Скачать презентацию ЄВРОПА КЛІМАТ ВНУТРІШНІ ВОДИ Лектор В А Пересадько Скачать презентацию ЄВРОПА КЛІМАТ ВНУТРІШНІ ВОДИ Лектор В А Пересадько

L_3_Yevropa_Klimat_Vn_vodi.ppt

  • Количество слайдов: 21

ЄВРОПА КЛІМАТ. ВНУТРІШНІ ВОДИ. Лектор: В. А. Пересадько д. геогр. н. , професор кафедри ЄВРОПА КЛІМАТ. ВНУТРІШНІ ВОДИ. Лектор: В. А. Пересадько д. геогр. н. , професор кафедри фізичної географії і картографії

Це цікаво Подія Найбільша кількість блискавок на добу Найбільші сніжинки Найпівнічніше положення нульової січневої Це цікаво Подія Найбільша кількість блискавок на добу Найбільші сніжинки Найпівнічніше положення нульової січневої ізотерми Назва Параметри Місцезнаходження Карлсруе 66, 5 тисяч (кінець липня 1992 р. ) Німеччина Саксонія 70°пн. ш. 12 см (4 грудня 1892 р. ) на 22°С вище від середньої температури січня для цих широт Німеччина Зх. узбережжя Скандинавського п-ва 2

КЛІМАТ ЄВРОПИ 3 КЛІМАТ ЄВРОПИ 3

Кліматоутворюючі фактори Кліматоутворюючий фактор Дія кліматоутворюючого фактора Результат Радіаційний баланс Значення змінюються майже зонально: Кліматоутворюючі фактори Кліматоутворюючий фактор Дія кліматоутворюючого фактора Результат Радіаційний баланс Значення змінюються майже зонально: від Значні розходження 1250 МДж/м 2 у північних районах до 2500 в температурних МДж/м 2 на півдні середземноморських умовах півостровів Орографія території Відсутність гірських бар'єрів на шляху Проникнення західного повітряного потоку (за винятком морського повітря в Скандинавських гір) глиб материка Вплив морських течій і заток Пом’якшення клімату на великих відстанях Океанічність клімату від берега Характер підстилаючої поверхні У різні сезони року нагрівання суші й сусідніх з нею акваторій міняється Сезонні зміни атмосферної циркуляції 4

Циркуляція повітряних мас взимку 5 Циркуляція повітряних мас взимку 5

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗИМОВОГО ПЕРІОДУ Потужний приплив тепла з боку Атлантики й Середземного моря визначає ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗИМОВОГО ПЕРІОДУ Потужний приплив тепла з боку Атлантики й Середземного моря визначає багато особливостей зимових термічних умов у Європі. На більшій частині її поверхні спостерігаються позитивні середні січневі температури, причому хід ізотерм різко відхиляється від субширотного. 6

Циркуляція повітряних мас влітку 7 Циркуляція повітряних мас влітку 7

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТНЬОГО ПЕРІОДУ • • Термічний режим відповідає зональному розподілу сонячного тепла. Розподіл ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТНЬОГО ПЕРІОДУ • • Термічний режим відповідає зональному розподілу сонячного тепла. Розподіл опадів. Якщо взимку основна частка опадів випадала в Середземномор‘ї, то влітку цей район відчуває різку нестачу атмосферного зволоження. 8

