Харчування та травлення План: 1. Способи харчування 2. Механічна обробки їжі 3. Дія травних ферментів 4. Перетравлювання вуглеводів, білків, жирів 5. Відповідність між травними ферментами та характером їжі.
Способи харчування Розчинена їжа – вода в природних водоймах містить органічну речовину в конц. 2 -20 мг/л. Суспензія поживних речовин – утворюють частинки детрита, органічні сполуки, адсорбовані на інертних частинках, мертві клітини планктона, фітопланктон. - 0, 2 -1, 7 мг/л. n Живлення за допомогою псевдоподій, піноцитоз, внутріклітинне травлення (найпростіші, губки, кишковопорожнинні, турбелярії) n Живлення за допомогою утворення із слизу до якого прилипають поживні частинки (поліхети, пластинчастозяброві молюски, черевоногі молюски) n Живлення за допомогою війок і джгутиків (інфузорії, губки, коловратки, пластинчастозяброві молюски, черевоногі молюски) n Живлення за допомогою щупалець і щетинок (трубчасті поліхети, ланцетник) n Тверда їжа – Поглинання неїстівої їжі (грязь, мул) n Поглинання рідкої їжі – укол, всмоктування (нематоди, пявки, двокрилі, кліщі, круглороті) n Використання організмів-симбіонтів – заселення травного тракту найпростішими і бактеріями (жуйні ссавці), водорості – зооксантели і зоохлорели (двостулкові молюски)
Механічна обробки їжі Спеціалізовані відділи травного тракту: прийом їжі – ротові залози: слина містить антикоагулянти, паралізуючі яди, карбогідрази, протеази. Проведення їжі і відкладання прозапас – стравохід, зоб. Перетирання їжі і початкове перетравлення – шлункові жорна, мускульний шлунок, предшлунок, власне шлунок. Перетравлювання і всмоктування – кишечник, травні залози. Утворення екскретів – кінцевий відділ кишечника. Рух їжі – війки, скорочення м’язів кишечника.
Дія травних ферментів n n Позаклітинне травлення (найпростіші з травними вакуолями, кишковопорожнинні, голкошкірі, поліхети, молюски, черви, ракоподібні, комахи, головоногі, хордові. Внутріклітинне травлення (бактерії, найпростіші, губки, кишковопорожнинні, голкошкірі, поліхети, молюски (амебоцити), Послідовність дії травних ферментів: кисле середовище – лужне середовище Стимуляція секркції травних соків - умовно-рефлекторна, безумовнорефлекторна, гормональна.
Обмін вуглеводів n n n n n гідроліз складних вуглеводів у травному тракті, всмоктування моносахаридів в кишечнику і транспорт їх до тканин; розщеплення і синтез цукрів у клітинах тканин; виведення кінцевих продуктів (метаболітів) з організму. Катаболізм вуглеводів забезпечує організм енергією і вуглеводневими компонентами, необхідними для побудови інших органічних речовин. При анаболізмі (біосинтезі) утворюються резервні вуглеводи (глікоген) і вуглеводи (глюкоза), а також гетерополісахаріди, що здійснюють структурні, захисні та інші функції в організмі тварин. Крім того, проміжні продукти обміну вуглеводів (s-фосфогліцеріновий, кіфовіноградная, оцтова кислоти, тощо) є необхідними компонентами у біосинтезі ліпідів, білків і т. д. , тому вуглеводний обмін є одним з найважливіших сполучних ланок метаболізму інших речовин в організмі. слині ферменти α-амілаза і мальтоза - гідролізують α-глікозидні зв'язки 1 -4. Крохмаль може розпадатися до молекул мальтози і глюкози. в 12 - палій кишці, під дією амілази і мальтози підшлункової залози, які розщеплюють α 1 - 4 - глікозидні зв'язки в крохмалі. Зв'язки 1 - 6 розриває фермент декстріназа до дісахаров мальтози. Потім мальтоза гідролізує мальтази до двох молекул α, d - глюкози і фруктози; лактаза, розщеплює лактозу до глюкози і галактози. У травоїдних (полігастрічних) тварин протікає під дією ферментів, синтезованих мікроорганізмами. У жуйних ці процеси відбуваються в рубці, у коней - у сліпій кишці, в інших тварин - у товстому відділі кишечнику. Так, клітковина розпадається до дисахаридів і целлобіози, потім целлобіоза під дією целлобіази гідролізуються до двох молекул β-d глюкози. Потім β-d - глюкоза в рубці піддається бродінню під дією відповідних ферментів, що виділяються з утворенням летких жирних кислот (ЛЖК): піровиноградної, оцтової, молочної, масляної, пропіонової, а також газів СО 2, СН 4.
