1 Наведіть сучасні підходи до визначення туризму та

1. Наведіть сучасні підходи до визначення туризму та розкрийте суть соціальної, гуманітарної та економічної функції туризму. 1) Соціальна ф-ція: • можна вважати екологічно безпечною сферою діяльності • збагачує соц. -економ інфраструктуру Основні аспекти соціальної ф-ції: приплив грошових коштів до туристичного регіону збільшення прибутку туристичних організацій підвищення оплати праці службовцям зростання зайнятості місцевого населення 2) Економічні ф-ції: • є джерелом доходу для місцевого нанесення тур центрів • стимулює розвиток галузей пов`язаний з випуском предметів народного вжитку • сприяє розвитку пізнання і розважального бізнесу • дає прибуток і сприяє розвитку транспортних підприємств і організацій • стимулює розвиток підприємств зв’язку • обумовлюють зростання попиту на вироби місцевої промисловості • сприяють припливу іноземної валюти 3) Гуманітарна ф-ція: • дозволяє поєднювати відпочинок з пізнанням життя, побуту, звичаїв, історії і культури свого та інших народів • гуманітарне значення що виходить з пізнавальної ф-ції сприяє розвитку мирних , дружніх відносин між народами • важлива роль туризму в вихованні підростаючого покоління.

2. Розкрийте суть туризму як соціально-економічну систему. Сучасна економічна наука розглядає туризм як системний об'єкт вивчення, що дозволяє, з одного боку, виявити його структуру внутрішніх зв'язків, а з іншого - визначити характер взаємодії з зовнішнім середовищем. Згідно з визначенням, розробленим Міжнародною асоціацією наукових експертів у галузі туризму, туризм як соціально-економічна система є сукупність відносин, зв'язків і явищ, які виникають під час переміщення і перебування людей в місцях, відмінних від їх постійного місця проживання і не пов'язаних з їх трудовою діяльністю. В основі системи туризму лежать дві субсистеми: - суб'єкт туризму, тобто турист - об'єкт туризму, туристського регіону, туристських підприємств і туристських організацій. Під суб`єктом туризму розуміється турист, який шукає можливості задоволення своїх потреб шляхом отримання специфічних туристичних послуг. Туристичний регіон - може бути як окремий готель, так і місто, місцевість, район, область, країна чи група країн яку турист обирає як мету своєї подорожі. Щоб називатись такий, повинна відповідати таким вимогам: - містити об`єкти туристичного інтересу (музеї тощо. ), мати особливу флору і фауну - мати умови для надання послуг необхідних для задоволення потреб туристів - забезпечити ефективне функціонування інформаційних систем. Туристичний регіон – це територія, яка має в розпорядженні об`єкти туристичного інтересу і пропонує певний набір послуг необхідних для задоволення потреб туристів.

3. Дайте характеристику класифікації туризму за спрямованістю туристичних потоків. Згідно з визначеннями ВТО, стосовно окремої країни розрізняють такі типи: 1. Внутрішній – тимчасовий виїзд чи подорож усередині своєї країни громадян та осіб, що постійно проживають в межах своєї країни, без заняття оплачуваною діяльністю в місці свого перебування на території країни з місця свого постійного проживання, для різної мети. 2. В`їзний(іноземний) – подорожі в межах країни осіб, які постійно не проживають в межах цієї країни. , без заняття оплачуваною діяльністю. Слугує фактором ввозу грошей в певну країну. Туристичний експорт – це вивіз із країни туристичних вражень, які супроводжуються одночасним ввозом туристичних грошей в певну країну. 3. Виїзний ( за кордон, зарубіжний) – це поїздка осіб-резидентів країни, які здійснюють перебування в місцях, що знаходяться за межами їх країни і за межами їх звичного середовища. Виїзд є пасивний туризмом. Вивіз грошей. Туристичний імпорт – це ввіз в країну вражень, які супроводжуються одночасним вивозом туристичний грошей з певної країни. Міжнародний – туризм в іншу країну з тур цілями без заняття оплачуваною діяльністю. Туризм в межах країни – це сукупність внутрішнього та іноземного туризму. В цьому виді туризму використовують наявні туристичні ресурси та матеріально-технічну базу країни і особливості, звичаї та традиції народів. Національний туризм – це сукупність внутрішнього і зарубіжного, а також стан та розвиток туризму в межах держ кордонів, і визначається як частина туризму в національній економіці в сфері надання невиробничих послуг.  

