ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіцерів

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіцерів запасу кафедра загальновійськової підготовки Військова топографія Тема 1. Орієнтування на місцевості Заняття 1. Місцевість, як елемент бойової обстановки . м. Одеса

Навчальна мета 1. Ознайомити студентів із предметом і завданням військової топографії. 2. Вивчити вимоги бойових статутів відносно вивчення місцевості. 3. Виховувати в студентів упевненість у діях на місцевості. Навчальні питання 1. Предмет і задачі військової топографії. 2. Тактичні властивості місцевості та їх класифікація. 3. Різноманіття місцевості та їх тактичні властивості. Література 1. Псарев А. А. Военная топография. – М. , 1986. 2. Шмаль С. Г. Військова топографія. – Київ, 1998. 3. Псарев А. А. Военная топография. – М. , 1986. 4. Бубнов И. А. Военная топография. – М. , 1969. 5. Псарев А. А. Топографическая подготовка командира. - М. , 1989.

Предмет і задачі Перше питання. військової топографії При розгляданні питання звернемо увагу: - що представляє собою топографія взагалі; - що вивчає військова топографія, її задачі, та взаємозв’язок з іншими галузями ввійськової науки; - місце й роль військової топографії в системі бойової підготовки військ; - визначимо, що є формою Землі та її розміри.

Топографія взагалі - наука, яка вивчає засоби вимірювання місцевості і відображення її на папері у вигляді планів і карт. Військова топографія – прикладний розділ топографії, який включає: a. способи вивчення місцевості; b. орієнтування на місцевості; c. Використання топографічних карт, аерознімків; d. Складання простіших креслень місцевості; e. Вимірювання на місцевості щодо стрілецьких, артилерійських, военно-інженерних та інших задач. Військову топографію необхідно розглядати як один з найважливіших елементів тактичної підготовки солдата, командира щодо вміння швидко вивчати, правильно оцінювати місцевість і добре пристосовуватися до неї, вміло вести розвідку противника і володіти зброєю. Таким чином: Предметом вивчення модуля “Військова топографія” є способи вивчення і оцінки , місцевості, орієнтування на ній і проведення польових вимірювань при підготовці і веденні бойових дій

Місцевість як один з елементів бойової обстановки вивчається тактикою, оперативним мистецтвом і іншими галузями військової науки, кожної з них стосовно до свого завдання. ТАКТИКА, наприклад, розробляє питання теорії й практики підготовки й ведення бойових дій підрозділу, частинами й з'єднаннями, докладно вивчає при цьому вплив місцевості на організацію й ведення бою. Виходячи із цього вона вказує основні принципи й найбільш ефективні способи використання місцевості при розв'язку бойових завдань. ВІЙСЬКОВО-ІНЖЕНЕРНА справа розглядає місцевість і її властивості стосовно до завдань інженерного забезпечення бойових дій. Вона розробляє інженерні способи й засобу зміни природніх умов місцевості, що полегшують дії своїх військ, що й усіляко утрудняють дії супротивника. ВІЙСЬКОВА ГЕОГРАФІЯ всебічно вивчає умови й можливості різних країн і театрів воєнних дій у тому числі й місцевість. Вивчаючи будову земної поверхні, природні рубежі й перешкоди, гідрографію, дорожню мережу й інші найважливіші об'єкти місцевості, вона представляє про них конкретні дані, які необхідно враховувати при підготовці й веденні бойових дій у тому ж районі. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ використовує дані тактики й інших галузей військової науки про вплив місцевості на дії військ і на застосування різних видів зброї й бойової техніки для розробки питань топографічної підготовки військ і топогеодезичного забезпечення бойових дій. Дані розроблювальні військовою топографією, у свою чергу використовують інші дисципліни й галузі військової науки при розв'язку питань, пов'язаних з вивченням і використанням місцевості.

