Видільна система ВИДІЛЕННЯ Процес звільнення організму від

Видільна система

ВИДІЛЕННЯ Процес звільнення організму від продуктів обміну, чужорідних та токсичних речовин, а також від надлишку води, солей та органічних сполук, які надійшли з їжею, або утворилися в процесі метаболізму

ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ – НИРКИ – ШКІРА – ЛЕГЕНІ – ШКТ – МОЛОЧНІ ЗАЛОЗИ

ФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ВИДІЛЕННЯ (1) ШКТ НИРКИ Печінка – Органічні речовини – Гормони – Продукти обміну азотистого обміну гемоглобіну – Вода – Продукти – Лікарські речовини азотистого обміну – Пігменти Кишечник – Неорганічні солі – Неперетравлені залишки їжі – Солі важких металів (Fe, Mn, кадмій) – Лікарські речовини

ФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ВИДІЛЕННЯ (2) ШКІРА Потові залози – Вода (0, 3 -5 л/доб) – Органічні речовини – Неорганічні солі – Пігменти – Вушна сірка Сальні залози – Шкіряне сало ЛЕГЕНІ – СО 2 – Пари води – Летючі та газоподібні речовини – Пари етанолу МОЛОЧНІ ЗАЛОЗИ – Білки – Жири – Лактоза – Лікарські речовини

ВИДІЛЕННЯ • Безпосереднє виділення в навколишнє середовище кінцевих продуктів метаболізму NH 3 CO 2 та ін. газоподібних речовин • Попередній синтез продуктів метаболізму, зв’язування та подальше виведення з організму Сечовина, сечова кислота та ін.

Нирки центральний орган видільної системи Парний орган (120 -200 г) Розташування - поперекова область, задня стінка черевної порожнини по обидва боки хребта Оболонки Сполучнотканинна оболонка – фіброзна капсула Зовнішній шар – коркова речовина (0, 7 см) Внутрішній шар – мозкова речовина (2, 5 см)

Н И Р К А 1. Мозкова речовина та ниркові піраміди (10 -15) 2. Виносна клубочкова артеріола 3. Ниркова артерія 4. Ниркова вена 5. Ворота нирок 6. Ниркова лоханка 7. Сечовід 8. Мала ниркова миска (чашка) 9. Фіброзна капсула нирки 10. Нижній полюс нирки 11. Верхний полюс почки 12. Приносна клубочкова артеріола 13. Нефрон 14. Ниркова пазуха 15. Велика ниркова миска (чашка) 16. Вершина ниркової піраміди з сосочками 17. Нирковий стовб

Органи сечовиділення v малі чашки-початок сечовидільних шляхів v великі чашки v ниркова лоханка v сечовід (трубка 30 -35 см з’єднує лоханку з сечовим міхуром v сечовий міхур (700 -800 см 3) v сечовий канал

ФУНКЦІЇ НИРОК – регуляція • Осмотичного тиску • Іонного складу внутрішнього середовища • Екскреції кінцевих продуктів обміну, чужорідних речовин, надлишку органічних речовин • Кислотно-лужної рівноваги • Артеріального тиску • Зсідання крові

ФУНКЦІЇ НИРОК – секреція • • Серотоніну Ферментів Вітаміну D Реніну (звуження судин) Простагландинів (розширення судин) Ерітропоетіну та інгібіторів еритропоезу Урокінази

НЕФРОН структурна та функціональна одиниця нирок (кожна нирка - 1 -1, 5 млн нефронів) • ниркове тільце: капілярний клубочок, який оточує двостінна капсула Шумлянського-Боумена (коркова речовина) • звивистий каналець першого порядку (проксимальний) - доходить до межі коркової і мозкової речовини • петля Генле – низхідна та висхідна частини (повертається до кіркової речовини • звивистий каналець другого порядку (дистальний) • збирна трубка – відкривається у порожнину ниркових чашечок

Ниркове (мальпігієво) тільце 4 2 5 1. Двостінна капсула Шумлянського – Боумена 2. Капілярний клубочок 3. Приносна артеріола 4. Виносна артеріола 5. Порожнина капсули 6. Звивистий каналець першого порядку 3 1 6

БУДОВА КАНАЛЬЦІВ НЕФРОНУ Довжина канальців нефрона – 20 -50 мм (загальна 70 -100 км) Стінка канальця - базальна мембрана з шаром епітеліальних клітин: звивісті канальці - залозистий кубічний збирні трубки - циліндрічний Мікрофотографія нефрона 1 — Клубочок (гломерула) 2 — Проксимальний каналець 3 — Дистальний каналець

