Українське бароко Період другої половини 17 — 18 століття
Бартоломео Растреллі n архітектор італ. походження, народився у Парижі, з 1716 в Росії, з 1730 придворний архітектор, найвизначніший представник пізнього бароко в Росій ській Імперії.
«Церква Св. Андрія. київ » побудована в стилі бароко за проектом архітектора Бартоломео Растреллі в 1754 році. n n n Однокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста (31, 5 -22, 7 м), в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру. До храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи. Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви.
Храм відомий своїм бароковим іконостасом, який був виготовлений петербурзькими майстрами з липи з покриттям сусальним золотом.
Маріїнський палац зведений у 1750— 1755 рр. за зразком палацу, який проектував Б. Растреллі для Гетьмана Розумовського.
n n Архітектура палацу вирішена у стилі бароко: чітке планування, виразне компонування об'ємів, багата пластика фасадів, що проявилася в пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, розкреповці карнизів, ажурному парапеті і ліпленні наличників вікон. У фарбуванні палацу використані типові для російського бароко кольори: бірюзовий для стін, світложовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Все це надає споруді святкового й урочистого вигляду.
Інтер'єр палацу У центральній частині палацу міститься великий Білий зал, поєднаний з вестибюлем високими арочними прорізами. .
Зал бароко Обрамований вигадливими позолоченими орнаментами штучний мармур у поєднанні зі світло-коричневими площинами стін, орнаменти карниза й облямування дверних прорізів, щедро оздоблений камін з великим дзеркалом над ним створюють враження вишуканості.
Йо ган-Ґо ттфрід Ше дель ган-Ґоттфрід дель n n російський та український архітектор німецького походження. З 1731 працював в Україні, до 1745 працював над побудовою дзвіниці Києво-Печерської Лаври у перехідному стилі від бароко до класицизму, що стала однієї з найкращих дзвінниць Східної Европи 18 ст. . Йому належить надбудова Київської Академії на Подолі і дзвіниці Софійського собору (1736— 1740).
Велика лаврська дзвіниця n n n Дзвіниця являє собою восьмигранну чотирьохярусну башту із позолоченим куполом. Перший її ярус оздоблений під руст у вигляді п'єдесталу, другий прикрашено 32 римськодоричеськими колонами. Третій ярус огороджений 16 іонічними колонами. Четвертий ярус оздоблено групами легких римськокоринфських півколон. Звідси видно, що для будівництва дзвіниці була використана класична схема ордерної архітектоніки, відома ще з споруди римського Колізею. У будівлі спостерігаються лише деякі елементи барокового стилю: спарені колони, розкріплені карнизи, обриси завершення глави. Тут розташовані 13 дзвонів вагою близько 6 тисяч пудів. Серед них «Успенський» , який відлив 1732 року російський майстер І. Моторін, автор кремлівського «Цар-дзвона» , вагою 1000 пудів та найбільший розміром у 1636 пудів. Збереглися 3 невеликі дзвони: «Безіменний» , «Балик» , «Вознесенський» . Дзвіниця має величезні розміри — 96, 52 метра з хрестом, вона органічно вписується до ансамблю монастиря й усього Печерська. Її видно здалеку, за 25 -30 кілометрів від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно зійти на 374 сходинки.
Велика дзвіниця
Дзвіниця Софійського собору n n Київський митрополит Рафаїл Заборовський, з котрим Шедель познайомився ще в Петербурзі, запросив архітектора для проведення будівельних робіт у Софіївському монастирі. Він очолив роботи з реконструкції будинку митрополита й дзвіниці. Важливе значення у формуванні ансамблю Софіївського монастиря відіграє спорудження дзвіниці. Після пожежі 1744 року вона зруйнувалася, і від первинної триярусной дзвіниці, зведеної після пожежі 1697 р. , збереглися тільки перший та частина другого ярусу. Шедель повністю відновив її в 1744 -48 роках. Орнамент і пластика стін надали вагомого контрасту будівлі й стали красою всього ансамблю. Споруда стала одним з найкращих зразком цивільної архітектури XVIII століття в Україні.
Дзвіниця Софійського собору