4. Дайте характеристику класифікації туризму за охопленням території. Місцевий (рідною місцевістю) – організація туристичних подорожей у межах рідного краю. Користувачі місцевого туризму мають змогу ознайомитися з місцевою народною культурою. Далекий – організація туристичних подорожей за межами постійного місця проживання на далекі відстані, тривалої подорожі. Транзитний – це зупинки туристів по шляху проходження до туристичного місця призначення. Прикордонний (сусідський) – короткострокова міжнародна туристична подорож в прикордонні райони сусідньої країни. Внутрішньоконтинентальний – відвідування туристами однієї чи кількох країн під час подорожі в межах свого континенту. Міжконтинентальний – різними континентами Навколосвітній – форма багатоетапного туризму, де туристами відвідується декілька країн під час однієї навколосвітньої подорожі. Регіональний – туристична діяльність, характерна для геотуристичних територій з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем тур освоєності. В спеціалізованій літературі виділяються такі регіони з найбільшою тур активність, як Альпи, Карпати, Тибет, Кавказ, Балкани, Адріатика. Внутрішньорегіональний – тур діяльність, характерна для конкретного регіону чи сукупності регіонів конкретної країни з однотипними умовами розвитку туризму та подібним рівнем тур освоєності.  

5. Дайте характеристику класифікації туризму за терміном поїздки. Короткостроковий – це такий вид туризму, коли тривалість подорожі не перевищує 3 -х діб. Короткостроковий обирають здебільшого особи до 55 років, і особливо ті, хто хоче зекономити час і в той же час повноцінно або принаймні цікаво відпочити. Виїзди компанією друзів чи колег, всією сім`єю чи романтична втеча з коханою людиною. Мета такого туризму різна: • Пляж взимку • Відвідання спа-комплексів • Відвести дитину в парк розваг • Пройтися «бутіками» чи «блошиними ринками» • Стати свідком яскравої події, фестивалю або просто влаштувати прогулянку містом. Вікенд-туризм ( вихідного дня) – це такий вид туризму, коли тривалість подорожі не перевищує 3 -х діб і припадає на офіційні державні свята чи календарні вихідні дні. Тривалий – це такий вид туризму, коли термін подорожі становить більше 3 -х діб. Найпопулярнішими напрямками у літніх людей і мандрівників середнього віку є Австралія, Нова Зеландія, Азія і Африка. Нічний – це такий вид туризму, коли суб`єкт туризму – турист, обирає терміном своєї поїздки ніч та вечір, як частину доби. Дозволяє оцінити іншу унікальну атмосферу, місто скидає з себе денну метушню і перетворюється на освітлені міріадами вогнів будинки, вулиці, храми. Нічний туризм – це можливість за короткий час дізнатися максимум незабутньої інформації та побувати в найцікавіших місцях під час нічних екскурсій – бари, казино, нічні видовища, фаєр-шоу, танці живота.

6. Дайте характеристику класифікації туризму за сезонністю та інтенсивністю тур потоку. Постійний (цілорічний) – це рівномірне відвідування туристичних районів і населених пунктів продовж року. Сезонний – це відвідування туристичної місцевості у певний час року. Сезонний поділяють на два підвиди – одно сезонний і двосезонний. Одно сезонний – у тих районах, які відвідуються у певний час року, переважно влітку чи взимку. Двосезонний – туристичні потоки і влітку і взимку. Прийнято розрізняти 4 сезони тур активності: 1. Сезон пік – період, найбільш сприятливий для організації рекреаційної діяльності людей, що характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації. 2. Сезон високий – найбільше ділової активності на туристичному ринку, час дії найбільш високих тарифів на туристичні продукти і послуги. 3. Сезон низький – зниження ділової активності на туристичному ринку, для якого характерні найнижчі ціни на туристичний продукт і послуги. 4. Сезон «мертвий» - максимально несприятливий для організації рекреаційної діяльності. Сезонність визначається місцевими природно-кліматичними умовами та ресурсами загалом. Міжсезонний – це відвідування тур місцевості у певний час протягом року, що припадає на період між сезонами туристичної активності. Туристи старше 55 років із Зх. Європи. Літній(зелений) – це відвідування тур місцевості у літню пору року і відповідно характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації, до того ж, це час дії найбільш високих тарифів на тур послуги. Найпопулярнішими країнами для літнього відпочинку ВТО визнано: 1. Греція 2. Кіпр 3. Хорватія 4. Туреччина 5. Туніс Зимовий туризм(білий) – це відвідування туристичної місцевості у зимову пору року. Залежить від кліматичних умов. Найпопулярнішими країнами для зимового відпочинку ВТО визнано: 1. Австрія 2. Франція 3. Італія 4. Швейцарія 5. Польща