Як навчальна дисципліна військова топографія є однієї з найважливіших складових частин бойової підготовки офіцерів, сержантів і солдат всіх родів військ. У тісному зв'язку з іншими предметами навчання військ, особливо з тактикою, вогневою й інженерною підготовкою, військова топографія озброює командирів і солдатів необхідними топографічними знаннями й навичками, уміле застосування яких сприяє підвищенню бойової активності військ і досягненню успіхів у бої. Багато питань військової топографії, наприклад, орієнтування на місцевості при діях військ, проведення польових вимірів при розвідці, підготовка вихідних даних для ведення вогню й т. п. , органічно входять у завдання тактичної, вогневої і спеціальної підготовки військ, що знаходить відповідне відображення у військових статутах і настановах. Таким чином, топографічна підготовка командирів і солдат повинна здійснюватися не тільки на заняттях по цьому предмету, але закріплюватися й безупинно удосконалюватися в процесі підготовки по інших дисциплінах, особливо на польових заняттях і військових навчаннях. Бойові дії можуть розгортатися на будь-якій місцевості, у будь-який час року й у будь-яку погоду. Загальні вказівки по діях військ у різних умовах місцевості вказуються в статутах і настановах. Однак статутні документи не можуть докладно характеризувати різновиди й властивості місцевості, які командири зобов'язанї враховувати при веденні бою.

В результаті вивчення модуля ви повинні: знати: 1. Основні топографічні елементи місцевості, її різновиди та особливості, тактичні властивості місцевості і їх вплив на бойові-дії військ. 2. Призначення. зміст топографічних та спеціальних карт, фотодокументів, їх умовні знаки, пояснювальні надписи, розграфлення і номенклатуру. 3. Системи координат, способи вимірювань та цілевказівок по карті. 4. Види бойових графічних документів, призначення і правила їх розроблення та застосування. 5. Способи орієнтування та вимірювань на місцевості. Прийоми роботи з аерофотознімками. 6. Способи, методику вивчення тактичних властивостей місцевості і оцінки їх впливу на організацію і дії підрозділів в бою. вміти: 1. Читати топографічні карти (аерофотознімки) і виконувати вимірювання з них. 2. Проводити цілевказівки по карті, визначати координати об'єктів (цілей) по карті і наносити їх на карту за отриманими координатами. 3. Готувати карту до роботи і наносити на карту елементи тактичної обстановки. 4. Складати схеми місцевості різними способами. 5. Орієнтуватися на місцевості і наносити на карту об'єкти місцевості. 6. Проводити вимірювання на місцевості. 7. Готувати по карті вихідні дані для руху по азимутах. 8. Вивчати рельєф, тактичні властивості місцевості та оцінювати їх вплив на бойові дії.

Рівнева поверхня (поверхня океанів і відкритих морів у спокійному стані) називається ГЕОЇДОМ Через нерівномірний-розподілу мас усередині Землі геоїд не має правильної геометричної форми і його поверхня не може бути виражена математично, тому для практичних розрахунків її заміняють більш простими Поверхня Землі геометричними моделями. З них ближче всього до геоїда підходить сфероид або еліпсоїд обертання, одержуваний обертанням еліпса навколо його малої осі. b Математична модель Землі, найбільш удала, була запропонована в 1946 р. проф. Красовським у вигляді a референц-еліпсоїда з великою піввіссю a=6378245 м і Полярна вісь малої - b=6356863 м, коефіцієнт стиску в полюсів a = (a- р b)/a = 1/298. 3 ~ 1/300. Довжина меридіана - 40008, 5 км, еквато довжина екватора - 40075, 7 км, площа поверхні Земли - 510 млн. км 2. Еліпсоїд Красовського - фігура, отримана обертанням еліпса навколо його малої осі. Земля сплюснена в полюсів під дією відцентрової сили, що виникає при обертанні землі навколо своєї осі. У практичних розрахунках Землю приймають за кулю із середнім радіусом R=6371. 11 км. Невелика ділянка поверхні Землі практично можна вважати R горизонтальною площиною, більша ділянка - як частина сфери. В Росії та державах СНГ за рівневу поверхня прийнята Балтійська система висот, відлічувана від рівня Балтійського моря (Кронштадский футшток).

Кронштадський футшток

Питання

Тактичні властивості Друге питання. місцевості та її класифікація В цьому питанні розглянемо топографічні елементи місцевості її типи, тактичні властивості та їх вплив на ведення бойових дій.

