1 ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ

1. ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ ДАВНІХ ЛЮДЕЙ 3. РАСИ РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ © 2013

БІБЛІЙНА Створена богом в шостий день творіння за його подобою

ЕВОЛЮЦІЙНА Рушійні сили антропогенезу: спадкова мінливість, боротьба за існування, природний добір, праця, спілкування, суспільний спосіб життя

КОСМІЧНА Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. набула поширення концепція позаземного походження людини , яка отримує нині вже наукові докази. У теорії зовнішнього (інопланетного) втручання існують три різновиди. Згідно з першим, у незапам’ятні часи на Землю висадилися інопланетні гуманоїди, які чомусь утратили зв’язок зі своїм світом і здичавіли, після чого історія земної цивілізації почалася якби з нуля. Друга версія зводиться до того, що високорозвинена цивілізація інопланетян (не обов’язково гуманоїдів) виростила в пробірці чи вивела шляхом селекції популяцію розумних істот, найбільш догідних до земних умов, і люди є прямими потомками цих істот. Третя версія твердить, що гуманоїди дали початок роду людському, схрестившись із земними приматами.

Епоха Види H. habilis H. erectus (млн. років назад) Ареал 2, 2 — 1, 6 Африка 2— 0, 03 Африка, о. Ява, Китай, Кавказ Обсяг головного мозку (см³) Дата відкриття/першої публікації 33 — 55 660 1960/1964 60 850 (ранні підвиди) — 1100 (пізні підвиди) 1891/1892 Зріст Маса тіла (м) (кг) 1, 0 — 1, 5 1, 8 H. rudolfensis 1, 9 Кенія 1972/1986 H. georgicus 1, 8 Грузія H. ergaster 1, 9 — 1, 4 Південна і Східна Африка 1, 9 H. antecessor 1, 2 — 0, 8 Іспанія 1, 75 600 700— 850 90 1999/2002 1975 1000 1997

Види Епоха (млн. років назад) Ареал (м) Маса тіла (кг) Об'єм головного мозку (см³) Дата відкриття/першої публікації 1000 Зріст 1994/2003 H. cepranensis 0, 9 — 0, 8? Італія H. heidelbergensis 0, 6 — 0, 25 Європа, Африка, Китай 1, 8 60 1100— 1400 1908 H. neanderthalensis 0, 35 — 0, 03 Європа, Західна Азія 1, 6 55 — 70 (коренасті) 1200— 1700 (1829)/1864 H. rhodesiensis 0, 3 — 0, 12 Замбія 1300 1921 H. sapiens 0, 2 — до наш. часу Повсюдно 1000— 1850 —/1758 H. sapiens idaltu 0, 16 — 0, 15 Ефіопія 1450 1997/2003 H. floresiensis 0, 10 — 0, 012 Індонезія 400 2003/2004 1, 4 — 1, 9 1 50 — 100 25

Вперше рештки австралопітека були знайдені у 1924 році на півдні Африки в Таунгі (ПАР) і описані у 1925 році Робертом Дартом: скроня маляти, відомого Дартом як «Бебі із Таунга» , дозволила зробити висновок, що австралопітеки були прямоходячими. Ця знахідка віднесена до виду австралопітеків африканських. прямоходячими африканських Видатні відкриття в ущелині Олдувай зробили Луїс і Мері Лікі, які відкрили не Лікі тільки скроні та інші кістки австралопітеків. 30 листопада 1974 року Дональд Джохансон знайшов у пустелі Гадар в Ефіопії, Ефіопії найповніші із всіх коли-небудь знайдених, рештки австралопітека, що були названі учасниками експедиції – Люсі: фрагменти скроні, нижня щелепа, ребра, Люсі хребці, кістки рук, ніг, тазові. Загалом в Гадарі у 1973 -1977 роках було виявлено більше 240 рештків гомінід, що належали не менш ніж 35 особинам. За цими знахідками був описаний вид австралопітек афарський Із нещодавніх знахідок помітною є так звана Донька Люсі (Ефіопія, 2000 р. ) – р. скелет молодого австралопітека афарського, який скоріш за все належав трьохрічній дівчинці, яка жила 3, 3 млн. років тому. Сучасній науці відомі рештки близько 500 особин австралопітеків з Африки, які виділяють у декілька видів: Австралопітек анамський, Австралопітек афарський, Австралопітек барельгазалі, Австралопітек африканський, Австралопітек гарі, Австралопітек седіба

Парантроп (Paranthropus вид викопних )– людиноподібних гомінід, близьких до австралопітеків. Залишки черепа Paranthropus robustus були знайдені в 1938 році школярем Ґертом Тербланшем в Кромдраай Б (70 км на південний захід від Преторії, ПАР). ПАР Роберт Брум з Трансваальського музею описав його, як новий вид. Приблизна оцінка давності залишків – 1, 95 мільйонів років. Вони були менш розвинені, масивніші за австралопітеків і травоїдні. Розрізняють три види: Парантроп робустус (Paranthropus robustus), Парантроп бойсеі (Paranthropus boisei, стара назва Зижантроп), Парантроп ефіопський Зижантроп (Paranthropus aethiopicus)

Людина вміла (лат. Homo habilis )– високорозвинений австралопітек або перший представник роду Homoщо , з'явився в Східній Африці близько 2, 4 млн. років тому. Знайдений археологами Мері та Джонатаном Лікі 1960 року та описаний 1964 року за сенсаційною знахідкою з печери Олдувай у Танзанії. Виділення Homo habilis у самостійний вид роду Homo викликало немало заперечень, оскільки багато рис в її будові були архаїчними та зближували з австралопітеками. Полеміка залишилась незакінченою і досі.

