Ґендерне законодавство України Проблеми реалізації § “Державу варто вважати поділеною на дві частини – чоловіче і жіноче населення. При тому державному ладі, де погано налагоджена справа зі становищем жінок, половина держави неминуче виявляється беззаконною” § Аристотель § “Політика”, кн. ІІ. Розпорядження органів місцевої влади Нормативно-правові акти національного рівня Міжнародне законодавство
Світовий досвід визнає, що для державної ґендерної діяльності є найбільш характерним: l l l l - вироблення стратегій і способів їх досягнення; - цілеспрямована розробка планів, програм щодо втілення гендерних стратегій; - імплементація гендерного конструкту в усі сфери життя суспільства; - узгодження їх з громадським; - прийняття гендерного законодавства, гендерна експертиза чинного законодавства; - гарантування здійснення державної та правової політики щодо ґендерної рівності; - сприяння науковим установам щодо розробки гендерних проблем; - проведення гендерного аналізу соціальних процесів у країні.
n Право людини є священним, яких би жертв це не коштувало пануючій владі n n І. Кант Гендерне право – це комплексний правовий інститут, який складається з правових норм, що встановлюють засоби забезпечення рівності прав людини незалежно від статі, а також передбачають межі допустимих відмінностей у правах залежно від статі.
Міжнародне законодавство l l Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. , Конвенція ООН “Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок”, яка була ратифікована Україною 12 березня 1980 р. , Декларація Тисячоліття ООН, яку підписав Президент України на Самміті Тисячоліття у вересні 2000 р. Конвенція Міжнародної організації праці № 156
Міжнародне законодавство l У Пекінській декларації прийнятій Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН “Жінки в 2000 році: рівність між чоловіками і жінками, розвиток і мир у ХХІ столітті” (червень 2000 року) наголошується, що “доти, поки в національному законодавстві і в національній практиці ‑ у сімейному, цивільному, кримінальному, трудовому й торговельному кодексах та адміністративних правилах і положеннях ‑ не будуть забезпечені повне визнання та ефективний захист, застосування, здійснення і дотримання прав жінок, передбачених у міжнародних договорах з прав людини, ці договори не будуть діяти”
Міжнародне законодавство l Платформа дій, схвалена Четвертою Всесвітньою конференцією із становища жінок, визначає 12 проблемних стратегій - малозабезпеченість, освіта та навчання, здоров’я, насильство над жінками, збройні конфлікти, економіка, влада та прийняття рішень, механізми ґендерної рівності, права людини, засоби масової інформації, навколишнє середовище та проблеми дівчат)
Міжнародне законодавство l Відповідно до Амстердамського протоколу 1997 року гендерна рівність є фундаментальним принципом Європейського співтовариства
Міжнародне законодавство l Відповідно до ч. 1 ст. 1 Протоколу № 12 Конвенції про захист прав людини та основних свобод “користування будь-яким правом, яке визнане законом, має забезпечуватись без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси кольору шкіри, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, приналежності до національних меншин, майнового стану, народження або будь-якої іншої обставини”
Нормативно-правові акти національного рівня Конституція України ст. 24 “. . . Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям” l l l
Нормативно-правові акти національного рівня l ст. 51 : “Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. . . Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою” Ч. 5 ст. 43 КУ визначено “Використання праці жінок і неповнолітніх не небезпечних для їх здоров’я роботах забороняється”, що є дискримінаційною стосовно чоловіків; l Встановлені КУ правові заходи щодо захисту материнства мають надто захисний характер, а це обмежує можливість жінок в умовах ринкової економіки l
Нормативно-правові національного рівня акти Постанова Верховної Ради України “Про рекомендації учасників парламентських слухань щодо реалізації в Україні Конвенції ООН “Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок”, Декларація про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок, Концепція державної сімейної політики, Постанова Кабінету Міністрів України № 479 від 6 травня 2001 р. “Про Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню ґендерної рівності в суспільстві на 2001 -2005 роки”, Указ Президента України від 25 квітня 2001 р. “Про підвищення соціального статусу жінок в Україні”. “Комплексна програма протидії торгівлі людьми на 2002 -2005 роки” затверджена у 2002 р. відповідною постановою Кабінету Міністрів України Національна Програма „Репродуктивне здоров’я 2001 -2005 рр. ” Указ Президента України “Про затвердження Концепції адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу”, 2004 р.
