБ зараження (часткова спеціальна обробка ОВТ; часткова санітарна обробка особового складу; а також дегазація, дезактивація, дезінфекція фортифікаційних споруд та пилопридушення на них); - маскування дій військ та об’єктів (застосування димів, аерозолів).

Радіаційний, хімічний, біологічний захист організовується і здійснюється з метою унеможливлення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями). 4 Заходи РХБ захисту Виявлення та оцінка РХБ обстановки • радіаційна, хімічна і біологічна розвідка; • радіаційний та хімічний контроль; • виявлення фактів та наслідків застосування ЗМУ, аварій (зруйнувань) РХНО і визначення їх параметрів; • збір та обробка інформації про фактичну РХБО і прогнозування її розвитку. Підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження • оповіщення військ (сил) про загрозу і факти застосування ЗМУ і РХБ зараження; • застосування засобів індивідуального і колективного захисту; • виконання режимнообмежувальних заходів. Ліквідація РХБ зараження Маскування дій підрозділів та об’єктів із застосуванням (димів, аерозолів) Маск. розташуваня, вис ування та бд підрозд • спеціальна обробка військ (сил); • дезактивація, дегазація та дезинфекція ділянок місцевості, доріг і споруд, а також пилопридушення на них. • -осліплення спостер. Пунктів, ПУ , екіпажів, розрахунків Вогневих засоб. пр-ка -участь протидії системам розвідки та ураження противника Та сист. навед. ВТЗброї

5 1. РХБ розвідка Мета - своєчасного виявлення РХБ зараження і забезпечення командира і штаб даними про РХБ обстановку на місцевості, можливі тенденції її зміни, а також про виявлені випадки застосування противником біологічних засобів та невідомих отруйних речовин. (Неспецифічнна біологічна розвідка) Сили РХБ розвідки: - спеціально підготовлені (нештатні) пости РХБ спостереження в районах безпосереднього розосередження підрозділів, органів управління, об’єктів зв’язку і тилу; - дозори РХБ-розвідки (наземні та повітряні) в районах, що плануються до зайняття військами (маршрути перебазування, райони розгортання, операційні зони). 2. РХ контроль Радіаційний та хімічний контроль організується з метою отримання даних для оцінювання боєздатності підрозділу та визначення обсягу його спеціальної обробки, дезактивації та дегазації матеріальних засобів, ділянок місцевості, шляхів і споруд. . Він проводиться з використанням військових вимірювачів доз опромінювання (дозиметрів) і приладів радіаційної і хімічної розвідки Радіаційний контроль: контроль доз опромінення в підрозділах (військовий контроль), контроль ступеню зараження особового складу, бойової та автотракторної техніки, військового майна. Хімічний контроль: польовий контроль - дозори РХБ розвідки, безпосередньо на місцях розташування підрозділів; лабораторний контроль – визначення типу ОР в пробах ґрунту,

Організація радіаційної, хімічної і біологічної розвідки Радіаційну, хімічну й біологічну розвідку підрозділу ведуть спеціально підготовленими відділеннями (екіпажами, розрахунками), зі складу яких виділяють спостерігачів (хімічні спостережливі пости) або хімічні розвідувальні дозори. Частина завдань по радіаційній, хімічній і біологічній розвідці покладають на розвідувальні органи військової розвідки, розвідки пологів військ і спеціальних військ.

Завдання які полягають на хімічний спостережний пост в підрозділах На спостерігачів і хімічні спостережливі пости покладають наступні завдання: - виявлення радіоактивного й хімічного зараження; - оповіщення своїх підрозділів про зараження; визначення рівнів радіації й типу отруйних речовин; - позначення кордонів ділянок зараження в районі свого розташування; - візуальне спостереження за напрямком руху радіоактивної хмари; - виявлення по зовнішніх ознаках застосування супротивником біологічних засобів; - узяття проб і відправлення їх у лабораторію.

Радіаційний контроль розподіляється на два види: • а) – контроль радіоактивного опромінення; • б) – контроль радіоактивного зараження. • Контроль радіоактивного опромінення розподіляється: на військовий і медичний. • Військовий контроль опромінення здійснюється для отримання даних, які дають можливість оцінити боєздатність підрозділів у радіаційному відношенні ДП-22 В, ІД-11. • Медичний – з метою отримання даних про дозу опромінення кожного військовослужбовця для оцінки його боєздатності по радіаційному показнику і первинній діагностиці ступеню важкості променевої хвороби під час сортуванні поранених і уражених на станах медичної евакуації (ІД-11). Військовий контроль здійснюється груповим та індивідуальним методами. • Груповий метод застосовується у відділеннях (екіпажах, розрахунках), особовий склад яких знаходиться приблизно в однакових умовах радіоактивного опромінення. Доза опромінення вимірюється одним-двома вимірювачами доз, які видаються на відділення, розрахунок, екіпаж і приймаються за середню отриману дозу усіма військовослужбовцями відділення (розрахунку, екіпажу). • Індивідуальний метод контролю розповсюджується на офіцерів і прапорщиків, а також на усіх військовослужбовців, які виконують бойові задачі з відривом від своїх підрозділів.

