1 АГРОБІОРІЗНОМАНІТТЯ 2 Рекомендована література Патика В.П., Соломаха

1 АГРОБІОРІЗНОМАНІТТЯ

2 Рекомендована література Патика В.П., Соломаха В.А., Бурда Р.І. та ін. Перспективи використання, збереження та відтворення агробіоразноманіття в Україні.- Київ: Хімджест, 2003.- 256с. Нестеров Ю.В. Практичні поради зі збереження біорізноманіття у сільськогосподарських угіддях.- Київ: Wetlands International Black Sea Programme, 2005.- 48c.

3 збереження існуючого потенціалу культурних рослин та свійських тварин; вплив культурних рослин та тварин на біологічне різноманіття в широкому розумінні цього слова. Агробіорізноманіття – вагома частина біорізноманіття планети. Проблема його збереження має 2 основні компоненти:

4 Вразливі ланки агробіорізноманіття ґрунт та ґрунтова біота; води та водноживуча біота; рослини і тварини, які займають екологічні ніші в агроекосистемах

5 Фракції агробіорізноманіття Аборигенна; Адвентивна; Новітня; Культигенна .

6 Типи агроекосистем Екосистеми сільських населених пунктів.

7 Типи агроекосистем Екосистеми виробництва продукції рослинництва.

8 Типи агроекосистем Екосистеми луків і пасовищ

9 Типи агроекосистем Екосистеми, що межують з вищевказаними

10 3 напрями деградації агробіорізноманіття Звуження ареалів видів, які не виявляють толерантності до господарської діяльності. Витіснення менш толерантних до діяльності людей видів більш толерантними. Погіршення внутрішніх умов ареалу до таких меж, коли толерантної біоти взагалі не залишається (опустелювання).

11 Збереження культивованого біорізноманіття Основними факторами ризику для сортів культурних рослин є витіснення їх новими сортами. У зменшенні різноманіття порід доместикованих тварин найважливішу роль відіграє витіснення їх комерційними породами.

12 11 найбільших у світі національних колекцій генетичних ресурсів зберігаються біля 1/3 усього генетичного різноманіття сільськогосподарських культур 12% усіх генетичних ресурсів зберігається в міжнародних дослідницьких центрах: Міжнародний центр аграрних досліджень сухих зон (ICARDA – Близький Схід), Міжнародний центр сільського господарства тропіків (CIAT – Південна Америка), Міжнародний центр поліпшення кукурудзи і пшениці (CIM-MYT – Мексика), Міжнародний дослідницький центр сільського господарства для тропіків (IITA – Африка), Міжнародний інститут досліджень рису (IRRI – Малайзія)

13 Унікальні українські породи Сіра українська худоба Українська верхова Українська вушанка

14 Економіко-біологічний. Збереження місцевих порід і сортів як репрезентативних популяцій для подолання можливих селекційних плато, створення нових генетичних типів. Забезпечення стійкого стабільного розвитку сільського господарства в конкретних агроекологічних умовах. Аргументи за збереження генофонду місцевих порід та сортів

15 Соціально-економічний. У деяких країнах, що розвиваються, заміна місцевих порід худоби і сортів культурних рослин може вплинути на традиційний життєвий уклад місцевих жителів і завдати значний збиток навколишньому середовищу. Аргументи за збереження генофонду місцевих порід та сортів

16 Аргументи за збереження генофонду місцевих порід та сортів Біогеоценотичний компонент. Домашня худоба і сорти культивованих рослин є частиною біорізноманіття навколишнього середовища.

17 Аргументи за збереження генофонду місцевих порід та сортів Наукові. Повний обсяг генетичної розмаїтості, що сформувалась за десятки тисяч років поєднання дії природного і штучного добору, завжди становитиме інтерес для досліджень організації живої матерії від молекулярного до біосферного рівня. Вивчення місцевих порід і сортів рослин може сприяти дослідженню процесів еволюції, генетики розвитку, еволюції поведінки, природного і штучного добору.

