Викладач: Миронець С. М. кандидат психологічних

Скачать презентацию Викладач:  Миронець С. М.  кандидат психологічних Скачать презентацию Викладач: Миронець С. М. кандидат психологічних

tema_4._garmonіyniy_rozvitok_osobistostі_1.ppt

  • Размер: 850.5 Кб
  • Автор:
  • Количество слайдов: 29

Описание презентации Викладач: Миронець С. М. кандидат психологічних по слайдам

Викладач:  Миронець С. М.  кандидат психологічних наук, доцент Тема 3.  ГармоніяВикладач: Миронець С. М. кандидат психологічних наук, доцент Тема 3. Гармонія та відхилення у розвитку особистості. Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра психології

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ЛЕКЦІЇ: 1. Гармонія та відхилення у розвитку особистості 1. Особистість і агресія.ОСНОВНІ ПИТАННЯ ЛЕКЦІЇ: 1. Гармонія та відхилення у розвитку особистості 1. Особистість і агресія. Відхилення у розвитку особистості 2. Допомога психолога та самодопомога при особистісних розладах

БІОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ОСОБИСТІСТЬ АКТИВНА ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ПРОВІДНІБІОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ОСОБИСТІСТЬ АКТИВНА ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ПРОВІДНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ САМОСВІДОМІСТЬ ВКЛЮЧЕННЯ У СИСТЕМУ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН САМОРЕГУЛЯЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ АКТИВНІСТЬТИПОВІСТЬ Генезис особистості як суб’єкту діяльності.

Провідні риси особистості Включення в систему суспільних відносин  –  є основою іПровідні риси особистості Включення в систему суспільних відносин – є основою і рушійною силою розвитку особистості. Це спільна діяльність, в якій відбувається певна соціалізація особистості, засвоєння нею соціальних ролей. Саморегуляція — процес, під час якого особистість корегує, свою життєдіяльність в межах визначених оточуючим її суспільством. Самосвідомість — це усвідомлення людиною себе самої у своєму ставленні до зовнішнього світу та інших людей.

Провідні риси особистості Індивідуальне —  все,  що характеризує окрему людину:  їїПровідні риси особистості Індивідуальне — все, що характеризує окрему людину: її фізичні та психологічні особливості, спрямованість, здібності, риси характеру, тобто те, чим відрізняється одна людина від інших людей. Типове є найбільш загальне, те що властиве кожній людині і характеризує особистість узагалі: її свідомість, активність, розумові та емоційно-вольові прояви, тобто те, чим одна людина схожа на інших людей. Активність — внутрішня спонукальна сила(мотивація), що спрямована на задоволення потреб організму. Для особистості провідними в її активності є свідомі й цілеспрямовані прагнення.

Соціалізація особистості Особистість сама створює суспільні відносини,  в яких продовжується процес її соціалізації.Соціалізація особистості Особистість сама створює суспільні відносини, в яких продовжується процес її соціалізації. Залежно від ролі та місця, яке вона посідає в них, формується певний тип особистості та її структура. Під соціалізацією розуміють процес, під час якого людська істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для її життєдіяльності в суспільстві. В цьому значенні соціалізація процес розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості.

 •  Мотивації поведінки та діяльності.  •  Загальної спрямованості індивіда. • Мотивації поведінки та діяльності. • Загальної спрямованості індивіда. • Індивідуально-особистісний зміст життєдіяльності. • Світогляд. • Самосвідомість. • Життєві настанови та ціннісні орієнтації тощо. Об’єктивні та суб’єктивні детермінанти соціалізації особистості Соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-культурні умови життя суспільства і окремих спільнот, в яких відбувається соціалізація особистості. Результати діяльності, спілкування і самосвідомість, взяті разом, розкривають сутність соціалізації.

Особистість як суб’єкт діяльності. Особистість виступає,  з одного боку,  як передумова діяльності,Особистість як суб’єкт діяльності. Особистість виступає, з одного боку, як передумова діяльності, а з іншого — як продукт діяльності. Основні види діяльності: для дитини — гра та учення, а для дорослої людини — учення й праця. Кожному віковому етапі превалює певний вид діяльності.

РОЗВИТОК СВІДОМОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ Формування самосвідомості в онтогенезі проходить через послідовно ускладнювальні стадії, якіРОЗВИТОК СВІДОМОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ Формування самосвідомості в онтогенезі проходить через послідовно ускладнювальні стадії, які пов’язані з віковими етапами психічного розвитку людини. Умовно їх можна розділити на такі: Від народження до 1 року; Від 1 року до 3 років; Від 3 до 7 років; Від 7 до 12 років; Від 12 до 14 років; Від 14 до 18 років;

Гармонійна особистість Психологи виділяють чотири складові гармонійної людської особистості:  фізичну, емоційну, інтелектуальну іГармонійна особистість Психологи виділяють чотири складові гармонійної людської особистості: фізичну, емоційну, інтелектуальну і духовну. Якщо між ними немає рівноваги, то ми починаємо відчувати дискомфорт, потім роздратування, нудьгу і навіть (підсвідомо) приховане небажання жити. Гармонійний розвиток особистості

Спробуйте відповісти собі на питання : Що дано мені від народження?  Яким яСпробуйте відповісти собі на питання : Що дано мені від народження? Яким я став (ла) в процесі життя? Як треба жити, щоб у всьому відчувати гармонію? Гармонійна особистість — це людина, яка перебуває в єдності зі світом, людьми і сама з собою.

