Захворювання серцево-судинної системи у дітей План

Захворювання серцево-судинної системи у дітей

План 1. Анатомо-фізіологічні особливості серцево -судинної системи у дітей раннього та дошкільного віку. 2. Природжені пороки серця 3. Набуті незапальні ураження серцево-судинної системи 4. Міокардіодистрофія 5. Вегетативно-судинна дистрофія 6. Ревматизм

1. Анатомо-фізіологічні особливості серцево -судинної системи у дітей раннього та дошкільного віку. Закладка серця починається на 2 тижні внутрішньоутробного розвитку. Серце новонародженої доношеної дитини розміщено краніально , відносно більше, ніж дорослої людини. Вага серця 20 -24 г, що становить 0. 5% маси тіла. Змінюється з віком форма серця і його розміщення в грудній клітці

Артеріальний тиск у дітей нижчий, ніж у дорослих. У новонародженого систолічний тиск 65 -85 мм рт. ст. Діастолічний тиск становить 1/2 – 2/3 від систолічного. Щоб серце дитини було здоровим, треба передусім по можливості виключати все те, що несприятливо впливає на цього розвиток і діяльність.

Частота серцевих скорочень у здорової дитини в стані спокою За О. Ф. Туром

2. Природжені пороки серця Епідеміологія та етіологія. Природжені пороки серця у дітей – це одна з найчастіших аномалій розвитку. Вони властиві 10% дітей першого року життя. Імовірність природженого пороку серця більша в родинах зі спадковою схильністю до захворювань серця. Перебіг. Найчастіше зустрічається: дефект міжшлункової перегородки, дефект міжпередсердної перегородки, відкрита артеріальна (боталова) протока, стеноз легеневої артерії. У дітей спостерігаються такі симптоми: задишка, тахікардія, ціаноз, шуми в ділянці серця, відставання в фізичному розвитку(малі маса і розміри тіла) Профілактика включає виховання і розвиток здорового покоління майбутніх матерів і батьків, санітарно-освітню роботу з профілактики природжених пороків у дітей, максимальне оберігання вагітної в перші 3 міс. вагітності.

3. Набуті незапальні ураження серцево-судинної системи Щоб знизити захворюваність і смертність від патології серцево — судинної системи, потрібно запобігати набутим незапальним ураженням її ще в дитинстві, виявляти й усувати фактори ризику їхнього розвитку. Незапальними захворюваннями серцево-судинної системи в дітей, що найчастіше трапляються, є вегетативно-судинна дистрофія та міокардіодистрофія.

4. Міокардіодистрофія– це порушення процесу обміну речовин у мязовому шарі серцевої стінки – міокарді Епідеміологія та етіологія. Може розвинутись у дитини будь-якого віку, але найуразливішими є діти перших трьох років життя і 13 -15 років — це так звані критичні періоди. Спровокувати її виникнення можуть різні захворювання(ГРВІ, грип, пневмонія, кір, вітряна віспа тощо) і хронічні запальні процеси в будь-якому органі (нирках, печінці, мигдаликах)

Перебіг. Часом хвороба має легкий перебіг і не спостерігається вираженого порушення запального стану здоров’я дитини. У дитини з’являється підвищена втомлюваність, слабкість. Біль у ділянці серця, головний біль, порушується сон. Може виникнути аритмія, яка іноді має приступоподібний характер. Перша допомога до приходу лікаря полягає в забезпеченні припливу свіжого повітря: відкрити кватирку, розстебнути тісний одяг. Потрібно заспокоїти дитину, впевнити її в тому, що небезпеки немає.

Епідеміологія та етіологія. Артеріальний тиск — це сила. З якою кров тисне на стінки судин у напрямі своєї течії. Рівень артеріального тиску регулює головний мозок, подаючи сигнали до серцево-судинної системи по нервових волокнах вегетативної нервової системи, яка поділяється на два відділи: симпатичний і парасимпатичний. Між цими відділами існує своєрідна протилежність впливу. У здоровому організмі активність симпатичної і парасимпатичної частин вегетативної нервової системи урівноважена. Коли такої рівноваги немає, один з відділів переважає, що й проявляється ознаками захворювання. 5. Вегетативно-судинна дистрофія – захворювання, що виникає внаслідок порушення діяльності нервової регулюючої системи артеріального тиску, є однією з найбільш поширених патологій у дитячому віці.

Перебіг. Коли порушується діяльність нервового регулюючого апарату, виникає вегетативно-судинна дистонія. Діти стають дратівливими, уразливими, плаксивими, у них часто й без причини змінюється настрій, вони швидко втомлюються. Одним із проявів захворювання є порушення сну: сон неспокійний, з великою кількістю сновидінь. Профілактику вегетативно-судинної дистонії слід починати до народження дитини. При будь-якому гострому чи хронічному захворюванні дитина потребує постійного, регулярного лікування і нагляду лікаря до повного одужання.

6. Ревматизм — це системне інфекційно-алергічне захворювання сполучної тканини Епідеміологія та етіологія. Захворювання найчастіше уражає дітей у віці 6 -15 років. Виникає після перенесеної ангіни, загострення хронічного тонзиліту. Перебіг. Виділяють активну фазу (ревматичну атаку) й неактивну фазу. При ревматизмі в основному ушкоджується серцево-судинна система. Виникає загальна слабкість висока температура тіла, припухлість і болючість великих і середніх суглобів. Одним із позасерцевих проявів ревматизму є мала хорея , коли уражається нервова система (розвивається у 11 -13% дітей, хворих на ревматизм. ) Виникає швидка втомлюваність, дратівливість, поганий сон, плаксивість, змінюється характер письма, ходи.

Профілактика хореї – це профілактика ревматизму у ще здорової дитини. Вона включає заходи, спрямовані на підвищення природного імунітету(повноцінне харчування, правильне чергування праці і відпочинку, загартовування, достатнє перебування на свіжому повітрі, дозовані заняття фізкультурою і спортом, приймання аскорбінової кислоти і полівітамінів ) і запобігання стрептококовому інфікуванню (оздоровлення осіб, що оточують дитину, поліпшення житлових умов); своєчасне і повне лікування стрептококових захворювань у дітей (ангіна, хронічний тонзиліт, хронічний фарингіт тощо).