1 Господарство України в період громадянської війни 1918

1. Господарство України в період громадянської війни (1918 -1920 рр. ) 2. Відбудова народного господарства в період НЕПу 3. Економіка України у роки довоєнних п'ятирічок 4. Господарство у роки Великої Вітчизняної війни та повоєнної відбудови (1941 -1950 рр. )

Господарство України в період громадянської війни (1918 -1920 рр. )

УЦР була створена 17 березня 1917 р. у Києві на чолі з відомим істориком і політичним діячем М. С. Грушевським. 23 квітня була ухвалена постанова фінансової комісії: УЦР для покриття трат, яких вимагають наші національні потреби, ухвалюється необхідність національного оподаткування всього українського народу. Оподаткування переводиться на принципі поступово-подоходного податку. Хто має доходу більше 800 крб. за рік, той оподатковується в розмірі 25 % від державного поступово-подоходного податку. Хто має доходу менше 800 крб. за рік, той платить 50 коп. в рік. При кожному губерніальному комітеті створюються фінансові комісії.

На початку 1918 р. в Україні виникають українські паперові гроші. Генеральний секретаріат УЦР розробив план скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та ін. землі нетрудових господарств; землі УЦР вважала власністю не окремих осіб чи установ, а всього народу; земля надавалась для загальногромадянського користування; Користування землею проголошувалось безкоштовним, оподаткуванню підлягали лише землі, надані понад установлену норму.

Припинила своє існування Рада Народних Міністрів, а її функції покладались на Раду Міністрів Української держави (“Закон про Тимчасовий Державний устрій України” від 29. 04. 1918 р. ). Був розроблений проект : примусовий викуп державою великих земельних володінь і розподіл їх між селянами повна свобода щодо укладання купчі з купівлі-продажу землі Економічні угоди, укладені між гетьманським урядом і Німеччиною та Австро-Угорщиною, свідчать про грабування України, що стало однією з основних причин краху Гетьманського режиму.

14 листопада 1918 р. у Києві відбулося таємне засідання Національного союзу, на якому утворився Верховний орган відновленої УНР – q У ряді галузей промисловості України посилився процес роздроблення виробництва. q Зросла частка середніх і малих підприємств, які в умовах господарської розрухи були більш життєздатними. q У 1919 р. повністю припинила своє функціонування залізорудна та марганцева промисловість, скоротила виробництво машинобудівельна, паливна промисловості. q 8 січня 1919 р. був опублікований земельний закон, який проголосив ліквідацію приватної власності на землю, але не дав відповіді на головне питання селян, коли вони її отримають. q 4 січня 1919 р. було визнано українські гроші єдиним законним засобом виплат на території України. Наприкінці 1920 р. Директорія УНР остаточно втратила контроль над територією України.

Політика “ воєнного комунізму ”: vприскорені темпи націоналізації всіх промислових підприємств vзапровадження карткової системи розподілу продуктів vзаміна товарного ринку як універсального фундаменту економіки розкладками vмілітаризація народного господарства, встановлення державного контролю за виробництвом, запровадження загальної трудової повинності та інші.

Ø Були введені в дію декрети Раднаркому УСРР від 5 лютого “Про вилучення хлібних лишків”, і від 12 квітня “Про розкладку лишків” урожаю 1918 року. Ø Влітку 1920 року вся Україна була оголошена територією державних заготівель. Ø Постановою уряду УСРР від 14 квітня 1920 року було введено безкоштовне користування поштою, телеграфом, телефоном для радянських установ. Ø Введено безкоштовну видачу населенню продуктів і товарів широкого вжитку, що розподілялись за картками. Ø Характерною рисою цього періоду стала трудова повинність і зрівняльна система оплати труда.