ОПАДИ Західний перенос повітря обумовлює в Європі не тільки позитивні температурні аномалії, але й ОПАДИ Західний перенос повітря обумовлює в Європі не тільки позитивні температурні аномалії, але й підвищені в порівнянні зі середньо широтними значеннями суми атмосферних річних опадів. В горах виникає орографічний ефект і річні суми опадів різко зростають (Гірські р-ни Британських островів і навітряні схили Скандинавських гір – від 2500 мм до 4000 і більше мм. Внутрішні підвітряні схили Феноскандії одержують опадів значно менше: від 500 до 700 мм, а на півночі навіть менше 500 мм. У південній Європі максимальне випадання опадів приурочене до зимового сезону. Характерна мозаїчна картина розподілу атмосферної вологи. На північному заході Піренейського п-ва, у Північних і Південних Апеннінах випадає більше 1500 -2000 мм опадів, а на заході більше 5000 мм (станція Црквице макс. 8063 мм). До зволожених місцевостей відноситься увесь південно-східний схил Альп (до 4000 мм). У міжгірних улоговинах і на підвітряних берегових низинах , східних і південно-східних районах Європи випадає до 200 мм опадів. Оскільки температури тут низькі й випаровування невелике то для всієї Північної Європи характерне надлишкове або достатнє зволоження. В субтропіках, в умовах високих температур випаровуваність зростає до 1000 - 1300 мм, тому атмосферне зволоження виявляється різко недостатнім навіть у середньому річному вираженні. У літній сезон у північних районах Європейського Середземномор'я від 1 до 3 місяців, а в південних - до 5 місяців опади практично відсутні. 9

КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ В арктичному поясі протягом усього року панують холодні арктичні повітряні маси й КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ В арктичному поясі протягом усього року панують холодні арктичні повітряні маси й спостерігаються дуже низькі температури. У межах субарктичного поясу, у зв'язку з перевагою протягом усього року океанічних мас повітря клімат характеризується досить теплою й дуже вологою зимою, прохолодним і вологим літом. У помірному поясі за термічними умовами розрізняють (особливо в зимову пору року) два підпояса: 1) північний бореальний, для якого характерно прохолодне літо й сувора зима; 2) південний, суббореальний, з теплим літом і м'якою зимою. Розходження в ступені атмосферного зволоження (в залежності віддалення від атлантичного узбережжя) в межах кожного з підпоясів виділяють морські, перехідні й континентальні типи клімату. У субтропічному поясі спостерігається сезонна зміна повітряних мас: узимку - панує західний перенос помірного повітря, а влітку встановлюється тропічний антициклон. У результаті - сухе й жарке літо, тепла й дуже волога зима. Розходження між морським і континентальним типами клімату простежуються на кожному з півостровів залежно від орієнтації місцевості стосовно західного циклонічного потоку повітря. Виділяють два типи клімату континентальний і середземноморський 10

Забруднення атмосферного повітря 11 Забруднення атмосферного повітря 11

Це цікаво Подія Найдовша в світі коса Назва Параметри Місцезнаходження Арабатська стрілка 175 км Це цікаво Подія Найдовша в світі коса Назва Параметри Місцезнаходження Арабатська стрілка 175 км Україна 9, 4 % Фінляндія Преспа площа - 275 км 2, глибина – до 54 м Балканський п-ів оз. Грімсветн 180 м Ісландія (кратер влк. ) Найбільша озерність території Найбільше карстове озеро Найбільші коливання рівня води Найбільш відомий у світі прісноводний курорт Наймертвіше озеро планети Найбільший на планеті лиман Найбільш покручена в світі річка Найдовший у світі фіорд Найпрісніше море Наймілкіше в світі море Найвужча протока, що відокремлює частини світу Наймілкіша в світі протока оз. Балатон Угорщина оз. Смерті о. Сицилія Дніпровсько-Бугський Україна р. П’яна відстань від витоку до гирла по прямій 49 км, а за течією – 300 км притока Сури (басейн Волги) Согне-фіорд 220 км Норвегія Балтійське 2 -8‰ Азовське ср. глибина - 8 м макс. – 15 м Босфор від 750 до 3700 м між Європою і Азією Керченська ср. глибина – 5 м макс. – 15 м між Росією і Україною Найінтенсивніша абразія берегів спостерігалась в ІІ тис. н. е. на о. Гельголанд у Північному морі. За 900 років його площа зменшилася з 900 км 2 до 1, 5 км 2 12