7. Дайте характеристику класифікації туризму за принципом оплати та організацією продаж. VIP-туризм(елітний) – це індивідуальний підхід до організації подорожі туристів, а також підвищений комфорт, абсолютна незалежність і обслуговування за найвищим розрядом. У VIP-туризмі можна виділити такі напрямки: -Організація поїздки з нагоди масових подій-Індивідуальний трансфер з персональним гідом -VIP-сервіс згідно з концепцією обраного готелю-Оренда різних транспортних засобів Комерційний туризм – це різновид туризму, який зорієнтований на одержання тур п-ством прибутку, що є основним джерелом для розвитку виробництва послуг. Соціальний – це подорожі, що субсидуються із джерел позабюджетного фінансування та за рахунок коштів, що виділяють з держ бюджету на соц. потреби. Метою соціального туризму є не отримання прибутку, а підтримка людей з низьким рівнем доходу для реалізації їх права на відпочинок. Концепція соц. туризму побудована за 3 -ма принципами: -Забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення до сфери туризму. Субсидування туризму для малозабезпечених -Активна участь центральних урядових, муніципальних, суспільних і комерційних структур в його розвитку Інсентив-туризм(заохочувальний туризм) – це тур поїздки, організовуються фірмами й іншими суб`єктами господарювання для своїх співробітників чи партнерів як винагорода за високі показників роботі. Напрямки розвитку: Колективні поїздки на відпочинок, які поєднуються з діловими заходами. Виїзди колективів фірм для формування команди. Заохочувальні тур поїздки. Найвідоміші інсентив-тури проходять у: -Франції-Шотландії-Туреччині-Нідерланди-Італія. Рекламні тури – різновид туризму що призначається тільки для працівників тур організацій і не призначений для передачі/продажу третім особам. Базові ознаки: -Рекламний тур планується за кілька місяців до старту-Програма туру передбачає постійні переїзди і виключає тривалі зупинки в готелі-Керівником групи є людина яка добре знайома з країною. Учасниками туру є лише представники тур агентства

. Дайте характеристику класифікації туризму за ступенем організованості Організований туризм - це подорожі індивідуалів чи групи туристів, організовані турпідприємством. Організований туризм за формами поділяється на плановий й позаплановий Плановий туризм - це форма організованого туризму за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням туристам певного комплексу послуг. При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по заздалегідь обумовлених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм надається ночівля, харчування і екскурсовод. Позаплановий туризм (гарячі путівки) - це форма організованого туризму за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням туристам певного комплексу послуг , але послуги надаються в позапланований споживачем-туристом час. Позаплановий туризм найпопулярніший на початку або в кінці туристичного сезону. Загальна тривалість позапланового туризму, як правило, становить 7, 10, 11, 14, іноді 15 днів. Однією з особливостей позапланового туризму є те, що він, як правило, має на увазі відпочинок у 4 -5 -зіркових готелях. Неорганізований туризм - різновид туризму, при якому туристи самі обирають район подорожі, спосіб пересування, тип ночівлі, якість та кількість харчування. Неорганізований туризм за формами ділиться на самодіяльний та незалежний. Самодіяльний туризм (клубно-секційний туризм) - це форма неорганізованого туризму, де туристичні послуги забезпечуються на основі самодіяльності туристів. Незалежний (аматорський, дикий) туризм - форма неорганізованого туризму, при якому туристи самі обирають район подорожі, і переважно не мають чітко розробленого плану та програми походу, покладаються на свої власні сили й сприятливі умови. Здебільшого такі групи складаються з друзів і знайомих, сімей, окремих груп туристів, що подорожують без якихось спортивних цілей. Головною метою неорганізованих подорожей е активний відпочинок під час літніх відпусток або канікул. Сталий туризм - базується на критерії сталості, що означає: що він має бути екологічно нешкідливим в довготривалій перспективі, економічно доцільним та соціально рівним для місцевих громад