Нова економічна політика – це тимчасовий, протягом 19211928 рр. , відступ державної партії від спроб замінити ринковий механізм регулювання народного господарства директивним управлінням. Початок НЕПу Постанова “ Про заміну розкладки натуральним податком ” Загальна сума податку становила 126 млн. пудів зерна, замість 180 млн. пудів згідно з продрозкладкою. Продподаток визначався як частка від загальної кількості продукції, при цьому урахувався обсяг врожаю, майнове становище, кількість мешканців у сім'ї. У губерніях, які виконали план заготівель, відмінялась державна хлібна монополія і дозволялась торгівля хлібом та іншою продукцією сільського господарства. Все це стимулювало сільськогосподарське виробництво

У січні 1923 р. Ленін продиктував статтю “Про кооперацію”. Суспільна власність на засоби виробництва у поєднанні з “Ладом цивілізованих кооператорів” утворюють соціалістичне суспільство; Поширився добровільний кооперативний рух; Розгорталась діяльність промислової, споживчої, сільськогосподарської, кредитної кооперації: v Протягом 1921 -1928 рр. сільськогосподарська кооперація республіки зосередила у своїх руках значну частину товарної продукції сільського господарства. v У 1928 р. до 13 відсотків всього обсягу промислової продукції давали кооперативні підприємства.

Принципи НЕПу у промисловості визначалися “Наказом Ради Народних Комісарів про впровадження в життя початків нової економічної політики” від 9 серпня 1921 р. , та постановою Ради Праці і Оборони (РПО) від 12 серпня 1921 р. “Основні положення про заходи по відбудові великої промисловості й піднесенню та розвитку виробництва”. Запровадження НЕПу у промисловості розпочалося з переведення державних підприємств на самофінансування та господарський розрахунок. Кооперативи, товариства, фізичні особи набували права державних підприємств оренди Основною формою управління виробництвом у державному секторі стали трести, тобто об’єднання однорідних чи взаємозалежних підприємств. Одночасно з утворенням трестів почали виникати синдикати, тобто добровільне об'єднання декількох трестів з метою збуту продукції, покупку сировини, кредитування, регулювання торгових операцій. Нова економічна політика сприяла швидкому відродженню продуктивних сил.

У 1922 – 1924 рр. була проведена грошова реформа, суть якої полягала в тому, що на основі закону від 11 жовтня 1922 року були випущені десятикарбованцеві банкноти – червонці. Крім червонця, в обіг були випущені казначейські білети вартістю 1, 3 і 5 крб. Старі грошові знаки більше не випускались, а ті, що перебували ще в обігу, поступово були вилучені. Склалась грошова система В жовтні 1921 року був засновано Державний банк, який мав налагодити грошовий обіг, сприяти розвитку народного господарства, оволодіти внутрішнім ринком і торговельним оборотом. Одночасно з грошовою реформою була проведена податкова реформа, мета якої була забезпечити надходження коштів до державного та місцевих бюджетів.

Економічні протиріччя Політичні та соціальні суперечності • Товарний голод • Інфляція • Фінансова криза • Нестача капіталів для реконструкції промисловості • швидка диференціація суспільства • поява безробіття • зростання соціальної напруги

У 1927 р. ХV з’їзд ВКП (б) проголосив примат плану над ринком. Ø На початку 30 -х років був повністю витіснений капітал із різних секторів економіки, анульовані всі іноземні концесії. Ø Було введено два основних види податків: податок з обороту й відрахування з прибутку. Ø Кредит було замінено централізованим фінансуванням. У роки довоєнних п’ятирічок велику увагу приділяли індустріалізації, тому що народне господарство в цілому перебувало на доіндустріальній стадії розвитку. ХІV з’їзд партії (грудень 1925 р. ) проголосив курс на індустріалізацію – створення великого машинного виробництва та технічну реконструкцію народного господарства, здійснювану на найпрогресивнішій тоді енергетичній основі. Курс на індустріалізацію України передбачив перетворення СРСР із держави , що ввозить машини в державу, що їх виробляє, з аграрної у промислову.

У 1927 р. економісти почали розробку першого п’ятирічного плану розвитку народного господарства (1928 – 1932 рр. ). Розвиток всіх регіонів країни і максимальне використання всіх ресурсів з метою індустріалізації економіки. Не маючи змоги отримати іноземні позики, радянська влада повинна була шукати внутрішні капіталонагромадження, вони були такі: Перерозподіл грошових коштів і сільського господарства, легкої, харчової промисловості в тяжку; Податки з населення Внутрішні позики Збільшення продажу горілки Експорт хліба, нафти, лісу, тканини та ін. Жорсткий режим економіки

вкладення у промисловість республіки, особливо у початковий період, значної частини коштів; зведення в Україні у роки перших п’ятирічок більшості запланованих промислових об'єктів; нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки; поява у промисловості України нових галузей(електрометалургія).