Місцевість - це частина земної поверхні з усіма її елементами. При вивченні місцевості розрізняти наступні її топографічні елементи: рельєф та місцеві предмети Топографічні елементи місцевості Рельєф сукупнісь нерівностей місцевості Місцеві предмети обʼєкти створені природою і працею людини Гідрографія Рослинний Дорожня Населені Помислові, Лінії покров і мережа пункти сільсько електропе грунти господарські редач та та інші споруди об єкти зв язку Місцеві предмети, що займають великі території (внутрішні моря, гірські системи, Сукупність рельєфу і місцевих пустелі й ін. ). прийнято називати предметів в переносному сенсі географічними об'єктами. називають топографією місцевості.

Властивості місцевості, що впливають на організацію і ведення бойових дій, використання зброї і техніки в бою прийнято називати тактичними властивостями. Класифікація тактичних властивостей місцевості по: Умовам Захисним Умовам прохідності властивостям орієнтування спостереження Маскувальним Умовам властивостям ведення інженерного вогню обладнання місцевості Тактичні властивості місцевості залежать від пори року, доби, стану погоди

Тактична класифікація місцевості по: Умовам Ступені спостереження і прохідності пересіченності маскування Слабо Прохідна Відкрита пересічена Важко Середньо Напівзакрита прохідна пересічена Сильно Непрохідна Закрита пересічена

Не обмежує швидкість, напрямок руху бойової техніки і допускає повторний рух по одному й томуж сліду. Можливе майже безперешкодне використання бойової техніки в різних шикуваннях і руху колон. Місцевість сприяє найбільш ефективному використанню механізованих і танкових підрозділів прохідна Доступна для руху бойової техніки, але з меншою швидкістю. Свобода маневру і руху по одному сліду обмежена. Утруднює використання бойової техніки в розгорнутих бойових порядках, рух колон тілки по дорогам і колонним шляхам. Виявляє негативний вплив на темпи висування і наступу військ, здійснення маневру силами і важкопрохідна засобами по фронту й з глибини. Недоступна длдя руху бойової техніки та інших машин без виконання значних робіт по прокладанню колонних шляхів непрохідна

Рівна або трохи горбкувата безлісна територія, до 75% площини якої добре спостерігається в усіх напрямках з командних висот. Недоліком місцевості є відсутність природних укрить. Організація оборони на відкритій місцевості значно ускладнюється. Захис від ядерної зброї несприятливий. відкрита Е переххідною відкритої до закритої. Як правило, площа, зайнята природними укриттями, складає біля 20%, з командних висот спостерігається біля 50% площі. При розташуванні підрозділів на місці маскування їх майже повністю забезпечується природними масками. напівзакрита Територія, покрита лісами, чагарниками, садами, з часто розташованими населеними пунктами, з гірським, горбкуватим або рівнинним рельєфом. Площа природних укрить складає біля 30% і більше, а площа спостереження з командних висот, менше 25%. Добре укриває природними масками від наземного і повітряного противника, полегшує скритне переміщення і маневр, сприяє Закрита організації захисту від ядерної зброї.

Мае незначну кількість природних і штучних перешкод, до 20%, легко долається бойовою і іншою технікою в любому напрямку. Рельєф звичайно рівнинний, подекуди – горбкуватий. Можливе масоване використання бойової техніки вусіх напрямках. Забезпечує добре спостереження. Утруднює захист від ядерної зброї. Слабоперсічена Має більше 20% площі, зайнятої природними і штучними перешкодами. На такій місцевості масоване використання бойової та іншої техніки затруднюється на окремих напрямках. Рельєф звичайно горбкуватий, рідше рівнинний. Сприяє захисту від ядерної збро. ї Середньоперсічена Має велику кількість важкопрохідних природних перешкод - гір з крутими схилами, ярами, промоїнами, річками, каналами та канавами, болотами й. т. п. Площа природних перешкод складає більше 30%. Використання бойової текхніки можливо тільки на окремих напрямках. Ця Сильноперсічена місцевість утруднює наступ і підсилює оборону.