Переварювання білків n n n Переварювання білків є головною умовою забезпечення організму тварин амінокислотами. Переварювання відбувається під дією гідролітичних ферментів. Головним ферментом шлункового соку є пепсин. У молодняку тварин, що харчуються молоком, пепсин у шлунку не виробляється, у них присутня фермент ренін, що виділяється з сичуга жуйних. Ренін розщеплює білки молока. У підшлунковій соку діє фермент трипсин, який виробляється у вигляді трипсиногена, тобто неактивної форми трипсину. Трипсин розщеплює білки до високомолекулярних пептидів і окремих амінокислот. Хімотрипсин розщеплює білки також до поліпептидів і окремих амінокислот. Всмоктуються амінокислоти і частково діпептидази і пептиди в ворсинках тонкого відділу кишечника за участю специфічних переносників.
Переварювання жирів n n n У тілі тварин жир розподіляються нерівномірно, і головним чином накопичується в зашкірній клітковині, тканинах, що обволікають органи, які визначаються посиленою діяльністю: серце, нирки та ін. . В кістковому мозку міститься до 90 % жиру. Розщеплювання жирів починається в шлунку, проте тут воно протікає з невеликою швидкістю. Лише у дітей раннього віку, одержуючих з їжею добре емульговані жири (молоко), розщеплювання жирів в шлунку може досягати 5%. У тонкому кишечнику жири гидролізуются ліпазою (підшлунковою залозою, що виробляється, і залозами кишечника) до моногліцеридів і у меншій мірі до гліцерину і жирних кислот. Міра розщеплювання жирів залежить від інтенсивності надходження жовчі і від вмісту в ній жовчних кислот. Жирні кислоти, що всмокталися, в слизовій оболонці кишечника частково використовуються для ресинтезу жирів і ін. ліпідів, специфічних для даної тканини організму, частково у вигляді вільних жирних кислот переходять в кров.
Відповідність між травними ферментами та характером їжі. n n n Протеази – ферменти, що розщеплюють білкові макромолекули (пепсини, трипсин, хімотрипсин, еластаза, ентерокіназа). Екзопептидази - відщеплюють по одній амінокислоті з того або іншого кінця молекули білка або пептида (карбоксипептидазу, амінопептидазу, дипептидилпептидазу, трипептидазу і цілу групу дипептидаз) Ферменти, що розщеплюють ліпіди называють ліпази. Ферменти, що розщеплюють крахмалисті вуглеводи (крахмаль і амілозу), відносять а-амілазу і а-глюкозидазу, що секретуються слинними залозами, підшлунковою залозою. Дисахариди розщепляють дисахаридази. Сахаразу розщеплює сахараза, мальтозу - мальтаза, которые відносяться до класу аглюкозидаз, разрывая а-звязки в молекулах сахарози і мальтози. Молочний цукор (лактозу) розщеплюе фермент лактаза, которая є в-галактозидазою і разрывает связь между глюкозою і галактозою в молекулі лактози. Нуклеїнові кислоти розщеплює особлива група ферментів, які присутні в секреті підшлункової залози - ДНК-аза и РНК-аза.
Скачать презентацию Харчування та травлення План 1 Способи харчування 2
Kharchuvannya_ta_travlennya.ppt