У результаті індустріалізації Україна стала індустріальною країною. У 1940 р. промисловий потенціал України в 7 разів перевищував рівень 1913 р. Вона перетворилась на одну з найпередовіших промислових країн Європи. Однак форсована індустріалізація стимулювала появу негативних тенденцій в економіці: • домінуюче становище виробництва; побудова й реконструкція підприємств-монополістів; • незавершене будівництво багатьох об'єктів через нестачу сировини, палива, обладнання, робочої сили; • нерівномірне формування промислового потенціалу України; централізація економіки. • монополізація центром управління промисловістю республіки, повернення до командних методів управління економікою.

Основною формою об’єднання селян стала сільськогосподарська артіль (колективне господарство). Політика суцільної колективізації проходила жорстокими методами, насильно заганяла селян до колгоспів. Наряду з цим “ Політика ліквідації куркульства як класу ” У кінці 1930 р. в СРСР утворилась специфічна соціально-економічна система, яку найчастіше називають “державним соціалізмом” повне одержавлення виробництва й ліквідація приватної власності. У грудні 1936 р. на УІІІ з’їзді Рад була прийнята Конституція СРСР.

У 1939 – 1940 рр. землі Західної України, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії відійшли до Радянського Союзу. На цій території створювались органи народовладдя; соціально-економічні перетворення: запровадження безплатного медичного обслуговування, націоналізацію фабрик і заводів, відкриття шкіл українською мовою, безплатна передача мало імущим житла. Понад 80 % населення займалося сільським господарством. Економіка Західної України, Буковини, Закарпаття пристосовувалась до економіки Польщі, Румунії, Чехословаччини як ринок для збуту товарів, джерело дешевої сировини й робочої сили.

Основні заходи перебудови господарства на воєнний лад 1) Перебудова планування суспільного виробництва, постачання, роботи транспорту 2) Перерозподіл матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на користь воєнних галузей; 3) Проведення евакуації із прифронтової підприємств 4) зони цивільного населення і Налагодження роботи евакуйованих і будівництво нових підприємств “Все для фронту, все для перемоги!” – цей лозунг визначав зміст життя всього населення країни в роки війни.

q ВВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТРУДОВОЇ ПОВИННОСТІ; q МОБІЛІЗАЦІЮ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ РОБІТНИКІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ, ЩО ВИПУСКАЛИ ПРОДУКЦІЮ ДЛЯ ФРОНТУ; q ПІДВИЩЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ ВУГІЛЬНОЇ, НАФТОВОЇ, МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ ТА ЗАВОДІВ, ЯКІ ВИКОНУВАЛИ ЗАМОВЛЕННЯ ДЛЯ ФРОНТУ; q ПЕРЕРОЗПОДІЛ РОБОЧОЇ СИЛИ МІЖ ПІДПРИЄМСТВАМИ; q ВВЕДЕННЯ ПОЗАУРОЧНИХ РОБІТ І ВІДМІНУ ВІДПУСТОК; q РОЗШИРЕННЯ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ У ШКОЛАХ ТРУДОВИХ РЕЗЕРВІВ; q ПЕРЕГЛЯД НОРМ ВИРОБІТКУ (З 1943 Р. )

Основні зусилля були зосереджені на паливно-енергетичній , металургійній та машинобудівній галузях важкої індустрії, транспорту. • Прискореними темпами відбудовувалась електроенергетика • Металургія розвивалась екстенсивним шляхом • Слабо розвивалися підприємства легкої та харчової промисловості. В катастрофічному стані після війни знаходилося сільське господарство. • Відсутність техніки, мінеральних добрив, достатньої кількості робочої сили та виснаженість непомірною працею за роки війни людей не дозволяли нарощувати випуск с/г продукції Важкими були умови, в яких жили і працювали люди. 14 грудня 1947 р. була прийнята постанова радянського уряду “Про проведення грошової реформи й відміні карток на продовольчі і промислові товари” В 1950 р. промисловість була відбудована