9. Дайте характеристику класифікації туризму за соціо-демографічними ознаками. Дитячий туризм - вид туризму, що спрямований на задоволення дозвілля дітей. Основ. країни: Чехія, Угорщина, Словенія, Італія, Туреч. Великобрит. Шкільний туризм (педагогічний туризм) - це туристсько-краєзнавча робота в школі, спрямована на задоволення рекреаційних потреб школярів. Розрізняють два підвиди: мінімальний за обсягом та обов'язковий для всіх класів у школі. Чехія, Угорщина, Німеч. , Молодіжний туризм (студентський туризм) - це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб молоді до 35 років. країнах як, Чехія, Франція, США. Туризм для середнього віку - це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб вікової категорії від 35 до 55 років. Туристів третього віку поділяють на економічно активних (35 -44 років), які відпочивають з сім'єю і друзями та економічно пасивних (45 -55 років), але не обтяжених дітьми, таких споживачів називають в країнах як Іспанія, Туреччина, Єгипет, Туніс, Таїланд, Індія, Домініканська республіка. Туризм для людей похилого віку - це різновид туризму, що має на меті задоволення рекреаційних потреб вікової категорії старше 55 років. Туристів третього віку поділяють три основні підгрупи: від 55 до 64 років; від 65 до 74 років; від 75 років і старших. Ідеальними місцями для туристів похилого віку стали Австралія, Австрія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Малайзія, Панама, Таїланд і Франція. Сімейний туризм - форма організації поїздок людей, пов'язаних родинними стосунками. Туризм змішаний - це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб туристів без вікових, демографічних чи тендерних розбіжностей. Поділяється на: -Туризм для жінок. Провідну позицію в суто жіночому туризмі сьогодні займає Саудівська Аравія, Єгипет, Таїланд та Іран -Туризм для чоловіків -. Визнані найкращі місця для відпочинку чоловіків: Нідерланди, Аргентина, Таїланд, Куба, США, Італія, Японія. -Туризм для нетрадиційних сексуальних меншин. Іспанія (Ібіца, Барселона), США (Нью-Йорк, Сан-Франциско, Чикаго), Нідерланди (Амстердам), Австралія, Канада (Ванкувер), Ізраїль (Тель-Авів), Україна (Симеїз), Непал. -Туризм для самотніх людей поділяють на різновиди: туристи що ніколи не перебували у шлюбі, овдовілі туристи, розлучені туристи. -Туризм для осіб з фізичними і розумовими вадами. 1 категорія - туристи з обмеженими можливостями пересування); 2 категорія-туристи з обмеженими можливостями сприйняття навколишнього світу (погано бачать, ) Корпоративний туризм - різновид туризму, що слугує для задоволення рекреаційних потреб співробітників різних компаній, яким часто доводиться їздити в справах компанії.