ОРГАНІЗАЦІЯ РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ВКЛЮЧАЄ: - забезпечення засобами контролю опромінення; - своєчасне (не пізніше 5 -ти діб) зняття показників з дозиметрів і їх перезарядку; облік доз радіоактивного опромінення; - подання відомостей про радіоактивне опромінення в штаб батальйону, (штаб полку). ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ , ЯКІ НЕ ЗНИЖАЮТЬ БОЄЗДАТНІСТЬ такі: Тривалість отримання дози Однократне (протягом 4 діб) Протягом місяця Протягом 3 -х місяців Протягом року Доза (рад-греях) 50 -0, 5 грея 100 -1 грей 200 -2 грея 300 -3 грея

Контроль радіоактивного зараження здійснюється для визначення необхідності проведення дезактивації, коли ступень араження більше ніж допустимі норми: - індивідуальні засоби захисту -озброєння, обладнання їдалень – 50 мр/г -автомобіль – 200 мр/г -бронетехніка – 400 мр/г -їжа, хліб – 1, 5 мр/г -вода – 4 мр/г -м’ясо (туша) – 20 мр/г, то необхідно проводити дезактивацію, при наявності часу – повну, при його відсутності – часткову. Після проведення дезактивації для визначення її повноти здійснюється повторний контроль радіоактивного зараження. Хімічний контроль здійснюється спеціальними підготовленими відділеннями. проводиться з використанням приладів хімічної розвідки.

: Друге питання Організація радіаційного, хімічного , біологічного захисту. 1. Робота командира по організації радіаційного, хімічного, біологічного захисту. 2. Обов язки командира підрозділу організовуючи радіаційний, хімічний, біологічний захист. 3. Радіаційний, хімічний контроль в підрозділах

Основою для роботи командира по організації РХБ захисту є : • бойовий наказ, розпорядження вищого штабу по забезпеченню РХБ захисту. • У процесі організації бойових дій командир аналізує всі можливості для забезпечення надійного захисту військ та реалізує їх у своєму рішенні. • Організовуючи РХБ захист командир підрозділу визначає: порядок проведення радіаційної, хімічної і специфічної біологічної розвідки; - порядок і термін проведення радіаційного і хімічного контролю; - місце, час і порядок проведення спеціальної обробки; -порядок і термін маскування димами і аерозолями підрозділів в бою, - сили і засоби, які використовуються для цього; -- - порядок використання приданих вогнеметних підрозділів - час і чергу отримання засобів захисту, перевірки протигазів

• Організовуючи РХБ захист командир підрозділу зобов’язаний: зобов’язаний - - поставити задачу хімічному спостерігачу щодо проведення РХНБР; слідкувати за наявністю і справністю засобів індивідуального і колективного захисту, засобів спеціальної обробки, приладів РХР, димових засобів; створити запас в підрозділі засобів індивідуального захисту (10% протигазів, 10% ЗЗК); організувати контроль опромінення особового складу і зараження озброєння і техніки, вести індивідуальний облік доз опромінення особового складу і щодобово доповідати старшому командиру (командованню) дози опромінення за кожний взвод і за кожного офіцера. Якщо доза перевищує 100 рад-1 грей, а також при враженні особового складу отруйними речовинами і біологічними засобами доповідати негайно; після виходу із осередків радіоактивного, хімічного і біологічного зараження організувати проведення часткової спеціальної обробки. Крім спостережних постів(спостерігачів)командир підрозділу виділяє розвідувальні дозори.

Використання засобів індивідуального та колективного захисту організується та здійснюється з метою збереження боєздатності підрозділу і надання можливості діяти в умовах РХБ зараження Своєчасне та вміле використання засобів індивідуального та коллективного захисту досягається: постійним контролем наявності та справності засобів індивідуального захисту в особового складу, а також засобів коллективного захисту в підрозділі; -завчасною підготовкою і тренуванням особового складу у використанні засобів індивідуального та коллективного захисту в різній обстановці; правильним визначенням місця і часу завчасного переведення засобів індивідуального та коллективного захисту в бойове положення; визначення часу перебування особового складу в засобах індивідуального захисту, а також режиму експлуатації засобів колективного захисту; установленням часу зняття засобів індивідуального захисту та вимкнення систем фільтровентиляції для засобів колективного захисту.

