ВІД ПРАЗЬКОЇ ВЕСНИ ДО СОЛІДАРНОСТІ: РЕТРОСПЕКТИВА РЕВОЛЮЦІЙ

ВІД ПРАЗЬКОЇ ВЕСНИ ДО СОЛІДАРНОСТІ: РЕТРОСПЕКТИВА РЕВОЛЮЦІЙ або Як крокодила ложкою їли?

Після закінчення Другої світової війни в радянську зону впливу потрапили 7 держав Центральної й Східної Європи (з утворенням в 1949 р. НДР їх стало 8): Румунія Угорщина Албанія Югославія Польща Чехословаччина НДР (Німецька демократична республіка) Болгарія Країни-сателіти Варшавський договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу підписано 14 травня 1955 року у Варшаві.

Запровадження радянської моделі у сфері економіки: • політика колективізації сільського господарства • регламентована економіка, п*ятирічки • форсована індустріалізація Результат — на тлі зростання загальних обсягів промислового виробництва здатність його задовольняти життєві потреби населення значно скоротилася. “ Покращення” по-радянськи

• ОБМЕЖЕНА РОЛЬ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ • ПОКІНЧЕНО З ПОЛІТИЧНИМ ПЛЮРАЛІЗМОМ: В Румунії, Угорщині, Албанії і Югославії — не залишилося інших партій, крім комуністичних (хоча після розриву зі СРСР в 1949 р. югославська модель набула деяких специфічних рис). В інших країнах — Польщі, Чехословаччині, НДР, Болгарії — формально поряд з комуністичними зберігалися й інші партії, але фактично їхня роль у суспільно-політичному житті зводилася до мінімуму. Духовне життя суспільства було поставлено під твердий партійно-державний контроль Кінець політичного плюралізму • поширення й затвердження однакової тоталітарної системи викликало в усіх країнах приховану напругу • уникнути виникнення кризових явищ усередині тоталітарного соціалізму не вдалося.

Прапор Угорщини з вирізаним комуністичним гербом. Прапор з отвором став символом революції. ПОЧАТОК СПРОТИВУ У 1956 р. глибока суспільно-політична криза охопила Польщу. У тому ж 1956 р. відбулася народна революція в Угорщині, спрямована проти сталінізму. Радянське керівництво придушило цю революцію збройним шляхом. НДР Польща, Угорщина Червень 1953 р. — відбулося народне повстання в Східному Берліні, пройшли також масові антиурядові демонстрації в 270 населених пунктах НДР, що стали наслідком посилення експлуатації трудящих.

• ПРОТЕСТИ • Введення в країну 200 тис. солдатів і 5 тис. танків країн Варшавського договору в ніч з 20 на 21 серпня • демонстрація 25 серпня 1968 року в підтримку незалежності Чехословаччини. Демонстранти розвернули плакати з гаслами « At’ zije svobodne а nezavisle Ceskoslovensko!» ( « Хай живе вільна і незалежна Чехословаччина!» ), «Ганьба окупантам!» , «Руки геть від ЧССР!» , «За вашу і нашу свободу!» , «Свободу Дубчеку!» . Демонстрація була придавлена, гасла були кваліфіковані як наклепницькі, демонстранти були засуджені. Празька весна. Акт самоспалення Ришарда Сивеця на « Стадіоні Десятиліття » на знак протесту проти окупаціі Чехословаччини період політичної лібералізації в Чехословаччині з 5 січня по 20 серпня 1968 , що закінчився введенням в країну радянських військ і військ країн Організації Варшавського договору (окрім Румунії).

Політика обмеженого державного суверенітету в країнах соціалістичного блоку, що допускає зокрема застосування військової сили, якщо це було необхідно, отримала на Заході назву «Доктрини Брежнєва» Доктрина залишалася в силі до тих пір, поки в 1980 -і роки при Михайлі Горбачові її не змінив інший підхід, який жартома назвали «доктриною Синатри» (маючи на увазі пісню Френка Синатри « My Way» — « Як я хочу» ). Доктрина Брежнєва

— незалежнапрофесійна спілкаробочих, створена у вересні 1980 року в. Польщі, що згодом переросла у широкий суспільно-політичний рух і зробила значний внесок у боротьбу польського народу з комуністичним режимом. Солідарність ( Niezależny Samorządny Związek Zawodowy «Solidarność») Польська «zadyma» (завірюха) — настав подиву гідний плюралізм рухів, ледь не кожного місяця спалахували страйки: на сцену виходили радикальні захисники довкілля, гіпі, андеґраундні художники та пацифісти. «Помаранчева альтернатива» — помаранчевий був відмовою від комуністичного червоного та папського жовтого під час страйків у 1987 -1989 років на чолі з Вальдемаром «Майором» Фидрихом. В їхньому виконанні – грандіозний протест «гномів» (польською мовою krasnoludki, дослівно — «червоні чоловічки» ) – втілення графіті попередніх років.