КРОВОПОСТАЧАННЯ НИРОК 1700 -1800 л/добу Ниркова артерія (від черевної аорти) До нефрону - приносна артеріола Капіляри клубочка (перша сітка) Виносна артеріола (діаметр в 2 рази менший діаметру приносної) Капіляри навколо канальців (друга сітка) Венули Ниркова вена (до нижньої порожнистої вени)

ПРОЦЕСИ СЕЧОУТВОРЕННЯ • Клубочкова фільтрація • Канальцева реабсорбція • Канальцева секреція

КЛУБОЧКОВА ФІЛЬТРАЦІЯ Фільтрація плазми крові з розчиненими речовинами (за винятком великих білків та формених елементів) із капілярів мальпігієва клубочка в порожнину капсули Шумлянського-Боумена.

ФІЛЬТРАЦІЙНА МЕМБРАНА §ендотелій капілярів з порами § базальна мембрана §епітелій внутрішнього листка капсули – подоцити з відростками

ФІЛЬТРАЦІЙНИЙ ТИСК різниця між v гідростатичним тиском крові в капілярах клубочка (50 -70 мм рт. ст. ), v онкотичним тиском білків плазми крові (25 -30 мм рт. ст. ) v гідростатичним тиском ультрафільтрата в порожнині капсули (15 -20 мм рт. ст. ) ФТ=50 -(25+15)=10 мм рт. ст

ПЕРВИННА СЕЧА (УЛЬТРАФІЛЬТРАТ) Кількість: 150 -180 л/доб. • Органічні речовини: Білки (низькомолекулярні), сечова кислота, креатінін, глюкоза, вітаміни, амінокислоти, гормони • Неорганічні речовини: Na+, Ca 2+, К+, Cl-, SO 42 -, NH 4+, РО 43 -

Склад плазми крові, первинної та вторинної сечі Речовини Вода Білки, жири, глікоген Глюкоза Натрій (іони) Хлор (іони) Калій (іони) Сульфати (іони) Магній (іони) Сечовина Сечова кислота Плазма крові, % Первинна сеча, % Вторинна сеча, % 90 – 92 7 – 9 0, 1 0, 37 0, 02 0, 0025 0, 03 0, 004 Біля 99 0, 1 0, 37 0, 02 0, 0025 0, 03 0, 004 98 – 99 0, 4 0, 7 0, 15 0, 18 0, 006 2, 0 0, 05

КАНАЛЬЦЕВА РЕАБСОРБЦІЯ Процес зворотного всмоктування клітинами канальців з ультрафільтрату та надходження у міжклітинну рідину та капіляри нефрону необхідних організму речовин

Механізми реабсорбції • речовини із фільтрата переходять у клітини канальців і далі транспортними системами мембрани у міжклітинний простір • із міжклітинних просторів дифундують в високопроникні навколоканальцеві капіляри і виводяться з нефрону Транспортні системи мембрани Активний транспорт Полегшена дифузія Пасивний транспорт Піноцитоз Na Глюкоза, амінокислоти Вода, СО 2, сечовина, Сl- Низькомолекулярні білки

Механізми трансмембранного транспорту

КАНАЛЬЦЕВА РЕАБСОРБЦІЯ Поріг виведення – концентрація речовини в крові при якій вона не може бути реабсорбована повністю (для глюкози – 10 ммоль/л) Непорогові речовини- які не підлягають зворотному всмоктуванню в кров і повністю виводяться з сечею (продукти метаболізму азотвмісних сполук)

Канальцева реабсорбція У проксимальному канальці реабсорбується до 80% речовин: Ø глюкоза Ø вітаміни повністю Ø гормони Ø 85% Na. Cl та H 2 O Ø амінокислоти Ø 50% сечовини Ø фосфати, сульфати та ін.

Канальцева реабсорбція: реабсорбція і концентрація у петлі Генлє • Механізм базується на різній проникності стінок низхідної та висхідної частин для H 2 O та іонів Низхідна проникна для Н 2 О і непроникна для іонів Висхідна непроникна для Н 2 О і проникна для іонів • Вихід Na+, K, Ca 2+, Mg 2+, Cl-, сечовини у висхідній частині викликає підвищення осмотичного тиску у міжклітинному просторі та збільшує реабсорбцію H 2 O у низхідній частині, що призводить до концентрування сечі