10. Дайте характеристику класифікації туризму за формою організації подорожі та обслуговування. Стаціонарний туризм - різновид туризму, пов'язаний з постійним місцем розміщення туриста на увесь період, що спрямований на задоволення рекреаційних потреб Рухомий туризм (кочовий туризм) - це туризм, пов'язаний з подорожуванням Рухомий туризм передбачає постійне переміщення, зміну місця перебування Таймшер туризм - це різновид туризму, що передбачає придбання готельного номера, вілли, котеджу у власність на певний час. Клубний туризм - це відпочинок людей, яких поєднують спільні заняття, інтереси й захоплення. Місцем організації такого відпочинку, здебільшого є туристичні містечка або круїзні судна, на яких вони відправляються, наприклад, на острови, вивчати життя пташок чи риб і слухати лекції спеціалістів, організовують зустрічі філателістів, любителів джазової музики тощо. Хобі-туризм - різновид клубного туризму з метою зайнятися улюбленою справою в середовищі однодумців під час подорожі Різновидом клубного туризму є party-туризм - це виїзд у чужу країну з метою розважитися та долучитися до клубного життя місцевої молоді. Святинею party-туризму є Ібіца - іспанський острів Болеарского архіпелагу! Сьогодні найпопулярнішими місцями party-туризму є Великобританія , США, Іспанія. Туризм самообслуговування - це різновид туризму, що будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі обирають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, ночівлю і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій. Туризм готельного типу - це різновид туризму, де турист обирає як засіб розміщення готель. Туризм не готельного типу - це різновид туризму, де турист обирає як засіб розміщення не готельні приміщення. До таких закладів, що надають умови проживання і є не готельного типу, належать: палатка, бунгало, автофургон, ротель, квартира, кімната, дача, яхта.  

11. Дайте характеристику класифікації туризму за засобами пересування. Пішохідний туризм - один з найпоширеніших видів спортивного туризму, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця прибуття за вказаний проміжок часу. Повітряний туризм - один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту в повітрі. Серед послуг, які пропонуються в авіатуризмі - це повітряні екскурсії, проведення полювання з повітря. Водний туризм - один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту водною поверхнею. Найпопулярнішими місцями водного туризму у світі є Канада, Швеція, Туреччина, Єгипет, Австралія, Китай, Індонезія, Росія, Бразилія, Словаччина, Норвегія. Підводний туризм - це різновид туризму, в основі якого підводне плавання зі спеціальним спорядженням. В'ючний туризм (кінний туризм, екіпажний туризм) - це різновид туризму на в'ючних засобах пересування, серед яких коні, віслюки, верблюди, собаки, слони, яки, олені, буйволи, страуси, черепахи, лами. Лижний туризм (гірськолижний туризм) - різновид туризму на лижних засобах пересування. Лижний туризм різноманітний: це і одноденні прогулянки по готових лижнях, і недільні переходи по засніжених цілинних лісах, це і багатоденні автономні походи, складні експедиції в горах або в Антарктиді чи Арктиці, скі-тури (позатрасове катання) на гірських схилах без підйомників і гірськолижних курортів, сноубординг, сендбординг, гелі-скіїнг. Велосипедний туризм (велотуризм) - один з різновидів туризму, в якому велосипед (моноцикл, біцикл, трицикл, квадроцикл, веломобілі) служить головним або єдиним засобом пересування. Автомототуризм (автомобільний туризм, мототуризм, туризм на власному автомобілі, караванінгтуризм, автобусний туризм, автосафарі-туризм) - подорожі туристів до країн або місцевостей, що відмінні від їхнього постійного місця проживання, в яких основним засобом пересування виступає приватний, транспорт від фірми або орендований автомототранспорт. Космічний туризм - це оплачувані з приватних коштів польоти в космос або на навколоземну орбіту в туристичних цілях.

12. Дайте характеристику класифікації туризму за терміном поїздки Короткостроковий туризм - це такий вид туризму, коли тривалість подорожі не перевищує 3 -х діб. Мета такого туризму різна: відвідання спа- та велнес-комплексів, відвезти дитину в парк розваг, стати свідком яскравої події, фестивалю або просто влаштувати прогулянку містом, насолоджуючись новими видами і повною бездіяльністю. Вікенд-туризм (туризм вихідного дня) - це такий вид туризму, коли тривалість подорожі не перевищує 3 -х діб і припадає на офіційні державні свята чи календарні вихідні (субота, неділя). Тривалий туризм - це такий вид туризму, коли термін подорожі становить більше 3 -х діб. До прикладу, чимало туристів відвідує найтриваліший у світі карнавал, що проходить в Аргентині. Протягом двох місяців сотні тисяч гостей з усього світу приїжджають сюди, щоб побачити приголомшливе шоу, запальні танці. Нічний туризм - це такий вид туризму, коли суб'єкт туризму - турист, обирає терміном своєї поїздки ніч та вечір як частину доби. Нічний туризм дозволяє оцінити іншу унікальну атмосферу, адже міста скидають з себе денну метушню і перетворюються, на освітлені міріадами вогнів будинки, вулиці, храми.