Людина рудольфська (лат. Homo rudolfensis ) ( – ранній вид роду Homo. Вважається перехідною ланкою від Людини умілої (Homo habilis Людини прямоходячої ) до (Homo erectus існування – 2, 3− 1, 5 млн ). Час років тому. Основні знахідки в трьох районах Східної Африки: Омо, КообіАфрики Фора і Ураха. 8 серпня 2012 року команда на чолі з Мів Лікі оголосила про відкриття черепа та двох щелеп, що належать Homo rudolfensis. Характерними відмінностями Homo rudolfensis від Homo habilis є більша масивність і більші розміри зубів. Обличчя помітно сплощене, а скулова частина розгорнута вперед. Форма лицьового скелету дає можливість зближувати Homo rudolfensis з стародавнішим Kenyanthropus platyops.

Людина працююча – (лат. Homo ergaster )– вид роду Homo, що разом із Людиною прямоходячою (лат. Homo ecectus ), прийшов на зміну Людині умілій (лат. Homo habilis ). Час існування – 1, 8 -1, 4 млн. років тому Основні знахідки – в Кенії, Танзанії, Грузії Судячи по істотній зміні будови тіла (вищий зріст, довші ноги), Людина працююча зайняла нову екологічну нішу – відкриті вторинні савани, що спричинило швидке розселення Людини працюючої за межі африканського континенту. Знахідки в Даманісі (Грузія), що відносяться до 1, 8 млн. років тому, – є тому першим свідченням виходу первісної людини за межі Африки. Іноді знахідки в Грузії відносять до окремого виду – Людини грузинської (лат. Homo georgicus ).

Людина прямоходяча – (лат. Homo erectus )– вид роду Homo, який розглядають як безпосередньо передуючий сучасній людині. Вважається, що еректуси з'явилися у Східній Африці в епоху середнього плейстоцену, і вже 1, 8 млн. років тому, через Близький Схід, вони широко заселили Євразію аж до Китаю (Юаньмоуська людина). людина Дослідження ДНК X-хромосоми у 2008 році призвело до висновку, що азіатський вид Homo erectus цілком міг схрещуватися з Homo sapiens бути предком сучасних людей по і змішаних лініях. Розрізняють декілька підвидів: синантроп, гейдельберзька людина, алантроп флореська людина (“хоббіт”), а деякі антропологи, і людину грузинську.

“Хоббіт” (Homo floresiensis ) Homo heidelbergensis Синантроп (Homo erectus pekinensis ) Атлантроп (Homo erectus mauritanicus) (череп і реконструкція)

Неандерталець – (лат. Homo neanderthalensis ) – викопна форма людини верхнього плейстоцену, що населяли Європу й західну Азію у 230, 000 -24, 000 роках до н. е. Вперше знайдені у Неандерталі (Німеччина) – фрагменти скелету істоти, кремезної статури та з масивними надбрівними валиками. В період зникнення неандертальців знайдено дуже багато померлих дітей, що вказує на раптовий ріст дитячої смертності, або на зміну середовища, що мала катастрофічні наслідки – зникнення цілої нації дорослих і дітей. За однією з гіпотез – не витримали конкуренції з боку людини розумної. Більшість вчених вважають, що сучасна людина не має неандертальської домішки в ДНК, оскільки ДНК неандертальців має більше спільного із ДНК шимпанзе, ніж з ДНК сучасної людини.

Основні стоянки неандертальця

Кроманьйонець – узагальнена назва людей, що жили у пізньому палеоліті, мали сучасний вигляд і вважаються предками європейців. Кроманьйонці є першими відомими представниками Homo sapiens у Європі. Перший кістяк кроманьйонця було знайдено в 1868 р. в р печері Кро-Маньйон (Cro-Magnon департаменті )в Дордонь у Франції. Вважається, що вони прийшли на зміну неандертальцям на Середньому Сході, в Африці, Європі й Азії близько 40 000 років тому і проіснували ~30 000 років. Важко вказати точний час та причину зникнення кроманьйонців. Вони мали сучасні форму кістяка і будову черепа. Відрізнялись від своїх сучасних нащадків тільки дещо більшим об'ємом мозку (приблизно на 4%) і міцнішою будовою тіла.

Міграції кроманьйонця 45 тис. років тому

Негроїдна негрська негрильська бушменська Північно азіатська Північна атланто-балтійська біломоро-балтійська Далекосхідна американські Австралоїдна Арктична Південна ефіопська суданська мулати Євразійські, євро- Альпійська меланезійська негритоська веддоїдна австралоїдна курильська (айнська) Екваторіальноєвропейська Американська балкано-кавказька індо-середземноморська уральська (лапноїдна) південносибірська середньоазійська метиси (американські, східносибірські) Азійськоекваторіальні

Негри Західної, Центральної і Південної Африки Негрили пігмеї Центральної Африки Бушмени Південно-Західної Африки

Аборигени Австралії Ведди Меланезійці Айни

Китайці Чукчі Індіанці (Пн. Америка) Індіанці (Пд. Америка) Ескімоси

Ефіопи Мулати Метиси Самбо Полінезійці

• • Царство тварин – Animalia Підцарство багатоклітинні – Metazoa Тип хордові – Chordata Підтип хребетні – Vertebrata Клас ссавці – Mammalia Ряд примати – Primates Родина гомінід (вузьконосих мавп) – Hominidae • Рід людина – Homo • Вид людина розумна – Homo sapiens