Рух Н 2 О, іонів у петлі Генлє. Дія АДГ

Канальцева реабсорбція В дистальній частині канальця: факультативна реабсорбція – залежить від концентрації речовин. Якщо багато – не реабсорбуються, якщо мало – повертаються до крові: Ø Na, K, Ca, Mg, H 2 O Значення - регуляція і підтримка сталості концентрації Na і K в організмі Проникність для Н 2 О регулюється АДГ, секреція якого залежить від осмотичного тиску крові і регулюється гіпофізом Б — білок Ам — амінокислоти В — вітаміни, М — сечовина Г — глюкоза

КАНАЛЬЦЕВА СЕКРЕЦІЯ – активний секреторний процес 1. Процес переносу речовин із кровоносних капілярів в порожнину канальців у незмінному вигляді, що прискорює швидкість екскреції (пеніцилін)

КАНАЛЬЦЕВА СЕКРЕЦІЯ - 2. Виділення із клітин канальців в кров синтезованих фізіологічно активних речовин (простагландини, брадикінін, ренін, урокіназа, серотонін та ін. )

КАНАЛЬЦЕВА СЕКРЕЦІЯ 3. Виділення з клітин канальців у порожнину канальця речовин, які необхідно вивести з організму (гіпурова кислота, аміак)

КАНАЛЬЦЕВА СЕКРЕЦІЯ Ø Н – проксимальний і дистальний канальці (підтримка р. Н крові) Ø К та аміаку – дистальний Утворення NH 3 - в клітинах канальців (дезамінування АТФ і деяких амінокислот) Ø продукти обміну білків – креатинін, сечова кислота, сечовина ( не фільтруються у клубочках) Ø лікарські засоби та чужорідні речовини

Секреція лікарських засобів Швидкість виведення залежить v ступеня зв’язування з білками плазми v швидкості фільтрації, реабсорбції та секреції ліків v величини зворотної дифузії із фільтрату

Роль збирних трубок Останній відділ нефрону vпроходять через мозковий шар нирок з високим осмотичним тиском тканинної рідини (притягує Н 2 О) v подальше всмоктування води в капіляри нефрону

ВТОРИННА СЕЧА (прозора рідина жовтого кольору) р. Н – 5, 0 -7, 0 • Кількість: 1, 5 -2, 0 л/доб. • Органічні речовини: Сечова кислота, креатинін • Неорганічні речовини: Na+, Ca 2+, К+, Cl-, SO 43 -, NH 4+, РО 43 • Пігменти: Уробілін, урохром (утворюються з білірубіну жовчі)

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НИРОК • Судинорухові реакції (зміна рівня фільтрації) • Вегетативна нервова система (симпатичні впливи зменшують діурез • Біль (анурія) • Регуляція з боку гіпофіза та кори наднирників (зміна секреції вазопресину та мінералокортикоїдів)

ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НИРОК • Вазопресин (АДГ) збільшує діаметр пор стінки канальців - збільшення реабсорбції Н 2 О - зменшення діурезу - нестача АДГ – підсилення виділення сечі • Дезоксикортикостерон збільшує реабсорбцію Nа+, знижує реабсорбцію К+ • Альдостерон підсилює клубочкову фільтрацію, реабсорбцію Na+, виділення К+ • Глюкокортикоїди підсилюють виділення Н 2 О

ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НИРОК

ЗАЛЕЖНІСТЬ КІЛЬКОСТІ СЕЧІ ВІД КІЛЬКОСТІ ВОДИ, ЩО НАДХОДИТЬ В ОРГАНІЗМ

НЕВИДІЛЬНІ ФУНКЦІЇ НИРОК РЕГУЛЯЦІЯ СКЛАДУ РІДИН ОРГАНІЗМУ – зміна функціональної активності дистальних звивистих канальців та збирних трубок 1. ОСМОРЕГУЛЯЦІЯ – гіпотонічна сеча по відношенню до плазми крові (виділення надлишку Н 20) гіпертонічна сеча ( при зневодненні) 2. ВОЛЮМОРЕГУЛЯЦІЯ – підвищення об’єму внутришньосудинної та внутрішньоклітинної рідини – підвищення екскреції солей Na, та Н 20

НЕВИДІЛЬНІ ФУНКЦІЇ НИРОК РЕГУЛЯЦІЯ ІОННОГО СКЛАДУ КРОВІ реабсорбцію і секрецію іонів в канальцях регулюють гормони Альдостерон виділяється при зниженні концентрації Nа в плазмі і зниженні об’єму крові Натрійуретичний гормон підсилює екскрецію Nа Альдостерон підсилює виділення К з сечею Інсулін зменшує виділення К (алкалоз – підвищення виділення К, ацидоз – зменшення) Паратгормон і тиреокальцитонін регулюють вміст Са В канальцях регулюється рівень реабсорбції Мg , Сl , сульфатів та ін.

Дякую за увагу