Заснування Української козацької держави — Війська Запорозького 8

Описание презентации Заснування Української козацької держави — Війська Запорозького 8 по слайдам

Заснування Української козацької держави — Війська Запорозького 8 клас, Історія України, тема 17, Заснування Української козацької держави — Війська Запорозького 8 клас, Історія України, тема 17, Хорькова Л. В. , КЗШ №

Причини формування козацької держави: 1. Піднесення національно-визвольної війни. 2. Завдання ведення тривалої широкомасштабної війни.Причини формування козацької держави: 1. Піднесення національно-визвольної війни. 2. Завдання ведення тривалої широкомасштабної війни. 3. Необхідність управління великою масою людей. 4. Значний розмір звільненої території. 5. Міжнародні справи.

Політичний устрій Української гетьманської держави • Особливість козацької держави — її військовий характер, зумовленийПолітичний устрій Української гетьманської держави • Особливість козацької держави — її військовий характер, зумовлений необхідністю виборювати незалежність і традиціями Війська Запорозького. Форма державного правління Українська держава, що виникла в ході Національно- визвольної війни — це козацька республіка.

 Політична влада Військова (Генеральна) рада — загальна рада всього війська. Найвищий законодавчий орган. Політична влада Військова (Генеральна) рада — загальна рада всього війська. Найвищий законодавчий орган. У ній брало участь усе козацтво. • Розглядала питання війни і миру. • Питання відносин з іншими державами. • Обирала гетьмана. • Обирала генеральну старшину. • Обирала генеральний уряд.

Рада генеральної старшини Спочатку обиралася, а згодом її скликав гетьман. Готувала роботу загальновійськової ради.Рада генеральної старшини Спочатку обиралася, а згодом її скликав гетьман. Готувала роботу загальновійськової ради. На її засіданні розглядали: • кадрові, фінансові та судові справи; • скарги на рішення генеральної військової канцелярії чи суду; • схвалювалися рішення генерального уряду; • розв’язувалися суперечки між генеральними старшинами й полковниками.

Гетьман Голова виконавчої влади. Обирався військовою (Генеральною) радою безстроково.  •  Очолював адміністраціюГетьман Голова виконавчої влади. Обирався військовою (Генеральною) радою безстроково. • Очолював адміністрацію (полкову, сотенну). • Скликав генеральну та старшинські ради. • Видавав універсали, розпорядження та накази. • Брав участь у судочинстві. • Організовував фінансову систему. • За рішенням ради розпочинав війну. • Вів переговори. • Керував дипломатичними зв’язками. • Був головнокомандувачем збройних сил.

Уряд Рада Генеральної старшини Генеральна військова канцелярія — найважливіша структура генерального уряду. До складуУряд Рада Генеральної старшини Генеральна військова канцелярія — найважливіша структура генерального уряду. До складу уряду входили гетьман та Генеральна старшина. Обирався військовою (Генеральною) радою. • Допомагав гетьману керувати державою. • Здійснював адміністративне, фінансове й судове управління.

Генеральний писар : Готував універсали, листи до інших держав, складав різні документи Генеральні суддіГенеральний писар : Готував універсали, листи до інших держав, складав різні документи Генеральні судді (їх було два): Очолювали Генеральний військовий суд, який діяв при гетьмані Генеральні осавули : Підтримували дисципліну і порядок у війську, стежили за виконанням судових вироків Генеральний хорунжий: Опікав військові корогви Генеральний бунчужний: Опікав гетьманський бунчук Генеральний обозний: Командував артилерією. Відав організацією козацького табору та матеріальним забезпеченням армії Генеральний підскарбій: Відав фінансами. Контролював прибутки та видатки військової скарбниці

Назва козацької держави - Військо Запорозьке. Столицею й гетьманською резиденцією стало   Назва козацької держави — Військо Запорозьке. Столицею й гетьманською резиденцією стало м. Чигирин Державні кордони: Кордони держави змінювалися в ході Національно-визвольної війни в міру звільнення українських земель від польсько-шляхетського панування. Вони зміцнювалися козацькими заставами, створювалася так звана “козацька лінія”

Територія держави У перебігу Національно-визвольної війни формувалася територія козацької держави.  Територія держави заТериторія держави У перебігу Національно-визвольної війни формувалася територія козацької держави. Територія держави за Б. Хмельницького охоплювала Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства (відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 p. ). Територія держави не була стабільною. У ході війни вона змінювалася в міру звільнення земель від польсько-шляхетського панування: деякий час входила частина Волинського і Подільського воєводств, а також частина Білорусі. У 1650 р. територія козацької держави сягала 200 тис. кв. км, а населення 1, 5 мли осіб

Символіка козацької  держави Українська держава мала власну символіку:  гетьманську булаву, державну печать,Символіка козацької держави Українська держава мала власну символіку: гетьманську булаву, державну печать, гетьманський бунчук, прапор (корогви) і герб • Прапор — малинового кольору. Полкові та сотенні знамена були різних кольорів — сині, жовті, білі, чорні, зелені, блакитні (було і жовто-блакитне поєднання). • Герб — зображення козака з рушницею. Це зображення містилося на багатьох печатках Війська Запорозького

Адміністративно-територіальний устрій • Територія козацької держави була поділена на округи - полки, на чоліАдміністративно-територіальний устрій • Територія козацької держави була поділена на округи — полки, на чолі яких стояли полковники, які одночасно були головами адміністрації й суду в своїй окрузі. • Полки ділилися на сотні, в яких сотник виконував такі самі функції, як полковник у своєму полку. • Край було поділено на 16 -полків: • на Правобережжі — 9 (Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький (згодом Вінницький), Київський); • на Лівобережжі — 7 ( Переяславський, Кропив’янський, Полтавський, Прилуцький, Миргородський, Ніжинський, Чернігівський). • Полки поділялися на сотні, всього 272. • Містами, що мали магдебурзьке право, керували магістрати — виборні міські старшини на чолі з війтом, якого обирали жителі міста, а затверджував гетьман. • У селах справами відали старости, яких обирала сільська громада, а справами козаків — обрані ними отамани.

Висновки • 1. В основі створення Української козацької держави лежала ідея української соборності. Висновки • 1. В основі створення Української козацької держави лежала ідея української соборності. • 2. Зародження й розбудова української державності на визволених землях — один із здобутків боротьби українського народу. • 3. Незважаючи на постійну польську загрозу, український народ зумів створити власну державу, з якою рахувалася вся Європа. • 4. Замість скасованого польсько-шляхетського адміністративного апарату було сформовано нову владу. • 5. У розбудові української держави Б. Хмельницький геніально поєднав ідею старої княжої України — з новою ідеєю козацької державності. • 6. Одночасно він врахував і практику багатьох тогочасних європейських держав. • 7. Особливості української державності, що склалася, дають всі підстави вважати, що в ній було закладено основи республіканської форми правління. • 8. Формування української держави у 1648— 1657 pp. не завершилося, оскільки не було сприятливих умов та й територія України не була стабільною. • 9. Створена військово-адміністративна державна система проіснувала ще понад століття й була ліквідована насильницьким втручанням російського царату.

Автор шаблону: Бройченко Анатолій (Ana. Tol 2010) Ви можете використовувати шаблон тільки для оформленняАвтор шаблону: Бройченко Анатолій (Ana. Tol 2010) Ви можете використовувати шаблон тільки для оформлення власних робіт. Сайти автора: http: //informaticon. narod. ru http: // all-for-schools. blogspot. com http: //all-for-schools-klas. blogspot. com