1 Лекція № 2 Тема: «ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ»
2 П И Т А Н Н Я: 1. Вибір місця для пасіки. 2. Аналіз медового балансу місцевості. 3. Устрій пасічної садиби. 4. Вибір породи та придбання бджіл. Література 1. Аветисян Г. А. , Черевко Ю. А. Пчеловодство. М. : Академия, 2001. 2. Кривцов Н. И. , Лебедев В. И. , Туников Г. М. Пчеловодство. М. : Колос, 2000.
3 1. ВИБІР МІСЦЯ ДЛЯ ПАСІКИ Напрямки пасічного господарства: – медо-воскове – виробництво меду і воску; – розведення – вивід і продаж високопродуктивних бджолиних сімей і маток; – запилення; запилення – змішане – виробництво товарного меду і воску, продаж бджолиних сімей, запилення. Пасіка це виробнича одиниця бджолоферми або бджільницького господарства, на території якої розміщені вулики з сім'ями бджіл, пасічні споруди.
4 Бджолоферма складається з: 1. Центральної пасіки - загальний зимівник для бджіл; - сховище для стільників; - майстерня; - виробниче приміщення (відкачування меду, переробка воскової сировини); - складське приміщення; - житло бджоляра. 2. Декількох тимчасових точків, розташованих в 3 -5 точків км один від одного.
Вимоги до місця розташування пасіки. 5 • Наявність сильних медоносів і перспектива покращення кормової бази для бджіл (ранні медоноси, цвітіння одних медоносів зміняється цвітінням інших). • Рельєф місцевості (горбиста місцевість, точок розміщують на південному і південно-східному схилах; непридатні - відкриті підвищенні місця, котловини, холодні і круті схили). • Захист від вітрів (впливає на збереженість тепла і розвиток сімей; захистом можуть служити споруди, спеціальні насадження, огорожа). • Насадження (орієнтири, захист від сонячного перегріву).
6 • Ґрунтові води – 2 м від поверхні землі (сире і прохолодне повітря, накопичення вологість у вуликах, негативно позначається на розвитку і здоров'ї бджолосімей). • Джерело води – колодязь або водопровід (у активний період постійна потреба у воді, дальні польоти зношують бджіл). • Наявність під'їзних шляхів – під'їзні дороги третього або четвертого класу (вивіз на медозбір і запилення). • Конкурентне розміщення пасік і їх санітарний стан – 45 км до іншої пасіки (небезпека хвороб бджіл, конкурування при збиранні меду).
7 Не можна розміщувати пасіку : • на перельоті бджіл іншої пасіки до джерела взятку; • поряд з тваринницькими фермами; • поблизу від промислових гігантів; • поблизу пунктів переробки плодів і винограду, виробництва солодощів; • на березі ріки або озера, якщо медоноси знаходяться на іншій стороні водоймища; • у великих промислових садах, де застосовуватимуть хімічні способи боротьби з хворобами і шкідниками.
8 2. АНАЛІЗ МЕДОВОГО БАЛАНСУ МІСЦЕВОСТІ Аналіз медового балансу місцевості показує, яке число показує сімей в даних умовах матиме достатньо високу продуктивність. Оцінка медоносних ресурсів 1) Продуктивний льот бджіл – 1, 5– 2 км. Коло радіусом 1, 5– 2 км має площу 706– 1256 га. 2) Визначення складу і площі окремих с/г медоносних рослин. 3) Підсумок медоносних ресурсів окремо для весни, літа і осені по формулі: де МР – медоносні ресурси, кг S 1, S 2, Sп, – площа, зайнята медоносом, га; N 1, N 2, Nп, – відносна віддача нектару медоносом,
9 4) Визначення наскільки багата територія медоносними ресурсами: перерахунок ресурсів на 1 га (4 -5 кг – средньобагаті, від 6 кг і вище – багаті) де 1256 – площа продуктивного польоту бджіл, га. 5) Використання нектарних ресурсів бджолами 30 -60% де ХНР – нектарні ресурси, які можуть зібрати.
Величина пасіки 10 1) Визначають кількість вуликів, яку можна розмістити на території в залежності від пори року де КВ – кількість вуликів, шт; НР – нектарні ресурси, які збирають бджоли, кг; КМ – кількість меду на одну бджолину сім'ю, кг. КМ складається з кількості меду, зібраного сім'єю «для власних потреб» і «для бджоляра» : весна – потреба бджіл 20 -25 кг, товарний мед – 5 кг; літо – потреба бджіл в червні 30 кг, в липні – 15 -17 кг, товарний мед 15 кг; пізнє літо – потреба бджіл 10 -12 кг, товарний мед – 10 кг. 2) Співвідносять число вуликів з якнайменшим медозбором, або планують покращення кормової бази (переїзд до квітучих медоносів, посадка дерев-медоносів, часткова підгодівля бджіл).