18 Культурний. Тисячолітня спадщина тваринництва порівнювана з багатьма пам’ятками минулих цивілізацій, необхідність збереження яких від найменшої небезпеки ні в кого не викликає сумніву. Аргументи за збереження генофонду місцевих порід та сортів =

19 Проблема звуження генетичного різноманіття сільськогосподарських видів особливо гостро стоїть у більш древніх регіонах – центрах походження аграрних цивілізацій В Україні залишилось невеличке стадо сокольської породи овець смушкового напрямку продуктивності, яке може зникнути. Знищені грубошерсті породи українських овець, з овчини яких вироблялись високоякісні кожухи. Назавжди втрачені багато аборигенних порід кролів, кіз, птиці (98%), тутового шовкопряда.

20 Охорона біорізноманіття культурних бджіл забезпечується пропагандою бджільництва та збереженням оптимальної кількості бджолиних сімей аборигенних порід в їх природних ареалах. Цьому може сприяти відтворення природних ареалів поліської та карпатської бджоли і створення в місцях їх масового поширення заповідників, щоб повністю не втратити генетичний матеріал цих порід. Стосовно української степової бджоли, одного з найбільш стійких генотипів бджоли у Європі, можна констатувати, що природний ареал її поширення практично зник.

21 ГМО Горизонтальний генний потік, завдяки чому будуть генетично модифіковані всі представники сільськогосподарського виду, у тому числі і представники предкових природних рас у центрах походження доместикованих видів; поява нових незапланованих генних конструкцій, нових вірусів, супербур’янів і супервекторів. Індукція геномної нестабільності в геномах-мішенях генетичної модифікації, що може призвести до звуження біорізноманіття. Зміна бактеріальної компоненти людини убік підвищення її стійкості до антибіотиків. Недостатньо дослідженими залишаються алергенні властивості екзотичних білків.

22 Різноманітність сільськогосподарських ландшафтів України Роль агроландшафтів в процесах антропогенної трансформації сучасної спонтанної біоти широка і різноманітна, вона пов’язана зі збідненням космополізацією і уніфікацією біоти.

23 Структура земельного фонду України

24 Співвідношення елементів сільськогосподарських ландшафтів України

25 Природно-ресурсні орієнтири збалансованого розвитку України

26 Ступінь розораності слід знизити Степ 81,3% 60%, Лісостеп 82,0% 60,8%, Полісся 66,0% 49,0%, по Україні 78,5% 57,9%

27 Екологічна роль закрайків поля польові дороги, лісосмуги, паркани, живоплоти, мури

28 З екологічного погляду закрайки поля є екотонами. Екологічна роль закрайків поля Закрайки є значним резервом біотичного багатства у аграрному ландшафті. Вони впливають на динаміку метапопуляцій, здійснюють розподіл ресурсів агро екосистем, можуть слугувати коридорами для міграції живих організмів, є біотопами для ворогів с/г шкідників, захищають поля від вітрової та водної ерозії.

29 Видове багатство спонтанної фітобіоти На даний час різноманітність фітобіоти сегетальних екосистем України представлена 1053 видами з 355 родів та 56 родин, які будь-коли наводилися, як такі, що зростають спонтанно. Це становить 20% видової різноманітності флори України.

30 На формування її структури впливають антропогенні чинники: вплив стародавньої землеробської культури, системи землеробства, способи обробітку ґрунту, тип культурної рослини, забруднення. Видове багатство спонтанної фітобіоти

31 Видове багатство спонтанної фітобіоти У сегетальних екосистемах України аборигенні види складають 43%, адвентивні – 54%, культигенні – до 3%. Це є свідченням глибоких трансформаційних процесів у фітобіоті сегетальних екосистем, заміни аборигенних видів заносними, чужинними.

32 Динаміка видового багатства фітобіоти сегетальних екосистем України

33 Ряд найчутливіших до пестицидів видів, або ті, насіння відсіюється при очистках посівного матеріалу сучасними технологіями зникають. Мак Сокирки За ініціативою екологів і ботаніків у ряді європейських країн з давньою культурою землеробства складені спеціальні переліки сегетальних видів, що потребують охорони.

