Всесвітня історія спортивного руху Лекція: “Фізична культура

Всесвітня історія спортивного руху Лекція: “Фізична культура та атлетика стародавніх Греції та Риму” ДОЦЕНТ Л. РАДЧЕНКОНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ Кафедра історії спортивного та олімпійського руху

План лекції: 1. Гімнастика та атлетика античної Греції. 2. Фізичне виховання та атлетика стародавнього Риму. 3. Вплив античних гімнастики та атлетики на розвиток сучасного спортивного руху.

Одним з основних елементів культури і буття стародавніх греків була – агоністика – принцип змагальності, що був реалізованим у різних сферах життя давньогрецького суспільства

Фізична культура та атлетика були повноцінною складовою системи освіти та виховання стародавніх греків

Старогрецька гімнастика: • дитячі ігри – вправи з м’ячем, біг, метання спису, диска та інші вправи, що розвивають спритність; • палестра (зал для боротьби) – у систему якої входили комплексні іспити – пентатлон: біг (120 м), стрибки в довжину з альтерами, метання спису, диска та боротьба, а також біг зі зброєю, верхова їзда, стрільба з луку, плавання; • орхестрика (що сформувалася з ритуальних танців) – мистецтво рухатися і вправи для розвитку спритності.

Стародавній Рим: • Фізична культура в державі, що знаходилась на найвищому щаблі розвитку в епоху стародавнього світу, відноситься до числа найбільш суперечливих проблем історії культури

Особливості фізичної культури Стародавнього Риму: • Численні джерела вказують, що фізична підготовка юнаків до 16 -17 -річного віку, тобто до служби в армії, була виключно завданням сім’ї. В IV ст. до н. е. було створено навчальний заклад під назвою «лудус» , це свідчить про те, що і в Римі були прагнення до організації фізичного виховання подібно грецькому. В III ст. до н. е. підготовка воїнів була вже зосереджена в загальних таборах. Фізична і духовна підготовка були відокремлені одна від одної. В останньому столітті існування Республіки більшість громадян закинули фізичні вправи. • Основою, на якій трималася Римська імперія, її внутрішньою визначальною силою були народні маси, на які Рим завжди міг розраховувати. При цьому народові потрібен був не тільки хліб, але й духовні насолоди, що відповідали укладу життя. Цій меті служили такі видовища, як бої гладіаторів і змагання колісниць.

• На відміну від грецьких полісів в Римі влада завжди була сконцентрована в руках нечисленної групи людей. У цій атмосфері не могло виникнути громадського руху, що додало б заняттям фізичною культурою організованого характеру і заохочувало б до цього народні маси. У цих умовах фізичні вправи залишалися засобом задоволення особистих потреб і формою індивідуальних розваг. • Не приносили істотних змін і спрямовані спроби окремих державних діячів і політиків, що схилялись перед еллінізмом.

Вплив античних гімнастики та атлетики на розвиток сучасного спортивного руху: • зародження організованих форм масової фізкультурно-спортивної діяльності; • виникнення первісних форм фізкультурно-спортивної підготовки, навчання, виховання, а також осіб, які здійснюють цей процес; • розробка основ наукового забезпечення процесу навчання, фізкультурної, та спортивної підготовки; використання знань в реабілітаційній та рекреаційній діяльності; • створення першого інвентарю

Всесвітня історія спортивного руху Лекція: “Фізична культура та атлетика стародавніх Греції та Риму” ДОЦЕНТ Л. РАДЧЕНКОНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ Кафедра історії спортивного та олімпійського руху