Військовий інститут Київського національного університету ім Тараса Шевченка

Військовий інститут Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Кафедра військового управління Тема 1. ПРОТИПОВІТРЯНА ОБОРОНА ВІЙСЬК ТА ОБ’ЄКТІВ Заняття 3. Бойові можливості з’єднань, частин і підрозділів ПC. Характеристика бойової техніки, що перебуває на їх озброєнні.

Військовий інститут Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Навчальні питання: Пеpше питання : Бойові можливості з’єднань, частин та підрозділів зенітних ракетних військ, характеристика бойової техніки та озброєння. Дpуге питання: Бойові можливості частин винищувальної авіації, характеристика бойової техніки та озброєння. Тpетє питання: Характеристика радіоелектронної техніки радіотехнічних військ.

Пеpше питання : Бойові можливості з’єднань, частин та підрозділів зенітних ракетних військ, характеристика бойової техніки та озброєння.

Бойові можливості – це спроможність підрозділів, частин з’єднань та об’єднань по виконанню бойових завдань за встановлений час в певних умовах. Вони залежать від наявності особового складу та рівня його підготовки, наявності та стану озброєння та військової техніки, мистецтва командного складу в управлінні військами, забезпечення матеріальнотехнічними засобами, а також характеру протидії противника, умов місцевості, метеорологічної обстановки, то що.

Бойові можливості зенітних-ракетних з`єднань та частин складаються з : • вогневих можливостей; • можливостей з прикриття; • можливостей з переходу в готовність до пуску ракет; • можливостей з накопичення бойових ракет; • маневрових можливостей; • можливостей з переходу частин та з’єднань в вищі ступені бойової готовності. Бойові можливості характеризуються просторовими, часовими, якісними та кількісними показниками.

Вогневі можливості Вогневі можливостями - спроможність підготовлених до бою підрозділів, частин та з`єднань по боротьбі з повітряними об’єктами в різних умовах обставин. Величина втрат, які наносяться противнику підчас ведення бойових дій бригадою (полком), в кінцевому рахунку визначається кількістю стрільб, що проведені по цілям та ефективністю кожної стрільби. Узагальненим показником вогневих можливостей частин та з`єднань ЗРВ є математичне сподівання числа знищених цілей (Мц). Якщо дивізіони, які приймають участь у відбитті нальоту, озброєні однотиповими ЗРК і мають приблизно однаковий рівень підготовки, то Мц = Куч Nср упр Рпор де - Куч - кількість зрдн, що приймають участь у відбитті нальоту; Nср -середньоочікувана кількість стрільб, які проводяться за наліт одним дивізіоном; упр - коефіцієнт ефективності системи управління; Рпор - імовірність поразки цілі за стрільбу.

Середньоочікувана кількість стрільб Nср, яка проводиться за наліт одним зрдн розраховується за наявністю на стартовій площадці підготовлених до стрільби ракет Q та середній витраті ракет на стрільбу nср : Nср=Q/nср Математичне сподівання числа знищених цілей (Мц) для ЗРК ДД і МД становить дві ракети, для ЗРК СД - три ракети. Коефіцієнт ефективності системи управління залежить від ступеня автоматизації управління, складності повітряної обстановки, злагодженості обслуги КП і ін. В практичних розрахунках він приймається для неавтоматизованих систем управління 0, 65; для систем АСУРК 0, 75; для систем “Вектор” - 0, 85. Імовірність поразки цілі за стрільбу для умов, що вся авіація противника (100%) діє у перешкодах, становить для систем ЗРК СД та МД-0, 6, для ЗРК ДД-0, 8. Якщо склад частини чи угрупування неоднорідний, то Мзрп = Мц. мд+Мц. сд+Мц. дд

Можливості з прикриття - спроможність частини чи з`єднання ЗРВ створити підчас розгортання в бойовий порядок суцільну зону вогню з тією чи іншою кратністю перекриття зон ураження ЗРК. В основному визначаються складом частини (чи угрупування) та типом ЗРК. Можливості з переходу в готовність до пуску ракет Можливості підрозділу, (частини) до пуску ракет характеризуються часом їх переходу в готовність № 1 (tбг) і часом підготовки стрільби по цілі (tроб) Тгп = tбг+ tроб; де Тгп - час переходу в готовність до пуску ракет.

Для виконання підрозділами, (частинами) ЗРВ бойового завдання необхідно, щоб величина їх потрібного часу не перебільшувала підльотного часу повітряного противника, тобто Тпотр Тпідл; Потрібний час для виконання бойового завдання складається із часу переходу дивізіону в готовність до пуску ракет (Тгп), часу обстрілу цілі на дальній межі зони ураження (То) та часу запізнення радіолокаційної інформації від передових підрозділів РТВ (tзап): Тпотр= Тгп+То+ tзап.

Підлітний час повітряного противника - це час підльоту ЗПН від моменту одержання інформації про його виявлення засобами розвідки до встановлених рубежів виконання бойового завдання. . Рис. 1. Підлітний час повітряного противника

Можливості з накопичення ракет на стартових позиціях Можливості з накопичення ракет характеризуються часом накопичення заданої кількості ракет на стартових позиціях в режимі кінцевої готовності. Вони визначаються наступними факторами: наявністю, ешелонуванням та режимом утримування ракет в бригаді (полку); терміном готовності до бойової роботи тдн ; часом виходу першої ракети з технологічного потоку; продуктивністю технологічних потоків тдн. Маневрові можливості зенітних ракетних військ Під маневровими можливостями підрозділів, частин та з`єднань ЗРВ розуміють їх спроможність змінювати бойові порядки. Розрахунок часу маневру виконується за формулою Тман = tчз. +tчк. +tмаршу+tзан. сп+tрозг де – tч. з - час згортання ЗРК; tчк - час шикування колони; tмаршу - час на марш; tзан. сп - час зайняття стартової позиції ЗРК; tрозг - час розгортання ЗРК.