11 3. УСТРІЙ ПАСІЧНОЇ САДИБИ
12 Територію під пасічну садибу відводять з урахуванням того, що на одну бджолину сім'ю потрібне близько 30 -40 м 2 площі земельних угідь. Забудовують центральну садибу за генеральним планом. • Майданчик слід обнести кругом забором або живою огорожею з насаджень висотою не нижче за два метри. • Насадження дерева і чагарники, які даватимуть легку тінь і будуть орієнтирами. • Пасіку засівають травою, або простір перед вуликом засипати піском. • Відведення місце для пасічних споруд: - виробничий корпус, сховище для стільників і зимівник для бджіл розміщують з підвітряного боку; - пасічний точок має прилягати до зимівника; - виробничий корпус розміщують подалі від зимівника, щоб не порушувати спокій бджолиних сімей; - криницю розміщують не ближче ніж за 15 м від приміщень і 12 м від зимівника.
Розміщення вуликів на пасіці 13
14 Розміщення вуликів на пасіці повинне бути зручним і для бджіл, і для бджоляра: – бджоляр повинен мати доступ до кожного вулика, а під час огляду вулика не стояти не шляху льоту бджіл з інших вуликів. – перед кожним вуликом повинен бути вільний простір (не менше 1, 5 – 2 м), на якому бджолам зручно набирати висоту і знижуватися. Напрям льотків: навесні і осінню – на південь влітку – на північ взимку – по напряму пануючого вітру. Повертають вулики за один раз не більше ніж на 45 градусів. Якщо немає можливості обертати вулики навколо своєї осі, то найвигідніше розміщувати льотки на південний схід.
15 Способи розміщення вуликів рядами і групами: - правильними рядами, в шаховому порядку з відстанню між вуликами 3 -4 м і між рядами - 4 -5 м; льотки всіх вуликів направляють в одну сторону; 3 -4 м 1, 5 -2 м 2 -3 м 4 -5 м 2 -3 м 3 -4 м 1, 5 -2 м Розміщення рядами 2 -3 м Розміщення в шамотному порядку
16 - групами, з відстанню між вуликами в 0, 5 -1 м, і між групами 6 -10 м. 1, 5 -2 м 3 -4 м 6 -10 м 1, 5 -2 м Розміщення групами Розміщення по парам
17 Розміщення вуликів на пасиці
18
19
20 Зимівники для бджіл
Зимівники для бджіл. Зимівники – приміщення, де утримуються бджоли протягом всього зимового періоду. Зимівники бувають трьох типів. 1. Підземні – стіни заглиблені в землю на всю висоту, а дах знаходиться на рівні землі. 2. Напівпідземні – стіни наполовину виступають із землі. 3. Надземні – стіни знаходяться вище за землю. До всіх типів зимівників потрібні такі умови. 1. Зимівник повинен тримати всередині температуру від 4 до 6 градусів при будь-якому коливанні зовнішньої температури. 2. Зимівник повинен бути сухим з відносною вологістю не вище 75%. 3. Зимівник повинен мати добру вентиляцію. 4. Приміщення повинне бути темним і звукоізолюючим. 5. Зимівник повинен бути добре захищений від гризунів. 21
Поперечний розріз підземного зимівника 22 1 – асбecтоцементні хвилясті листи; 2 – обрешетка через 500 мм; 3 – стропила; 4 – шар сухої землі; 5 і 13 – шар гліноорганічної суміші; 6 – пісок з битим склом; 7 – глиняна штукатурка; 8, 9, 10 – обваловка з ґрунту; 12 – пластини; 14 – обшивка з дошок
Вулики і підземний зимівник 23
Поперечний розріз напівпідземного зимівника 24 1 – асбecтоцементні хвилясті листи; 2 – обрешетка через 500 мм; 3 – стропила; 4 – шар сухої землі; 5 і 13 – шар гліноорганічної суміші; 6 – пісок з битим склом; 7 – глиняна штукатурка; 8, 9, 10 – обваловка з ґрунту; 12 – пластини; 14 – обшивка з дошок
25 Зимівник для бджіл.
26 Зимівник
27
28 Зимівник
29
30
31 Стаціонарний павільйон
32 Сховище для стільників
33 Робоче приміщення
4. ВИБІР ПОРОДИ ТА ПРИДБАННЯ БДЖІЛ 34 Придбають бджіл весною або літом - легко перевірити силу сім'ї, кормові запаси, якість матки і розплоду. • Якщо в травні бджоли повністю обсиджують вісімдев'ять рамок (вулиць), сім'я вважається хорошою, п'ять – сім – средньою, три-чотири – слабкою. • Запаси меду повинні складати 6– 8 кг. Крім меду в гнізді повинна бути перга. • Суцільний засів або печатний розплод –хороша якість матки. Різновіковий розплід з просвітами – матка стара, хвора або сім'я уражений гнильцем або варроатозом.
35 Відповідно до особливостей кормових бази бджільництва у господарствах України розводять такі породи бджіл: - українська степова, - карпатська, - сіра гірська кавказька, - поліська та їх помісі. ПЛАН породного районування бджiл Областi АР Крим Порода (популяцiя) бджiл Українська степова, карпатська Днiпропетровська Донецька Запорiзька Миколаївська Одеська Українська степова