Ліквідація наслідків РХБ зараження в разі аварій (руйнувань) радіаційно та хімічнонебезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ організується та здійснюється з метою відновлення боєздатності підрозділів та нормалізації РХБ обстановки в заражених районах. Ліквідація РХБ зараження здійснюється шляхом проведення спеціальної обробки підрозділів, а також дегазації, дезактивації, дезінфекції ділянок місцевості, доріг, фортифікаційних споруд та пилопридушення на них. Спеціальна обробка організується командирами підрозділів та полягає в проведенні дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки, засобів індивідуального захисту та інших матеріальних засобів. Вона здійснюється силами та засобами самих підрозділів та підрозділами військ РХБ захисту. Залежно від обстановки, наявності часу та засобів спеціальної обробки вона виконується частково або в повному обсязі і здійснюється із використанням таких засобів: ІПП-8 (9); ІДП-С; ІДПС-69; ТДП; ІДК-1; ДК-4; підручних засобів.

У наступі часткова спеціальна обробка проводиться за вказівками командира підрозділу кожним екіпажем (відділенням), військовослужбовцем безпосередньо в бойових порядках без зупинення виконання поставлених задач з використанням коротких пауз під час ведення бою. В обороні, якщо обстановка не дозволяє змінити або відвести підрозділи з позицій, які вони займають часткова спеціальна обробка підрозділу проводиться безпосередньо в районі, який він займає і на позиції кожного екіпажу (відділення). Повна спеціальна обробка проводиться в районах спеціальної обробки (РСО), які включають: -район очікування; - район збору; - один або декілька пунктів спеціальної обробки (ПУСО).

Радіаційний та хімічний контроль організується з метою отримання даних для оцінювання боєздатності підрозділу та визначення обсягу його спеціальної обробки, дезактивації та дегазації матеріальних засобів, ділянок місцевості, шляхів і споруд. Він включає визначення доз опромінення особового складу і ступеня зараження людей, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів і інших матеріальних засобів радіоактивними й отруйними речовинами. Радіаційний і хімічний контроль у батальйоні (роті)проводиться хімічним інструктором і спеціально підготовленими військовослужбовцями. Здійснюючи радіаційний контроль, в першу чергу перевіряють ті підрозділи, які виконували завдання на місцевості з високими потужностями дози випромінення. Зазвичай спочатку здійснюється вибірний контроль, а якщо виявляються ступені радіоактивного зараження вище за допустимі, то проводиться контроль всього особового складу, озброєння і техніки. Велику увагу контролю радіоактивного зараження необхідно приділяти у медичних пунктах, а також в тилових підрозділах, тому що вода і продукти харчування заражені радіоактивними речовинами можуть стати джерелом масового враження людей. Для проведення хімічного контролю відбираються проби повітря, води, продуктів харчування, з поверхні техніки і відправляються для аналізу в хімічні лабораторії.

Радіаційний і хімічний контроль у батальйоні (роті) проводиться хімічним інструктором і спеціально підготовленими військовослужбовцями. Він проводиться з використанням військових вимірювачів доз опромінювання (дозиметрів) і приладів радіаційної і хімічної розвідки. Радіаційний контроль розподіляється на два види: а) – контроль радіоактивного опромінення; б) – контроль радіоактивного зараження. а) Контроль радіоактивного опромінення розподіляється на військовий і медичний. Військовий контроль опромінення здійснюється • для отримання даних, які дають можливість оцінити боєздатність підрозділів у радіаційному відношенні ДП-22 В, ІД-11, а медичний – з метою • отримання даних про дозу опромінення кожного військовослужбовця для оцінки його боєздатності. • по радіаційному показнику і первинній діагностиці • ступеню важкості променевої хвороби під час сортування поранених і уражених на станах медичної евакуації (ІД-11). Військовий контроль здійснюється груповим та індивідуальним методами.

Контроль радіоактивного зараження здійснюється для • визначення необхідності проведення дезактивації. Коли ступень зараження більше ніж допустимі норми: • ізз, озброєння, обладнання їдалень – 50 мр/г • автомобіль – 200 мр/г • бронетехніка – 400 мр/г • їжа, хліб – 1, 5 мр/г • вода – 4 мр/г • м’ясо (туша) – 20 мр/г, то необхідно проводити дезактивацію, при наявності часу – повну, при його відсутності – часткову. Після проведення дезактивації для визначення її повноти здійснюється повторний контроль радіоактивного зараження. Хімічний контроль здійснюється силами хімічних лабораторій. Польова хімічна лабораторія (ПХЛ) є на озброєнні в підрозділах РХБЗ, а також входить у комплект автомашини МАФС, яка знаходиться на озброєнні інженерно-саперної роти механізованого полку.