Жарнобиль – Чорнобиль — Жарновці «Дунайське коло» Екологічний спротив перекинувся і на інші держави. Заговорила Братислава, Прага, Брно, Любляна. Як тоді підбив підсумок Вацлав Гавел, «кожне прагнення жити в мирі у правді – це, зрештою, прагнення екологічне» . Східно-західний діалог заради миру та захисту прав людини — традиція «Хартії 77» , і ЕАР ( «Европейське атомне роззброєння» ), «Робоча група руху за мир» , «Мережа східно-західного діялогу» Левенята Західної України — Українська Гельсінська група, «Товариство Лева» (створене 1987 року), «Просвіта» , а потім «Товариство рідної мови ім. Тараса Шевченка» Хвиля протестів

На парламентських виборах опозиція одержала третину голосів, президентом країни був обраний комуніст, генерал В. Ярузельський. Однак авторитет компартії продовжував падати, і в 1990 р. вона заявила про свій саморозпуск. Демонтаж політичної системи, що склалася в післявоєнній Польщі, був завершений, коли в грудні 1990 р. президентом країни був обраний лідер «Солідарності» Л. Валенса. Польща Президентом стає електрик Лех Валенса

Чехія, Хартія 77 та Гавел Продемократичні виступи в Празі 1989 привели до створення багатопартійної системи, включаючи Громадянський форум під керівництвом Вацлава Гавела; у грудні 1989 сформувався коаліційний уряд , президентом був призначений Гавел, обраний потім на багатопартійних виборах у 1990. Громадянський форум розколовся на Громадянську демократичну партію і Громадянський рух, з’явилися сепаратистські тенденції. Вацлав Клаус став прем’єр-міністром у 1992. Рішення про створення окремих Чеської і Словацької республік було прийнято в серпні 1992 , і з січня 1993 Чеська республіка стала суверенною державою.

1989 — падіння Берлінської стіни + Угорщина Після політичної трансформації на зламі 80 -90 -х років зусилля уряду Й. Антала були спрямовані на розвиток демократичних процесів, перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки та входження країни до НАТО та ЄС. Німеччина «Жовтнева» революція 1989 р. у НДР спричинила не тільки відставку колишнього керівництва країни, але й падіння Берлінської стіни й перемогу на парламентських виборах у березні 1990 р. правоцентристських сил, що взяли курс на об’єднання Німеччини.

У Румунії ж відмова від тоталітарного соціалізму відбувалася в ході кривавих зіткнень. Початком революції стали події в місті Тимішоарі , де влада намагалася придушити виступ угорських етнічних меншин. Заворушення перекинулися до столиці країни Бухарест. 21 грудня 1989 р. грандіозний мітинг у центрі міста переріс у збройні зіткнення і бої народу з армійськими частинами. У цих боях загинуло біля тисячі чоловік. Н. Чаушеску , який керував країною з 1965 р. , і його дружина були заарештовані й за вироком військового трибуналу розстріляні 25 грудня 1989 р. Основною політичною силою країни став Фронт національного порятунку, який очолив колишній комуніст І. Ілієску. У 1990 р. він був обраний президентом країни. Румунія

Розпад багатонаціональної Югославії вилився в тривалу й жорстоку війну. Крах соціалізму відродив і посилив взаємну ворожнечу між народами, що населяли найбільшу державу на Балканах. Ситуацію загострили спроби лідера Сербії С. Мілошевича зберегти домінуючі позиції його республіки в союзній державі. Розпад Югославії почався влітку 1991 р. і завершився до весни 1992 р. На Балканах виникли 5 нових держав: Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія й Герцеговина, а також Союзна Республіка Югославія (її у квітні 1992 р. утворили Сербія й Чорногорія). Розпад Югославії; громадянська війна. Нові держави на Балканах

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ Підготувала Олеся Яремчук