Виконав студент групи 3 Ф 1 Ігнатій Вячеслав
Важливим засобом нормалізації мікроклімату виробничих приміщень є вентиляція, за допомогою якої створюються належні санітарно-гігієнічні й метеорологічні умови.
Вентиляція – організований і регульований повітрообмін, метою якого є: - видалення з повітря виробничих приміщень газів, пилу, що становлять небезпеку отруєння, вибуху чи пожежі; - створення нормальних метеорологічних умов у виробничому середовищі – температури, вологості, швидкості руху повітря.
Види вентиляції: природна і штучна. Природна вентиляція (рис. 3. 1) здійснюється наслідок різниці густини повітря поза й усередині приміщення. Повітря у середині приміщення звичайно має більш високу температуру tп (тепловиділення за рахунок технологічних процесів, устаткування, людей) ніж зовні tз, і тому його питома вага усередині приміщення γп менше питомої ваги зовнішнього γз.
Чим більша відстань h між осями верхнього h 1 і нижнього h 2 прорізів, тим більше значення теплового напору Нт, що дорівнює сумі теплових напорів Н 1 і Н 2: Нт = Н 1 + Н 2 = h(γз – γп) , Для збільшення теплового тиску на будинках і сховищах споруджують витяжні шахти з дефлекторами.
Штучна (механічна) вентиляція здійснюється завдяки тиску повітря, створюваному вентилятором, що приводиться в обертання електродвигуном. Щодо зон дії вона буває загальною й місцевою, а за призначенням – припливною, витяжною і припливно-витяжною:
Місцева – для видалення шкідливих газів, пари і пилу від місця їхнього утворення; перешкоджає їх поширенню в приміщенні. Шкідливі речовини відсмоктуються за допомогою витяжних парасолів, шаф і щілинних приймачів; Загальна – для повітрообміну в усьому приміщенні;
Припливна (рис. 3. 2, а) – для подачі в приміщення чистого повітря, коли виділення в процесі виробництва шкідливих речовин незначне і потріб на неповна заміна повітря, а також для запобігання підсмоктуванню в приміщення шкідливих газів і парів із суміжних (сусідніх) приміщень.
Чисте повітря через шахту припливу 7 повітря вентилятором 2 засмоктується ззовні, очищається у фільтрах 6, у холодну пору року підігрівається в калорифері 5, при необхідності зволожується у зволожувальному пристрої 4 і надходить у мережу повітроводів, а через вентиляційні канали 3 розподіляється усередині приміщення;
Витяжна (рис. 3. 2, б) – для видалення з повітря приміщення великої кількості шкідливих речовин, що виділяються, коли люди в ньому перебувають лише короткочасно, а приплив повітря легко здійснюється через щілини, нещільності вікон, дверей і пристрою природної вентиляції. Забруднене повітря засмоктується через витяжні вентиляційні канали 9 (місцеві парасолі встановлені на робочих місцях чи у зоні шкідливих речовин) вентилятором 2 і викидається назовні через шахту 8, попередньо фільтруючись у фільтрі 6;
Припливно-витяжна (рис. 3. 2, в) – для очищення повітря і створення сприятливих метеорологічних умов у приміщенні, якщо за допомогою тільки витяжної чи припливної вентиляції це зробити неможливо. Ця система найбільш ефективна.
Кондиціонування повітря дозволяє створити оптимальні метеорологічні умови (штучний мікроклімат) у виробничих приміщеннях і громадських будинках. Кондиціонування передбачає очищення, нагрівання, охолодження, зволоження, видалення запахів і озонування повітря, що подається в приміщення.
Кратність обміну повітря протягом однієї години визначається за формулою: n = Сш. п. /Сгдк , де: Cш. п. – концентрація шкідливої речовини в повітрі приміщення; визначається за допомогою приладів, мг/м 3; Cгдк – ГДК у повітрі шкідливої речовини, мг/м 3.
Кількість повітря, що подається або видаляється з приміщення, при відомій кратності визначається за формулою: q = n. V, де: q – кількість повітря, м 3/год; V – об’єм приміщення, м 3.
Якщо кратність обміну невідома або не може бути встановлена, необхідну для видалення шкідливих газів, пару чи пилу кількість повітря визначають за формулою: q = m/(Сгдкв – Св. пр), де: m – маса шкідливих речовин, що надходять в повітря виробничого приміщення за одну годину, мг/год; Спдкв – ГДК речовини, що видаляється з приміщення, мг/м 3; Св. пр – концентрація шкідливої речовини в припливному повітрі, мг/м 3.
Кількість повітря для видалення надлишкових тепловиділень із приміщення розраховується з формули: де: Qнад – кількість надлишкового тепла за годину, к. Дж/год; Спов– питома теплоємність повітря, яка дорівнює 1 к. Дж/(кг×К); tвид – температура повітря, що видаляється з приміщення, К; tпр – температура припливного повітря в приміщенні, К; р – густина припливного повітря, кг/м 3.
Надлишкове тепловиділення: Qнад = Qн – Qвид, де: Qн – тепло, що надходить у повітря приміщення від установок, апаратури, освітлювальних приладів і людей, а також від поверхонь, нагрітих сонячними променями, к. Дж/год; Qвид – тепло, щонадходить в навколишнє середовище (приміщення), к. Дж/год.
При будові й експлуатації систем вентиляції з порушенням вимог безпеки може виникнути пожежа. Це пояснюється тим, що система вентиляції складається з металевих елементів, які під час вібрації і зіткненнях можуть висікати іскру. Якщо при цьому в повітрі, що видаляється вентиляційною системою, є пальні гази, пара чи пил, то може виникнути пожежа чи вибух, і повітропроводи сприяють поширенню вогню і диму в будинку чи споруді.
До експлуатації допускаються вентиляційні системи, що пройшли передпускові випробування і мають паспорти, журнали ремонту й експлуатації. Адміністрацією затверджується вентиляційних систем. графік оглядів і ремонтів Приміщення для вентиляційного устаткування замикають, а збереження в цих приміщеннях матеріа лів, інструментів та інших сторонніх предметів забороняється. Змащують рухомі деталі тільки після повної зупинки вентиляційних систем, очищення і ремонт систем провадять за допомогою способів, що виключають можливість висікання іскри. Ремонт вибухозахищеного електроустаткування вентиляційних систем провадиться на спеціальних підприємствах з подальшим контрольним випробуванням на відповідність технічним умовам із занесенням результатів в паспорт.
*