13. Дайте характеристику класифікації туризму за гендерною ознакою та опишіть особливості сімейного туризму. Сімейний туризм— форма організації поїздок людей, пов’язаних родинними стосунками. Сімейний туризм поділяється на підвиди: туризм сімейний без дітей, туризм сімейний з дітьми, багатосімейний туризм. Під час сімейного відпочинку всією сім’єю її члени мають можливість зробити для сімейного благополуччя все те, на що у звичайні будні не вистачає часу. Сімейний туризм має свої особливості — перш за все в тому, що оздоровчі, виховні, моральні завдання органічно поєднуються із залученням дітей до систематичних занять туризмом, фізкультурою, спортом. Сімейний туризм має: відкривати нові світи, сприяти здивуванню світом, формувати бажання самостійно жити і творити у світі; враховувати вікові особливості, інтереси дітей і дорослих; позитивно трактувати роль родини у вихованні дітей, створювати взаємозв’язок і взаємовплив дітей і дорослих. Великим попитом у сімейних туристів користуються автотури, кінний і човновий туризм, водні й автотранспортні подорожі, чартерні й круїзні перевезення, комбіновані подорожі. Ринок сімейного туризму найбільш представлений у таких країнах як Греція, Угорщина, Хорватія, Туреччина, Єгипет, Чорногорія, Болгарія

14. Опишіть фактори, що впливають на розвиток туризму. Демографічні фактори. У XX ст. Чисельність населення планети збільшилася в 5 разів; як наслідок - збільшення частки іноземних мандрівників. До демографічних факторів, крім загального зростання народонаселення, варто віднести й урбанізацію, тобто збільшення частки міського населення за рахунок скорочення чисельності сільських жителів. Звідси висновок: оскільки міське населення активніше подорожує, то цей процес веде до зростання темпів розвитку міжнародного туризму. Важливим демографічним фактором є зміна вікової структури населення. Збільшення в багатьох країнах середньої тривалості життя приводить до того, що все більше людей мають вільний час і засоби, що дозволяють їм робити закордонні подорожі. Соціальні фактори. До них відноситься зростання добробуту населення розвинутих країн, що активно беруть участь в туристичному обміні, збільшення тривалості оплачуваних відпусток і скорочення тривалості робочого тижня. Слід також зазначити, що індустріалізація сучасного суспільства створює великі стресові навантаження на населення і відповідно зумовлює потребу у відпочинку, рекреації, відновлювальній активності, в тому числі за допомогою туризму. Тому промислові міста є місцями підвищеного попиту на туризм із метою відпочинку. Саме тут формуються різні сегменти з попитом на спортивний, пішохідний, веслярський, пригодницький, сільський туризм та інші нетрадиційні види подорожей. Економічні фактори. Вони полягають у зміні структури споживання товарів і послуг у бік збільшення в споживчому кошику населення частки різних послуг, у тому числі й туристичних. Культурні фактори. Це насамперед зростання культурного рівня населення багатьох країн і в зв'язку з цим прагнення людей до ознайомлення із закордонними культурними цінностями. Науково-технічний прогрес. Він зумовлює швидкий розвиток матеріально-технічної бази міжнародного туризму, іншими словами - туріндустрії, що створює необхідні умови для масового туризму. Йдеться про готельні ланцюги й інші колективні засоби розміщення, транспортні засоби для масових пасажирських перевезень. Особливо варто виділити впровадження в туріндустрію комп'ютерної техніки, без чого зараз неможлива організація масового туризму.