О. І. Мотков під психологічною гармонією розуміє:  1) наявність у людини психічного, О. І. Мотков під психологічною гармонією розуміє: 1) наявність у людини психічного, особистісного, соціального та духовно-психологічного здоров’я. У загальних рисах це: відсутність виражених психічних захворювань (психічне здоров’я); 2) оптимальна внутрішня узгодженість, збалансованість різних спочатку генетично заданих (базових) і мотивацій , які з’являються в процесі життя, характерологічних та культурологічних рис різного рівня і їх комфортного поєднання, а також з пізнавальними , психофізіологічними і фізичними можливостями побудови поведінки (особистісне здоров’я); 3) оптимальна зовнішня збалансованість особистості з оточуючими соціальними умовами, мікро-і макросоціальним середовищем ( соціально-психологічне здоров’я ); 4) оптимальна зовнішня збалансованість особистості з природними середовищами, із світом в цілому ( духовно-психологічне здоров’я )

Гармонійність особистості і процесу життя людини може бути розглянута з точки зору рівня психологічноїГармонійність особистості і процесу життя людини може бути розглянута з точки зору рівня психологічної культури особистості та наявності її саморозвитку – тобто ефективності здійснення основних видів функціонування особистості, таких як: — самопізнання і самовизначення; — спілкування; — саморегуляція емоцій і дій; — творчість; — ведення справ; — саморозвиток в основних сферах життєдіяльності (вся природа, соціум, тіло, психіка, особистість). Оптимальні рівні вираженості цих аспектів особистісної активності будуть говорити про високу психологічної культури особистості

За К.  Роджерсом психологічна гармонія виражається в оптимальній психічній організації та оптимального функціонуванняЗа К. Роджерсом психологічна гармонія виражається в оптимальній психічній організації та оптимального функціонування і розвитку індивідуума (в межах заданих природою можливостей). Вона є синонімом наявності у людини здорового, різноманітного та цікавого життя, з елементами «своєї гри», своєї справи і творчості, з високим самоприйняттям та прийняттям в цілому навколишнього соціального та природного світу. Потреба знаходити, розуміти або переживати сенс свого буття посідає, можливо, центральне місце в духовному просторі особистості. Втрата сенсу життя призводить не лише до значної дисгармонії, а й до депресивних станів, суїцидних намірів

Спрямованість разом із світоглядом є вищими регуляторами поведінки і дій людини. Спрямованість  особистостіСпрямованість разом із світоглядом є вищими регуляторами поведінки і дій людини. Спрямованість особистості – це система домінуючих цілей і мотивів діяльності особистості, які визначають її самоцінність і суспільну значущість. Характер – це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в змісту її діяльності та суспільній поведінці. Формування характеру — це процес становлення стійких психологічних утворень особистості під впливом об’єктивних і спеціально створених для цього умов, коли дії та вчинки людини в результаті їх багаторазових повторень стають звичними й визначають типову модель її поведінки.

Поняття про особистісну норму. Відхилення у розвитку особистості.  Поняття про особистісну норму. Відхилення у розвитку особистості.

Поняття норми: В різних суспільствах (в залежності від рівня економічного та культурного розвитку) існуютьПоняття норми: В різних суспільствах (в залежності від рівня економічного та культурного розвитку) існують різні поняття норми, а також відповідно різні ставлення до тих людей, які якимось чином виділяються з цієї норми. В плані соціальних стосунків, поняття норми залежить також від історії та культури людей, їх національності. Поняття норми є змінним, але закономірністю є те, що чим демократичніше суспільство, тим терплячішим воно є до будь-яких відхилень. Тоталітарні ж режими в усі часи переслідували будь-які прояви нестандартної поведінки.

Норма  - це деяке ідеальне утворення,  умовне позначення об'єктивної реальності або деякийНорма — це деяке ідеальне утворення, умовне позначення об’єктивної реальності або деякий середньостатистичний показник, що характеризує реальну дійсність, але в ній здебільшого не існує. Кожна норма має свої показники та характеристики. Все те, що не відповідає показникам називається відхиленням від норми. Усі відхилення поділяються на позитивні і негативні.