Питання

Третє питання. Різноманіття місцевості та їх тактичні властивості. В цьому питанні розглянемо різновиди місцевості, їх характеристику та вплив на ведення бойових дій.

Різноввиди місцевості характеризуються в основному переважаючими формами рельєфу, рослинним покровом і грунтами. По характеру рельєфу місцевість поділяють на рівнинну, горбкову і горну. В залежності від рослинного покрові і грунтів місцевість може бути пустинною, степовою, лісною (пісистою), болотною, лісисто-болотною. Рівнинна місцевість характерізується невеликими первищеннями (до 25 м. ) і помірно малою крутизною схилів (до 2°). Тактичні властивості залежать головним чином від рослинного і Рівнинна степова грунтового покрову. Відкрита слабопересічена рівнинна місцевість, дозволяє швидко пересуватися при веденні бойових дій. Глинясті, суглинясті, супісчані, торфяні грунти дозволяють рух бойової техніки в Рівнинна болотна суху погоду і значно утруднюють рух в період рясних опадів, весінньої і осінньої розпутиці. В цілому рівнинна місцевістьсприяє ефективному використанню бойової техніки. Рівнинна місцевість може бути відкритою, якщо на ній не має місцевих предметів, шо обмежують спостереження, або закритою, якщо вона покрита Рівнинна лісисто- лісами, Чагарниками, має багато населених пунктів. болотна

Рівнинна місцевість може бути порізана руслами річок, ярами і балками, мати багато озер і болот, що значно обмежкють можливості Рівнинна лісна маневра військ та знижують темпи наступу. Пересічені території, а також райони, покриті лісом, мають добрі захисні властивості. Долини річок, яри і балки вкривають війська від вражаючої дії світлового випромінювання, проникаючої радіації і значно знижують дію ударної хвилі ядерного вибуху. Радіоактивне Рівнинна лісиста зараження рівнинної місцевості проходить рівномірно, без накопичування осередків підвищенної радіації. Рівнинна місцевість звичайно більш сприятлива для організації і ведення наступу і менш сприятлива для оборони. Рівнинна озерно- лісна

Горбкувата місцевість має хвилястий характер земної поверхні з абсолютними висотами до 500 м. , відносними перевищеннями 25 -200 м. й переважною крутизною схилів (2 -3) °. Горбкувата місцевість в залежності від характеру пагорбків, лощин і ярів може бути закритою або напівзакритою. Горбкуватий рельєф забезпечує скритне від наземного спостереження противника переміщення, складає добрі умови для захисту від вражаючих факторів ядерного вибуху. Гірська місцевість представляє собою ділянки земної поверхні, що значно підняті над довкіллям і має абсолютні висоти 500 м. і більше. Вона відрізняється різноманітним рельєфом і специфічними природними умовами. Основними формами рельєфу є гори і горні хребти з крутими схилами й скалистими кручами, ущелинами. Гірська місцевість характеризується різкою пересіченністю рельєфу, наявністю важкодоступних ділянок, рідкою мережею доріг, бурною течією річок з різким коливанням рівня води. Бойові дії на такій місцевості розглядаються як дії в особливих умовах. Розрізняють: низькі гори – 500 -1000 м. з крутизною схилів 5 ° -10 ° , середні гори 1000 -2000 м. з кутизною схилів 10 ° -25 ° , високі гори – більше 2000 м. , зкрутизною схилів 15 ° - 45 °. Для України характерні низькі і середні гори.

Питання

Завдання на самостійну роботу Місцевість, як елемент бойової обстановки Література 1. Псарев А. А. Военная топография. – М. , 1986. 2. Шмаль С. Г. Військова топографія. – Київ, 1998. 3. Псарев А. А. Военная топография. – М. , 1986. 4. Бубнов И. А. Военная топография. – М. , 1969. стор. 240 – 244. 5. Псарев А. А. Топографическая подготовка командира. - М. , 1989. стор. 326 – 327, 348 – 352. Вивчити і законспектувати: 1. Характеристики і умови прохідності лісової місцевості болот; 2. Сезонні зміни тактичних властивостей місцевості весною, осінню і зимою

Дякую за увагу