Облік доз радіоактивного опромінювання в роті ведеться: • особисто на кожного військовослужбовця. • Величина отриманої дози записується в картку та журнал обліку доз радіоактивного опромінення. • Картка обліку доз опромінення підписується командиром роти (окремого взводу) і видається на руки кожному військовослужбовцю. • Командир роти щодобово доповідає командиру батальйону про боєздатність кожного взводу, який мав радіоактивне опромінення, а також • про дозу опромінення кожного командира взводу. • Якщо доза опромінення особового складу вище 100 рад, командир роти доповідає негайно.

СТУПІНЬ БОЄЗДАТНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ в залежності від величини залишкової дози опромінення і тривалості опромінення: Контроль радіоактивного зараження в роті організується командиром роти і здійснюється спеціально підготовленим дозиметристом за допомогою вимірювача потужності дози ДП-5 В. Ступінь Боєздатності Умовні Доза опромінення, рад, позначк отримана протягом и Чотирьох одного днів місяця Повністю боєздатні (б) До 50 до 100 Обмежено боєздатні І (об 0, 5 грея 1 грея ст. Іст. ) до 150 до 250 Обмежено боєздатні ІІ (об 1, 5 грея 2, 5 грея ст. ІІст. ) до 250 до 400 Обмежено боєздатні (об 2, 5 грея 4 грея ІІІст. ) більше 250 більше 400 -2, 5 грея -4 грей

Маскування дій підрозділів та об’єктів: із застосуванням (димів, аерозолів) організується та здійснюється з метою зниження ефективності наземної і повітряно-космічної розвідки противника та його засобів ураження. Основними завданнями є: -маскування районів розташування (базування), маршрутів висування та районів бойових дій військ ; - маскування відкритих найбільш важливих ділянок маршрутів і доріг, переправ через водні перешкоди та інших об’єктів від засобів розвідки та наведення (самонаведення) зброї противника; - осліплення спостережних пунктів, ПУ та розрахунків (екіпажів) вогневих засобів противника; - участь у протидії засобам наземної і повітряно-космічної розвідки та системам наведення високоточної зброї противника.

Для димопуску з димових засобів використовуються димові гранати білого (РДГ-б) та чорного диму (РДГ-ч) , запальні димові патрони (ЗДП), димові шашки ДМ-11, УДШ, БДШ, термічна димова апаратура (ТДА) танків і БМП, система пуску димових гранат на бронеоб’єктах. Маскування димом при косому вітрі доцільно робити вмиканням термодимової апаратури, а при фронтальному вітрі в бік противника – системи пуску димових гранат, з врахуванням дальності польоту димових гранат (біля 300 м) (ЗДП – 400 м) можливе створення димового валу для забезпечення (прикриття) кидка вперед з метою атаки противника або здійснення маневру. Термічну димову апаратуру вмикає механік-водій. Пуск димових гранат здійснює навідник танку (БМП) за командою коли необхідно замаскувати вихід екіпажу з машини, імітувати горіння машини, прикрити її маневр на іншу позицію забезпечення РХБ захисту в роті (батальйоні) організується на основі рішення командира роти (батальйону) і вказівок командира батальйону (полку).

29 Основні заходи РХБ захисту що планувались та здійснювались в збройних конфліктах останніх десятиріч Кампанія Іракська Югославська Афганська 1. Виявлення засобів застосування ЗМУ та їх знищення. 2. Виявлення та оцінка РХБ обстановки. 3. Забезпечення безпеки військ, діючих в умовах РХБ зараження. 4. Аерозольна протидія засобам розвідки і наведення засобів ураження. 5. Аерозольне маскування об’єктів ураження. 6. Спеціальна обробка військ. 1. Виявлення та оцінка РХБ обстановки. 2. Забезпечення безпеки військ, діючих в умовах РХБ зараження. 3. Аерозольна протидія ВТЗ. 4. Спеціальна обробка місцевості. 1. Виявлення засобів виробництва елементів ЗМУ та їх знищення. 2. Виявлення та оцінка РХБ обстановки. 3. Забезпечення безпеки військ, діючих в умовах РХБ зараження та в гірській місцевості. 4. Аерозольна протидія засобам розвідки і наведення засобів ураження. 5. Спеціальна обробка військ.

28 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!