ВНУТРІШНІ ВОДИ Річки Європи відносяться переважно до басейну Атлантичного океану і лише невелика кількість ВНУТРІШНІ ВОДИ Річки Європи відносяться переважно до басейну Атлантичного океану і лише невелика кількість до Північного Льодовитого (північний схід Феноскандії, північ Росії). На характер живлення річок впливають кількість і сезонність опадів, рельєф і рівень сонячної радіації. Величина випаровування змінюється зонально від 200 мм на півночі до 1000 мм на південних півостровах. Таким чином, найбільш посушливі райони Європи розташовуються на її південних і південно-східних окраїнах, де й відзначаються мінімальні значення стоку - менше 100 мм Основними джерелами прісних вод на європейській території служать ріки, озера, підземні води й льодовики. Випаровуваність

ЖИВЛЕННЯ РІЧОК Тип живлення Режим річок Території, ріки Змішаний У високогірному поясі Альп, Піренеїв, ЖИВЛЕННЯ РІЧОК Тип живлення Режим річок Території, ріки Змішаний У високогірному поясі Альп, Піренеїв, Карпат (верхів'я Рейну, Рони, Гаронни, Сави та ін. ) Центральна, Південна і Східна Європа (Шумава, Дністер, Дніпро, Волга та ін. ) Приатлантичні райони Європи (Луара, низов'я Рейну, Везер, Темза, Северн та ін. ) Влітку спостерігається тривале зниження рівня. Друга межень взимку, в період льодоставу. Основний підйом води в період весняного паводку. Ріки Польської, Оксько-Донської рівнин, Придніпровської та Середньо- і Нижньодунайської низовин (Вісла, Одер, Сірет, Прут та ін. ) Найбільш різко виражені сезонні коливання рівнів води зимовий максимум і літня межень. Співвідношення об'ємів води в зимовий і літній сезони, часто досягає 100: 1 і навіть 200: 1 Дощове Найбільш повноводні влітку. Узимку спостерігається межень. Завжди повноводні Льодовикове На півночі закордонної Європи (фінські, шведські і російські ріки), у піренейських і карпатських середньогір’ях Залежно від режиму випадання опадів і величини випаровування на ріках спостерігається різна висота паводкових піків і міняється сезон їх проходження Снігове Найбільш повноводні раннім літом або наприкінці весни. Узимку спостерігається межень. Середземноморські ріки (Тибр, Хукар та ін. ) У верхів'ях льодовикове (літній паводок), а в низов’ї (літня межень). р. Дунай 14

РІКИ ЄВРОПИ Сена Дунай Рейн Темза Ельба Волга 15 РІКИ ЄВРОПИ Сена Дунай Рейн Темза Ельба Волга 15

Річковий стік Одноразовий вміст прісних вод у ріках Європи дорівнює 60 км 3, а Річковий стік Одноразовий вміст прісних вод у ріках Європи дорівнює 60 км 3, а період їхнього поновлення — 28 днів. Більше 430 км 3 води зосереджено у великих водоймищах, з яких понад 175 км 3 щорічно поповнюється. Висота шару стоку, рівномірно розподіленого по поверхні Європи, дорівнює 306 мм. Тільки на одному материку - Південній Америці - цей показник вище (440 мм). Тому що площа Європи невелика, її питома вага у світовому стоці прісних вод незначна - 5, 6 %. Найвищий шар стоку в Європі спостерігається в Скандинавських горах, Альпах, на Динарському нагір'ї (понад 4000 мм), у західному секторі Піренеїв, а найнижчий у низов’ях Дунаю, Дніпра, Дону і Волги.

ОЗЕРА Походження Географічне положення Четвертинні материкові зледеніння Ладозьке озеро Онезьке озеро Невисокі кристалічні рівнини ОЗЕРА Походження Географічне положення Четвертинні материкові зледеніння Ладозьке озеро Онезьке озеро Невисокі кристалічні рівнини Фінляндії, північ Східно- і Середньоєвропейських рівнин (російські, польські й німецькі поозер’я) Складне, але в основі тектонічне походження. Підніжжя гірських систем. В Альпах (Комо, Баденське, Женевське, Лаго-Маджоре), в Угорщині (Балатон ), у Швеції (Веттерн) та ін. озеро Балатон Женевське озеро 17

