Відлига в українській іcторії Шістдесятники Епоха відлиги

“Відлига” в українській іcторії. Шістдесятники

Епоха “відлиги” Відли га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950 -х р. — початок 1960 -х р. )

У 1956 р. на ХХ з’їзді партії М. Хрущов виголосив одну з найдраматичніших у радянській історії промов. Ця промова стала сигналом до десталінізації. За нею почали відбуватися помітні позитивні зміни в житті країни. Було ослаблено ідеологічні настанови, що стали початком “відлиги” в культурному житті.

Вираз “хрущовська відлига” пов’язана з назвою повісті Іллі Еренбурга “Відлига”. Пізніше Микита Хрущов прокоментував цю назву: “Поняття про якусь “відлигу” – це спритно цей шахрай підкинув, Еренбург”.

Характерними рисами «відлиги» був певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя.

Ознаки часу Смерть Сталіна 1953 року; n Нетривалий період, коли фактичним керівником країни був Георгій Малєнков; n Засудження “культу особи” Сталіна; n Було випущено на свободу і реабілітовано політичних ув’язнених; n Послаблення цензури, перш за все у літературі, кіно та інших видах мистецтв. n

Хрущов Микита Сергійович (1894 -1971) - відомий партійний і державний діяч СРСР, генеральний секретар ЦК КПРС(1953 -1964). З січня 1938 р. до грудня 1949 р. (з перервами) - перший секретар ЦК Компартії України. Із лютого 1944 р. – голова Раднаркому в Україні, а в грудні 1944 р. – перший секретар ЦК КП(б) України. 3 березня 1953 р. – секретар, з вересня 1953 до жовтня 1964 – секретар ЦК КПРС, одночасно в 1958 – 1964 рр. – голова Ради Міністрів СРСР.

Реформи Микити Хрущова Промисловість: - Спроба децентралізації управління промисловості та будівництва; - Збережено старі важелі адміністративно-командної системи; - Впровадження здобутків науково-технічної революції у виробництво; - Збільшення обсягів випуску товарів народного вжитку; Сільське господарство: - Велика увага до розвитку аграрного сектора; Продовження «Цілинної епопеї» ; Новий наступ на особисті присадибні господарства; «Кукурудзяна кампанія» ; Реорганізація МТС; Соціальна сфера: - Збільшення мінімальної зарплатні та пенсії; - Скорочення робочого тижня; - Видача паспортів селян; - Скасування плати за навчання; - Широкомасштабне житлове будівництво;

"Я тоже заразился от Сталина, и от Сталина освободился, а вы нет" М. Хрущов під час розгляду персональної справи в Комітеті партійного контролю при ЦК КПСС 10 листопада 1970 року. В. Молотов, згадуючи про «закриту» доповідь на ХХ з’їзді КПРС, дав таку оцінку: «Хрущов пішов проти Сталіна і проти ленінської політики, він хотів зміни ленінської політики, що її здійснював Сталін, що її підтримували ми разом із Сталіним, кінець кінцем» .

“Хрущовська відлига” n n Реформування в напрямку лібералізації суспільно - політичного життя; Було випущено на свободу і реабілітовано політичних ув’язнених; Прискорення темпів житлового будівництва; Послаблення цензури, перш за у літературі, кіно та інших видах мистецтв. n n Радянська система залишилася незмінною; КПРС – єдина політична сила в СРСР; Не всі політичні засуджені були реабілітовані, а в 1959 році цей процес згорнули; Масштабні програми “житлового будівництва”, “кукурудзяні епопеї”, “наздоженемо і переженемо США” були приречені на невдачу.

Особливість і головне протиріччя “хрущовської відлиги” полягає, перш за все, в тому, що не було вірно знайдено межу між необхідною ступінню керованості суспільства і партії, що звикли бути керованими - і новими рівнями свободи, без якої став неможливим подальший поступ суспільства. По-друге творчі сили суспільства, в тому числі в журналістиці, не були насправді пробуджені до життя й боротьби.

В соціально-економічному житті суспільства відбулись важливі позитивні зрушення, але неспроможність М. Хрущова та його оточення вийти за межі існуючої системи породжували непродумані, суперечливі заходи, які зводили нанівець усі реформи.

Інтелігенція, студенти, робітники і навіть партійні чиновники – всі повторювали: особливий статус в СРСР російської мови ніяк не означає, що українська мова повинна зазнавати дискримінації.

Шістдесятники – велике явище другої половини ХХ ст. , дивне своєю появою у велику пору “відлиги” і стоїчим протистоянням неосталінізмові та живучою енергією в пору лібералізації. До нього належали Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Микола Вінграновський та Іван Дзюба. Пізніше до них приєднався Василь Стус.

Можливо, поява шістдесятників зумовлена потоком утрат: - на очах покоління все втрачало значення й сенс; - слово вивітрювалось; - мова засмічувалася. Усе завмерло, мов пройшла чума. . .

На останній хвилі відлиги встигло розквітнути багато талантів У 1962 році побачила світ перша поетична збірка Василя Симоненка, одного з найяскравіших поетів "українського відродження". 1965 та 1973 років у Мюнхені були опубліковані інші його твори, але автор цих видань не побачив. У 1963 році невідомі злочинці жорстоко побили його і того ж року він помер.

Василь Симоненко, в кожному вірші демонструє свою скромну і величну синівську любов до України: Я закоханий палко без міри У небачену вроду твою. Все, що в серці натхненне і щире, Я тобі віддаю.

Творчість Миколи Вінграновського не припускає риси між художнім та філософським, соціальним та естетичним, бо є суцільним актом напруженої взаємодії душі і дійсності, що переформовується за законом краси й так утривалюється в слові. “Незалежність художника від своєї доби” – ось творче кредо Миколи Вінграновського.

На крилах журавлів весна вже сушить весла, Загомоніли про життя діди, І на стежин пахучі перевесла З снопів тополь тече зелений дим.

Однією з найобдарованіших представниць шістдесятників стала Ліна Костенко. У своїй творчості вона звертається до історичного минулого, одвічних проблем духовності українського народу.

Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, Не ошукай і крил не обітни!

Творчість Івана Драча – це своєрідний рух до глибин правди про людство і людину, життя і смерть, пошук ідеалу істини і краси та форми вираження її.

Навіщо я? Куди моя дорога? І чи моя тривога проросла Од сивої печалі Козерога В глевке болото рідного села?

Іван Світличний виводив соцреалізм на загальнолюдський простір та демонтував теорію партійної літератури.

Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно – політичного життя.

Висновки Тепер можна дати коротку оцінку результатам “відлиги”. Треба підкреслити, що цілі, які переслідували реформи Хрущова, мали позитивну спрямованість для радянської системи. Проте, “відлига” торкнулася тільки окремих сторін життя суспільства. Зміни, які відбувалися, сприяли певному прогресивному розвиткові України. Але непослідовність, суперечливість цих змін зрештою призвели до того, що задуми ініціаторів стали перетворюватись у свою протилежність. Навряд чи радянські керівники постсталінської епохи були готові радикально змінити ситуацію. Їх спроби штучно покращити становище лише призвели до того, що в широких колах все більш поширились віяння свободи та почуття власної самостійності.

Дякуємо за увагу!!