34 Шляхи розв'язання проблеми неаборигенних рослин запобігання ввезенню та розселенню потенційно небезпечних організмів (карантинних рослин); регулювання видового багатства та чисельності шкідників, збудників хвороб і бур’янів (захист рослин); контроль інтродукційної діяльності, усіх етапів завезення та акліматизації нових не аборигенних лісових порід, с/г культур, ГМО.

35 Законодавча база Закон України „Про рослинний світ” Закон “Про карантин рослин” (1993р.) „Перелік шкідників, хвороб рослин і бур’янів, які мають карантинне значення на території України”, затверджений 19.06.1992р. 166 видів

36 Пасовищні екосистеми 8,5 млн.га Репрезентативність Невиснажливе використання

37 Проблеми збереження біорізноманіття пасовищних екосистем Скорочення площ природних пасовищ, особливо через розорювання. Збільшення навантаження, що спричиняє деградацію рослинності та збіднення видового складу фауни та флори та ерозію ґрунту. Деградація біорізноманіття природних пасовищ внаслідок тимчасового їх розорювання, випалювання, занесення рудеральних видів чи підсіву кормових трав. Розміщення пасовищ на угіддях, що не пристосовані до такого використання, внаслідок чого відбувається трансформація їх екосистем (наприклад, випас в межах лісового поясу Карпат).

38 Червонокнижні види в агроекосистемах З 439 видів вищих рослин, занесених до Червоної книги, 136 зростають у агро- ландшафтах; при цьому оселища 33 з них ніяк не охороняються; у межах рівнинної частини країни 75 видів мають одиничні місцезростання, локалітети 29 з них ніяк не охороняються.

39 Різноманітність спонтанної зообіоти Орні землі можуть служити місцем регулярного перебування (іноді і розмноження) та основною кормовою базою для ряду видів

40 Заходи для збереження зообіоти агроландшафтів Застосування правильної сівозміни зі значною участю кормових багаторічних трав; При збиранні врожаю рух агрегатів направляти від центра поля до його периферії;

41 Заходи для збереження зообіоти агроландшафтів Зменшення розмірів полів та розміщення їх контурів за грунтово-рельєфними межами; Застосування грунтозберігаючих технологій (без відвальний обробіток), зменшення хімічного тиску на поля (використання агротехнічних методів боротьби з шкідниками та бур’янами, біометодів та органічних добрив);

42 Заходи для збереження зообіоти агроландшафтів Заборона спалювання соломи та стерні; Збереження існуючих та створення нових урочищ-реміз серед полів (ділянки луків та степів, балки, невеличкі водойми та болітця, зарості кущів та дерев, кар’єри, звалища та інші нуегіддя);

43 Збереження існуючих та створення нових екокоридорів вздовж шосейних та ґрунтових доріг, водотоків, в тому числі меліоративних каналів, а також буферних (неораних) смуг навколо водойм, лісів, також меж між полями; Встановлення відшкодування за незібрані ділянки с/г культур для збереження гнізд та виводків мисливських видів, особливо з ЧК та передбачити покарання за їх знищення; Накласти мораторій на проведення осушувальних меліорацій; Заходи для збереження зообіоти агроландшафтів

44 Заходи для збереження зообіоти агроландшафтів Накласти мораторій на розорювання будь-яких ділянок, що не розорювались протягом останніх 5-10 років; Заборонити залишати ставки спущеними без крайньої необхідності в гніздовий період; Деякі водойми оголосити мисливськими заказниками із забороною перебування там у гніздовий період.

45 Збереження і відтворення запилювачів Охорона і збереження наявних місць гніздування; концентрація в тих місцях, де вони є в малій кількості, відтворення та штучне заселення нових місць проживання. Обстеження території України з метою виявлення природних місць поселення диких бджолиних для розробки моніторингу їх зменшення та створення в місцях масового поширення їх ОТ. Не розорювати цілинні ділянки і без потреби не викошувати їх, не випалювати сухих рослин. Розміщувати насінники ентомофільних культур поряд з місцями гніздування диких бджолиних, сприяючи таким чином їх концентрації. Уникати застосування пестицидів на ентомофільних культурах. Практикувати розведення бджолиних шляхом їх переселення та влаштування штучних гнізд.

46 Ми ЗА агробіорізноманіття!!!