І.  Фізичні відхилення, що характеризуються медичними показниками.  ІІ. Психічні відхилення  ІІІ.І. Фізичні відхилення, що характеризуються медичними показниками. ІІ. Психічні відхилення ІІІ. Педагогічні відхилення Розрізняють наступні види відхилень:

І. Фізичні відхилення, що характеризуються медичними показниками.  Для кожної вікової групи є своїІ. Фізичні відхилення, що характеризуються медичними показниками. Для кожної вікової групи є свої показники у віці, рості, об’ємі грудної клітки, що є характеристикою фізичного здоров’я. Фактично ці показники є ідеальними. Так, за даними Міністерства Охорони Здоров’я в Україні в перший клас приходить 20 -25 відсотків здорових дітей, в той час коли закінчують школу здоровими лише 2 -4 відсотки. За даними МОЗ на 1999 рік, в Україні кожна 5 дитина народжується з відхиленням, а 5 -8% новонароджених мають серйозні патології.

Існує багато класифікацій фізичних відхилень. У 1980 році Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) прийнялаІснує багато класифікацій фізичних відхилень. У 1980 році Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) прийняла британський варіант тризіркової шкали обмежених можливостей який ратифікувала і Україна: а) нездужання — будь-яка втрата або аномалія фізичних чи фізіологічних функцій, елементів анатомічної структури, що утруднює певні види діяльності; б) обмежена можливість — будь-яке обмеження або втрата внаслідок певного дефекту здатності виконувати діяльність в межах того, що вважається нормою для людини; в) недієздатність — відсутність можливості виконувати більшість дій які є в нормі для фізично-здорової людини.

ІІ. Психічні відхилення - це відхилення, пов'язані з розумовим розвитком людини чи недоліками їїІІ. Психічні відхилення — це відхилення, пов’язані з розумовим розвитком людини чи недоліками її психіки. До даного типу відхилень відносяться насамперед такі відхилення: а) затримка психічного розвитку; б) розумова відсталість (олігофренія). Розумова відсталість буває в легкій (дебілізм) і глибокій (ідіотизм) формах; в) порушення мови (від заїкання і порушення вимови до порушення письма і читання); г) порушення емоційно-вольової сфери (суїцид); д) обдарованість — це певне позитивне поєднання здібностей, що забезпечує успіх у виконані будь-якого виду діяльності. Для встановлення наявності фізичних або психічних відхилень при держадміністраціях створюються постійно діючі психолого-медико-педагогічні комісії (з розрахунку одна комісія на 10000 дітей).

Завдання комісії: 1.  Проведення в ранньому віці психолого-медико-педагогічних комісій. 2. Виявлення особливостей розвиткуЗавдання комісії: 1. Проведення в ранньому віці психолого-медико-педагогічних комісій. 2. Виявлення особливостей розвитку дитини. 3. Задоволення права дитини на одержання освіти. 4. Консультування батьків та усіх тих хто в силу своєї професії пов’язані роботою з людьми, які мають певні відхилення. До складу комісії з психолого-медико-педагогічного обстеження обов’язково входять: психолог, психіатр, невропатолог, ортопед, окуліст, терапевт, фізіотерапевт, олігофренопедагог, тифлопедагог, сурдопедагог, юрист та соціальний педагог. Особливі повноваження при цьому надаються психологу та соціальному педагогу.

ІІІ.  Педагогічні відхилення  - дане поняття стосується стандартів які визначають рівень освітиІІІ. Педагогічні відхилення — дане поняття стосується стандартів які визначають рівень освіти та виховання (норми одержання чи неодержання освіти та виховання. Педагогічна норма являє собою прийняті стандарти загальної освіти, відповідно до яких кожна дитина повинна одержати початкову, неповну і повну середню освіту. Відхилення від педагогічних норм пов’язується найчастіше з тим, що діти не можуть одержати відповідну освіту через обставини що склалися або не хочуть це робити.

Педагогічні відхилення спостерігаються як в отриманні загальної освіти, так і в отриманні професійної освіти.Педагогічні відхилення спостерігаються як в отриманні загальної освіти, так і в отриманні професійної освіти. Різновидом педагогічних відхилень є соціальні відхилення. Соціальні відхилення пов’язують з поняттям соціальна норма.

Соціальна норма - це правила,  зразок діяльності або міра допустимої (дозволеної або обов'язкової)Соціальна норма — це правила, зразок діяльності або міра допустимої (дозволеної або обов’язкової) поведінки людей чи соціальних груп, що склались в даному суспільстві. Це модель поведінки прийнята для даного соціуму. Усі соціальні норми поділяються на універсальні (притаманні усім членам суспільства) та індивідуальні або приватні (регулюють певну сферу професійної діяльності або особистого життя). Соціальні норми також розподіляються за сферами в яких вони існують (політичні, правові, моральні, релігійні і т. д. ). Для регулювання соціальних норм кожне суспільство вводить певні соціальні обмеження (міфи, табу, релігійні догмати, традиції, обов’язки).