ПІДЗЕМНІ ВОДИ І ЛЬОДОВИКИ Льодовики. Західна Європа має 22 785 км 3 води у ПІДЗЕМНІ ВОДИ І ЛЬОДОВИКИ Льодовики. Західна Європа має 22 785 км 3 води у твердій фазі, що законсервована у гірських льодовиках. Великі масиви сучасних льодовиків зосереджені на арктичних островах, в Ісландії, на нагір'ях західної Феноскандії й у високогірній зоні Альп. Ісландія Підземні води. Запаси підземних вод у закордонній Європі досить значні. 68 % запасів підземних вод розміщається в глибоких шарах (до 2 км) з дуже вповільненим водообміном. Значні запаси підземних вод приурочені до піщаних відкладень великих пластових рівнин Центральної й Південної Європи, до підгірських і акумулятивних рівнин Альпійсько-Карпатської гірської системи й Піренеїв, до вапнякових масивів Середземноморської Європи, північної і центральної частини Європейської Росії та до деяких інших місцевостей. озеро Балатон Альпи 18

ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Найкраще забезпечено водою населення країн Феноскандії: на 1 особу тут приходиться більше 25 ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Найкраще забезпечено водою населення країн Феноскандії: на 1 особу тут приходиться більше 25 000 м 3 води, а в Норвегії — більше 100 тис. м 3; Великобританія, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Австрія, Швейцарія мають у своєму розпорядженні менші запаси води — від 10 тис. до 2 500 м 3/осіб, що пояснюється надзвичайно щільним населенням даних країн. Порівняно низька забезпеченість водними ресурсами спостерігається на території Німеччини, Польщі, Чехії, Словакії, Угорщини, Румунії, Болгарії — від 2500 до 1000 м 3/особу. Найважче положення складається в Бельгії й Нідерландах, де водозабезпеченість 3 на 1 особу і основне водоспоживання базується на транзитному стоці знижується до 900— 850 м сильно забрудненого Рейну і його приток. Технічно на ріках закордонної Європи можна щорічно виробляти близько 630 млрд. к. Вт. год електроенергії. На території закордонної Європи виділяються чотири райони з високою забезпеченістю гідроенергоресурсами (79 % загального економічного ГЕП закордонної Європи): • гірський захід Скандинавії (економічний гідроенергетичний потенціал -ГЕП - 202 млрд. к. Вт -ч), • Альпи (130 млрд. к. Вт ч), • Балканський півострів (56 млрд. к. Вт ч), • Піренеї (30 млрд. к. Вт -ч). Серед західноєвропейських країн найбільше повно використовують енергетичні можливості рік Швейцарія (91 % економічного ГЕП), Франція (92 %), Італія (86%), Іспанія (81%), Німеччина (77 %) і деякі інші.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ Сільське господарство споживає близько 90 води, з яких половина губиться безповоротно. Основна ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ Сільське господарство споживає близько 90 води, з яких половина губиться безповоротно. Основна частка водозабору витрачається на полив посівів у країнах з посушливими кліматичними умовами (Іспанія, Італія, Румунія). Комунально-побутове споживання води неухильно зростає. В останні роки на водопостачання населення вилучається від 50 до 60 км 3 найбільш чистих вод. У цілому щорічно з рік, озер, водоймищ і підземних джерел для різних господарських цілей забирається близько 40 % стоку. У європейську річкову мережу щорічно скидається більше 90 км 3 стоків різного походження й ще 10 км 3 у прибережні зони морів. Тривожна ситуація склалася в таких зонах «зосередження» промислових і міських комплексів, як Рейнсько-Вестфальска область у Німеччині, зона Мілана в Італії, Західний Йоркшир у Великобританії та ін. Забруднені води рік, що протікають через такі зони, не можуть бути використані без дорогого попереднього очищення (механічного, хімічного, біологічного). км 3

Домашнє завдання Повторити: А) грунти ; Б) природні пояси і зони. 21 Домашнє завдання Повторити: А) грунти ; Б) природні пояси і зони. 21