15. Розкрийте особливості сезонності у туризмі. Сезо нний тури зм — це відвідування туристської місцевості у певний час року. Сезонний туризм поділяють на два підвиди — односезонний і двосезонний. Односезонний туризм поширений у тих районах, які відвідують у певний час року, переважно влітку або взимку. Двосезонний туризм характеризується турис¬тичними потоками і влітку, і взимку. Прийнято розрізняти чотири сезони туристичної активності: 1. Сезон пік — період, найсприятливіший для організації рекреаційної діяльності людей, що характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації. 2. Сезон високий — період найбільшої ділової активності на туристичному ринку, час дії найбільш високих тарифів на туристський продукт і послуги. 3. Сезон низький — сезон зниження ділової активності на туристичному ринку, для якого характерні найнижчі ціни на туристський продукт і послуги. 4. Сезон «мертвий» — період, максимально несприятливий для організації рекреаційної діяльності (наприклад, дискомфортні погодні умови). Головним чином сезонність у туризмі визначається місцевими природно-кліматичними умовами та ресурсами загалом, порою року (шкільні та студентські канікули, масові відпустки) та іншими факторами. Сезонні коливання і кліматичні умови країни також впливають на туристський попит. Вони мають такі особливості: -у Північній півкулі попит на туристсько-рекреаційні послуги інтенсивніший в третьому кварталі року, а також під час різдвяних і великодніх канікул; -сезонність попиту різна і залежить від виду туризму і території його освоєння. Так, лікувальнопізнавальний туризм схильний до сезонності меншою мірою, а курортний і гірськолижний — більшою мірою; - кожна дистинація може зовсім по-різному заповнюватися туристами протягом року. У зв'язку з цим попит на туристські послуги в окремому районі, країні, в масштабах всієї планети різний.  

16. Охарактеризуйте поняття туристичної інфраструктури та туристичної індустрії. інфраструктура відіграє важливу роль в господарстві і забезпеченні певних умов життєдіяльності населення будь-якого регіону. Ознаки інфраструктури: -елементи інфраструктури не виробляють матеріальних цінностей, а менше створюють необхідні умови для виробництва - ефективність структурно-функціонування об’єктів і споруд інфр-ри , тісноповязані з безперервним розвитком та вдосконалення матеріального виробництва - інфр-ра сприяє повному ірраціональному господарському використанню території з відповідальними економічними, природними, рекреаційними ресурсами, географічним положенням, що можна розглянути к суттєвий ресурс соц. -економ розвитку. Інфр-ра сприяє розвитку туризму, тобто забезпечує взаємодію українських маршрутів із зарубіжними. Україна має надзвичайно сприятливі передумови для розвитку і формування територіальнорекреаційного комплексу. Основним завданням є – доведення її якісних і кількісних характеристик до рівня світових стандартів. Туристична інфраструктура – сукупність матеріально речових об’єктів, діяльність яких спрямована на задоволення туристичних потреб. Туристична інфраструктура характеризується основними фондами та витратами праці, які використовуються задля виконання основних туристичних функцій. До тур. інфраструктури відносять: -підприємства розміщення - харчування, транспорт - екскурсійного обслуговування - інформаційні та рекламні служби. За функціональним призначенням туристична інфраструктура поділяється на: -виробничу(транспорт, зв'язок, водопостачання, будівельна індустрія) - соціальну (торгівля, громадське харчування, культурні медичні та дитячі установи) - об’єкти інфраструктури які пов’язані з охороною навколишнього середовища та відтворенням рекреаційних ресурсів. Індустрія туризму – це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні тур продукту, що здатний задовольняти потреби населення у подорожах, проведенні дозвілля, відпочинку та оздоровлення шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг тур призначення.