Нормативно-правові акти національного рівня Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на 2006 -2010 роки”. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 р. „Про проведення ґендерноправової експертизи”. Дана постанова зобов’язує Міністерство юстиції розробити та затвердити форму висновку ґендерно-правової експертизи актів законодавства Державна програма з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року
Нормативно-правові акти національного рівня Сімейний кодекс України, забезпечує рівність статей у шлюбі Кримінальний кодекс передбачає кримінальну відповідальність за торгівлю людьми Закон України “Про зайнятість населення” надає додаткові гарантії щодо зайнятості окремих категорій населення, які потребують соціального захисту і не здатні конкурувати на ринку праці Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”, 2001 р. Ст. 4 Закону України “Про державну службу” фіксує, що право на державну службу мають громадяни України незалежно від статі. Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, 2006 р.
Інформаційне законодавство § Поняття права на інформацію набагато ширше, ніж поняття прав ЗМІ, оскільки воно включає і право людини звертатися до державних органів для надання інформації, що його стосується § Гендерна проблематика інформаційного законодавства частково знаходиться в площині норм моралі й не може повністю регулюватися державою, адже посилення державного управління в ій сфері, як відомо з історії, призводить до жорсткої стереотипізації гендерних ролей
Інформаційне законодавство § Ст. 34. Конституції § § В Україні назріла потреба внести відповідні України, ст. 9. Закону України “Про інформацію” закріплює право громадян на інформацію”. Закон України “Про § інформацію” : основними принципами інформаційних відносин є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свободи її обміну; об’єктивність, вірогідність § інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання. зміни та доповнення до законодавства про ЗМІ, виходячи з принципів ґендерної рівності, викорінення стереотипного зображення жінок та чоловіків, запобігання публікуванню в ЗМІ порнографії та насильства щодо жінок, Потрібно імплементувати Рекомендацію 11 -го Комітету міністрів держав-членів Ради Європи щодо обмеження подачі в ЗМІ хибних та деградованих образів жінок (звичайності продажу жіночого тіла, використання Інтернету для поширення порнографічних матеріалів та пропозицій послуг проституції). Резолюцію “Про образ жінки в рекламі та засобах масової інформації”, прийнятої 1996 р. Радою Європи
Інформаційне законодавство § Закон України “Про рекламу” § Закон України “Про телебачення і радіомовлення” § Забороняє вміщувати твердження, які є § § § дискримінаційними за ознаками статі, та такі, що дискримінують осіб, які не користується продукцією, що рекламується. Не повинна містити зображення і текст який може завдати духовної, моральної чи психологічної шкоди молоді й дітям. Заборонена реклама у передачах розрахованих на дитячу до 14 років аудиторію. Порушується ст. 24 КУ та ст. 2 -1, та 22 КЗп. ПУ – публікації оголошень типу “запрошуються на роботу лише чоловіки”. Сексуалізація реклами
Пенсійне законодавство не забезпечує ґендерної рівності n n n Необхідність внесення змін у напрямі врахування періоду як догляд за малолітніми дітьми у страховому стажі, Встановлення правового зв’язку такої діяльності з розміром пенсії з метою запобігання його зниження, Питання пенсійного віку
Нормативно-правові акти національного рівня n КЗп. ПП n Незважаючи на існування відповідних норм, як забороняють дискримінацію за статтю, прийманні на роботу досі застосовуються анкети (особові листки), форма яких була вироблена ще за часів СРСР, де відображені вимоги щодо надання даних, більшість з яких можна вважати втручанням у приватне життя особи, зокрема: графа “Походження”, “перебування за кордоном”, “сімейний стан”. Окрім того, роботодавцем негласно вивчається факт “вагітності”.
Скачать презентацию Ґендерне законодавство України Проблеми реалізації § “Державу варто
закон.ppt