Можливості з переводу у вищі ступені бойової готовності характеризуються витраченим часом на виконання необхідних заходів з переводу частин та з’єднань в ці ступені. Характеристика озброєння ЗРВ На озброєнні ЗРВ знаходяться стаціонарні та рухомі зенітні ракетні комплекси (ЗРК). За призначенням та дальністю стрільби ЗРК розділяють на ЗРК дальньої дії (ДД) з дальністю стрільби більше 150 км, ЗРК середньої дальності (СД) - до 150 км, ЗРК малої дальності (МД) – до 50 км, та ЗРК ближньої дії (БД) до 10 км. ЗРК можуть бути одноканальними та багатоканальними. Канальність розглядається як по цілі так і по ракеті.

Дpуге питання: Бойові можливості частин винищувальної авіації, характеристика бойової техніки та озброєння. .

Під бойовими можливостями винищувальної авіації розуміють її здатність виконувати поставленні бойові завдання. Бойові можливості ВА складаються із зони дій, можливостей із знищення повітряного противника та можливостей з переводу з’єднань до вищих ступенів бойової готовності. Зона дії для винищувальної авіації характеризується розмірами повітряного простору в межах якого може бути забезпечене знищення повітряного противника. Можливості по зоні дії ВА залежать від висоти польоту повітряних об’єктів, дальності радіолокаційного оповіщення про них, типів винищувачів. режимів їх польоту, кількості пунктів наведення та командних пунктів і можливості використовувати на них засоби для наведення ВА.

Під можливостями зі знищення повітряного противника розуміють очікувані втрати, які здатна нанести повітряному противнику винищувальна авіація в певних умовах і за визначений проміжок часу. Можливості із знищення повітряного противника характеризуються математичним сподіванням кількості знищених засобів повітряного нападу (літаків, крилатих ракет тощо) і визначається кількістю дій, які ВА може провести по цілям, та імовірністю виконання завдання за одну дію: Мцва =n(МВА+Рв+ упр) де – n - кількість винищувачів; Mва - кількість дій, які можуть бути проведені ВА ; Рв - імовірність виконання завдання за одну дію винищувача; упр - коефіцієнт який враховує якість управління.

Кількість дій, яка може бути проведена винищувальною авіацією залежить від кількості КП та ПН, їх можливостей з одночасного наведення, Кількість циклів наведення з кожного КП та ПН і визначається з врахуванням К кп(пн) кількості КП (ПН) , які можуть приймати участь в наведенні; tн - тривалості нальоту засобів повітряного нападу Тпер - часу перебування засобів повітряного нападу в області повітряного простору; Тц. н. - тривалості циклу наведення з КП (ПН);

Імовірність виконання завдання за одну дію винищувачем (Рв) визначається як імовірність складної події: Рв = Рн Ра Рп Рвп Рпр Кнад ; де –Рн - імовірність наведення винищувача на повітряну ціль; Ра - імовірність атаки; Рп - імовірність поразки цілі; Рвп - імовірність непереборення винищувачем вогневої протидії цілі; Рпр - імовірність переборення винищувачем радіопротидії повітряного противника; Кнад - коефіцієнт технічної надійності роботи всіх ланок комплексу перехоплення. Для тактичних розрахунків виконання завдання винищувачем за одну дію приймають: для винищувачів з гарматним озброєнням Р = 0, 3 -0, 4, для винищувачів з ракетним озброєнням Р = 0, 6 -0, 8. Можливості з переводу в вищі ступені бойової готовності характеризуються часом витраченим на виконання необхідних заходів з переводу частин та з’єднань в ці ступені.

Характеристика озброєння авіації ППО До складу частин ПС крім з’єднань винищувальної авіації входять частини та підрозділи транспортної авіації, авіації забезпечення та літаки іншого призначення. На озброєнні бригад ВА знаходяться винищувачіперехоплювачі, які призначені для ведення бойових дій вдень та вночі, в простих та складних метеорологічних умовах, при наявності чи відсутності візуального спостереження, одноосібно і в групах, самостійно або при наведенні з КП (ПН). Винищувачі-перехоплювачі разом з системами наведення складають авіаційні-ракетні комплекси (АРК), які включають: • літак; • систему бортового озброєння (радіолокаційний приціл та ракети); • автоматизовану систему наведення та станцію передачі команд.

Тpетє питання: Характеристика радіоелектронної техніки радіотехнічних військ.

На озброєнні РТВ знаходяться різні радіолокаційн комплекси (РЛК) та радіолокаційні станції (РЛС). Які класифікуються: за бойовим призначенням - на РЛК (РЛС): • загального призначення; • виявлення маловисотних цілей; • спеціальні (радіовисотоміри, станції програмного огляд автоматичні станції, станції активного запиту та відповід радіозапитувачі). за режимом роботи – на чергового та бойового режиму; за частотним діапазоном – на метрові, дециметро сантиметрові та міліметрові; за маневреністю – на рухомі (самохідні та буксова та стаціонарні. Окрім того РТВ озброєні комплексами засобів автомати (КЗА) та засобами зв’язку.