17. Обґрунтуйте туристичний кластер як організаційну основу розвитку туризму. Кластер(гроно, букет, група скупчення)- характерною ознакою є об’єднання окремих елементів у єдине ціле для виконання певної функції або реалізації певної мети. Створення кластерів – є способом відновлення довіри між урядом та бізнесом. Мета створення-це підвищення конкурентно-спроможної продукції чи послуг членів кластеру на ринках різних рівнів. Вона сприяє налагодженню взаєморозуміння між державними управлінськими структурами і бізнесовам колами при вирішенні соц. -економічних проблем певного регіону. Кластери можуь об’єднувати підприємства та установи як окремих регіонів так і країн для підвищення ефективності їх діяльності , зростання продуктивності праці , та якості послуг, стимулювання конкуренції та інновацій, залучення інвестицій, сприяння формуванню нових підприємств, враховуючи їх вигідне географічне розташування. Функції кластерів: - надання інформ. послуг - надання консультативних та навчальних послуг - маркетингові дослідження -створення спільної туристичної марки -налагодення горизонтальних та вертикальних туристичних зв’язків Риси кластерів: - взаємозв’язки між підприємствами які роблять учасників міцнішими, порівняно з тими підприємствами які працюють поодинці -співпраця яка є стимулом для пошуку нових методів роботи -орієнтація на потреби ринку які є головним фактом визначення загальної стратегії підприємств. Обов’язкові компоненти: Туристичний блок Виробничий блок ( виробники продукції) Науково-освітній блок (освітні заклади) Управлінський блок (керівники організацій що утворюють кластер)

18. Розкрийте структурно-функціональну модель туристичного кластера. Структурно-функціональна модель туристичного кластера передбачає наявність кількох обов’язкових компонентів : -Туристичного блоку(тур. Фірми , підприємства) -обєкти природно-заповідного фонду - виробничого блоку (виробники продукції) - науково-освітнього блоку(світні заклади та наукові установи) - управлінського блоку(керівники організацій, які утворили класти, представ. Фінансових - інститутів та органів державного управління , які координують дії учасників) 19. Дайте характеристику Всесвітній туристичній організації. Дата ВТО 2 січня 1975 р. ВТО утворилася в результаті реорганізації створеного в 1925 р Міжнародного Союзу Офіційних Туристських Організацій. Статут ВТО було прийнято 27 вересня 1975 р. і починаючи з 1980 р цей день вважають як день туризму. Основна мета UNWTO - сприяння розвитку туризму шляхом вкладу в економічний розвиток , поліпшення міжнародного взаєморозуміння, укріплення миру, процвітання , загальної поваги й дотримання прав людини й основних свобод для всіх людей незалежно від раси, мови, релігії. Основні завдання UNWTO : -надання допомоги міжнародному туризму з метою розвитку економіки країн-учасників UNWTO і зміцнення дружніх і культурних зв’язків - боротьба проти будь-яких перешкод вільному міжнародного пересуванню людей. - збір і подальше розповсюдження технічної інформації з всіх видів туризму - співпраця з ООН і іншими організаціями зацікавленими в розвиту туризму. Напрями діяльності: -співробітництво з метою розвитку туризму - розвиток людських ресурсів - якість розвитку туризму -комунікація та документація - спрощення туринських обмінів і формальностей

20. Опишіть керівні органи, робочу програму й оперативну діяльність UNWTO. Члени UNWTO поділяються на 3 категорії: 1)дійсні члени (суверенні держави) 2)асоційовані члени 3)приєднані члени(утв. 3 групи : ділову раду UNWTO , раду UNWTO з освіти та оперативну групу UNWTO з управління туриськими центрами) До складу UNWTO входить понад 150 кран , 7 територій, і приблизно 350 приєднаних членів. Керівним органом є Генеральна Асамблея, Виконавчий комітет. Робоча програма формується і затверджується на 2 роки. Основні міжнародно-правові заходи організації – проведення Всесвітньої конференції з туризму, всесвітньої наради з туризму, Міжнародної конференції з туризму. Гаазька декларація Міжпарламентської конференції з туризму 89 р. є інструментом міжнародного співробітництва і партнерства, об’єднання народів і чинником що сприяє розвиткові індивідуального й колективного туризму. Її головні положення зводяться до того, що: • Туризм – форма проведення вільного часу • Туризм – ефективний засіб сприяння соціально-економічному зростанню країни • Туризм має гуманний характер • Кожна людина має право на вільні подорожі • Спрощення формальностей подорожування – основа розвитку туризму Розвиток міжнародного туризму стає більш актуальним. Виникають труднощі з виконанням тур формальностей. Постає питання про регулювання туризму по країнах. Основну частину цієї роботи здійснює UNWTO. У ХХІ ст. . UNWTO прогнозує справжній бум подорожей, але час , який люди виділяють на подорож скоротиться, особливо на основних ринках – постачальників туристів.